Заговорив Іов і мовив:
«Справді лише ви люди, | і з вами умре мудрість!
Є й у мене розум, як у вас, | нічим я від вас не гірший! | Та й хто не знає того?
Посмішищем ближнього зробивсь я, | що взиваю до Бога, і він відповідає; | сміховиськом - я праведний, безвинний.
Презирство на нещастя! - думає щасливий. | Стусана тому, який спотикнеться!
Шатра ж грабіжників спокійні, | і ті, що гнівлять Бога, сидять собі безпечні, | ті, що власну руку мають за бога.
Спитай лиш у тварин, вони тебе навчать; | у птиць небесних, і тобі сповістять;
або повзунів, вони тебе повчать, | і риби в морі тобі повідають!
Хто з усіх них не знає, | що рука Господня все це створила?
В його руці душа всього живого, | дихання кожного людського тіла.
Хіба не вухо слова розрізняє?
У сивоголових - мудрість, | у довголітніх - розум.
У нього премудрість і потуга, | у нього рада й розум.
Як він зруйнує, ніхто не відбудує; | як замкне когось, ніхто вже не відімкне.
Здержить води - все повисихає;| а пустить їх - розбурять землю.
У нього сила та обачність; | у нього зведений і зводитель.
Він радників босоніж відсилає | і в суддів розум відбирає.
Він знімає з царів кайдани | й оперізує їх стан мотуззям.
Він відсилає священиків босоніж, | і валить могутніх.
Він проречистим рот закриває, | він забирає в старих розум.
Він виливає на вельмож презирство | й розпускає пояс сильних.
Він виявляє те, що в темряві глибоко скрилось, | виводить смертну тінь на світло.
Множить народи і їх губить, | поширює людей, а потім їх нищить.
Він відбирає розум у голів краю, | пускає їх блудити в пустині без дороги.
І вони бродять помацки у темряві без світла, | і заточуються, немов п'яні.»
А Йов відповів та й сказав:
Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...
Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?
Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...
Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.
Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.
Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.
Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?
Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?
Мудрість у старших, бо довгість днів розум.
Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.
Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.
Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.
В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.
Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,
Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.
Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.
Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,
вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!
І відповів Йов і сказав:
Справдї так! Тілько ви одні люде, і з вами вмре разом і мудрість!
Але ж і в мене є серце, як у вас, не стою я позаду; та й хто ж не знає сього самого?
Посьміхом другові мойму стався я, що до Бога кликав і Бог одвічав менї; посьміхом - чоловік справедливий і невинний!
Оттак, по думцї того, що сидить собі спокійно, нїзащо є лучиво, призначене тим, що їх ноги потикаються.
За те спокійні й безпечні домівки в грабителїв, роздратовуючих Бога, бо вони Бога, неначе в руках своїх носять!
І справдї: спитай у зьвірят, а вони навчать тебе, - в птаства під небом, а воно з'ясує тобі;
Або поговори з землею, а вона повчить тебе, та й риби в морі скажуть тобі:
Хто з усього того не взнає, що рука Господня сотворила се?
В його руцї дух всього живучого й душа кожного людського тїла.
Чи ж не ухо розбірає слова, й чи не язик доходить смаку страви?
Так і в старцїв мудрість, а в довголїтників розум.
У него ж (Бога) премудрість і міць; в його рада й розум.
Що він розорить, того вже нїхто не збудує; кого він зачинить, нїхто йому не відомкне.
Задержить води, - все повисихає, пустить їх, - розбурять землю.
У його сила й премудрість, перед ним той, хто зблудив, і той, хто звів із дороги.
Він приводить порадників до нерозваги, а суддїв до дурноти.
Здіймає пояс із царів, і оперізує верівкою стан їх;
Уймає князям їх почестї, й повалює хоробрих;
Уймає проречистим язик, і в старцїв мутить розум;
Окриває стидом людей значніх, і безсилить потужних;
Виявляє, що глибоко крилось у темряві, й виводить на сьвітло, що в тїнї смертній;
Множить народи й вигублює їх; розсїває народи, й збірає їх докупи.
Віднімає розум у голов народів землї й пускає їх блудом у пустинї, де нема шляху;
Помацьки ходять вони в темряві без сьвітла, й заточуються, неначе пяні.
Підібравши ж Йов, каже:
Ви ще є людьми. Чи з вами скінчиться мудрість.
І в мене ж є серце, так як у вас.
Бо праведний і непорочний муж став посміховиськом.
Бо в виміряний час приготовлено йому впасти під інших, а його хатам пограбованими бути беззаконними.
Але хтось, будучи поганим, хай не надіється бути невинним, ті, що прогнівують Господа, наче їм і суду не буде.
Але запитай четвероногих, чи тобі скажуть, а небесних птахів, чи тобі сповістять.
Розповіж же землі, чи тобі скаже, і чи визнаватимуться тобі риби моря.
Хто не пізнав в усіх цих, бо господня рука зробила це?
Чи не в його руці душа всіх, що живуть, і душа кожного чоловіка?
Бо розум розсуджує слова, а горло скуштує їжу.
В довгому часі мудрість, а в довгому житті знання.
У Нього мудрість і сила, у Нього рада і розум.
Якщо Він скине, хто збудує? Якщо замкне проти людей, хто відкриє?
Якщо заборонить воді, висушить землю. Якщо ж попустить знищить її, перекинувши.
В Нього сила і кріпость, в Нього пізнання і розум.
Він веде радників полоненими, а суддів землі увів у подив.
Він садить царів на престоли і підперезав їхні бедра поясом.
Він відсилає священиків полоненими, а сильних землі перекинув.
Він міняє губи вірних, а розум старшин взнав.
Він виливає безчестя на володарів, а покірних оздоровив.
Він відкриває глибини від темряви, вивів же на світло тінь смерті.
Він призводить до блукання народи і нищить їх, поборює народи і провадить їх.
Він міняє серця володарів землі, приводить їх блукати дорогою, якої не знали.
Хай дошукуються в темряві і не (буде) світла, хай же блукають наче пяний.
И отвечал Иов и сказал:
подлинно, только вы люди, и с вами умрет мудрость!
И у меня есть сердце, как у вас; не ниже я вас; и кто не знает того же?
Посмешищем стал я для друга своего, я, который взывал к Богу, и которому Он отвечал, посмешищем - человек праведный, непорочный.
Так презрен по мыслям сидящего в покое факел, приготовленный для спотыкающихся ногами.
Покойны шатры у грабителей и безопасны у раздражающих Бога, которые как бы Бога носят в руках своих.
И подлинно: спроси у скота, и научит тебя, у птицы небесной, и возвестит тебе;
или побеседуй с землею, и наставит тебя, и скажут тебе рыбы морские.
Кто во всем этом не узнает, что рука Господа сотворила сие?
В Его руке душа всего живущего и дух всякой человеческой плоти.
Не ухо ли разбирает слова, и не язык ли распознает вкус пищи?
В старцах - мудрость, и в долголетних - разум.
У Него премудрость и сила; Его совет и разум.
Что Он разрушит, то не построится; кого Он заключит, тот не высвободится.
Остановит воды, и все высохнет; пустит их, и превратят землю.
У Него могущество и премудрость, пред Ним заблуждающийся и вводящий в заблуждение.
Он приводит советников в необдуманность и судей делает глупыми.
Он лишает перевязей царей и поясом обвязывает чресла их;
князей лишает достоинства и низвергает храбрых;
отнимает язык у велеречивых и старцев лишает смысла;
покрывает стыдом знаменитых и силу могучих ослабляет;
открывает глубокое из среды тьмы и выводит на свет тень смертную;
умножает народы и истребляет их; рассевает народы и собирает их;
отнимает ум у глав народа земли и оставляет их блуждать в пустыне, где нет пути:
ощупью ходят они во тьме без света и шатаются, как пьяные.