34

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Елігу почав говорити далі й мовив:

«Слухайте мої слова, о мудрі, | нахиліть до мене вухо, о розумні!

Бо вухо слова розрізняє, | як піднебіння куштує страву.

Розсудім разом, що є справедливе, | і визнаймо між нами, що є добре.

Ось Іов мовив: ,,Я правий, | та Бог відмовив мені суду.

Проти свого права мав би я брехати? | Рана моя невигойна, хоч я й невинний!"

Чи є десь такий чоловік, як Іов, | що глум глитає, немов воду,

що з лиходіями товаришує | та що з безбожниками ходить?

Він бо сказав: Нема з того користи | людині, коли догоджає Богу.

Тим слухайте мене, мужі розумні! | Не може бути зла у Бозі | й у Всесильному - неправди!

Він людині відплачує згідно з її ділами; | як кожний ходить, так у Бога знаходить.

Воістину Бог зла не чинить, | Всесильний суду не кривить.

Хто йому довірив землю? | Хто доручив йому всесвіт?

Якщо він візьме дух свій знов до себе, | до себе забере своє дихання, -

усяке тіло зараз же загине, | людина повернеться у порох.

Отже, як маєш розум, слухай! | Вважай на моїх слів голос!

Чи ж міг би правити, хто ненавидить право? | Чи ж ти Сильного та Праведного осудив би?

Того, що до царя мовляє: Негодящий! | А до вельмож: Безбожні! -

що не зважає на князів особу, | не сприяє радше багатому, ніж бідному, | бо всі вони діло рук його.

Раптом вони вмирають, і більше їх немає; | народ бунтується посеред ночі, | без труднощів могутнього скидає.

Бо його очі над путями чоловіка, | він бачить кожен його крок.

Нема ні темряви, ані глухої тіні, | де б лиходії могли заховатись.

Він не накладає на людину строку, | щоб та ставала на суд із Богом.

Він розгромлює без допиту вельможних, | і ставить на їхнє місце інших.

Він знає добре їхні вчинки | скидає їх одної ночі, - і топчуть їх.

Як беззаконних карає їх передочима інших

за те, що відхилилися від нього | й ніколи про путі його не дбали,

так що дійшов до нього зойк злиденних, | і він почує крик смиренних.

. Коли він спочиває, хто потривожити його посміє? | Коли обличчя своє сховає, хто його побачить? | Він на народи й одиниці поглядає,

щоб лицемір не царював, глузуючи з народу.

І коли він до Бога каже: Мене обдурено! | Зла не чинитиму вже більше!

Навчи мене, якщо я помилився! | Якщо вчинив несправедливість, більш не буду! -

то чи він, гадаєш, має тим самим відплатити? | Через те, що зневажаєш суди, | через те, що то ти вибираєш, а не я, | - скажи, отже, що знаєш!

Розумні люди мені скажуть, | і мудрий муж, що мене чує:

Іов говорить нерозважно, | в його словах нема глузду!

Коли б то Іова розсліджено докладно | за відповіді, що личать людям нечестивим,

бо він до гріхів своїх додає ще бунт | і затискає кулаки при нас, | і множить слова проти Бога!»

Переклад Огієнка

І говорив Елігу та й сказав:

Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!

Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.

Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,

і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?

Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!

Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.

Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?

Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,

всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...

Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?

Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?

Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,

за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.

Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,

немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.

Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!

Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,

за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.

Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.

Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!

Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!

Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.

О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...

Переклад Куліша

І говорив Еліуй дальше й казав:

Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!

Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.

Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.

Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.

Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана - незаслужена.

Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,

Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?

Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.

Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя - несправедливого суду,

Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.

Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.

Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?

Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, -

Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.

От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.

Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?

Хиба можна сказати цареві: ти - безбожник, а князям: ви - беззаконники?

Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони - дїло рук його.

Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.

Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.

Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.

Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.

Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,

Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,

Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.

За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,

Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.

Як упокій він дарує, - хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? - все одно, чи народ, чи один чоловік,

Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.

От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, - більш не буду грішити;

А чого я не розумію, - ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.

Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.

Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:

Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.

Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.

Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.

Переклад УБТ Турконяка

І говорив Еліуй дальше й казав:

Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!

Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.

Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.

Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.

Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана - незаслужена.

Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,

Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?

Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.

Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя - несправедливого суду,

Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.

Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.

Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?

Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, -

Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.

От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.

Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?

Хиба можна сказати цареві: ти - безбожник, а князям: ви - беззаконники?

Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони - дїло рук його.

Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.

Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.

Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.

Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.

Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,

Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,

Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.

За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,

Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.

Як упокій він дарує, - хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? - все одно, чи народ, чи один чоловік,

Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.

От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, - більш не буду грішити;

А чого я не розумію, - ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.

Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.

Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:

Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.

Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.

Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.

Російський синодальний переклад

И продолжал Елиуй и сказал:

выслушайте, мудрые, речь мою, и приклоните ко мне ухо, рассудительные!

Ибо ухо разбирает слова, как гортань различает вкус в пище.

Установим между собою рассуждение и распознаем, что хорошо.

Вот, Иов сказал: я прав, но Бог лишил меня суда.

Должен ли я лгать на правду мою? Моя рана неисцелима без вины.

Есть ли такой человек, как Иов, который пьет глумление, как воду,

вступает в сообщество с делающими беззаконие и ходит с людьми нечестивыми?

Потому что он сказал: нет пользы для человека в благоугождении Богу.

Итак послушайте меня, мужи мудрые! Не может быть у Бога неправда или у Вседержителя неправосудие,

ибо Он по делам человека поступает с ним и по путям мужа воздает ему.

Истинно, Бог не делает неправды и Вседержитель не извращает суда.

Кто кроме Его промышляет о земле? И кто управляет всею вселенною?

Если бы Он обратил сердце Свое к Себе и взял к Себе дух ее и дыхание ее, -

вдруг погибла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в прах.

Итак, если ты имеешь разум, то слушай это и внимай словам моим.

Ненавидящий правду может ли владычествовать? И можешь ли ты обвинить Всеправедного?

Можно ли сказать царю: ты - нечестивец, и князьям: вы - беззаконники?

Но Он не смотрит и на лица князей и не предпочитает богатого бедному, потому что все они дело рук Его.

Внезапно они умирают; среди ночи народ возмутится, и они исчезают; и сильных изгоняют не силою.

Ибо очи Его над путями человека, и Он видит все шаги его.

Нет тьмы, ни тени смертной, где могли бы укрыться делающие беззаконие.

Потому Он уже не требует от человека, чтобы шел на суд с Богом.

Он сокрушает сильных без исследования и поставляет других на их места;

потому что Он делает известными дела их и низлагает их ночью, и они истребляются.

Он поражает их, как беззаконных людей, пред глазами других,

за то, что они отвратились от Него и не уразумели всех путей Его,

так что дошел до Него вопль бедных, и Он услышал стенание угнетенных.

Дарует ли Он тишину, кто может возмутить? скрывает ли Он лице Свое, кто может увидеть Его? Будет ли это для народа, или для одного человека,

чтобы не царствовал лицемер к соблазну народа.

К Богу должно говорить: я потерпел, больше не буду грешить.

А чего я не знаю, Ты научи меня; и если я сделал беззаконие, больше не буду.

По твоему ли рассуждению Он должен воздавать? И как ты отвергаешь, то тебе следует избирать, а не мне; говори, что знаешь.

Люди разумные скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:

Иов не умно говорит, и слова его не со смыслом.

Я желал бы, чтобы Иов вполне был испытан, по ответам его, свойственным людям нечестивым.

Иначе он ко греху своему прибавит отступление, будет рукоплескать между нами и еще больше наговорит против Бога.