(18-1)Провідникові хору. Слуги Господнього Давида, що мовив Господеві слова цієї пісні, коли Господь урятував його з руки всіх ворогів його та з руки Саула.
(18-2)Він мовив: Люблю тебе, Господи, моя сило!
(18-3)Господи, моя скеле, моя твердине мій визвольнику, мій Боже, моя скеле, що до неї прибігаю; ти мій щит, ріг спасіння мого, мій захисте!
(18-4)До Господа, похвали гідного, візву я і від ворогів моїх спасуся.
(18-5)Хвилі смерти мене оточили і погибельні потоки мене налякали.
(18-6)Оплели мене пута Шеолу, смертельні сіті мене охопили.
(18-7)У моїй скруті до Господа візвав я, заволав до Бога мого. І він почув мій голос із свого храму, і моє благання дійшло до вух його.
(18-8)Здригнулася земля й захиталась, і гір основи затремтіли й захитались, бо запалав він гнівом.
(18-9)І бухнув дим із ніздрів у нього і пожираючий вогонь із уст у нього і вугілля, що запалив він.
(18-10)Він небо нахилив, спустився, і чорна хмара в нього під ногами.
(18-11)Верхи летів він на херувимі, линув, нісся на крилах вітру.
(18-12)Він темряву зробив собі покровом. шатро його - то темні води, густі хмари.
(18-13)Від сяйва, що перед ним, палюче вугілля загорілось.
(18-14)І загримів Господь на небі, Всевишній подав свій голос.
(18-15)Він пустив стріли свої і їх розсипав, блискавок силу, і розігнав їх.
(18-16)І показалося дно моря. Відкрилися основи всесвіту на твоє, Господи, грізне слово, на дужий подув твого гніву.
(18-17)Він простер руку з високости, взяв мене, витяг мене з вод глибоких.
(18-18)І визволив мене від мого ворога сильного, від ненависників моїх, дужчих від мене.
(18-19)Вони на мене насідали під час мого нещастя, але Господь був підпорою моєю.
(18-20)Він мене на простір вивів і визволив мене, бо мене любить.
(18-21)Господь віддав мені по моїй правді, за чистотою рук моїх дав мені нагороду;
(18-22)бо я тримавсь доріг Господніх і не відступав гріхом від Бога;
(18-23)бо присуди його усі були передо мною, і наказів його я не цурався.
(18-24)Я був з ним бездоганний і від гріха берігся.
(18-25)Господь віддав мені по моїй справедливості, за чистотою рук моїх, яку він бачить власними очима.
(18-26)З милосердним ти - милосердний, з досконалим - досконалий,
(18-27)з чистим - чистий, з хитрим - обачний.
(18-28)Ти бо спасаєш люд покірний і принижуєш горді очі.
(18-29)Бо ти, о Господи, даєш світло моєму світлу; освітлюєш, мій Боже, мою темінь.
(18-30)З тобою бо я кинусь на загони ворожі і з моїм Богом перескочу через мури.
(18-31)Бог - бездоганна його дорога, слово Господнє - вогнем випробуване. Він - щит для всіх тих, що до нього прибігають.
(18-32)Хто Бог, окрім Господа? Або хто скеля, крім нашого Бога?
(18-33)Бог, що підперізує мене силою і чинить досконалим шлях мій,
(18-34)що ноги мої робить, як у лані, і ставить мене на висотах,
(18-35)навчає руки мої до бою, мої рамена - напинати лук мосяжний.
(18-36)Ти дав мені щит твого спасіння, твоя десниця мене підтримала, і твоя милість робить мене великим.
(18-37)Ти розширив мені дорогу під стопами, і ноги мої не спіткнулись.
(18-38)Я гнався за ворогами, доганяв їх, і не повертався, поки їх не знищив.
(18-39)Я їх розбив, і вони встати не зможуть, вони впали ниць мені під ноги.
(18-40)Підперезав ти мене силою до бою і моїх напасників ти підбив під мене.
(18-41)Ворогів моїх ти завернув до втечі і ненависників моїх ізнищив.
(18-42)Вони зняли крик, - та нікому їх рятувати, до Господа, - та він їх не слухав.
(18-43)Я їх розтер, немов порох на вітрі, неначе болото на вулиці, я розтоптав їх.
(18-44)Ти мене спас від чвар людських, поставив мене на чолі народів. Народ, якого я не відав, мені служить;
(18-45)ледве почують, уже мені й слухняні, підлещуються до мене чужоземці.
(18-46)Чужі бліднуть і, тремтячи, вилазять із своїх замків.
(18-47)Нехай живе Господь, благословенна нехай буде моя Скеля. І вознесен нехай буде Бог, мій Спаситель;
(18-48)Бог, що дав мені відплату, що підкорив мені народи;
(18-49)що спас мене від ворогів, підняв мене над тими, що повстали проти мене; що врятував мене від розбишаки.
(18-50)Тим, Господи, я між народами тебе прославлю, співатиму псалом імені твоєму.
(18-51)Бо дав єси велику перемогу цареві твоєму, і милість учинив помазаникові твоєму: Давидові та його потомству на всі віки.
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
І Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
І дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
І я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
(18-1)Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він:
(18-1)Люблю тебе, Господи, сило моя!
(18-2)Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
(18-3)Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
(18-4)Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
(18-5)Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
(18-6)В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
(18-7)Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
(18-8)Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
(18-9)Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
(18-10)І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
(18-11)Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе - темряву вод, густі воздушні хмари.
(18-12)При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
(18-13)І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос - гряд і углє паляще.
(18-14)Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
(18-15)І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
(18-16)Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
(18-17)Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
(18-18)Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
(18-19)Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
(18-20)Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
(18-21)Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
(18-22)Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
(18-23)Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
(18-24)І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
(18-25)Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного - звершеним.
(18-26)Для чистого являєшся чистим, а від лукавого - ти одвертаєшся.
(18-27)Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
(18-28)Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
(18-29)Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
(18-30)Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.
(18-31)Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
(18-32)Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
(18-33)Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
(18-34)Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
(18-35)Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
(18-36)Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
(18-37)Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
(18-38)Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.
(18-39)І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
(18-40)І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
(18-41)Підняли вони зойк, - та не було кому рятувати їх, - до Господа, а він не вислухав їх.
(18-42)І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
(18-43)Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
(18-44)Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
(18-45)Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
(18-46)Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
(18-47)Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
(18-48)Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.
(18-49)За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
(18-50)Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
На кінець. Господнього раба Давида, те, що він сказав Господеві, слова цієї пісні, в дні, в якому Господь спас його з руки всіх його ворогів і з руки Саула,
і він сказав: Полюблю тебе, Господи, моя сило.
Господь моє скріплення і моє пристановище і мій спаситель, мій Бог, мій помічник, і надіятимуся на нього, мій оборонець і ріг мого спасіння, мій заступник.
З похвалою, закличу до Господа і спасуся від моїх ворогів.
Мене окружили смертельні болі, і мене стурбували потоки беззаконня.
Мене окружили болі аду, мене випередили смертельні засідки.
І коли на мене давили я закликав до Господа і закричав до мого Бога. Він з свого святого храму почув мій голос, і мій крик ввійшов перед Нього до його ух.
І земля захиталася і стала тремтіти, і основи гір перелякалися і захиталися, бо Бог розгнівався на них.
Піднявся дим в його гніві, і огонь запалав від його лиця, вугілля від Нього загорілося.
І Він схилив небо і зійшов, і темрява під його ногами.
І Він зійшов на херувимах і злетів, злетів Він на крилах вітрів.
І поклав Він темряву як свою заслону. Довкруги Нього його шатро, темна вода в повітряних хмарах.
Від блеску перед Ним пройшли хмари, град і огняне вугілля.
І Господь загримів з неба, і Всевишний видав свій голос.
І Він післав стріли і розсіяв їх і помножив блискавиці і нагнав на них замішання.
І від погрози твоєї, Господи, від подуву гніву твого духа показалися джерела вод, і відкрилися основи вселенної.
Він післав з висот і взяв мене, забрав мене від великих вод.
Він мене спасе від моїх сильних ворогів і від тих, що мене ненавидять, бо вони закріпилися більше від мене.
Вони мене випередили в дні мого пригноблення, і Господь став моєю силою
і вивів мене на широту, Він мене спасе, бо забажав мене. [Він мене спасе від моїх сильних ворогів і від тих, що мене ненавидять.]
І Господь мені віддасть за моєю праведністю і віддасть мені за чистотою моїх рук,
бо я зберіг господні дороги і не був безбожний проти мого Бога,
бо всі його присуди переді мною, і його оправдання від мене не відступили.
І я буду непорочний з Ним і обережуся від мого беззаконня.
І Господь мені віддасть за моєю праведністю і за чистотою моїх рук перед його очима.
З преподобним будеш преподобним і з невинним чоловіком будеш невинний
і з вибраним будеш вибраний і з поганим станеш поганим.
Бо Ти спасеш покірний нарід і впокориш очі гордих.
Бо Ти просвічуєш мій світильник, Господи. Мій Боже, Ти просвічуєш мою темряву.
Бо в Тобі я спасуся від випробування і в моїм Бозі перелізу стіну.
Мій Бог, його дорога непорочна, господні слова розжарені, Він є оборонцем всіх, які на Нього покладають надію.
Бо хто Бог опріч Господа? І хто Бог опріч нашого Бога?
Він Бог, що підперезує мене силою, і непорочною поклав мою дорогу.
Він випрамляє мої ноги наче в оленя і мене ставить на високих (місцях).
Він навчає мої руки на війну, і зробив мої руки мідяним луком.
І Ти мені дав охорону мого спасіння, і твоя правиця взяла мене, і твої напімнення випрямили мене до кінця, і твоє напімнення - воно мене повчить.
Ти зробив (місце) для моїх кроків піді мною, і мої стопи не знемогли.
Я гнатимуся за моїми ворогами і схоплю їх і не повернуся, доки вони не пропадуть.
Завдам їм біль, і не зможуть встоятися, вони впадуть під мої ноги.
І Ти мене підперезав силою на війни, Ти спутав всіх, що повстають проти мене підо мною
і Ти дав мені плечі моїх ворогів і Ти вигубив тих, що мене ненавидять.
Вони закричали, і не було спасителя, до Господа, і Він їх не вислухав.
І я розторощу їх наче порох перед лицем вітру, вигладжу їх наче глину площ.
Спаси мене від нарікань народу, Ти мене поставиш в голови народів. Нарід, якого я не знав, мені послужив,
на слух уха мене вислухав. Сини чужинці збрехали мені,
сини чужунці постарілись і стали кульгавими від своїх стежок.
Хай живе Господь, і благословенний Бог мій, і хай піднесеться вгору Бог мого спасіння,
Бог, що дає мені пімсту, і що підкоряє народи під мене,
мій спаситель від моїх гнівливих ворогів, від тих, що повстають проти мене, піднесеш мене вгору, спасеш мене від неправедного чоловіка.
Через це визнаватимуся тобі в народах, Господи, і співатиму твому імені.
Він звеличує спасіння свого царя і робить милосердя свому помазанникові Давидові і його насінню на віки.
Начальнику хора. Раба Господня Давида, который произнес слова песни сей к Господу, когда Господь избавил его от рук всех врагов его и от руки Саула. И он сказал:
Возлюблю Тебя, Господи, крепость моя!
Господь - твердыня моя и прибежище мое, Избавитель мой, Бог мой, - скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего и убежище мое.
Призову достопоклоняемого Господа и от врагов моих спасусь.
Объяли меня муки смертные, и потоки беззакония устрашили меня;
цепи ада облегли меня, и сети смерти опутали меня.
В тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал. И Он услышал от [святого] чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.
Потряслась и всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания гор, ибо разгневался [Бог];
поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горячие угли сыпались от Него.
Наклонил Он небеса и сошел, - и мрак под ногами Его.
И воссел на Херувимов и полетел, и понесся на крыльях ветра.
И мрак сделал покровом Своим, сению вокруг Себя мрак вод, облаков воздушных.
От блистания пред Ним бежали облака Его, град и угли огненные.
Возгремел на небесах Господь, и Всевышний дал глас Свой, град и угли огненные.
Пустил стрелы Свои и рассеял их, множество молний, и рассыпал их.
И явились источники вод, и открылись основания вселенной от грозного гласа Твоего, Господи, от дуновения духа гнева Твоего.
Он простер руку с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;
избавил меня от врага моего сильного и от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.
Они восстали на меня в день бедствия моего, но Господь был мне опорою.
Он вывел меня на пространное место и избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.
Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня,
ибо я хранил пути Господни и не был нечестивым пред Богом моим;
ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал.
Я был непорочен пред Ним и остерегался, чтобы не согрешить мне;
и воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих пред очами Его.
С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним - искренно,
с чистым - чисто, а с лукавым - по лукавству его,
ибо Ты людей угнетенных спасаешь, а очи надменные унижаешь.
Ты возжигаешь светильник мой, Господи; Бог мой просвещает тьму мою.
С Тобою я поражаю войско, с Богом моим восхожу на стену.
Бог! - Непорочен путь Его, чисто слово Господа; щит Он для всех, уповающих на Него.
Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?
Бог препоясывает меня силою и устрояет мне верный путь;
делает ноги мои, как оленьи, и на высотах моих поставляет меня;
научает руки мои брани, и мышцы мои сокрушают медный лук.
Ты дал мне щит спасения Твоего, и десница Твоя поддерживает меня, и милость Твоя возвеличивает меня.
Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.
Я преследую врагов моих и настигаю их, и не возвращаюсь, доколе не истреблю их;
поражаю их, и они не могут встать, падают под ноги мои,
ибо Ты препоясал меня силою для войны и низложил под ноги мои восставших на меня;
Ты обратил ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня:
они вопиют, но нет спасающего; ко Господу, - но Он не внемлет им;
я рассеваю их, как прах пред лицем ветра, как уличную грязь попираю их.
Ты избавил меня от мятежа народа, поставил меня главою иноплеменников; народ, которого я не знал, служит мне;
по одному слуху о мне повинуются мне; иноплеменники ласкательствуют предо мною;
иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.
Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог спасения моего,
Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы,
и избавляющий меня от врагов моих! Ты вознес меня над восстающими против меня и от человека жестокого избавил меня.
За то буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,
величественно спасающий царя и творящий милость помазаннику Твоему Давиду и потомству его во веки.