27

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

І повів Іов далі свою мову, кажучи:

«Клянуся Богом, що позбавив мене права, | і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!

Покіль мій дух у мені, | і Божий подих у моїх ніздрях,

мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.

Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! | Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.

Триматимусь моєї правди, я її не облишу. | Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!

Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, | а з тим, хто встає проти мене - як з беззаконником!

Яку безбожний має надію, коли молиться, | коли підносить душу свою до Бога?

Чи ж вислухає Бог його взивання, | коли прийде на нього нужда?

Чи буде відрадою йому Всесильний? | Чи буде прикликати Бога повсякчасно?

Я пояснюю вам поведінку Божу, | я не таю Всесильного задумів.

А якщо усі ви те бачили самі, | то чого марнотою пустословите?

Ось яка злій людині від Бога доля, | й участь, що від Всесильного насильникові випадає!

Як матиме синів багато, під меч підуть; | і його потомки не будуть мати досита хліба.

Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, | їхні вдови плакати по них не будуть.

Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, | й одежі, мов болота, наскладає,

з наскладаного праведник буде вдягатись, | срібло наслідує невинний.

Він будував дім собі, немов гніздечко; | немов курінь, що робить собі сторож.

Багатим ляже, та востаннє; | відкриває очі: нічого більш немає!

Удень прийде страх на нього, | а вночі вхопить його буря.

Його підійме східній вітер, і геть піде; | він вихопить його із його місця.

На нього непощадно кидатимуть камінням, | від караючої руки він утік би радо.

Над ним плескатимуть у долоні; | де б він тільки був, його висвистуватимуть.»

Переклад Огієнка

І Йов далі вів мову свою та й казав:

Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

Переклад Куліша

І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:

Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),

Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,

Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.

Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.

Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.

Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.

Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візьме, коли вирве йому Бог душу його?

Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?

Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?

Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.

Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?

От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:

Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.

Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.

Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,

То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.

Строїть він дім собі, - то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;

Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.

Страх, мов потоп, прийде на його неждано, й буря в ночі ухопить його.

Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;

Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.

Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.

Переклад УБТ Турконяка

А ще додавши Йов, сказав вступом:

Хай живе Господь, який так мені судив, і Вседержитель, що огірчує мою душу.

А поки ще дихання в мені є, божий дух, що є в моїх ніздрях,

мої губи не говоритимуть беззаконне, ані моя душа не повчатиметься неправедного.

Хай не станеться, щоб я назвав вас праведними доки не помру. Бо не зміню мою незлобність,

а держачись праведности, себе не віддам. Бо я не свідомий того, що я зробив невідповідне.

Ні, але хай мої вороги будуть так як руїна безбожних, і ті, що повстають проти мене, наче згуба безбожних.

Бо яка є надія в безбожного, що він держиться? Чи спасеться надіючись на Господа?

Чи Господь вислухає його молитву? Чи як найде на нього скрута,

чи має перед Ним якусь сміливість? Чи як покличе вислухає Він його?

Але ж сповіщу вам, що є в господній руці. Про те, що є у Вседержителя, не збрешу.

Ось всі знаєте, що додаєте марне до марного.

Це часть безбожного чоловіка в Господа, а здобуток сильних прийде на них від Вседержителя.

Якщо ж його сини будуть численні, будуть на вигублення. Якщо ж і стануть мужами, будуть жебрати.

А його живі смертю скінчаться, а їхніх вдів ніхто не помилує.

Якщо збере землю наче срібло, а приготовить золото подібно до глини,

це все здобудуть праведні, а його маєток праведні заберуть.

Його дім відійшов наче молі і наче павутина.

Багатий заснувши, не додасть, відкрив він свої очі і немає.

Болі його зустріли наче вода, а вночі забрала його темрява.

Його забере палюча горяч і він відійде і вона вигубить його з його місця.

І накине (біду) на нього і не пощадить. З його руки втечею втече.

Заплеще проти них своїми руками і сичанням його прожене з його місця.

Російський синодальний переклад

И продолжал Иов возвышенную речь свою и сказал:

жив Бог, лишивший меня суда, и Вседержитель, огорчивший душу мою,

что, доколе еще дыхание мое во мне и дух Божий в ноздрях моих,

не скажут уста мои неправды, и язык мой не произнесет лжи!

Далек я от того, чтобы признать вас справедливыми; доколе не умру, не уступлю непорочности моей.

Крепко держал я правду мою и не опущу ее; не укорит меня сердце мое во все дни мои.

Враг мой будет, как нечестивец, и восстающий на меня, как беззаконник.

Ибо какая надежда лицемеру, когда возьмет, когда исторгнет Бог душу его?

Услышит ли Бог вопль его, когда придет на него беда?

Будет ли он утешаться Вседержителем и призывать Бога во всякое время?

Возвещу вам, что в руке Божией; что у Вседержителя, не скрою.

Вот, все вы и сами видели; и для чего вы столько пустословите?

Вот доля человеку беззаконному от Бога, и наследие, какое получают от Вседержителя притеснители.

Если умножаются сыновья его, то под меч; и потомки его не насытятся хлебом.

Оставшихся по нем смерть низведет во гроб, и вдовы их не будут плакать.

Если он наберет кучи серебра, как праха, и наготовит одежд, как брение,

то он наготовит, а одеваться будет праведник, и серебро получит себе на долю беспорочный.

Он строит, как моль, дом свой и, как сторож, делает себе шалаш;

ложится спать богачом и таким не встанет; открывает глаза свои, и он уже не тот.

Как воды, постигнут его ужасы; в ночи похитит его буря.

Поднимет его восточный ветер и понесет, и он быстро побежит от него.

Устремится на него и не пощадит, как бы он ни силился убежать от руки его.

Всплеснут о нем руками и посвищут над ним с места его!