13

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

(14-1)Провідникові хору. Давида. Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.

(14-2)Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.

(14-3)Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.

(14-4)Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,

(14-5)тим і дрижатимуть від страху, бо Бог - із родом справедливих.

(14-6)Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь - його притулок.

(14-7)Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!

Переклад Огієнка

Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...

Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.

Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...

Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...

Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.

Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.

Аби то Він дав із Сіону спасіння Ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде Ізраїль!

Переклад Куліша

(14-1)Проводиреві хора: Псальма Давидова. Безумний говорить в серцї своїм: нема Бога. Вони розвратились, і вчинили мерзенні дїла; нема там нї одного, хто б чинив добро.

(14-2)Господь споглянув з неба на дїтей людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога.

(14-3)Усї одвернулись, усї разом зледащіли, нема там, щоб хто робив благостиню, нема нї одного.

(14-4)Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають нарід мій, наче б вони хлїб їли? Господа не призивають.

(14-5)Тодї обняв їх страх, бо є Бог між праведним родом.

(14-6)Ви насьміялись над думкою бідного, но Бог пристань його.

(14-7)Ох, коли б то прийшло спасеннє Ізраїлеві від Сиона! Коли поверне Господь народ свій з неволї, зрадїє Яков, і звеселиться Ізраїль.

Переклад УБТ Турконяка

На кінець. Псалом Давида. Безумний сказав у своїм серці: Немає Бога. Зітліли і поганими стали в починах, немає того, хто чинить добра, немає й одного.

Господь з неба поглянув на людських синів, щоб побачити чи є той, що розуміє, або хто шукає Бога.

Всі звернули, разом стали непотрібними, немає того, хто чинить добра, немає й одного. [Їхнє горло відкритий гробівець, своїми язиками вони вчинили обману. Гадюча отрута під їхніми язиками, їхні уста кишать клятвою і гіркотою. Їхні ноги швидкі проливати кров. На їхніх дорогах знищення і клопіт, і дороги миру вони не впізнали. Немає божого страху перед їхніми очима.]

Чи не впізнають всі, що чинять беззаконня? Що пожирають мій нарід, як їжу хліба, Госпо)а не прикликали.

Злякалися від страху там, де не було страху, томущо Бог в праведнім роді.

Ви засоромили раду бідного, бо Господь є його надією.

Хто дасть Ізраїлеві спасіння з Сіону? Коли Господь поверне полон свого народу хай Яків зрадіє й Ізраїль розвеселиться.

Російський синодальний переклад

Сказал безумец в сердце своем: `нет Бога'. Они развратились, совершили гнусные дела; нет делающего добро.

Господь с небес призрел на сынов человеческих, чтобы видеть, есть ли разумеющий, ищущий Бога.

Все уклонились, сделались равно непотребными; нет делающего добро, нет ни одного.

Неужели не вразумятся все, делающие беззаконие, съедающие народ мой, как едят хлеб, и не призывающие Господа?

Там убоятся они страха, [где нет страха,] ибо Бог в роде праведных.

Вы посмеялись над мыслью нищего, что Господь упование его.

`Кто даст с Сиона спасение Израилю!' Когда Господь возвратит пленение народа Своего, тогда возрадуется Иаков и возвеселится Израиль.