Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив:
«Доки ж таке говоритимеш, | і слова твоїх уст будуть, неначе буревій?
Чи то ж Бог перекручує право, | і Всемогутній кривить справедливість?
Коли діти твої згрішили проти нього, | то він і видав їх у руки їхніх переступів.
Ти ж, якіцо будеш шукати Бога, | як Всемогутнього будеш благати,
як будеш чистий, правий, | то він тепер напевне дбатиме про тебе | й обновить тобі домівку правди.
І твоє перше щастя буде маленьким, | та сильно забуяє те, що прийде.
Спитай лишень у давніх поколінь, | уважай на досвід предків,
бо ми, вчорашні, не знаємо нічого, | тінь на землі - дні наші.
Вони навчать тебе і тобі скажуть, | візьмуть науку зо свого серця.
Хіба росте тростина без мочару? | Чи очерет буяє на безвідді?
Ще в повному цвіту він, ще не стятий, | а вже раніш, ніж інша трава, в'яне.
Отака доля всіх, що забувають Бога, | надія ж нечестивого пропаща.
Його надія - нитка, | а певність - павутиння.
Обіпреться об дім свій, та цей не встоїться; | ухопиться за нього, -не вдержиться.
Він повний сил на сонці, | його галуззя поза сад сягає;
поміж каміння вплітається його коріння | і врізується в саме серце скелі.
Та коли вирвуть його з його місця, | воно зрікається його: "Я тебе не знаю!"
Тож так гниє він на дорозі, | коли з землі вже інші виростають.
О ні! Безвинного Бог не відштовхує, | ані злочинцеві руки не простягає.
Він ще наповнить уста твої сміхом, | уста твої веселим окликом.
І ворогів твоїх стид укриє, | і намет нечестивих зникне.»
І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?
Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?
Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!
Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,
якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,
і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!
Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,
отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:
Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?
Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:
отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,
бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...
На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...
Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...
Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...
Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!
І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
Довго ще ти будеш говорити таке? - слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, -
Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, -
А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
Впованнє його підрізане, а певність його - сїть павукова.
Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої - радїсним викликом.
Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
Почавши ж Валдад Савхітієць каже:
Доки говоритимеш це? Дух багатомовний в твоїх устах.
Чи Господь вчинить неправедно коли судить? Чи Той, що створив все, завдасть клопоту праведності?
Якщо твої сини згрішили перед Ним, Він післав рукою їхнього беззаконня.
Ти ж рано вставай молячись до Господа Вседержителя.
Якщо ти чистий і праведний, Він вислухає твою молитву, відновить же тобі життя праведності.
Буде отже ж перше твоє малим, а твоє останнє без міри.
Бо запитай попереднє покоління, досліди ж в роді батьків.
Бо ми є вчорашні і не знаємо, бо наше життя є тінню на землі.
Чи не ці тебе повчать і сповістять від серця і виведуть слова?
Чи буйно росте лоза без води, чи росте очерет без напоєння?
Ще будучи при корені і не пожатим будучи, чи не всохне всяка трава як не напється?
Таким тепер буде кінець всіх, що забувають про Господа. Бо надія безбожних губить.
Бо його дім буде незаселеним, а його шатро поросте павутинням.
Якщо він підіпре свій дім, він не встоїться. А як візьме його, не останеться.
Бо він є мокрим під сонцем, і з його гною вийде його галузка.
Він спить на купі каміння, а житиме посеред дрібного каміння.
Якщо буде знищений, місце його обмане. Чи не бачив ти цього?
Бо таке знищення безножного, з землі ж іншого Він виростить.
Бо Господь не відкине праведного, а всякий дар безбожного не прийме.
Уста ж праведних Він наповнить сміхом, а їхні губи визнаванням.
Вороги ж їхні зодягнуться у завстидження, а безбожному не буде життя.
И отвечал Вилдад Савхеянин и сказал:
долго ли ты будешь говорить так? - слова уст твоих бурный ветер!
Неужели Бог извращает суд, и Вседержитель превращает правду?
Если сыновья твои согрешили пред Ним, то Он и предал их в руку беззакония их.
Если же ты взыщешь Бога и помолишься Вседержителю,
и если ты чист и прав, то Он ныне же встанет над тобою и умиротворит жилище правды твоей.
И если вначале у тебя было мало, то впоследствии будет весьма много.
Ибо спроси у прежних родов и вникни в наблюдения отцов их;
а мы - вчерашние и ничего не знаем, потому что наши дни на земле тень.
Вот они научат тебя, скажут тебе и от сердца своего произнесут слова:
поднимается ли тростник без влаги? растет ли камыш без воды?
Еще он в свежести своей и не срезан, а прежде всякой травы засыхает.
Таковы пути всех забывающих Бога, и надежда лицемера погибнет;
упование его подсечено, и уверенность его - дом паука.
Обопрется о дом свой и не устоит; ухватится за него и не удержится.
Зеленеет он пред солнцем, за сад простираются ветви его;
в кучу камней вплетаются корни его, между камнями врезываются.
Но когда вырвут его с места его, оно откажется от него: `я не видало тебя!'
Вот радость пути его! а из земли вырастают другие.
Видишь, Бог не отвергает непорочного и не поддерживает руки злодеев.
Он еще наполнит смехом уста твои и губы твои радостным восклицанием.
Ненавидящие тебя облекутся в стыд, и шатра нечестивых не станет.