16

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Отож Юдита промовила: «Вдаряйте в бубни на прославу мого Бога, хай Господові звучать цимбали, зладьте для нього псалом і пісню, знесіть, призовіть його ім'я!

Бо він є Бог, що розбиває війни; Господь, який, отаборившися серед народу, вирвав мене з рук моїх гнобителів.

Прийшов Ашшур із гір, із півночі прийшов із тьмою свого війська, безліч якого ручаї загородила, а кіннота горби вкрила.

Він хвалився, що спалить край мій, що мечем вистинає моїх юнаків, розіб'є об землю моїх немовляток ссущих, віддасть на здобич моїх діток малих, видасть на луп моїх дівчаток.

Але Господь Вседержитель звів їх нанівець рукою жінки.

Бо витязь їхній поліг не від руки вояків, ані нащадки велетнів його не побили, ані високі багатирі не накинулись на нього, лише - Юдита, дочка Мерарі! Вона зробила його млявим красою свого виду!

Вона скинула з себе вдовину одіж, щоб підбадьорити в Ізраїлі пригноблених. Обличчя намастила собі миром,

волосся на собі прибрала в пов'язь і надягнула, щоб звести його, льнянії шати.

Її сандалик привабив його очі, врода її полонила його душу, шаблюка перетяла його горло!

Перси жахнулись її відваги, й мідяни від її сміливости сторопіли.

Мої смиренні крикнули, й ті полякалися, мої кволі закричали й нагнали їм страху, зняли свій голос і ті кинулись у розтіч.

Сини служниць прошили їх і поранили їх, немов синів утікачів. Отак погинули вони в битві Господа мого.

Я воспіваю моєму Богові нову пісню. Ти, Господи, великий, сильний! Ти - дивний силою, непереможний!

Нехай усі твої творіння тобі служать, бо ти сказав, і вони з'явились, вислав твій дух - і він сотворив їх. Ніхто не може протистати голосові твоєму!

Навіть як гори задрижать до основ з водами, скелі, наче віск, перед обличчям твоїм розтануть, ти все ж таки прихильний тим, хто тебе боїться.

Мала бо річ - усяка жертва благовонна, а вже найменша - всякий жир, тобі на всепалення. Та той, хто Господа боїться, понад усе великий.

Горе народам, що повстають проти мого роду, Господь Вседержитель скарає їх у день суду, нашле вогонь і черву на їхнє тіло, і вони плакатимуть у муках повіки.»

А як прийшли в Єрусалим, то поклонились Богові, й коли народ очистивсь, принесли свої всепалення, добровільні жертви й дари.

Юдита посвятила Богові все рухоме майно Олоферна, що дав їй був народ; і завісу, що сама була взяла з його ліжка, теж посвятила Богові.

Народ радувався у Єрусалимі перед Святим святих три місяці, і Юдита була з ними.

А як минув той час, то кожний повертавсь додому, й Юдита пішла в Ветулію й проживала собі у своїм маєтку та й за життя свого була славетною по всій землі.

Чимало просило в неї руки, та ні один чоловік не спізнав її за всі дні її життя, відколи помер її чоловік Манассія і був приєднаний до свого люду.

Слава про неї зростала дедалі більше й більше, і вона постарілася в домі мужа свого, проживши 105 років. Слугиню свою вона випустила на волю. Померла ж вона в Ветулії, й поховано її в печері її чоловіка Манассії.

Дім Ізраїля оплакував її сім день. Перед смертю вона розділила майно між усіма родичами Манассії, свого чоловіка, та між власною ріднею.

І не було більш нікого, хто б непокоїв синів Ізраїля за днів Юдити -та й довгий час після її смерти.

Переклад Огієнка

-

-

Переклад Куліша

-

-

Переклад УБТ Турконяка

І сказала Юдита: Починайте Богові моєму в тимпанах, співайте Господеві в цимбалах, грайте Йому псалом і хвалу, співайте і прикликуйте його імя,

бо Господь - Бог, що нищить війни, бо спас мене з руки того, що мене переслідував, в його таборах, посеред народу.

Прийшов ассур з гір з півночі, прийшов з десятками тисяч своєї сили, що їх множество загатило потоки, і їхній кінь покрив горби.

Він сказав спалити мої гори і вигубити мою молодь мечем і тих в мене, що ссуть, покласти на основу, і моїх немовлят дати на розграблення, і моїх дівчат на грабунок.

Господь Вседержитель перекреслив їм рукою жінки.

Бо не впав їхній сильний від молодого, ані не побили його сини титанів, ані не повстали на нього високі великани, але Юдита дочка Мерарія своїм гарним лицем його роззброїла,

бо вона скинула одіж свого вдівства на піднесення прибитих в Ізраїлі, намастила своє лице мастю

і завязала своє волосся в зачіску і взяла льняну одіж, щоб його обманути.

Її обува захопила його око, і її краса взяла в полон його душу, меч прошив його шию.

Здригнулися перси від її очайдушності, і миди жахнулися від її сміливості.

Тоді мої пригноблені закричали, і злякалися мої немічні і вигукнули, підняли їхній голос і були перекинені.

Сини дівчат прошили їх і побили їх як дітей зрадників, вони згинули від бою мого Господа Бога.

Заспіваю моєму Богові нову пісню! Господи, Ти великий і славний, дивний силою, непереможний.

Тобі хай служить все твоє створіння. Бо Ти сказав, і сталося. Ти післав твого духа, і збудував. І немає (нікого), хто встоїться проти твого голосу.

Бо Він порушить гори від основ з водами, каміння ж від лиця твого розтопиться, як віск. А на тих, що Тебе бояться, Ти змилосердишся над ними.

Бо всяка жертва замала на милий запах, і ввесь жир замаленький Тобі на цілопалення. Хто ж боїться Господа завжди великий.

Горе народам, що повстають проти мого народу. Господь Вседержитель пімстить їх в дні суду, щоб дати огонь і хробаки в їхніх тілах, і заплачуть в слабості на віки.

Як же прийшли до Єрусалиму, вони поклонилися Богові, і коли нарід очистився, принесли свої цілопалення і свої добровільні жертви і дари.

І Юдита поклала ввесь посуд Олоферна, який дав їй нарід, і балдахим, який вона взяла собі з його спальні, дала на дар Богові.

І нарід радів в Єрусалимі перед лицем святих три місяці, і Юдита осталася з ними.

А після цих днів кожний відійшов до свого насліддя, і Юдита відійшла до Ветулії і осталася над своїм маєтком. І стала в її часі славною в усій землі.

І численні її бажали, і її не пізнав муж всі дні її життя, від того дня, коли помер її чоловік Манассія і додався до свого народу.

І вона дуже поступала вперед у величі і постарілася в домі свого чоловіка до сто пять літ. І вона відпустила свою служницю на волю. І вона померла в Витулії, і її поховали в гробниці її мужа Манассії,

і дім Ізраїля оплакав її сім днів. І вона розділила свій маєток перед своєю смертю всім кревним Манассії свого чоловіка і близьким свого роду.

І більше не було того, хто страшив би синів Ізраїля в днях Юдити і багато днів після її смерти.

Російський синодальний переклад

И сказала Иудифь: начните Богу моему на тимпанах, пойте Господу моему на кимвалах, стройно воспевайте Ему новую песнь, возносите и призывайте имя Его;

потому что Он есть Бог Господь, сокрушающий брани, потому что Он ополчился за меня среди народа и исторг меня из руки моих преследователей.

Пришел Ассур с гор севера, пришел с мириадами войска своего, и множество их запрудило воду в источниках, и конница их покрыла холмы.

Он сказал, что пределы мои сожжет, юношей моих мечом истребит, грудных младенцев бросит о землю, малых детей моих отдаст на расхищение, дев моих пленит.

Но Господь Вседержитель низложил их рукою жены.

Не от юношей пал сильный их, не сыны титанов поразили его, и не рослые исполины налегли на него, но Иудифь, дочь Мерарии, красотою лица своего погубила его;

потому что она для возвышения бедствовавших в Израиле сняла с себя одежды вдовства своего, помазала лице свое благовонною мастью,

украсила волосы свои головным убором, надела для прельщения его льняную одежду.

Ее сандалии восхитили взор его, и красота ее пленила душу его; меч прошел по шее его.

Персы ужаснулись отваги ее, и Мидяне растерялись от смелости ее.

Тогда воскликнули смиренные мои, -- и они испугались; немощные мои, -- и они пришли в смущение; возвысили голос свой, -- и они обратились в бегство.

Сыновья молодых жен кололи их и, как детям беглых рабов, наносили им раны; они погибли от ополчения Господа моего.

Воспою Господу моему песнь новую. Велик Ты, Господи, и славен, дивен силою и непобедим!

Да работает Тебе всякое создание Твое: ибо Ты сказал,-- и совершилось; Ты послал Духа Твоего,-- и устроилось, -- и нет никого, кто противостал бы гласу Твоему.

Горы с водами подвигнутся с оснований, и камни, как воск, растают от лица Твоего, но к боящимся Тебя Ты благомилостив.

Мала всякая жертва для вони благоухания, и всякий тук ничтожен для всесожжения Тебе, но боящийся Господа всегда велик.

Горе народам, восстающим на род мой: Господь Вседержитель отмстит им в день суда, пошлет огонь и червей на их тела, -- и они будут чувствовать боль и плакать вечно.

Когда пришли в Иерусалим, они поклонились Богу, и, когда народ очистился, вознесли всесожжения свои и доброхотные жертвы свои и дары свои.

Иудифь же принесла все сосуды Олоферна, которые отдал ей народ, и занавес, который она взяла из спальни его, отдала в жертву Господу.

Народ веселился в Иерусалиме пред святилищем три месяца, и Иудифь пребывала с ними.

Но после сих дней каждый возвратился в удел свой, а Иудифь отправилась в Ветилую, где оставалась в имении своем, и была в свое время славною во всей земле.

Многие желали ее, но мужчина не познал ее во все дни ее жизни с того дня, как муж ее Манассия умер и приложился к народу своему.

Она приобрела великую славу и состарилась в доме мужа своего, прожив до ста пяти лет, и отпустила служанку свою на свободу. Она умерла в Ветилуе, и похоронили ее в пещере мужа ее Манассии.

Дом Израиля оплакивал ее семь дней. Имение же свое прежде смерти своей она разделила между родственниками Манассии, мужа своего, и между близкими из рода своего.

И никто более не устрашал сынов Израиля во дни Иудифи и много дней по смерти ее.