9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Провідникові хору. На мелодію “Мут лаббен”.

Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.

Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім'я твоє, Всевишній.

Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.

Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий.

Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім'я стер ти навік-віки.

Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам'ять по них пропала.

А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду.

І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.

Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути.

І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім'я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають.

Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні.

Бо месник крови їх пам'ятає, і не забув він крику вбогих.

Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти,

щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням.

Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.

Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник.

Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога.

Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих.

Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть.

Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони - люди.

(10-1)Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?

(10-2)Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.

(10-3)Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.

(10-4)Говорить грішник у своїй буті: “Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.

(10-5)Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх - він сміхом збуває.

(10-6)Він каже в своїм серці: “Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.”

(10-7)Уста в нього - повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.

(10-8)Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.

(10-9)Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.

(10-10)Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.

(10-11)Каже у своїм серці: “Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.”

(10-12)Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!

(10-13)Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: “Ти не каратимеш ніколи!”

(10-14)Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті - ти поміч.

(10-15)Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.

(10-16)Господь - цар на віки вічні, зникли погани з його землі.

(10-17)Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,

(10-18)щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.

Переклад Огієнка

Для дириґента хору. На спів: "На смерть сина". Псалом Давидів.

Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!

Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!

Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!

Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!

Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!

О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!

Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,

і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.

І твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.

І на Тебе надіятись будуть усі, що Ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!

Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,

бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!

Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,

щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!

Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.

Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.

Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,

бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!

Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!

Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.

Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?

Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!

Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.

У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...

Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...

Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...

Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.

Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...

В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...

Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...

Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.

Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!

Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?

Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.

Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!

Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!

Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,

щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!

Переклад Куліша

Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова.

(9-1)Славити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої.

(9-2)Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний!

(9-3)Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм.

(9-4)Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий.

(9-5)Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні.

(9-6)Ох вороже! Конець руїнам на віки - і городи понищив ти; ой пропала їх память.

(9-7)Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій.

(9-8)І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї.

(9-9)І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв.

(9-10)І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи.

(9-11)Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його.

(9-12)Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних.

(9-13)Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї,

(9-14)Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм.

(9-15)Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно.

(9-16)Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх.

(9-17)Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога.

(9-18)Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних.

(9-19)Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи.

(9-20)Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.

(10-1)Чому, Господи, стоїш оддалеки, ховаєшся у час тїсноти?

(10-2)Бутою своєю лякає безбожник бідолашного; зловляться вони у підступах, що придумали їх.

(10-3)Бо чваниться безбожник ласощами душі своєї; і благословляє чоловіка захланного, він зневажає Господа.

(10-4)В гордостї каже безбожник: Бог не буде слїдити; в него усе думка: нема Бога!

(10-5)Всякого часу стелиться йому дорога; суди твої далеко від него; всїх ворогів своїх він сьміхом збуває.

(10-6)Каже він в серцї своїм: не подамся; з роду в рід не буде для мене лиха.

(10-7)Уста його повні проклону, зради і знущання; під його язиком мука і погибель.

(10-8)Він ійде на засїдки край осель; у сховисках вбиває він невинного; він пасе очима за нещасним,

(10-9)Чигає по закутках, як лев в гущавинї; чигає, щоб нужденного запопасти; хапає нещасного, й тягне в сїти свої.

(10-10)Він припадає ниць до землї, притаюється, і нещасні гинуть від когтїв його.

(10-11)Говорить в серцї своїм: Бог забуває, закриває лице своє, не побачить нїколи!

(10-12)Встань, Господи Боже, піднеси руку твою, не забудь нужденних!

(10-13)Чому зневажає Бога безбожник, кажучи в серцї своїм: ти не будеш доходити?

(10-14)Ти бачив, бо ти поглядаєш на тїсноту й муку, щоб віддати рукою твоєю; на тебе вповає нещасний, ти єси поміч сиротинї.

(10-15)Переломи руку безбожникові, а за ледачими вчинками злюки слїди, аж поки вже нїчого не знайдеш.

(10-16)Господь царь на віки вічні; народи щезають із землї його.

(10-17)Господи! Ти почув бажання смиренних; покріпив серце їх, і прихилив ухо твоє,

(10-18)Щоб судити правду сиротинї і пригнобленому, щоб чоловік, що із землї взявся, не лякав більше.

Переклад УБТ Турконяка

На кінець, про таємниці сина. Псалом Давида.

Визнаватимуся тобі, Господи, всім моїм серцем, розповім про всі твої чуда.

Розвеселюся і зрадію Тобою, співатиму твому імені, Всевишний.

Коли мій ворог відвернеться назад, вони послабнуть і згинуть від твого лиця,

бо Ти виповнив мій суд і мою справедливість, Ти посадив на престолі, Ти, що судиш праведність.

Ти загрозив народам і безбожний згинув, Ти стер їхнє імя на віки і на віки віку.

У ворога зовсім не стало мечів, і Ти знищив міста. Хай згине їхня память з шумом.

І Господь хай останеться на віки, Він приготовив на суді свій престіл,

і Він судитиме вселенну в праведності, судитиме народи в простоті.

І Господь став пристановищем для бідного, помічником в добрих часах (і) в смутках.

І хай на тебе покладають надію ті, що знають твоє імя, бо Ти не оставив тих, що Тебе шукають, Господи.

Співайте Господеві, що живе в Сіоні, сповістіть між народами його почини,

бо той, що досліджує кров згадав про них, не забув крику бідних.

Помилуй мене, Господи, поглянь на моє впокорення від моїх ворогів, Ти, що підносиш мене від брам смерті,

щоб я сповістив всі твої похвали в брамах дочки Сіону. Я зрадію твоїм спасінням.

Застрягли народи в знищенні, яке вчинили, в цій пастці, яку скрили, схоплено їхню ногу.

Знаний Господь, що чинить суди, в ділах його рук схоплений грішник.

Хай повернуться грішні до аду, всі народи, що забувають про Бога.

Бо не до кінця Він забуде про бідного, терпеливість бідних не пропаде на віки.

Встань Господи, хай не скріплюється людина, хай будуть суджені народи перед Тобою.

Господи, настав над ними законодавця, хай народи знають, що вони люди.

Господи, чому ти став здалека, не зглядаєшся в добрих часах (і) в болі?

Коли безбожний гордо підноситься бідний гарячкує, вони охоплені радами, про які роздумують.

Бо грішник хвалиться в пожаданнях своєї душі, і той, що кривдить, благословить себе.

Грішник роздразнив Господа, ізза свого великого гніву не досліджуватиме. Немає Бога перед ним.

Його дороги погані в кожному часі, твої суди усунені з перед його лиця, він запанує над всіма своїми ворогами.

Бо він сказав у своїм серці: Я не захитаюся, (буду) без зла з роду до роду.

У нього уста кишать від клятви і гіркоти і обмани, під його язиком труд і біль.

Він засідає засідкою з багачами у скритих місцях, щоб убити невинного, його очі споглядають на бідного.

Він засідає в скритих місцях наче лев в своїй загороді, засідає щоб схопити бідного, щоб схопити бідного, щоб його потягнути.

Він його упокорить у своїй засідці, він схилиться і впаде коли він над бідними запанує.

Бо він сказав у своїм серці: Забув Бог, відвернув своє лице, щоб зовсім не бачити.

Встань, Господи Боже, хай підніметься твоя рука, не забудь бідних.

Задля чого безбожний роздразнив Бога? Бо він в своїм серці сказав: Не досліджуватиме.

Ти бачиш, бо Ти бачиш біль і гнів, щоб передати їх в твої руки. Тобі, отже, остався бідний, Ти будь помічником сироті.

Поломи рамено грішника і поганого, хай вислідиться його гріх, і хай через нього не знайдеться.

Господь царюватиме на віки і на віки віку, згинете, народи, з його землі.

Господь вислухав бажання бідних, його ухо сприйняло готовість їхнього серця,

щоб судити сироті і упокореному, щоб не добавила ще людина звеличувати себе на землі.

Російський синодальний переклад

Начальнику хора. По смерти Лабена. Псалом Давида.

Буду славить [Тебя], Господи, всем сердцем моим, возвещать все чудеса Твои.

Буду радоваться и торжествовать о Тебе, петь имени Твоему, Всевышний.

Когда враги мои обращены назад, то преткнутся и погибнут пред лицем Твоим,

ибо Ты производил мой суд и мою тяжбу; Ты воссел на престоле, Судия праведный.

Ты вознегодовал на народы, погубил нечестивого, имя их изгладил на веки и веки.

У врага совсем не стало оружия, и города Ты разрушил; погибла память их с ними.

Но Господь пребывает вовек; Он приготовил для суда престол Свой,

и Он будет судить вселенную по правде, совершит суд над народами по правоте.

И будет Господь прибежищем угнетенному, прибежищем во времена скорби;

и будут уповать на Тебя знающие имя Твое, потому что Ты не оставляешь ищущих Тебя, Господи.

Пойте Господу, живущему на Сионе, возвещайте между народами дела Его,

ибо Он взыскивает за кровь; помнит их, не забывает вопля угнетенных.

Помилуй меня, Господи; воззри на страдание мое от ненавидящих меня, - Ты, Который возносишь меня от врат смерти,

чтобы я возвещал все хвалы Твои во вратах дщери Сионовой: буду радоваться о спасении Твоем.

Обрушились народы в яму, которую выкопали; в сети, которую скрыли они, запуталась нога их.

Познан был Господь по суду, который Он совершил; нечестивый уловлен делами рук своих.

Да обратятся нечестивые в ад, - все народы, забывающие Бога.

Ибо не навсегда забыт будет нищий, и надежда бедных не до конца погибнет.

Восстань, Господи, да не преобладает человек, да судятся народы пред лицем Твоим.

Наведи, Господи, страх на них; да знают народы, что человеки они.

Для чего, Господи, стоишь вдали, скрываешь Себя во время скорби?

По гордости своей нечестивый преследует бедного: да уловятся они ухищрениями, которые сами вымышляют.

Ибо нечестивый хвалится похотью души своей; корыстолюбец ублажает себя.

В надмении своем нечестивый пренебрегает Господа: 'не взыщет'; во всех помыслах его: `нет Бога!'

Во всякое время пути его гибельны; суды Твои далеки для него; на всех врагов своих он смотрит с пренебрежением;

говорит в сердце своем: `не поколеблюсь; в род и род не приключится мне зла';

уста его полны проклятия, коварства и лжи; под языком - его мучение и пагуба;

сидит в засаде за двором, в потаенных местах убивает невинного; глаза его подсматривают за бедным;

подстерегает в потаенном месте, как лев в логовище; подстерегает в засаде, чтобы схватить бедного; хватает бедного, увлекая в сети свои;

сгибается, прилегает, - и бедные падают в сильные когти его;

говорит в сердце своем: 'забыл Бог, закрыл лице Свое, не увидит никогда'.

Восстань, Господи, Боже [мой], вознеси руку Твою, не забудь угнетенных [Твоих до конца].

Зачем нечестивый пренебрегает Бога, говоря в сердце своем: 'Ты не взыщешь'?

Ты видишь, ибо Ты взираешь на обиды и притеснения, чтобы воздать Твоею рукою. Тебе предает себя бедный; сироте Ты помощник.

Сокруши мышцу нечестивому и злому, так чтобы искать и не найти его нечестия.

Господь - царь на веки, навсегда; исчезнут язычники с земли Его.

Господи! Ты слышишь желания смиренных; укрепи сердце их; открой ухо Твое,

чтобы дать суд сироте и угнетенному, да не устрашает более человек на земле.