39

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

«Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? | Чи спостеріг пологи ланей?

Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? | Чи знаєш час, коли вони родять?

Вони злягають, приводять своїх діток | і пускають плід свій.

Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, | відходять і не повертаються вже більше.

Хто пустив дикого осла на волю? | Хто розв'язав пута онагра,

якому я призначив степ на житло, | солонці на перебування?

Він кпить з гармидеру у місті, | крик погонича не чує.

Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, | вишукуючи всяку зелень.

Чи схоче служити тобі буйвол? | Чи заночує він при яслах у тебе?

Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок? | Чи боронуватиме він за тобою ниву?

Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, | і лишиш на нього твою працю?

Чи будеш певний, що він назад прийде | і завезе зерно на тік твій?

Крило у струся красне, | пір'я й пух у нього гарні?

Коли кладе на землі свої яйця | і на піску їх вигріває,

він забуває, що нога їх може роздушити, | що дикий звір їх може розтоптати.

До власних дітей він жорстокий, | мов би вони не його були; | йому байдуже, що праця його марна.

Бо Бог позбавив його глузду, | не наділив його розумом.

Але скоро здійметься, махнувши крильми, | з коня й комонного сміється!

Хіба то ти даєш коневі силу? | Вдягаєш гривою його шию?

Силуєш його, неначе сарану, стрибати? | Його величне іржання жах наводить.

Він риє копитами землю й силою радіє, | кидається назустріч зброї.

Він зо страху сміється, нічого не боїться, | перед мечем не відступає.

Над ним гуркоче сагайдак, | вогненний спис і ратище.

В тріпотливому запалі він мов глитає землю, | не може встоятись коли сурма засурмить.

Щоразу, як засурмить, він іга-га! - каже, | здалека чує битву, | грімкий голос старшин і військовії кличі.

Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, | на південь простягає крила?

Чи на твій наказ орел летить угору, | гніздо собі на висоті звиває?

Живе на скелі і ночує, | на верхах зубчастих та на твердинях.

. Звідти чигає він на здобич, | очі його бачать далеко.

Його орлята кров смокчуть: | де труп - і він там!»

Переклад Огієнка

Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?

Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,

коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?

Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.

Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,

якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?

Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.

Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?

Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?

Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?

Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?

Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?

Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,

і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.

Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,

бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!

Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?

Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!

Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,

сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,

хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!

Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.

Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?

Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?

На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,

ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,

а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.

Переклад Куліша

Знаєш ти годину, коли козам на скелях котитись, і чи постеріг коли, як сугачки (ланї) роджають?

Чи ти лїчиш місяцї, що ходять вони вагітними? чи знаєш час породу їх?

Вони корчаться, роджаючи дїти свої, викидаючи плод свій;

Дїти їх приходять борзо до сили, ростуть у полі, відходять і не вертають до них.

Хто пустив дикого осла на волю й хто розвязав пута йому?

Се ж я назначив степ на пробуток і солонцї на прожиток йому.

Сьміх - йому товпи міські, й не чує крику погонича,

По горах шукає собі паші і вганяє за всякою зеленню.

А однорог, чи схоче він служити тобі, та й чи ж заночує він при яслах у тебе?

Чи міг би ти однорога привязати шнуром до борони, й чи буде він ріллю поза тобою волочити?

Чи ти спустишся на його, тим що в його велика сила, й полишиш на його роботу твою?

Чи можеш сподїватись, що він посїв тобі верне, й звезе на тік у тебе?

Чи то ти дав красні пера павові, й піррє та пух струсеві?

Він покидає яйця свої на землї й вигріває їх у пісцї,

Та й забуває, що нога може роздавити їх або дикий зьвір розтоптати;

До дїтей своїх він жорстокий, мов би се не його дїти, й байдуже йому, що труд його* буде даремний;

Бо Бог не дав йому розуму й не вдїлив глузду;

(Тільки втїкаючи) коли підніме крила, - сьміх йому кінь і їздець його.

Хиба то ти дав коневі силу й прикрасив шию його гривою?

Чи можеш його спудити, неначе сарану? Хропіт ноздер його будить страх;

Риє він копитом землю й радїє своєю силою; виступає зустріч зброї;

З небезпеки він (в бою) сьміється, не подасться й перед мечем, на бік не одвернесь.

Сагайдак над ним гуркоче, спис блищить і дарда;

Палає, яриться, наче їсть землю й не встоїть при голосї труби;

Голос труби він ржаннєм витає: гу! гу! надалеки чує битву, грімкий голос отамання й галас.

Чи се твоєю мудростю яструб лїтає й на полуднє крила направляє?

Чи се ти звелїв орлові високо лїтати й гнїздо собі на висотї звивати?

Він живе на скелї й ночує на верхах зубчастих, на місцях неприступних;

Звідти висмотрює він собі їжу; очи його видять далеко;

Орлята його пють кров, і де труп, там і він.

Переклад УБТ Турконяка

Чи ти взнав час народження диких кіз на камені, а підстеріг болі оленів?

Чи ти почислив їхні повні місяці до народження, а розвязав їхні болі?

Чи ти вигодував їхніх дітей без страху? Чи ти відпустиш їхні болі?

Відійдуть їхні діти, розмножаться в нащадках, вийдуть і не повернуться до них.

Хто ж є той, що свобідним пустив дикого осла, а хто розвязав його кайдани?

Я поклав йому життя в пустині і його поселення - соляні місця.

Висміваючи численний нарід міста, а не чуючи оскаржень податківця,

він оглядає гори - своє пасовисько і шукає за всякою зеленню.

Чи тобі забажає служити однорог чи (захоче) лягти при твоїх яслах?

Чи ти привяжеш пасами його ярмо, чи він протягне тобі борозди в рівнині?

Ти ж на нього поклав надію, томущо його сила велика, а чи доручиш йому твої діла?

Чи віриш, що він тобі віддасть насіння, внесе тобі до току?

Крило миле в нееласа, якщо зачне асіда і пташенят.

Бо оставить на землі свої яйця і на землі зігріває

і він забув, що нога розкине і звірі поля потопчуть.

Ствердла вона до своїх дітей наче (вони) не її, на дармо потрудилася без страху.

Бо задержав Бог від неї мудрість і не вимірив їй розуму.

В часі піднесеться на висоту, висміє коня і його вершника.

Чи ти дав коневі силу, зодягнув йому на шию страх?

Дав же йому озброєння, а славу зі сміливістю його грудям?

Копаючи герцює в рівнині, виходить на долину зі силою.

Зустрічним стрілам сміється і не відвернеться від заліза:

Проти нього грає лук і меч,

і гнівом знищить землю і не повірить, доки труба не дасть знаку.

А як труба дає знак говорить: Добре, здалека занюхує бій з поскаком і іржанням.

Чи з твого вміння повстав яструб, простягнувши крила, непорушно дивлячись на південь?

Чи на твій приказ орел підноситься вгору, а ґриф мешкає, сидячи на своїм гнізді,

на краю скелі і сховано?

Будучи там він шукає їжі, його очі здалека бачать.

А його пташенята копирзаються в крові, зразу знаходять те місце, де лиш будуть трупи.

Російський синодальний переклад

Знаешь ли ты время, когда рождаются дикие козы на скалах, и замечал ли роды ланей?

можешь ли расчислить месяцы беременности их? и знаешь ли время родов их?

Они изгибаются, рождая детей своих, выбрасывая свои ноши;

дети их приходят в силу, растут на поле, уходят и не возвращаются к ним.

Кто пустил дикого осла на свободу, и кто разрешил узы онагру,

которому степь Я назначил домом и солончаки - жилищем?

Он посмевается городскому многолюдству и не слышит криков погонщика,

по горам ищет себе пищи и гоняется за всякою зеленью.

Захочет ли единорог служить тебе и переночует ли у яслей твоих?

Можешь ли веревкою привязать единорога к борозде, и станет ли он боронить за тобою поле?

Понадеешься ли на него, потому что у него сила велика, и предоставишь ли ему работу твою?

Поверишь ли ему, что он семена твои возвратит и сложит на гумно твое?

Ты ли дал красивые крылья павлину и перья и пух страусу?

Он оставляет яйца свои на земле, и на песке согревает их,

и забывает, что нога может раздавить их и полевой зверь может растоптать их;

он жесток к детям своим, как бы не своим, и не опасается, что труд его будет напрасен;

потому что Бог не дал ему мудрости и не уделил ему смысла;

а когда поднимется на высоту, посмевается коню и всаднику его.

Ты ли дал коню силу и облек шею его гривою?

Можешь ли ты испугать его, как саранчу? Храпение ноздрей его - ужас;

роет ногою землю и восхищается силою; идет навстречу оружию;

он смеется над опасностью и не робеет и не отворачивается от меча;

колчан звучит над ним, сверкает копье и дротик;

в порыве и ярости он глотает землю и не может стоять при звуке трубы;

при трубном звуке он издает голос: гу! гу! и издалека чует битву, громкие голоса вождей и крик.

Твоею ли мудростью летает ястреб и направляет крылья свои на полдень?

По твоему ли слову возносится орел и устрояет на высоте гнездо свое?

Он живет на скале и ночует на зубце утесов и на местах неприступных;

оттуда высматривает себе пищу: глаза его смотрят далеко;

птенцы его пьют кровь, и где труп, там и он.