8

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Того ж дня цар Ксеркс подарував цариці Естері дім Амана, ворога юдеїв, і Мардохей мав доступ до царя, бо Естера призналась, хто він був для неї.

Тоді зняв цар свій перстень, що відібрав був від Амана, й дав його Мардохеєві, а Естера настановила Мардохея над домом Амана.

Естера ще раз заговорила до царя. Вона впала йому в ноги й плакала й благала його відвернути лихо з боку Амана, агагія, й намір, що він задумав проти юдеїв.

Цар простяг до Естери золоте берло, і Естера підвелася, стала перед царем,

і промовила: «Коли цареві довподоби й коли я знайшла перед ним ласку, коли ця справа справедлива перед царем та й я подобаюсь його очам, нехай буде написано відкликати листи, задумані Аманом, сином Геммедати, агагія, які він написав, щоб вигубити юдеїв по всіх царських країнах.

Бо як мені дивитися на лихо, що спаде на мій народ? Як мені дивитися на загибель мого роду?»

Тоді цар Ксеркс сказав до цариці Естери і до Мардохея, юдея: «Оце я подарував Естері дім Амана, а його самого повісили на шибениці за те, що він простягнув руку проти юдеїв.

Напишіть, отже, ви самі від імени царя, що вам подобається, про юдеїв і запечатайте царським перснем, бо того, що написане від імени царя й запечатане царським перснем, не можна змінити.»

Того ж часу, тобто третього місяця, місяця Сівана, двадцять третього дня, скликано царських писарів і написано все так, як звелів Мардохей, до юдеїв, до сатрапів, до начальників і до князів країн, від Індії до Етіопії, 127 країн, до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою та й до юдеїв їхнім письмом і мовою.

Він написав від імени царя Ксеркса й, запечатавши царським перснем, послав листи через гінців на баских породистих конях з державних стаєнь

про те, що цар дозволяє юдеям у якому б місті вони не жили, зібратися, стати до оборони власного життя, вигублювати, вбивати й винищувати всіх озброєних з народу й по всіх країнах, якщо б вони на них напали, дітей і жінок їхніх, а маєтки їхні розграбовували,

і то в один день по всіх країнах царя Ксеркса, а саме, тринадцятого дня дванадцятого місяця, тобто місяця Адара.

Відпис наказу, що мав бути оголошений як закон у кожній країні, був оповіщений усім народам, щоб юдеї були готові того дня помститись над своїми ворогами.

Гінці, що пустились верхи на царських конях, гонили вельми швидко на царський наказ. Наказ був оповіщений також у Сузи-замку.

Мардохей вийшов від царя у царській блакитній та білій одежі, у великому золотому вінці та у вісоновому й пурпуровому плащі; а місто Сузи веселилось і раділо.

Для юдеїв же було це свято світле, радощі, веселощі й честь.

І в кожній країні, в кожному місті, скрізь, куди тільки доходив наказ царя та його веління, були радощі та веселощі, бенкетування та святкування для юдеїв. І багато з народу краю ставало юдеями; бо на них напав страх перед юдеями.

Переклад Огієнка

Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.

І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.

І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...

І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,

та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.

Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?

І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.

А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.

І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.

І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,

що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,

одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.

Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.

Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.

А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!

Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!

І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.

Переклад Куліша

Того ж дня віддав царь Артаксеркс царицї Естері дім Амана, ворога Юдеїв; а Мардохей ввійшов перед лице цареве, бо Естер призналась, хто він для неї.

І зняв царь свій перстень, що одняв від Амана, та й віддав його Мардохейові; а Естер настановила Мардохея доглядником над домом Амановим.

І говорила Естер далї перед царем, і впала йому в ноги, й плакала й благала його, відвернути злобу Амана Вугейця і намір його, задуманий проти Юдеїв.

І простяг царь до Естери золотий скипетр; і підвелась Естер, і стала перед лицем царевим,

Та й промовила: Коли цареві до вподоби, і коли я запобігла ласки перед лицем царевим, і ся справа справедлива перед царем, та й я подобаюсь очам його, то нехай би було написано, щоб відкликано письма по наміру Амана, сина Амадатового, Вугейця, ним писані про згубу Юдеїв по всїх царських країнах;

Бо як я можу дивитись на лихо, що спаде на народ мій, і як менї дивитись на загибель рідних моїх?

І сказав царь Артаксеркс до цариці Естери й до Мардохея Юдея: От я віддав дім Аманів Естері, а його самого повісили на дереві за те, що він накладав руку свою на Юдеїв;

То ж напишіть і ви про Юдеїв що вам сподобаєсь, від імення царського і ствердїть царським перстенем; бо письма написаного від імення царського й ствердженого царським перстнем, не можна змінити.

І покликано царських писарів третього місяця, се б то місяця Сивана, двайцять третього дня його, й написано все так, як звелїв Мардохей, до Юдеїв і до сатрапів і начальників в країнах і князїв у краях від Индиї до Етиопиї - в сто двайцятьох сїмох країнах, в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, та й до Юдеїв їх письмом і їх мовою.

І написав він від імення царя Артаксеркса, і запечатав царським перстнем, і послав листи через бігцїв на конях, на верблюдах і царських мулах

Про те, що царь дозволяє Юдеям, жиючим в кожному містї, скупитись і стати до оборони свого життя, вигубити, повбивати і знищити всїх значних споміж народу й по країнах, що ворогували проти них, - дїтей і жінок, а маєтки їх розграбити

В один день по всїх областях царя Артаксеркса, на тринайцятий день дванайцятого місяця, се б то місяця Адара.

Відпис з сього наказу віддати в кожну країну, як закон, оповіщуваний всїм народам, щоб Юдеї були напоготові, того дня помститись над своїми ворогами.

Гонцї, що пустились верхи на прудких царських конях, погнали швидко й сквапно з царським приказом. Оповіщено наказ і в Сузах, престольному містї.

І вийшов Мардохей від царя в царських ризах жовтої й білої барви й в великому золотому вінцї і в висоновій та пурпуровій мантиї. І місто Сузи веселилось і радїло.

У Юдеїв було тодї осьвітленнє й радощі, й веселощі, й сьвяткуваннє.

І в кожній країнї, й в кожному містї, й на кожному місцї, куди тільки доходив приказ царя й його наказ, були радощі та веселощі в Юдеїв, бенкетуваннє та сьвяткуваннє. І багато споміж народу в краю поставало Юдеями, бо на них напав страх перед Юдеями.

Переклад УБТ Турконяка

І в тому дні цар Артаксеркс подарував Естері те, що належало до Амана диявола, і цар закликав Мардохея, бо Естера відкрила, що він її кревний.

А цар взяв перстень, який відібрав в Амана, і дав його Мардохеєві, й Естера поставила Мардохея на всім, що було Амана.

І додавши, сказала до царя і припала до його ніг і благала відсунути зло Амана і те, що він зробив Юдеям.

А цар простягнув Естері золоту палицю, Естера ж встала, щоб стати перед царем.

І сказала Естера: Якщо ти вважаєш за відповідне і я знайшла ласку, хай пішлеться, щоб завернути письма післані Аманом, в яких написано вигубити юдеїв, які є в твоїм царстві.

Бо як я зможу дивитися на скривдження мого народу і як я зможу спастися в погибелі мого роду?

І цар сказав Естері: Якщо я дав ввесь маєток Амана і я тобі подарував і я його повісив на дереві, томущо він підняв руки на юдеїв, що ще шукаєш?

Напишіть і ви від мого імени, як ви вважаєте, і запечатайте моїм перстенем. На те, що пишеться за царським приказом і підпечатане моїм перстенем, не можна щось проти них сказати.

А першого місяця, який є ніса, в двадцять третому (дні), в тому році, скликано писарів і написано для юдеїв те, що приказано економам і володарям сатрапів від Індії аж до Етіопії, сто двадцять сімом сатрапам за країною і країною за їхньою мовою.

Написано ж від царя і запечатано його перстнем, і післали писання через листоношів,

де той приказав їм послуговуватися своїми законами в кожному місті, помагати собі і робити як бажають з їхніми противниками і їхніми ворогами,

в одному дні в усьому царстві Артаксеркса, в тринадцятому (дні) дванадцятого місяця, який є адар. (8-13)Це є відпис листа, це те, що приписано: Великий цар Артаксеркс тим, що від Індії аж до Етіопії володарям сто двадцять сімох країн сатрапів і тим, що думають про нашу радість. (8-14)Численні, що часто були вшановані повною добротою добродіїв дуже зраділи (8-15)і не лише шукають зло вчинити нашим підданим, а не можучи зносити достаток, намагаються підставити й своїх добродіїв. (8-16)І не лише усувають вдячність з посеред людей, але й вивищувані хвальками необізнаних з добром, вважають, що втечуть від справедливости Бога, що постійно все бачить, що ненавидить зло. (8-17)Часто ж і багато з тих, що поставлені під владою, яким довірено провадити справами друзів, заохота зробивши співвинними в невинній крові, обложила невилічимими клопотами, (8-18)обманою роблення зла, обманувши поганим помислом, чисту вирозумілість володарів. (8-19)Це ж можна побачити не з старих розповідей, які нам передали, як з того, що можна відшукати при наших ногах неправедно виконаного окаянними, що негідно володіють, (8-20)і треба нам подбати на будуче про спокій царства з миром для всіх людей, (8-21)послуговуючись змінами, і постійно розсуджуючи розважливим рішенням те, що перед нас приходить. (8-22)Бо оскільки Аман, син Амадата, Македон, що справді чужий від перської крови, що й дуже віддалився від нашої доброти, від нас відчужившись, (8-23)скористався в цьому з того чоловіколюбя, яке маємо до всякого народу так, щоб прозватися нашим батьком і бути найбільш шанованим з усіх, (будучи) другим лицем після царського трону, (8-24)не зносячи ж гордости намагався позбавити нас володіння і духа, (8-25)і нашого спасителя і постійного добродія Мардохея і чистої цариці Естери разом з усім їхнім народом, випросивши на вигублення хитрими і різнородними вигадками. (8-26)Бо він задумав цим способом, взявши нас обезброєними, владу персів передати до Македонії. (8-27)Ми ж знаходимо, що не є злочинцями юдеї, які тричі грішним передані на знищення, а що вони живуть за праведними законами, (8-28)будучи синами найвищого, найбільшого, живого Бога, який провадить нам і нашим пращурам царство в гарному порядку. (8-29)Отже, добре зробите коли не послужитеся письмами післаними Аманом, сином Амадата, (8-30)бо він, що вчинив це, повішений з усім домом при брамі Сусів, томущо Бог, що все держить, швидко віддав йому заслужений суд. (8-31)А поставивши відпис цього листа на кожному місці відкрито, щоб юдеї послужилися власними законами, (8-32)і щоб їх скріпити, щоб вони в тринадцятому (дні) дванадцятого місяця адара, в тому ж дні, відбили тих, які повстали проти них в часі скорботи. (8-33)Бо Бог, що всім володіє, замість вигублення вибраного народу зробив їм цю радість. (8-34)І ви, отже, між вашими визначними празниками з усякою радістю проводіть вказаний день, (8-35)щоб і тепер і після цього було спасіння для нас і тих, що добре розположені до персів, а для тих, що задумали проти нас зараду, память знищення. (8-36)Кожне ж місто чи країна разом, яка за цим не вчинить, списом і огнем хай будуть знищені в гніві. Не лише хай стануть непрохідні для людей, але і ворожими на ввесь час для звірів і птахів.

(8-37)А переписи хай явно будуть виставлені в усім царстві, щоб вони стали явними всім юдеям на цей день, щоб вони воювали з ворогами.

(8-38)Отже коні вийшли з поспіхом щоб виповнити сказане царем. Виставлено ж приказ і в Сусах.

(8-39)А Мардохей вийшов зодягнений в царську одіж і маючи золотий вінець і діядему з порфірового виссону. А ті, що в Сузах, бачачи зраділи.

(8-40)Юдеям було світло і радість.

(8-41)В місті і країні, де лиш виставлено приказ, де лиш виставлено повідомлення, радість і веселість юдеям, пирування і радість, і численні з народів обрізувалися і ставали юдеями через страх перед юдеями.

Російський синодальний переклад

В тот день царь Артаксеркс отдал царице Есфири дом Амана, врага Иудеев; а Мардохей вошел пред лице царя, ибо Есфирь объявила, что он для нее.

И снял царь перстень свой, который он отнял у Амана, и отдал его Мардохею; Есфирь же поставила Мардохея смотрителем над домом Амана.

И продолжала Есфирь говорить пред царем и пала к ногам его, и плакала и умоляла его отвратить злобу Амана Вугеянина и замысел его, который он замыслил против Иудеев.

И простер царь к Есфири золотой скипетр; и поднялась Есфирь, и стала пред лицем царя,

и сказала: если царю благоугодно, и если я нашла благоволение пред лицем его, и справедливо дело сие пред лицем царя, и нравлюсь я очам его, то пусть было бы написано, чтобы возвращены были письма по замыслу Амана, сына Амадафа, Вугеянина, писанные им об истреблении Иудеев во всех областях царя;

ибо, как я могу видеть бедствие, которое постигнет народ мой, и как я могу видеть погибель родных моих?

И сказал царь Артаксеркс царице Есфири и Мардохею Иудеянину: вот, я дом Амана отдал Есфири, и его самого повесили на дереве за то, что он налагал руку свою на Иудеев;

напишите и вы о Иудеях, что вам угодно, от имени царя и скрепите царским перстнем, ибо письма, написанного от имени царя и скрепленного перстнем царским, нельзя изменить.

И позваны были тогда царские писцы в третий месяц, то есть в месяц Сиван, в двадцать третий день его, и написано было все так, как приказал Мардохей, к Иудеям, и к сатрапам, и областеначальникам, и правителям областей от Индии до Ефиопии, ста двадцати семи областей, в каждую область письменами ее и к каждому народу на языке его, и к Иудеям письменами их и на языке их.

И написал он от имени царя Артаксеркса, и скрепил царским перстнем, и послал письма чрез гонцов на конях, на дромадерах и мулах царских,

о том, что царь позволяет Иудеям, находящимся во всяком городе, собраться и стать на защиту жизни своей, истребить, убить и погубить всех сильных в народе и в области, которые во вражде с ними, детей и жен, и имение их разграбить,

в один день по всем областям царя Артаксеркса, в тринадцатый день двенадцатого месяца, то есть месяца Адара. [Список с этого указа следующий: великий царь Артаксеркс начальствующим от Индии до Ефиопии над ста двадцатью семью областями и властителям, доброжелательствующим нам, радоваться. Многие, по чрезвычайной доброте благодетелей щедро награждаемые почестями, чрезмерно возгордились и не только подданным нашим ищут причинить зло, но, не могши насытить гордость, покушаются строить козни самим благодетелям своим, не только теряют чувство человеческой признательности, но, кичась надменностью безумных, преступно думают избежать суда все и всегда видящего Бога. Но часто и многие, будучи облечены властью, чтоб устроять дела доверивших им друзей, своим убеждением делают их виновниками пролития невинной крови и подвергают неисправимым бедствиям, хитросплетением коварной лжи обманывая непорочное благомыслие державных. Это можно видеть не столько из древних историй, как мы сказали, сколько из дел, преступно совершаемых пред вами злобою недостойно властвующих. Посему нужно озаботиться на последующее время, чтобы нам устроить царство безмятежным для всех людей в мире, не допуская изменений, но представляющиеся дела обсуждая с надлежащей предусмотрительностью. Так Аман Амадафов, Македонянин, поистине чуждый персидской крови и весьма далекий от нашей благости, быв принят у нас гостем, удостоился благосклонности, которую мы имеем ко всякому народу, настолько, что был провозглашен нашим отцом и почитаем всеми, представляя второе лицо при царском престоле; но, не умерив гордости, замышлял лишить нас власти и души, а нашего спасителя и всегдашнего благодетеля Мардохея и непорочную общницу царства Есфирь, со всем народом их, домогался разнообразными коварными мерами погубить. Таким образом он думал сделать нас безлюдными, а державу Персидскую передать Македонянам. Мы же находим Иудеев, осужденных этим злодеем на истребление, не зловредными, а живущими по справедливейшим законам, сынами Вышнего, величайшего живого Бога, даровавшего нам и предкам нашим царство в самом лучшем состоянии. Посему вы хорошо сделаете, не приводя в исполнение грамот, посланных Аманом Амадафовым; ибо он, совершивший это, при воротах Сузских повешен со всем домом, по воле владычествующего всем Бога, воздавшего ему скоро достойный суд. Список же с этого указа выставив на всяком месте открыто, оставьте Иудеев пользоваться своими законами и содействуйте им, чтобы восстававшим на них во время скорби они могли отмстить в тринадцатый день двенадцатого месяца Адара, в самый тот день. Ибо владычествующий над всем Бог, вместо погибели избранного рода, устроил им такую радость. И вы, в числе именитых праздников ваших, проводите сей знаменитый день со всем весельем, дабы и ныне и после памятно было спасение для нас и для благорасположенных к нам Персов и погубление строивших нам козни. Всякий город или область вообще, которая не исполнит сего, нещадно опустошится мечом и огнем и сделается не только необитаемою для людей, но и для зверей и птиц навсегда отвратительною.]

Список с сего указа отдать в каждую область, как закон, объявляемый для всех народов, чтоб Иудеи готовы были к тому дню мстить врагам своим.

Гонцы, поехавшие верхом на быстрых конях царских, погнали скоро и поспешно, с царским повелением. Объявлен был указ и в Сузах, престольном городе.

И Мардохей вышел от царя в царском одеянии яхонтового и белого цвета и в большом золотом венце, и в мантии виссонной и пурпуровой. И город Сузы возвеселился и возрадовался.

А у Иудеев было тогда освещение и радость, и веселье, и торжество.

И во всякой области и во всяком городе, во всяком месте, куда только доходило повеление царя и указ его, была радость у Иудеев и веселье, пиршество и праздничный день. И многие из народов страны сделались Иудеями, потому что напал на них страх пред Иудеями.