Елігу почав говорити далі й мовив:
«Невже оце тобі здається справедливим, | а ще й казав ти: ,,Я праведний перед Богом".
Коли ж казатимеш: „Що тобі до того, | і що я чиню тобі, коли грішу?" -
то я дам відповідь тобі | і друзям твоїм з тобою.
Глянь лиш на небо й подивися! | Зирни на хмари, вони вищі від тебе!
Коли грішиш, то що йому заподієш? | Коли провин твоїх багато, що йому скоїш?
Коли ти праведний, то що даєш йому? | Або що він бере з руки у тебе?
Твоя бо злоба шкідлива лиш людині, як ти, | а й справедливість твоя для людського лиш сина корисна.
Від превеликого утиску кричать люди | і лементують від насильства можних.
Але ніхто не каже: „Де Бог, наш Сотворитель, | що вночі дає пісні?
Він більш нас, ніж звірів земних, навчає, | і більш, ніж птаство піднебесне, нас врозумлює."
Хоч і кричать там, він не відповідає | з-за гордині злочинців.
До справжньої бо марноти Бог не прислухається, | Всесильний на те не зважає.
Тим менше, коли ото ти кажеш, | що ти його не сприймаєш! | Суд готовий перед його обличчям, | він жде й на тебе!
От і тепер, коли гнів його не став карою, | і йому, мовляв, байдуже до зухвальства, -
то всетаки Іов даремно уста розтуляє | і в невіданні слова множить.»
І говорив Елігу та й сказав:
Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?
Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?
Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.
Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?
Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?
Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...
Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...
Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.
Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.
Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!
А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,
то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...
І вів Еліуй далїй свою річ і говорив:
Не вже ж видиться тобі се справедливим, що ти сказав: Я праведнїйший, анїж сам Бог?
Ти бо сказав: що за користь менї, й що прибуло б менї з того навперід, як і послї того, як би я согрішив?
Я відкажу й самому тобі й твоїм друзям з тобою:
Глянь лиш на небо й побач; глянь на хмари, що над тобою.
Як ти грішиш, що за шкоду йому причиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати як збільшив, то що вдїєш ти йому?
Коли ти праведен, що ж даєш йому? або що він з руки в тебе візьме?
Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому.
Під силою угнїтаючих стогнуть угнетені й нарікають під рукою можних;
Та нїхто не говорить: Де Бог, мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують?
Що більш, як зьвіррє земне, нас навчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє?
Хоч і кричать, не відказує, задля гординї злих людей.
Але се неправда, будьто Бог не чує й Вседержитель не вглядає в те.
Хоч ти й сказав, що не бачиш його, та суд уже готовий у його, - жди його.
Але тепер, тим що гнїв Божий не навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його,
Відчинив Йов легкодушно уста свої й розкидає нерозважно словами.
Взявши ж Еліус говорить:
Що це вважав ти на суді? Ти хто є, що ти сказав: Я є праведний перед Господом?
Чи скажеш: Що вчиню, згрішивши?
Я дам відповідь тобі і трьом друзям.
Поглянь на небо і подивися, поглянь же на хмари, як вони високо від тебе.
Якщо ти згрішив, що вчиниш? Якщо ж і багато беззаконня ти вчинив, що можеш зробити?
А томущо, отже, ти праведний, що йому даси? Чи що візьметься з твоєї руки?
Твоя безбожність чоловікові подібному до тебе, і твоя праведність людському синові.
Закричать ті, що переслідувані багатьма, закличуть від рамен багатьох.
І він не сказав: Де є Бог, що мене створив, що настановляє нічні сторожі,
що відділює мене від чотироногих землі, від птахів неба?
Там закричать, і (ніхто) не почує, і від зарозумілості поганих.
Бо Господь не бажає бачити погане. Бо Він Вседержитель, Він бачить
тих, що довершують беззаконня і Він мене спасе. Судися ж перед Ним, чи можеш його хвалити так, як є.
І тепер, немає того хто провіряє його гнів, і він не пізнав дуже великий переступ.
І Йов безглуздо відкриває свої уста, в незнанні чинить слова тяжкими.
И продолжал Елиуй и сказал:
считаешь ли ты справедливым, что сказал: я правее Бога?
Ты сказал: что пользы мне? и какую прибыль я имел бы пред тем, как если бы я и грешил?
Я отвечу тебе и твоим друзьям с тобою:
взгляни на небо и смотри; воззри на облака, они выше тебя.
Если ты грешишь, что делаешь ты Ему? и если преступления твои умножаются, что причиняешь ты Ему?
Если ты праведен, что даешь Ему? или что получает Он от руки твоей?
Нечестие твое относится к человеку, как ты, и праведность твоя к сыну человеческому.
От множества притеснителей стонут притесняемые, и от руки сильных вопиют.
Но никто не говорит: где Бог, Творец мой, Который дает песни в ночи,
Который научает нас более, нежели скотов земных, и вразумляет нас более, нежели птиц небесных?
Там они вопиют, и Он не отвечает им, по причине гордости злых людей.
Но неправда, что Бог не слышит и Вседержитель не взирает на это.
Хотя ты сказал, что ты не видишь Его, но суд пред Ним, и - жди его.
Но ныне, потому что гнев Его не посетил его и он не познал его во всей строгости,
Иов и открыл легкомысленно уста свои и безрассудно расточает слова.