5

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

«Клич, отже, коли є хто, щоб озвавсь до тебе! | До кого із святих хочеш звернутись?

Отак безумного досада вбиває, | і дурного губить завзяття.

Я бачив, як дурний пускав коріння, | але прокляв умить свою домівку.

Далеко від спасіння його діти, | їх топчуть, вони без оборонця при брамі.

Те, що вони пожали - голодний поїдає, | та ще й до сховку забирає, | а спрагнений глитає їхнє майно.

О, ні! Біда не з-під землі береться, | й не на ниві родиться недоля.

Ні! Чоловік призводить лихо, | як іскри, що летять угору.

Я б, однак, звернувсь до Бога, | я виклав би мою справу перед Богом,

що творить діла великі й недослідимі, | чуда без ліку,

що дає дощ на землю і що на ниви посилає воду;

щоб смиренних підійняти вгору | і засмученим дати дізнати щастя.

Він розбиває думки хитрих | і руки їхні не виконують їхніх задумів.

Він ловить мудреців їхнім же лукавством | і рада крутіїв сходить нінащо.

Вони вдень натикаються на пітьму, | немов уночі, ходять навпомацки опівдні.

Він бідного рятує з їхньої пащі, | і з руки сильного сіромаху,

й отак є нещасному надія, | і неправда затуляє рот свій.

Блажен той чоловік, якого Бог картає! | Тож не цурайся Всемогутнього науки.

Бо він поранить і сам він перев'яже рану, | він ударить, та його ж руки й загоять.

Шість разів з біди тебе він урятує, | а на сьомий не доторкнеться тебе лихо.

У голоді спасе тебе від смерти, | а на війні з рук меча.

І ти сховаєшся від бича язика, | і не злякаєшся нещастя, як надійде.

Сміятимешся з спустошення та голоднечі, | звірів, що на землі, боятися не будеш.

Бо будеш у змові з камінням, що на полі, | і дикий звір буде з тобою в мирі.

Знайдеш намет твій цілим, | а як оглянеш свою хату, не обманешся.

Побачиш, що розмножилось твоє потомство, | і пагінці твої, мов билля, на землі ростимуть.

Зійдеш зрілий літами у гріб, | немов копа снопів, яку складають своєчасно.

От чого ми дізнались, - це свята правда! | Слухай же й затям собі це добре.»

Переклад Огієнка

Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?

Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!

Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...

Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!

Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!

Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,

бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...

А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,

Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,

бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,

щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.

Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,

Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,

вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...

І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,

і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!

Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:

Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!

В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:

Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.

Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.

З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.

Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.

І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.

І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!

І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!

Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!

Переклад Куліша

Клич же, коли є хто, щоб на твій клик озвався. Та й до кого ти з між сьвятих обернешся?

О, так, безумного завзяттє вбиває, а нерозважливого погубляє досада.

Я бачив, як дурний закоренявся, та й зараз віщував проклін домівцї його:

Дїти його далекі від щастя, бити муть їх у воротях (на судї), і не буде їм оборонника.

Збори жнив його неситі поїдять, ба й зміж терня заберуть їх, а зажерливцї поглотять майно його.

Так, біда не зпід землї береться, й не на ниві родиться недоля.

Нї, людина родиться на муку, як іскорки, щоб їм летїти вгору.

Я б обернувсь до Бога, передав би справу мою Богові,

Що творить дїла великі й недослїдимі, чудні й без лїку,

Дає дощі землї й води на поля;

Принижених у гору підіймає, а засмученим дає дознати щастя.

Він розбиває задуми підступних, і руки їх не доводять до кінця те, що почали.

Премудрих ловить він їх лукавством, і рада хитрих не вдається:

У день вони мов в темряві блукають, а в полуднї полапки, мов ніччю, шукають.

Він рятує бідного од меча уст їх і від руки потужного;

І так є нещасливому надїя, а неправда затулює уста свої.

Блаженний той, кого Господь карає, тим не цурайсь Господнього навчання!

Поранить він, та сам перевяже рану; ударить він, та його ж руки й гоять.

В шестьох бідах тебе він порятує, та й в сьомій не доторкнесь тебе лихо.

У голодї спасе тебе од смертї, а на війнї - од мечового вдару.

Сховаєшся від бича (лихого) язика, й не злякаєшся спустошення, коли воно прийде.

Із спустошення й голоду будеш сьміятись, і зьвірів земних не будеш лякатись.

Бо в змові з каміннєм у полі будеш, і з польовим зьвіррєм (наче) в договорі.

І взнаєш, що намет твій безпечен, а оглядаючи домівку твою, ти не согрішиш*.

І побачиш, що потомство твоє многолїчне, й пагонцїв твоїх, як трави на землї.

Увійдеш у гріб, достиглий (віком), як укладаються снопи пшеничні у свій час.

От чого ми дознались; та й так воно й є; вислухай се й затямуй собі!

Переклад УБТ Турконяка

Заклич же, чи хтось тебе послухає, чи може побачиш когось з святих ангелів.

Бо і безумного убиває гнів, а того, хто заблудив, вбиває ревнивість.

Я ж побачив безумних, що випускають корінь, але зразу пожертим було їхнє помешкання.

Хай їхні сини будуть далекі від спасіння, хай будуть висміяні ж при дверях поганців, і не буде спасителя.

Бо праведні зїдять те, що ті зібрали, вони ж не будуть вийняті зі зла, хай їхня сила виціджена буде.

Бо не з землі виходить труд, ані не з гір появиться біль.

Але чоловік родиться для труду, а пташенята ґрифа на висотах ширяють.

Ні, але я благатиму Господа, закличу ж до Господа володаря всіх,

який чинить велике і недослідиме, славне ж і надзвичайне, якому немає числа.

До того, який дає дощ на землю, який посилає воду на піднебесну.

Який підносить впокорених вгору і підносить тих, що згинули.

Який розносить ради хитрих і тих, що їхні руки не чинять правди.

Який приймає мудрих в мудрості, а раду хитрих замінив.

В днях їх зустріне темрява, а в полудне хай шукають руками подібно як в ночі.

Хай же згинуть на війні, хай вийде немічним з руки сильного.

Хай буде в немічного надія, а уста неправедного хай будуть замкнені.

Блаженний чоловік, якого Господь скартав. Картання ж Вседержителя не відкидай.

Бо Він завдає біль і знову обновлення. Вдарив Він і його руки лікують.

Шість разів з бід тебе витягає, а на сьомий (раз) зло не доторкнеться до тебе.

В часі голоду спасе тебе від смерті, а в часі війни освободить тебе від руки заліза.

Від бича язика тебе сховає, і не злякаєшся зла, що надходить.

З неправедних і безбожних висмієшся, а диких звірів не боятимешся.

Бо дикі звірі будуть з тобою в мирі.

Тоді взнаєш, що твій дім буде в мирі, а на прожиття твому шатрові не забракне.

Пізнаєш же, що твоє насіння численне, а твої діти будуть наче вся зелень поля.

Ввійдеш ти до гробу наче зріле зерно в час пожате, чи наче сніп току зібраний в час.

Ось це так ми дослідили, це є те, що ми почули. Ти ж сам пізнай чи ти щось вчинив.

Російський синодальний переклад

Взывай, если есть отвечающий тебе. И к кому из святых обратишься ты?

Так, глупца убивает гневливость, и несмысленного губит раздражительность.

Видел я, как глупец укореняется, и тотчас проклял дом его.

Дети его далеки от счастья, их будут бить у ворот, и не будет заступника.

Жатву его съест голодный и из-за терна возьмет ее, и жаждущие поглотят имущество его.

Так, не из праха выходит горе, и не из земли вырастает беда;

но человек рождается на страдание, как искры, чтобы устремляться вверх.

Но я к Богу обратился бы, предал бы дело мое Богу,

Который творит дела великие и неисследимые, чудные без числа,

дает дождь на лице земли и посылает воды на лице полей;

униженных поставляет на высоту, и сетующие возносятся во спасение.

Он разрушает замыслы коварных, и руки их не довершают предприятия.

Он уловляет мудрецов их же лукавством, и совет хитрых становится тщетным:

днем они встречают тьму и в полдень ходят ощупью, как ночью.

Он спасает бедного от меча, от уст их и от руки сильного.

И есть несчастному надежда, и неправда затворяет уста свои.

Блажен человек, которого вразумляет Бог, и потому наказания Вседержителева не отвергай,

ибо Он причиняет раны и Сам обвязывает их; Он поражает, и Его же руки врачуют.

В шести бедах спасет тебя, и в седьмой не коснется тебя зло.

Во время голода избавит тебя от смерти, и на войне - от руки меча.

От бича языка укроешь себя и не убоишься опустошения, когда оно придет.

Опустошению и голоду посмеешься и зверей земли не убоишься,

ибо с камнями полевыми у тебя союз, и звери полевые в мире с тобою.

И узнаешь, что шатер твой в безопасности, и будешь смотреть за домом твоим, и не согрешишь.

И увидишь, что семя твое многочисленно, и отрасли твои, как трава на земле.

Войдешь во гроб в зрелости, как укладываются снопы пшеницы в свое время.

Вот, что мы дознали; так оно и есть: выслушай это и заметь для себя.