17

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

«Мій дух розбитий, | дні мої погасли, | для мене залишається лише могила.

Чи не став я посміховиськом? | Чи не в гіркоті ночують мої очі?

О, поручися за мене сам перед собою! | Бо хто б ручився за мене?

Та ти позбавив розуму їхнє серце, | тому й не піднесеш їх угору.

Вони призначають здобич друзям, | тоді як очі власних дітей меркнуть.

Ти зробив мене притчею народу, | мені плюють у вічі.

В очах моїх від смутку потемніло, | і мої члени, наче тінь, виснажуються.

Дивуються над оцим праведні люди, | і невинний обурюється на безбожника.

Та праведник тримається путі своєї | і чистий руками ще більш набирає духу.

Вернітеся ж, усі ви, приступіте; | може, бодай одного мудрого знайду між вами!

Дні мої відпливли, думки мої розбиті! | Зідхання мого серця

з ночі день роблять, | і супроти темряви світло близько.

Чи можу сподіватись? Шеол -моя домівка! | У темряві стелю я собі постіль.

Кричу до гробу: Ти мій батько! | А до хробака: Моя сестра й моя мати!

Де ж тут моя надія? | І щастя моє. - хто його бачив?

Зійдуть у Шеол зо мною? | коли зануримося разом у порох?»

Переклад Огієнка

Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

Переклад Куліша

Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

Днї мої вже уплили, думи мої - думи дорогі серцю - вони розбиті.

Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб - домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

Переклад УБТ Турконяка

Гину я несений вітром, прошу гроба і не одержую.

Благаю, змучившись, і що я вчинив?

А моє майно чужі викрали. Хто є цей? Хай буде звязаний моєю рукою.

Бо Ти сховав від мудрости їхнє серце, через це Ти їх не піднесеш.

Сповістить зло (їхній) часті, а мої очі стаяли на синах.

Ти ж мене поклав притчею між народами, а я став посміховиськом для них.

Бо мої очі осліпли від гніву, всі дуже воюють проти мене.

Чудовищем був я для праведних через це. А праведний хай повстане проти беззаконного.

Хай вірний держиться своєї дороги, а чистий хай візьме сміливість руками.

Ні, але всі кріпіться, і ідіть, бо я не знаходжу у вас правди.

Мої дні минули в смороді, а звязі мого серця роздерлися.

Ніч вони змінили на день, світло близько лиця темряви.

Бо якщо остануся, ад мені домом, а в темряві покладено мені постіль.

Смерть назвав я, моїм батьком, а гній моєю матірю і сестрою.

Отже де ще є моя надія? Чи я побачу моє добро?

Чи зі мною зійдуть до аду, чи разом зійдемо під землю?

Російський синодальний переклад

Дыхание мое ослабело; дни мои угасают; гробы предо мною.

Если бы не насмешки их, то и среди споров их око мое пребывало бы спокойно.

Заступись, поручись Сам за меня пред Собою! иначе кто поручится за меня?

Ибо Ты закрыл сердце их от разумения, и потому не дашь восторжествовать им.

Кто обрекает друзей своих в добычу, у детей того глаза истают.

Он поставил меня притчею для народа и посмешищем для него.

Помутилось от горести око мое, и все члены мои, как тень.

Изумятся о сем праведные, и невинный вознегодует на лицемера.

Но праведник будет крепко держаться пути своего, и чистый руками будет больше и больше утверждаться.

Выслушайте, все вы, и подойдите; не найду я мудрого между вами.

Дни мои прошли; думы мои - достояние сердца моего - разбиты.

А они ночь хотят превратить в день, свет приблизить к лицу тьмы.

Если бы я и ожидать стал, то преисподняя - дом мой; во тьме постелю я постель мою;

гробу скажу: ты отец мой, червю: ты мать моя и сестра моя.

Где же после этого надежда моя? и ожидаемое мною кто увидит?

В преисподнюю сойдет она и будет покоиться со мною в прахе.