9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Заговорив Іов і мовив:

«Правда! Я знаю, що воно так; | та й як би чоловік міг бути | справедливим перед Богом?

Коли б він захотів на прю з ним стати, | на тисячу ні разу йому не відповів би.

Він мудрий серцем і силою могутній; | хто проти нього коли вперся й зостався цілим?

Він переносить гори, і вони не знають, | в своєму гніві їх перевертає.

Зрушує землю з її місця, | й її стовпи стрясаються.

Він велить сонцю, і воно не сходить; | кладе печать на звізди.

Він небеса нап'яв, сам він; | він ходить по морських висотах.

Він створив Віз, Косарів, | Квочку і Комори Півдня.

Він творить діла великі, незбагненні | і чудеса без ліку!

Як пройде попри мене, я не побачу, | як промайне, я не помічу.

Як він щось забере, хто йому заборонить? | Хто йому скаже: Що чиниш?

Бог не одвертає свого гніву; | під ним лежать помічники Рагава!

Де вже мені йому відповідати | та проти нього слова підбирати?

Я хоч би й правий був, не озвався б, | а радше милосердя в судді мого благав би.

Коли б я і покликав, і він озвався, | я не повірив би, що він мій голос слухає.

Він, що торощить мене в хуртовині | і множить без причини мої рани, -

він не дає мені й відідхнути | так насичує мене гіркотою.

Коли йдеться про силу, він могутній! | Коли про суд, хто сміє його позивати?

Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об'явлю себе невинним, мене обвинуватять.

Невинний я? Я й сам не знаю! | Життя моє мені нінащо.

Тому й кажу: Усе одно | безвинного й грішника він губить.

А коли бич зненацька убиває, | з невинного розпуки він сміється.

Коли якусь країну віддано в руки лиходія, | обличчя її правителів він закриває. | Як же не він - хто інший?

І мчать мої дні від гінця швидше, | біжать, щастя не бачать.

Линуть, мов чайки з очерету, | неначе яструб, що падає на здобич.

Як я скажу собі: Забуду мою скаргу, | скину хмурий вид, розвеселюся! -

то я тремчу перед усіма муками моїми, | бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.

. Коли ж я винуватий, | чому маю томитися надармо?

Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,

навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько, | мною гидилась би моя одежа.

Бо він не людина, як я, | щоб я міг йому відповісти: | Ходімо на суд разом!

Немає посередника між нами, | що поклав би на нас обох свою руку,

що відвернув би свій бич від мене, | щоб страх його не лякав мене більше.

Однак я говоритиму; я його не боюся, | бо не такий я перед самим собою.»

Переклад Огієнка

А Йов відповів та й сказав:

Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...

Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?

Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.

Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.

Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.

Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,

Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...

Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...

Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?

Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,

що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,

я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?

Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,

Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...

Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.

Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?

Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...

Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...

Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...

Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...

У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?

А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,

проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...

Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,

то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...

Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?

Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,

то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...

Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,

поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...

Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,

тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...

Переклад Куліша

І відповів Йов і сказав:

Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?

А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не з'умів би одказати.

Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував з'упокоєн?

Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;

Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;

Скаже сонцеві, - і не зійде, й на звізди печать покладає.

Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.

Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі cкриті на полуднї;

Творить великі дива, недовідні, безлїчні.

Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.

Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?

Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;

Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?

Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.

Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,

Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,

Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.

Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?

Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.

Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.

Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.

Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.

Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?

Днї мої хутші од гонця, - мчаться, не бачивши долї;

Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.

Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,

То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;

А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?

Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,

То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.

Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!

І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.

Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, -

А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.

Переклад УБТ Турконяка

Почавши ж Йов говорить:

По правді знаю, що так є. Бо як смертна людина буде праведною перед Господом?

Бо якщо бажає судити його, Він його не слухатиме, щоб не відказав на одне його слово з тисячі.

Бо Він є мудрий умом, сильний і великий. Хто твердо ставши перед Ним остався?

Він старими робить гори і вони не знають, Він перекидає їх гнівом.

Він трясе піднебесну від основ, її стовпи зрушуються.

Він говорить сонцеві і не сходить, а звізди запечатує.

Він сам розтягнув небо і ходить по морі, як по землі.

Він, що творить Плеяду і Есперу і Арктура і кімнати півдня.

Він, що чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.

Якщо перейде мене, не побачу. І якщо мине мене, я зовсім не пізнав.

Якщо Він змінить, хто відверне? Чи хто Йому скаже: Що Ти вчинив?

Бо Він відвернув гнів, зігнулися під ним кити, що під небом.

Чи ж мене вислухає, чи розсудить мої слова?

Бо хоч я є праведний не вислухає мене, благатиму його суду.

Якщо ж закличу, і почує, не вірю, що Він мене вислухав.

Чи не знищить мене темрявою? Численні ж мені зродив побиття даром.

Бо не дає мені віддихнути, наповнив же мене гіркотою.

Бо ж Він силою кріпкий. Хто, отже, спротивиться його судові?

Бо якщо я буду праведний, мої уста будуть безбожні. Якщо ж буду непорочним, буду поганим.

Бо якщо я зробив безбожне, не взнав я душею, але забирається моє життя.

Тому я сказав: Великого і сильного нищить гнів,

бо погані смертю безбожною (вмирають), але праведні висміваються.

Бо вони передані в руки безбожних. Лиця судів її покриває. Якщо ж не Сам Він, хто це?

Життя ж моє легше від бігуна. Відбігли і не побачили.

І чи є слід дороги корабля, чи орла, що ширяє, що шукає їжу?

Бо якщо скажу, забуду говорити, схилившись лицем, стогнатиму.

Трясуся всіма членами тіла, бо знаю що не оставиш мене невинним.

Якщо ж я є безбожним, чому я не помер?

Бо хоч би я помився снігом і очистився чистими руками,

надмірно Ти мене замочив в нечистоті, огидною стала ж мені одіж.

Бо Ти не є чоловіком, так як я, якому протиставитимуся, щоб ми разом прийшли на суд.

Коби нам був посередник і оскаржувач і той, що вислухує між обома.

Хай забере від мене палицю, а його страх хай мене не жахає,

і не боятимуся, але промовлю. Бо я такого не свідомий.

Російський синодальний переклад

И отвечал Иов и сказал:

правда! знаю, что так; но как оправдается человек пред Богом?

Если захочет вступить в прение с Ним, то не ответит Ему ни на одно из тысячи.

Премудр сердцем и могущ силою; кто восставал против Него и оставался в покое?

Он передвигает горы, и не узнают их: Он превращает их в гневе Своем;

сдвигает землю с места ее, и столбы ее дрожат;

скажет солнцу, - и не взойдет, и на звезды налагает печать.

Он один распростирает небеса и ходит по высотам моря;

сотворил Ас, Кесиль и Хима и тайники юга;

делает великое, неисследимое и чудное без числа!

Вот, Он пройдет предо мною, и не увижу Его; пронесется и не замечу Его.

Возьмет, и кто возбранит Ему? кто скажет Ему: что Ты делаешь?

Бог не отвратит гнева Своего; пред Ним падут поборники гордыни.

Тем более могу ли я отвечать Ему и приискивать себе слова пред Ним?

Хотя бы я и прав был, но не буду отвечать, а буду умолять Судию моего.

Если бы я воззвал, и Он ответил мне, - я не поверил бы, что голос мой услышал Тот,

Кто в вихре разит меня и умножает безвинно мои раны,

не дает мне перевести духа, но пресыщает меня горестями.

Если действовать силою, то Он могуществен; если судом, кто сведет меня с Ним?

Если я буду оправдываться, то мои же уста обвинят меня; если я невинен, то Он признает меня виновным.

Невинен я; не хочу знать души моей, презираю жизнь мою.

Все одно; поэтому я сказал, что Он губит и непорочного и виновного.

Если этого поражает Он бичом вдруг, то пытке невинных посмевается.

Земля отдана в руки нечестивых; лица судей ее Он закрывает. Если не Он, то кто же?

Дни мои быстрее гонца, - бегут, не видят добра,

несутся, как легкие ладьи, как орел стремится на добычу.

Если сказать мне: забуду я жалобы мои, отложу мрачный вид свой и ободрюсь;

то трепещу всех страданий моих, зная, что Ты не объявишь меня невинным.

Если же я виновен, то для чего напрасно томлюсь?

Хотя бы я омылся и снежною водою и совершенно очистил руки мои,

то и тогда Ты погрузишь меня в грязь, и возгнушаются мною одежды мои.

Ибо Он не человек, как я, чтоб я мог отвечать Ему и идти вместе с Ним на суд!

Нет между нами посредника, который положил бы руку свою на обоих нас.

Да отстранит Он от меня жезл Свой, и страх Его да не ужасает меня, -

и тогда я буду говорить и не убоюсь Его, ибо я не таков сам в себе.