15

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Антіох, син царя Димитрія, вислав з морських островів лист до Симона, священика та юдейського князя, і до всього народу.

А в тому листі стояло ось що: «Цар Антіох Симонові, первосвященикові та князеві, і юдейському народові, привіт!

Тому що деякі злочинці захопили царство моїх батьків, то я й вирішив відібрати його назад, щоб завести в ньому порядок, як перше. Для того я стягнув силу війська і наготував військові кораблі.

Я маю намір висадитись у краю, щоб покарати тих, які зруйнували край наш та спустошили багато міст у моїм царстві.

Тому я нині затверджую за тобою всі пільги, що тобі дали були царі передо мною, а й усі ті дари, які вони були тобі відпустили.

Я дозволяю тобі бити власні гроші для твого краю.

Єрусалим і храм будуть вільні. Вся зброя, що ти наготував, і всі кріпості, які ти спорудив та які займаєш, залишаться для тебе.

Усякий царський довг і все, що будеш винен у царський скарб, відпускається тобі віднині і назавжди.

А як повернемо собі назад наше царство, вкриємо ми тебе, народ твій і храм такою великою славою, що вона, ота ваша слава, розійдеться по всьому світі.»

Року 174 Антіох вирушив у край батьків своїх, і всі війська пристали до нього, так що з Трифоном зосталося їх мало.

Антіох розпочав гонитву за ним, та він прибув, утікаючи, у Дору, що на морі,

бо знав, що над ним нависло лихо й що військо покинуло його.

Антіох обложив Дору, маючи при собі 112 000 воїнів і 8000 кінноти.

Він оточив місто тоді, як кораблі підпливли з моря, і натискав на місто з суші й з моря, не даючи нікому ні вийти, ні ввійти.

Тим часом Нуменій з тими, що були з ним, повернувся з Риму з листами до царів і до країв. Ось що там стояло:

«Люцій, римський консул, цареві Птолемеєві, привіт!

Юдейські посли прибули до нас як наші друзі й союзники, щоб відновити стару дружбу й союз, - їх вислав Симон первосвященик і народ юдейський, -

і принесли з собою золотий щит вагою 1000 мін.

Отож, ухвалили ми написати царям та країнам, щоб не завдавали їм зла, не нападали на них, ні на їхні міста, ні на їхній край, та не вступали в союз із тими, що будуть з ними воювати.

Ми згодилися прийняти від них щит.

Коли ж деякі злочинці втекли зо свого краю до вас, видайте їх Симонові первосвященикові, щоб покарав їх за їхнім законом.»

Те саме написав консул цареві Димитрієві, Атталові, Аріяратові, Арсакові

та до всіх країв, до Сампсаму, до спартанців, до Делосу, до Мендоси, до Сікіони, до Карії, до Самосу, до Памфілії, до Лікії, до Галікарнасу, до Родосу, до Фаселіди, до Косу, до Сіде, до Араду, до Гортини, до Кніду, до Кіпру та до Кирени.

І відпис цього передав Симонові первосвященикові.

Цар Антіох розташувався табором перед Дорою, кидаючи ввесь час на неї військові загони й вживаючи облогових машин. Він замкнув у ній Трифона, так, що той не міг ні вийти, ні ввійти.

Симон послав йому на допомогу 2000 добірних вояків, срібла, золота й відповідного знаряддя,

та цар не захотів того прийняти; ба більше, він навіть зробив нечинним усе те, що був уклав з ним перше, і поставився до нього інакше.

Послав до нього Атенобія, одного з своїх друзів, щоб той повідомив його словами: «Ви зайняли Яффу, Гезеру і кріпость у Єрусалимі, міста царства мого;

. спустошили їхні землі, наробили у краю великої шкоди й захопили багато місць у моїм царстві,

Поверніть тепер назад міста, які ви зайняли, і податки з місцевостей, що ви захопили поза межами Юдеї.

А як ні, то дайте замість того 500 талантів срібла, а за шкоду, якої ви накоїли, і за податки з міст других 500 талантів, інакше підемо на вас війною.»

Прибув Атенобій, царський друг, у Єрусалим і як побачив Симона, його креденець із золотим та срібним посудом і численну челядь, був здивований. Переказав він йому царські слова,

а Симон відрік на те: «Ані землі чужої ми не захопили, ані добра чужого ми не забрали, лише спадщину батьків наших, що колись була несправедливо забрана нашими ворогами.

Ми при слушній нагоді відібрали назад спадщину батьків наших.

Щож до Яффи та Гезери, які ти вимагаєш, то вони накоїли великої шкоди нашому народові та краєві нашому, - та все ж ми за них дамо 100 талантів.»

Той не відповів йому на це ні слова, а розгніваний, повернувся до царя й переповів йому тую мову, а й про славу Симона й про все, що бачив, тож цар і скипів великим гнівом.

Тим часом Трифон сів на корабель і втік в Ортосію.

Тоді цар настановив Кендебея верховним начальником приморської смуги й доручив йому піше та кінне військо.

Він наказав йому розташуватись табором проти Юдеї, звелів побудувати Кедрон, укріпити його ворота й вести війну з народом, тоді як сам пустивсь у погоню за Трифоном.

Кендебей прибув у Ямнію й почав мордувати народ, робити наскоки на Юдею, брати в полон людей і вбивати.

Він збудував Кедрон і поставив там комонних і звичайне військо, щоб вони, виходивши (вряди-годи), пильнували дороги в Юдеї, як то йому повелів був цар.

Переклад Огієнка

-

-

Переклад Куліша

-

-

Переклад УБТ Турконяка

І післав Антіох син Димитрія царя листи з морських островів до Симона священика і голови юдейського народу і до всього народу,

І вони вміщали таку мову: Цар Антіох Симонові, великому священикові і голові народу, і юдейському народові, радіти.

Оскільки деякі згубні (люди) захопили царство наших батьків, а я бажаю, щоб царство повернулося, щоб його повернути до того, як раніше було, я зібрав множество сил і я приготовив воєнні кораблі,

а бажаю вийти в країну, щоб пімститися на тих, що знищили нашу країну і спустошили багато міст в моєму царстві.

Отже тепер затверджую тобі всі звільнення з податків, з яких тебе звільнили ті царі, що переді мною, і які інші дари тобі відпустили.

І я тобі дозволив робити власне карбування, гроші для твоєї країни,

а Єрусалим і святе мають бути свобідними. І вся зброя, яку ти приготовив, і твердині, які ти збудував, якими ти володієш, хай тобі остануться.

І всякий царський довг і те, що було царське, від тепер і на ввесь час хай тобі оставиться.

А як тільки ми поставимо наше царство, ми прославимо тебе і твій нарід і храм великою славою, щоб явною стала ваша слава по всій землі.

Сто сімдесять четвертого року вийшов Антіох до землі своїх батьків, і до нього зібралися всі сили, так що мало було з Трифоном.

І Антіох гнався за ним, і він прийшов, втікаючи, до Дори, що при морі.

Бо він бачив, що проти нього зібралося зло, і що сили його оставили.

І Антіох отаборився проти Дори, і з ним дванадцять тисяч мужів вояків і вісім тисяч кінноти.

І він окружив місто, і кораблі пристали від моря, і він пригнітив місто з землі і моря, і не давав нікому виходити, ані входити.

І прийшов Нуминій і ті, що з ним з Риму, маючи послання для царів і країн, в яких написано так:

Левкій Римський іпат цареві Птолемеєві, радіти.

Старшини юдеїв прийшли до нас, наші друзі і союзники, відновляючи ту дружбу і союз, що від початку, післані Симоном архиєреєм і юдейським народом,

а вони принесли золотий щит на тисячу мнис.

Отже нам сподобалося написати царям і країнам, щоб не наносили їм зла, і не воювали з ними і з їхніми містами і їхньою країною, і щоб не помагали тим, що проти них воюють.

Добрим видалося нам прийняти від них щит.

Отже, якщо якісь згубні втекли з їхньої країни до вас, передайте їх Симонові архиєреєві, щоб він на них пімстився за їхним законом.

І це він написав цареві Димитрієві і Атталові і Аріяратові і Арсакові

і до всіх країн і Сампсакові і спартіятам і до Дилона і до Миндона і до Сікіона і до Каріди і до Самона і до Памфілії і до Ликії і до Алікарнасса і до Рода і до Фасиліда і до Ко і до Сіди і до Аради і Гортини і Кніда і Кипру і Кирини.

Це ж письмо написали до Симона архиєрея.

А цар Антіох отаборився проти Дори на другий (день), приводячи постійно проти неї руки і роблячи машини, замкнув Трифона, щоб він не входив, і щоб не виходив.

І післав до нього Симон дві тисячі вибраних мужів йому на поміч і срібло і золото і досить посуду.

І він не схотів їх прийняти, але відрікся від всього, що йому раніше затвердив, і відчужився від нього.

І післав до нього Атиновія, одного з своїх друзів, щоб з ним поспілкувався, кажучи: Ви захопили Йоппію і Ґазару і твердиню, що в Єрусалимі, міста мого царства.

Їхні околиці ви спустошили і ви зробили велику пошесть на землі і ви заволоділи багатьма місцями в моїм царстві.

Отже тепер передайте міста, які ви захопили, і дані з місць, якими ви заволоділи поза границями Юдеї.

Якщо ж ні, дайте замість них пятьсот талантів срібла і за спустошення, яким ви спустошили, і податки інших міст - пятьсот талантів. Якщо ж ні, прийшовши, воюватимемо проти вас.

І прийшов Атеновій друг царя до Єрусалиму і побачив славу Симона і шафу з золотим і сріблим посудом і досить обслуги і здивувався і сповістив йому слова царя.

І відповівши, Симон сказав йому: Ми ані не забрали чужу землю, ані не заволоділи чужим, але насліддям наших батьків, а воно на якийсь час несправедливо було захоплене нашими ворогами.

Ми ж маючи час знову держимо насліддя наших батьків.

А про Йоппу і Ґазару, про які ти питаєш, вони чинили в народі і в нашій країні велику пошесть, за цих дамо сто талантів.

І він не відповів йому слово, а повернувся з гнівом до царя і сповістив йому ці слова, і славу Симона, і все, що побачив, і цар розгнівався великим гнівом.

А Трифон сівши до корабля, втік до Ортосії.

І цар поставив Кендевея воєводою приморського краю і дав йому піші і кінські сили.

І заповів йому отаборитися проти лиця Юдеї, і заповів йому збудувати Кедрон і скріпити брами, і щоб він воював з народом. А цар гнався за Трифоном.

І Кендевей прийшов до Ямнеї і почав роздражнювати нарід і йти до Юдеї і брати нарід в полон і вбивати.

І він збудував Кедрон і поставив там коней і сили, щоб виходячи, проходили дорогами Юдеї, так як йому заповів цар.

Російський синодальний переклад

И прислал Антиох, сын царя Димитрия, письма с островов морских к Симону, великому священнику и правителю народа Иудейского, и всему народу.

Они были такого содержания: "Царь Антиох Симону, первосвященнику и правителю народа, и народу Иудейскому - радоваться.

Так как люди зловредные овладели царством отцов наших, то я хочу возвратить царство, чтобы восстановить его, как оно было прежде. Я набрал множество войска и приготовил военные корабли;

и хочу пройти по области, чтобы наказать тех, которые опустошили область нашу и разорили многие города в царстве.

Оставляю теперь за тобою все дани, какие уступали тебе цари, бывшие прежде меня, и другие дары, какие они уступали тебе;

дозволяю тебе чеканить свою монету в стране твоей.

Иерусалим и святилище пусть будут свободны; и все оружия, которые ты заготовил, и крепости, построенные тобою, которыми ты владеешь, пусть остаются у тебя.

И всякий долг царский и будущие царские долги отныне и навсегда пусть будут отпущены тебе.

Когда же мы овладеем царством нашим, тогда почтим тебя и народ твой и храм великою честью, чтобы слава ваша стала известна по всей земле".

В сто семьдесят четвертом году вступил Антиох в землю отцов своих, и собрались к нему все войска, так что оставшихся с Трифоном было немного.

И преследовал его царь Антиох, и он убежал в Дору, которая при море;

ибо он увидел, что обрушились на него беды и оставили его войска.

И пришел Антиох к Доре и с ним сто двадцать тысяч воинов и восемь тысяч конницы

и окружил город, а корабли подошли с моря, и теснил он город с суши и моря, и не давал никому ни выйти, ни войти.

Тогда пришел из Рима Нуминий и сопровождавшие его с письмами к царям и странам, в которых было написано следующее:

"Левкий, консул Римский, царю Птоломею - радоваться.

Пришли к нам Иудейские послы, друзья наши и союзники, посланные от первосвященника Симона и народа Иудейского, возобновить давнюю дружбу и союз,

и принесли золотой щит в тысячу мин.

Итак мы заблагорассудили написать царям и странам, чтобы они не причиняли им зла, и не воевали против них и городов их и страны их, и не помогали воюющим против них.

Мы рассудили принять от них щит.

Итак, если какие зловредные люди убежали к вам из страны их, выдайте их первосвященнику Симону, чтобы он наказал их по закону их".

То же самое написал он царю Димитрию и Атталу, Ариарафе и Арсаку,

и во все области, и Сампсаме и Спартанцам, и в Делос и в Минд, и в Сикион, и в Карию, и в Самос, и в Памфилию, и в Ликию, и в Галикарнасс, и в Родос, и в Фасилиду, и в Кос, и в Сиду, и в Арад, и в Гортину, и в Книду, и в Кипр, и в Киринию.

Список с этих писем написали Симону первосвященнику.

Царь же Антиох обложил Дору вторично, нападая на нее со всех сторон и устраивая машины, и запер Трифона так, что невозможно было ему ни войти, ни выйти.

И послал к нему Симон две тысячи избранных мужей в помощь ему, и серебро и золото, и довольно запасов;

но он не захотел принять это и отверг все, в чем прежде условился с ним, и отчуждился от него.

И послал к нему Афиновия, одного из друзей своих, чтобы переговорить с ним и сказать: "Вы владеете Иоппиею и Газарою и крепостью Иерусалимской - городами царства моего;

вы опустошили пределы их и произвели великое поражение на земле, и овладели многими местами в царстве моем.

Итак отдайте теперь города, которые вы взяли, и дани с тех мест, которыми вы владеете вне пределов Иудейских.

Если же не так, то дайте за них пятьсот талантов серебра, и за опустошение, которое произвели, и за дани с городов другие пятьсот талантов; а если не дадите, то мы придем и будем сражаться с вами".

И пришел Афиновий, друг царя, в Иерусалим, и когда увидел славу Симона и сокровищницу с золотою и серебряною утварью и окружающее великолепие, то изумился и объявил ему слова царя.

Симон сказал ему в ответ: мы ни чужой земли не брали, ни господствовали над чужим, но владеем наследием отцов наших, которое враги наши в одно время неправедно присвоили себе.

Мы же, улучив время, опять возвратили себе наследие отцов наших.

Что касается до Иоппии и Газары, которых ты требуешь, то они сами причинили много зла народу в стране нашей; за них мы дадим сто талантов. На это Афиновий ничего не отвечал;

но, с досадою возвратившись к царю, рассказал ему эти слова и о славе Симона, и о всем, что видел, и царь сильно разгневался.

Трифон же, сев на корабль, убежал в Орфосиаду.

Тогда царь, сделав военачальником приморской страны Кендевея, вручил ему пешие и конные войска

и приказал ему идти войною против Иудеи, приказал ему также построить Кедрон и укрепить ворота, и как воевать с народом; сам же царь погнался за Трифоном.

И пришел Кендевей в Иамнию, и начал вызывать на бой народ и вторгаться в Иудею и брать народ в плен и убивать;

и построил Кедрон, и расположил там конницу и войско, чтобы они, выходя оттуда, обходили пути Иудеи, как приказал ему царь.