3

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Після тих подій звеличив цар Ксеркс Амана, сина Геммедати, агагія, й підніс його та поставив його крісло вище від усіх князів, що були при ньому.

Тому царські слуги, що при царській брамі, ставали навколішки й кланялись перед Аманом, бо так велів був цар. Мардохей же не ставав навколішки й не падав ниць.

І говорили Мардохеєві царські слуги, що при царській брамі: «Чому ти порушуєш царський наказ?»

Але тому, що він, хоч і говорилось йому про те щодня, їх не слухав, вони донесли Аманові, щоб побачити, чи його доводи матимуть силу, бо він говорив їм, що він юдей.

Як же побачив Аман, що Мардохей не стає навколішки й не падає перед ним ниць, розлютився на нього вельми.

Та Аманові здавалось нічим накласти руку на одного тільки Мардохея, й через те, що йому об'явили, з якого народу Мардохей, він напосівся знищити всіх юдеїв, в усьому царстві Ксеркса - як народ Мардохея.

Першого місяця, тобто місяця Ніссана, дванадцятого року царювання Ксеркса, кинули пур, тобто жереб, перед Аманом, шукаючи з дня на день, з місяця на місяць, коли б знищити в один день рід Мардохея; і випав жереб на тринадцятий день дванадцятого місяця, тобто місяця Адара.

Тоді Аман сказав до царя Ксеркса: «Є один народ, розкиданий і розсіяний між народами по всіх країнах твого царства. Закони в нього інші, ніж у всіх народів, та й царських законів він не виконує; недобре воно цареві так їх лишати».

Якщо ж на це царська згода, нехай буде написано наказ вигубити їх, а я одважу 10 000 талантів срібла в руки скарбникам, щоб поклали в царську скарбницю.

Тоді цар узяв зо своєї руки перстень і передав його Аманові, синові Геммедати, агагія, ворога юдеїв.

І цар сказав Аманові: «Срібло нехай залишиться при тобі, а з народом роби, також і з ним, що тобі завгодно.»

Тринадцятого дня першого місяця було скликано писарів і написано все, як наказав Аман до царських сатрапів, до правителів кожної країни, до князів кожного народу, до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою. Все було написене від імени царя Ксеркса й запечатане царським перснем.

Листи були розіслані через гінців по всіх царських країнах, щоб повбивати, вигубити й винищити всіх юдеїв, від молодого до старого, дітей і жінок, в один день: тринадцятого дня, дванадцятого місяця, тобто місяця Адара, а майно їхнє розграбувати.

Відпис цього наказу, що мав бути оголошений як закон у кожній країні, був оповіщений усім народам, щоб були готові на той день.

Гінці, на царський наказ, рушили швидко, й наказ був оповіщений і в Сузи-замку. Цар же і Аман сиділи й пили, тоді як місто Сузи було в тривозі.

Переклад Огієнка

По цих подіях цар Ахашверош звеличив Гамана, сина Гаммедатового, аґаґ'янина, і повищив його, і поставив його крісло понад усіх князів, що були з ним.

А всі цареві раби, що були в царській брамі, падали на коліна та вклонялися Гаманові, бо так про нього наказав цар. А Мордехай не падав на коліна й не вклонявся.

І сказали царські раби, що були в царській брамі, до Мордехая: Чого ти переступаєш царевого наказа?

І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слухався їх, то вони донесли Гаманові, щоб побачити, чи втримається Мордехай у своїм слові, бо він виявив їм, що він юдеянин.

І побачив Гаман, що Мордехай не падає на коліна й не вклоняється йому, і Гаман переповнився лютістю...

І погорджував він у своїх очах простягнути руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо донесли йому про Мордехаїв народ, і Гаман шукав випадку вигубити всіх юдеян, що були в усьому Ахашверошевому царстві, народ Мордехаїв.

Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашвероша, кидано пура, цебто жеребка, перед Гаманом із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар.

І сказав Гаман до царя Ахашвероша: Є один народ, розпорошений та поділений між народами в усіх округах твого царства, а закони їх різняться від законів усіх народів і законів царських вони не виконують, і цареві не варто позоставляти їх.

Якщо це цареві вгодне, нехай буде написано вигубити їх, а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників, щоб унесли до царських скарбниць!

І зняв цар персня свого зо своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, ненависникові юдеїв.

І сказав цар до Гамана: Це срібло віддаю тобі, і дається тобі й той народ, щоб робити з ним, як угодно в очах твоїх!

І були покликані царські писарі першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Гаман до царських сатрапів та до намісників, що були над кожною скругою, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом його, і до кожного народу мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припечатано було царським перснем.

І були послані листи через гінців до всіх царських округ, щоб були повигублювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старого, діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здобич по них пограбувати.

Відпис із цього листа щоб був виданий як закон, у кожній окрузі, і оголошений для всіх народів, щоб були готові на цей день.

Гінці вийшли, пігнані царевим словом. А закон був виданий в замку Сузи. А цар та Гаман сіли до пиття, а місто Сузи було в замішанні.

Переклад Куліша

Після сих подїй звеличив царь Артаксеркс Амана, сина Амадатового, Вугейця, й піднїс його і поставив сїдлище його висше за всїх князїв, що в його;

І всї служивші при цареві, що при царській брамі, кланялись і припадали перед Аманом, бо так звелїв був царь. Мардохей же не кланявся й не падав ниць.

І говорили слуги цареві, що при царській брамі, Мардохейові: Чому ти нарушуєш приказ царський?

І як вони говорили йому що дня, а він не слухав їх, то вони сповістили Аманові, щоб пересьвідчитись, чи додержить Мардохей слова, бо він сказав їм, що він Юдей*.

І як побачив Аман, що Мардохей не кланяється й не падає ниць перед ним, то розгнївався Аман вельми.

Та йому здавалось нїчим, накласти руку на одного Мардохея, але як йому сказали, з якого народу Мардохей, то Аман задумав вигубити всїх Юдеїв в усьому царстві Артаксеркса, яко народ Мардохеїв.

(І зібрав раду) першого місяця, - се є місяць Нисан, - на двайцятому року царя Артаксеркса, і кидали пур, се б то жереб, перед лицем Амана на день і на місяць, - на дванайцятий місяць, тобто на місяць Адар.

І сказав Аман до царя Артаксеркса: Є один народ розкиданий і розсїяний поміж народами по всїх краях твого царства; а в їх закони инші, нїж у всїх народів, та й законів царевих вони не виконують; цареві ж не слїд так полишати їх.

Коли цареві до вподоби, то нехай припише, щоб їх вигубити, а я одважу десять тисяч талантів срібла в руки скарбників, щоб вложили в царську скарбницю.

Тодї здійняв царь свій перстень з руки своєї і віддав його Аманові, синові Амадата, Вугейцеві, щоб ствердити засуд проти Юдеїв.

І сказав царь Аманові: Віддаю тобі твоє срібло й народ; чини з ним, як тобі завгодно.

І покликано писарів царських на першому місяцї, тринайцятого дня його, й написано, як приказав Аман, до царських сатрапів і до начальників у кожнїй країнї, і до князїв у кожного народу, - в кожну країну її ж письмом і до кожного народу мовою його: все було написано від імення царя Артаксеркса і стверджено перстнем.

А послані були письма через гонцїв по всїх краях царевих, щоб повбивати, вигубити й викоренити всїх Юдеїв, малого й старого, дїтей і жінок за один день, тринайцятого дня дванайцятого місяця, се б то місяця Адара, а їх майно розграбити.

Відпис із приказу віддати в кожну країну, як закон, оповіщений для всїх народів, щоб були напоготові до сього дня.

Гонцї одійшли зараз з царським приказом. Оповіщено ж приказ і в Сузах, престольному містї; і седїли царь та Аман і пили, а місто Сузи було зворушене.

Переклад УБТ Турконяка

А після цього цар Артаксеркс прославив Амана, сина Амадата Вуґея, й підняв його, і першими поставив (його) сидження між всіма друзями своїми.

І всі, що в дворі, покланялися йому, бо так приказав цар чинити. А Мардохей йому не покланявся.

І сказали ті, що в царському дворі, Мардохеєві: Мардохеє, чому ти не слухаєшся того, що сказане царем.

Вони йому говорили кожного дня, і він їх не слухався. І обявили Аманові, що Мардохей протиставиться словам царя і Мардохей обявив їм, що є юдеєм.

І Аман довідавшись, що Мардохей йому не кланяється, дуже розлютився

і захотів вигубити всіх юдеїв з царства Артаксеркса

і зробив рішення в дванадцятому році царства Артаксеркса і вкинув жереби з дня на день і місяць на місяць, щоб вигубити в одному дні рід Мардохея, і впав жереб на чотирнадцятий (день) місяця, який є Адар.

І він промовив до царя Артаксеркса, кажучи: Є нарід розсипаний між народами по всьому твому царстві, а їхні закони відрізняються від (законів) всіх народів, а вони не слухаються законів царя, і не годиться цареві їм попустити.

Якщо вважає цар (за відповідне), хай рішить їх вигубити, і я запишу до скарбниці царя тисячу талантів срібла.

І цар, знявши перстень, дав в руку Амана, щоб запечатати згідно з написаним проти юдеїв.

І сказав цар Аманові: А срібло держи, з народом же роби, як хочеш.

І покликано писарів царя в тринадцятому (дні) першого місяця і написали, так як приказав Аман, воєводам і володарям до всіх країн від Індії аж до Етіопії, сто двадцять сімом країнам, і володарям народів в їхніх мовах в імя царя Артаксеркса.

І післано через листоношів по царстві Артаксеркса, щоб вигубити юдейський рід в одному дні в дванадцятому місяці, який є адар, і розграбити їхній маєток. B,1 А зміст листа такий: Так пише великий цар Артаксеркс володарям сто двадцять сімох країн і наставленим місцевим володарям тим, що від Індії аж до Етіопії: Володіючи над багатьма народами і пануючи над всією вселенною я забажав, не піднесений певністю влади, а постійно проваджений великою поміркованістю і лагідністю, поставити постійно безклопітне життя тим, що підвладні, і наше царство прохідним аж до найдальших частей, стараючись обновити і всіма людьми бажаний мир. А коли я вивідував в радників як це привести до завершення, мудрістю вищий від нас і незмінно в добрім помислі і оснащений твердою вірою і другий після царя старшинством наставлений Аман показав нам, що в усіх племенах, що у всесвіті, вимішаний є якийсь ворожий нарід, що противиться законам кожного народу, і що постійно відкидає прикази царів, щоб не встоялося наше без закиду проваджене співвладдя. Отже прийнявши, що одинокий цей нарід є в постійному супротивлянні кожній людині, приводить на заміну чужі закони, і злобно завершує найгірше зло проти наших діл, щоб і царство не мало спокою, отже, ми приказали тих, що вказані вам в письмах Аманом, що настановлений над ділами і є нашим другим батьком, всіх з жінками і дітьми вповні вигубити ворожими мечами без будь якого милосердя і пощади в чотирнадцятому (дні) дванадцятого місяця адара поточного року, щоб давні і теперішні вороги в одному дні насильно пішовши до аду, а на дальший час справи проходли вповні спокійно і без клопоту нам.

Відписи ж листів хай будуть виставлені в країнах, і хай вийде приказ всім народам бути готовими на цей день.

Приспішували ж діло і в Сусах. А цар і Аман впивалися, місто ж було в тривозі.

Російський синодальний переклад

После сего возвеличил царь Артаксеркс Амана, сына Амадафа, Вугеянина, и вознес его, и поставил седалище его выше всех князей, которые у него;

и все служащие при царе, которые были у царских ворот, кланялись и падали ниц пред Аманом, ибо так приказал царь. А Мардохей не кланялся и не падал ниц.

И говорили служащие при царе, которые у царских ворот, Мардохею: зачем ты преступаешь повеление царское?

И как они говорили ему каждый день, а он не слушал их, то они донесли Аману, чтобы посмотреть, устоит ли в слове своем Мардохей, ибо он сообщил им, что он Иудеянин.

И когда увидел Аман, что Мардохей не кланяется и не падает ниц пред ним, то исполнился гнева Аман.

И показалось ему ничтожным наложить руку на одного Мардохея; но так как сказали ему, из какого народа Мардохей, то задумал Аман истребить всех Иудеев, которые были во всем царстве Артаксеркса, как народ Мардохеев.

[И сделал совет] в первый месяц, который есть месяц Нисан, в двенадцатый год царя Артаксеркса, и бросали пур, то есть жребий, пред лицем Амана изо дня в день и из месяца в месяц, [чтобы в один день погубить народ Мардохеев, и пал жребий] на двенадцатый месяц, то есть на месяц Адар.

И сказал Аман царю Артаксерксу: есть один народ, разбросанный и рассеянный между народами по всем областям царства твоего; и законы их отличны от законов всех народов, и законов царя они не выполняют; и царю не следует так оставлять их.

Если царю благоугодно, то пусть будет предписано истребить их, и десять тысяч талантов серебра я отвешу в руки приставников, чтобы внести в казну царскую.

Тогда снял царь перстень свой с руки своей и отдал его Аману, сыну Амадафа, Вугеянину, чтобы скрепить указ против Иудеев.

И сказал царь Аману: отдаю тебе это серебро и народ; поступи с ним, как тебе угодно.

И призваны были писцы царские в первый месяц, в тринадцатый день его, и написано было, как приказал Аман, к сатрапам царским и к начальствующим над каждою областью [от области Индийской до Ефиопии, над ста двадцатью семью областями], и к князьям у каждого народа, в каждую область письменами ее и к каждому народу на языке его: все было написано от имени царя Артаксеркса и скреплено царским перстнем.

И посланы были письма через гонцов во все области царя, чтобы убить, погубить и истребить всех Иудеев, малого и старого, детей и женщин в один день, в тринадцатый день двенадцатого месяца, то есть месяца Адара, и имение их разграбить. [Вот список с этого письма: великий царь Артаксеркс начальствующим от Индии до Ефиопии над ста двадцатью семью областями и подчиненным им наместникам. Царствуя над многими народами и властвуя над всею вселенною, я хотел, не превозносясь гордостью власти, но управляя всегда кротко и тихо, сделать жизнь подданных постоянно безмятежною и, соблюдая царство свое мирным и удобопроходимым до пределов его, восстановить желаемый для всех людей мир. Когда же я спросил советников, каким бы образом привести это в исполнение, то отличающийся у нас мудростью и пользующийся неизменным благоволением, и доказавший твердую верность, и получивший вторую честь по царе, Аман объяснил нам, что во всех племенах вселенной замешался один враждебный народ, по законам своим противный всякому народу, постоянно пренебрегающий царскими повелениями, дабы не благоустроялось безукоризненно совершаемое нами соуправление. Итак, узнав, что один только этот народ всегда противится всякому человеку, ведет образ жизни, чуждый законам, и, противясь нашим действиям, совершает величайшие злодеяния, чтобы царство наше не достигло благосостояния, мы повелели указанных вам в грамотах Амана, поставленного над делами и второго отца нашего, всех с женами и детьми всецело истребить вражескими мечами, без всякого сожаления и пощады, в тринадцатый день двенадцатого месяца Адара настоящего года, чтобы эти и прежде и теперь враждебные люди, быв в один день насильно низвергнуты в преисподнюю, не препятствовали нам в последующее время проводить жизнь мирно и безмятежно до конца.]

Список с указа отдать в каждую область как закон, объявляемый для всех народов, чтобы они были готовы к тому дню.

Гонцы отправились быстро с царским повелением. Объявлен был указ и в Сузах, престольном городе; и царь и Аман сидели и пили, а город Сузы был в смятении.