2

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.

Було в нього п'ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,

Симон, що звався Тассі,

Юда, що звався Макавей,

Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.

Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,

і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня - чужинцям на поталу?

Храм його став, неначе муж знеславлений.

Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його - мечем ворожим.

Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?

Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.

І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.

Навіщо нам і жити?»

І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.

Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,

і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.

Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.

Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»

Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,

я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.

Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!

Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»

Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.

Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.

Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.

Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,

і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»

І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.

. Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,

самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.

Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.

Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.

Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»

А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»

Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,

але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,

кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»

І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою - близько 1000 душ.

Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми

і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»

І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, - проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»

Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, - кожен відданий Законові,

а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.

І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.

Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,

насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,

переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.

Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.

Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.

Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.

Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім'я.

Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?

Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.

Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.

Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.

Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.

Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.

Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.

Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум'я.

Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.

Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.

Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.

Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.

Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.

Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.

Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.

Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.

Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»

По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.

Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.

Переклад Огієнка

-

-

Переклад Куліша

-

-

Переклад УБТ Турконяка

В тих днях встав Мататія син Івана, сина Симеона, священик з синів Йоаріва з Єрусалиму, і сів в Модеїні.

І в нього пять синів, Іван прозваний Ґаддій,

Симон прозваний Тассій,

Юда прозваний Маккавей,

Елеазар прозваний Аваран, Іван прозваний Апфус.

І він побачив хули, що були в Юді і в Єрусалимі

і сказав: Горе мені, навіщо це я народився, щоб бачити винищення мого народу і знищення святого міста, і щоб сидіти там, коли його дано в руку ворогів, святе в руці чужинців?

Його храм став наче чоловік без честі,

посуд його слави відведено в полон, його дітей вигублено на його вулицях, його молодь (вигублена) мечем ворога.

Який нарід не унаслідив царство і не заволодів його добиччю?

Вся його краса забрана, замість свобідного він став рабом.

І ось наше святе і наша краса і наша слава спустошена, і їх опоганили народи.

Навіщо нам ще жити?

І Маттатія і його сини роздерли свою одіж і зодягнулися в мішки і дуже плакали.

І прийшли ті, що від царя, що змушували до відступства, до міста Модеїн, щоб принести жертву.

І багато з Ізраїля прийшли до них. І Маттатія і його сини зібралися.

І відповіли ті, що від царя, і сказали до Маттатії, кажучи: Ти і славний і великий володар в цьому місті і скріплений синами і братами.

Тепер прийди першим і виповни приказ царя, так як зробили всі народи і мужі Юди і ті, що осталися в Єрусалимі, і будеш ти і твої сини друзями царя, і ти і твої сини прославитеся сріблом і золотом і багатьма дарами.

І відповів Маттатія і сказав великим голосом: Хоч всі народи, що в царському домі слухаються царя, щоб відступити кожний від служіння своїх батьків і сприйняли його заповіді,

і я і мої сини і мої брати ходитимемо в завіті наших батьків.

Боже, милуй нас щоб ми не оставили закон і оправдання.

Не послухаємося слів царя, щоб переступити наше служіння на право чи на ліво.

І як він перестав говорити ці слова, прийшов чоловік юдей перед очима всіх, щоб принести жертву на жертівнику в Модеїні за приписом царя.

І Маттатія побачив і заревнував, і задрижали його нирки, і він наніс гнів за суд і побігши зарубав його при престолі.

І царського чоловіка, що змушував приносити жертву, він забив в тому часі і розніс престіл.

І він заревнував за законом, так як зробив Фінеес з Замврієм сином Салома.

І закричав Маттатія в місті великим голосом, кажучи: Кожний, хто ревнує за закон і стоїть за законом, хай вийде за мною.

І втекли він і його сини в гори і оставили те, що мали в місті.

Тоді пішло багато, що шукали справедливості і суду до пустині, щоб там сидіти,

вони і їхні сини і їхні жінки і їхня скотина, бо над ними ствердло зло.

І сповіщено мужам царя і силам, які були в Єрусалимі, в місті Давида, що мужі, які переступили царську заповідь, пішли до схованок в пустині.

І пігналися за ними численні і захопивши їх вони отаборилися проти них і зробили проти них бій в день суботний

і сказали до них: (Досить того, що) аж до тепер; вийшовши зробіть за словом царя, і житимете.

І вони сказали: Не вийдемо, ані не зробимо за словом царя, щоб опоганити день суботний.

І ті приспішили проти них бій.

І вони не відповіли їм, ані каменем не вкинули проти них, ані не загородили схованок,

кажучи: Всі помремо в нашій простоті. За нас свідчить небо і земля бо ви неправильно нас вигублюєте.

І повстали проти них в бою в суботу, і померли вони і їхні жінки і їхні діти і їхня скотина аж до тисячі людських душ.

І довідався Маттатія і його друзі і вони їх дуже оплакали.

І сказав чоловік до свого ближнього: Якщо ми всі зробимо так як вчинили наші брати і не воюватимемо проти народів за наші душі і наші оправдання, тепер швидко нас вигублять з землі.

І порадилися в тому дні, кажучи: Кожний чоловік, що лиш прийде проти нас на війну в день суботи, ми воюватимемо проти нього і не помремо всі так як померли наші брати в криївках.

Тоді зібралися до них збір асидеїв, сильні силою з Ізраїля, кожний що шанував закон.

І всі, що втікали від зла, додалися до них і стали для них підсиленням.

І вони зібрали силу і побили грішників в своїм гніві і беззаконних мужів в їхньому гніві. І осталі втекли до народів, щоб спастися.

І окружили Маттатій і його друзі і винищили престоли

і обрізали необрізаних хлопців, яких знайшли в горах Ізраїля, в кріпості

і прогнали синів гордості, і успішним було діло в їхній руці.

І вони забрали закон з руки ворогів і з руки царів і не дали рога грішникові.

І приблизилися дні Маттатія, щоб померти, і він сказав до своїх синів: Тепер скріпилася гордість і погорда і час катастрофи і гнів люті.

Тепер діти, ревнуйте за законом і дайте ваші душі за завіт наших батьків.

Памятайте діла наших батьків, які вони зробили в своїх родах, і одержите велику славу і вічне імя.

Чи не Авраам у випробуванні знайшовся вірним, і зараховано йому за праведність?

Йосиф в часі своєї тісноти зберіг завіт і став паном Єгипту.

Фінеес наш батько в ревнуванні ревності одержав завіт вічного священства.

Ісус, коли сповнилося слово, став суддею в Ізраїлі.

Халев, коли засвідчив в зборі, одержав землі насліддя.

Давид в його милосерді унаслідив престіл царства на віки.

Ілія, коли заревнував ревністю за закон, був забраний наче до неба.

Ананія, Азарія, Мисаїл, повіривши, спаслися з полумя.

Даниїл в своїй простоті був вирваний з уст лева.

І так думайте з роду і в рід, бо всі, що надіяться на Нього не послабнуть.

І не бійтеся слів чоловіка грішника, бо його слава як гній і як червяк.

Сьогодні підноситься і завтра не знаходиться, бо повернувся в свою землю, і його думка гине.

Діти, будьте мужні і сильні, будьте в законі, бо в ньому ви прославилися.

І ось ваш брат Симеон, знаю, що він є чоловік порадний, його слухайтесь всі дні, він буде вам батьком.

І Юда Маккавей сильний силою від своєї молодості, він буде вам володарем сили і воюватиме війну народу.

І ви приведете до вас всіх, що чинять закон, і пімстіть пімсту вашого народу.

Віддайте віддачу народам і бережіть приписи закону.

І він їх поблагословив. І він додався до своїх батьків.

І помер в сто сорок шостому році і його поховано в гробівцях його батьків в Модеїні, і його оплакував ввесь Ізраїль великим плачем.

Російський синодальний переклад

В те дни восстал Маттафия, сын Иоанна, сына Симеонова, священник из сынов Иоарива из Иерусалима; жил он в Модине.

У него было пять сыновей: Иоанн, прозываемый Гаддис,

Симон, называемый Фасси,

Иуда, прозываемый Маккавей,

Елеазар, прозываемый Аваран, Ионафан, прозываемый Апфус.

Видя богохульства, происходившие в Иудее и Иерусалиме,

он сказал: горе мне! для чего родился я видеть разорение народа моего и разорение святаго города и оставаться здесь, когда он предан в руки врагов и святилище - в руки чужих?

Храм его сделался, как муж бесславный,

драгоценные сосуды его унесены в плен, младенцы его избиты на улицах, юноши его пали от меча врага.

Какой народ не занимал царства его и не овладевал добычами его?

Все украшение его отнято; из свободного он сделался рабом.

И вот святыни наши, и благолепие наше, и слава наша опустели, и язычники осквернили их.

Для чего нам еще жить?

И разодрал Маттафия и сыновья его одежды свои, и облеклись во вретища, и горько плакали.

И пришли от царя в город Модин принуждавшие к отступничеству, чтобы приносить жертвы.

И многие из Израиля пристали к ним; а Маттафия и сыновья его устояли.

И отвечали пришедшие от царя и сказали Маттафии: ты вождь, ты славен и велик в этом городе и имеешь опору в сыновьях и братьях.

Итак приступи теперь первый, и исполни повеление царя, как сделали это все народы и мужи Иудейские и оставшиеся в Иерусалиме, и будешь ты и дом твой в числе друзей царских, и ты и сыновья твои будете почтены и серебром, и золотом, и многими дарами.

И отвечал Маттафия, и сказал громким голосом: если и все народы в области царства царя послушают его и отступят каждый от богослужения отцов своих, и согласятся на повеления его,

то я и сыновья мои и братья мои будем поступать по завету отцов наших.

Помилуй нас Бог, чтобы оставить закон и постановления!

Не послушаем мы слов царя, чтобы отступить нам от нашего богослужения вправо или влево.

Когда перестал он говорить эти слова, подошел муж Иудеянин пред глазами всех, чтобы принести по повелению царя идольскую жертву на жертвеннике, который был в Модине.

Увидев это, Маттафия возревновал, и затрепетала внутренность его, и воспламенилась ярость его по законе, и он, подбежав, убил его при жертвеннике.

И в то же время убил мужа царского, принуждавшего приносить жертву, и разрушил жертвенник.

И возревновал он по законе, как это сделал Финеес с Замврием, сыном Салома.

И воскликнул Маттафия в городе громким голосом: всякий, кто ревнует по законе и стоит в завете, да идет вслед за мною!

И убежал сам и сыновья его в горы, оставив все, что имели в городе.

Тогда многие, преданные правде и закону, ушли в пустыню и оставались там,

сами и сыновья их, и жены их, и скоты их, потому что умножились беды над ними.

И возвещено было мужам царским и войску, находившемуся в Иерусалиме, городе Давидовом, что некоторые мужи, нарушив царское повеление, ушли в сокровенные места в пустыне.

И погнались за ними многие и, настигнув их, ополчились, и выстроились к сражению против них в день субботний,

и сказали им: теперь еще можно; выходите и сделайте по слову царя, и останетесь живы.

Но они отвечали: не выйдем и не сделаем по слову царя, не оскверним дня субботнего.

Тогда поспешили начать сражение против них.

Но они не отвечали им, ни даже камня не бросили на них, ни заградили тайных убежищ своих,

и сказали: мы все умрем в невинности нашей; небо и земля свидетели за нас, что вы несправедливо губите нас.

Нападали на них по субботам, и умерло их, и жен их, и детей их со скотом их, до тысячи душ.

Когда узнал о том Маттафия и друзья его, горько плакали о них;

и говорили друг другу: если все мы будем поступать так, как поступали эти братья наши, и не будем сражаться с язычниками за жизнь нашу и постановления наши, то они скоро истребят нас с земли.

И решили они в тот день и сказали: кто бы ни пошел на войну против нас в день субботний, будем сражаться против него, дабы нам не умереть всем, как умерли братья наши в тайных убежищах.

Тогда собрались к ним множество Иудеев, крепкие силою из Израиля, все верные закону.

И все, бежавшие от бедствия, присоединились к ним и сделались подкреплением для них.

Так составили они войско и поражали в гневе своем нечестивых и в ярости своей мужей беззаконных; остальные же бежали для спасения к язычникам.

И обходил вокруг Маттафия и друзья его, и разрушали жертвенники,

и небоязненно обрезывали необрезанных детей, сколько находили в пределах Израильских,

и преследовали сынов гордыни, и дело успешно шло в руках их.

Так защищали они закон от руки язычников и от руки царей и не дали восторжествовать грешнику.

Приблизились дни смерти Маттафии, и он сказал сыновьям своим: ныне усилилась гордость и испытание, ныне время переворота и гнев ярости.

Итак, дети, возревнуйте о законе и отдайте жизнь вашу за завет отцов наших.

Вспомните о делах отцов наших, которые они совершили во времена свои, и вы приобретете великую славу и вечное имя.

Авраам не в искушении ли найден был верным? и это вменилось ему в праведность.

Иосиф в стесненном положении своем сохранил заповедь и сделался господином Египта.

Финеес, отец наш, за то, что возревновал ревностью, получил завет вечного священства.

Иисус за исполнение слова сделался судьею над Израилем.

Халев за свидетельство перед собранием получил в наследие землю.

Давид за свое милосердие наследовал престол царства на веки.

Илия за великую ревность по законе взят даже на небо.

Анания, Азария, Мисаил верою спаслись от пламени.

Даниил за свою невинность избавлен от челюстей львов.

Итак припоминайте от рода до рода, что все, надеющиеся на Него, не изнемогут.

Не убойтесь слов мужа грешного, ибо слава его обратится в навоз и в червей.

Сегодня он превозносится, а завтра не найдут его, ибо он обратился в прах свой, и замысел его погиб.

Но вы, дети мои, крепитесь и мужественно стойте в законе, ибо чрез него вы прославитесь.

Вот - Симон, брат ваш: знаю, что он - муж совета, слушайтесь его во все дни; он будет вам вместо отца.

А Иуда Маккавей, крепкий силою от юности своей, да будет у вас начальником войска, и будет вести войну с народами.

Итак соберите к себе всех исполнителей закона и отмщайте за обиды народа вашего;

воздайте воздание язычникам и будьте внимательны к повелениям закона.

И благословил их и приложился к отцам своим.

Умер же он на сто сорок шестом году; и сыновья его похоронили его в гробе отцов своих в Модине, и весь Израиль оплакивал его горьким плачем.