Якже почули ті, що були в наметах, про те, що сталось, отетеріли.
Тремтіння й страх напав на них, так що не було й двох людей, які були б укупі; всі порозбігались різними стежками по долині та по горах.
Ті, що розтаборились у горах навколо Ветулії, теж кинулись утікати. Тоді сини Ізраїля, - усі вояки, що були між ними, - вдарили на них.
Озія вислав посланців у Ветемостем, Бевай, Хову, й Колу та в усю землю Ізраїля, щоб ті оповіли про те, що сталось, та щоб усі накинулись на ворогів і винищили їх.
Як тільки почули про це сини Ізраїля, всі разом напали на них і стинали аж до Хови. Так само і в Єрусалимі й з усіх гір пристали до них люди, бо їм були сказали про те, що сталось у таборі їхніх ворогів. Та й ті, що в Гілеаді та Галилеї, вдарили на них збоку, розпорошили їх дуже, аж дійшли вони до Дамаску та його околиць.
Решта ж мешканців у Ветулії кинулась на асирійський табір й розграбувала його, отож і розбагатіли вельми.
Сини ж Ізраїля, повернувшися з битви, заволоділи тим, що зосталось. Села й хутори по горах та в долині також: захопили велику здобич, бо було її неймовірна сила.
Первосвященик Йоаким і рада (старших) синів Ізраїля, що жили в Єрусалимі, прийшли, щоб подивитись на ті блага, які Господь учинив для Ізраїля, та щоб побачити Юдиту і її привітати.
А як увійшли до неї, то взяли її вихваляти однодушно та промовляти до неї: «Ти слава Єрусалиму! Ти велика гордість Ізраїля! Ти велика честь нашого роду!
Вчинила єси все це своєю рукою. Вчинила єси для Ізраїля великі блага, і Богові це було приємно. Благословенна будь Господом Вседержителем по віки вічні!» І ввесь народ сказав: «Нехай так буде!»
Тридцять день народ грабував табір. Намет Олоферна й увесь його срібний посуд, ліжка, балії і все начиння дали Юдиті; вона ж, забравши те, навантажила на свого мула, запрягла його до воза й ще нагромадила те на віз.
Усе ізраїльське жіноцтво збіглося, щоб подивитись на неї; величали вони її, повівши хоровід навколо неї. А вона, взявши гілки в руки, роздавала їх жінкам, що були з нею.
Опісля вони вінчались оливкою, вона й ті, що були з нею; а вона йшла перед народом, ведучи танок усього жіноцтва; кожний тоді муж Ізраїля, озброєний, з вінцями, йшов слідом за ними, виспівуючи пісень.
Юдита же перед усім Ізраїлем почала цю подячну пісню, і ввесь народ уголос заспівав цю пісню хвали.
-
-
-
-
І як почули ті, що були в шатрах, жахнулися від того, що сталося,
і на них напало тремтіння і страх, і не було чоловіка, що оставався ще перед лицем ближнього, але розпливаючись однодушно втекли всякою дорогою рівнини і горішньої околиці.
І отаборені в горішній околиці довкруги Ветулії повернулися до втечі. І тоді сини Ізраїля, кожний з них чоловік вояк, висипалися проти них.
І післав Озія до Ветомастема і Ховея і Коли і до кожної границі Ізраїля тих, що сповіщали про те, що сталося, і щоб всі вояки висипалися, щоб їх вигубити.
Як же почули сини Ізраїля, всі однодушно напали на них і вирізали їх аж до Хови. Так само ж і ті, що з Єрусалиму, прийшли і з усієї гірської околиці, бо їм сповістили те, що сталося з табором їхніх ворогів. І ті, що в Ґалааді і ті, що в Галилеї, побили їх великим побиттям, аж доки не прийшли до Дамаску і його околиць.
А осталі, що жили в Ветулії, напали на табір ассурів і розграбили їх і дуже збагатилися.
А сини Ізраїля, що поверталися з побиття, заволоділи осталим, і села і двори в гірській околиці і рівнині заволоділи багатьма здобиччями бо було дуже велике множество.
І великий священик Йоаким і старшина синів Ізраїля, що жили в Єрусалимі, прийшли подивитися на добро, яке зробив Господь Ізраїлеві, і побачити Юдиту і поговорити з нею мирно.
Як же прийшли до неї, поблагословили її всі однодушно і сказали до неї: Ти вивищення Єрусалиму, ти велика радість Ізраїля, ти велика похвала нашого роду.
Ти зробила це все твоєю рукою, ти зробила добро з Ізраїлем, і це сподобалося Богові. Будь благословенна в Господа Вседержителя на вічний час. І ввесь нарід сказав: Хай буде.
І ввесь нарід грабив табір тридцять днів. І дали Юдиті шатро Олоферна і ввесь столовий посуд і ліжка і миски і ввесь його посуд, і вона, взявши, поклала на свого осла і запрягла свої колісниці і покала це на них.
І збіглася кожна жінка Ізраїля, щоб її побачити і її поблагословили і зробили для неї танки між собою, і вона взяла галузки в свої руки і дала жінкам, що з нею.
І увінчали оливковим вінцем її і тих, що з нею, і вона випереджала ввесь нарід провадячи всіх жінок в танку, і ішов за ними кожний озброєний чоловік Ізраїля з вінцями і піснями на своїх устах.
І Юдита почала це визнавання в усьому Ізраїлю і за нею ввесь нарід співав цю хвалу:
Когда бывшие в шатрах услышали о том, что случилось, то смутились,
и напал на них страх и трепет, и ни один из них не остался в глазах ближнего, но все они бросившись бежали по всем дорогам равнины и нагорной страны.
И расположившиеся лагерем в нагорной стране около Ветилуи также обратились в бегство. Тогда сыны Израиля, каждый из них воинственный муж, погнались за ними.
Озия послал в Ветомасфем, Виваю, Ховаю и Холу и во все пределы Израильские, чтобы известить о совершившемся, и чтобы все погнались за неприятелями для истребления их.
Как скоро услышали об этом сыны Израиля, все дружно напали на них и поражали их до Ховы; равно и пришедшие из Иерусалима и из всей нагорной страны, так как им возвещено было о том, что случилось в стане врагов их, и из Галаада и Галилеи, со всех сторон наносили им большое поражение, доколе они не прошли за Дамаск и за пределы его.
Прочие жители Ветилуи напали на стан Ассирийский, разграбили его и весьма обогатились.
А сыны Израиля, возвратившиеся от поражения, овладели остальным; и села и деревни в нагорной стране и на равнине получили большую добычу, потому что ее было весьма многое множество.
Великий священник Иоаким и старейшины сынов Израилевых, жившие в Иерусалиме, пришли посмотреть, какое благо сотворил Господь для Израиля, и видеть Иудифь и приветствовать ее.
Как только они вошли к ней, то все единодушно благословили ее и сказали ей: ты величие Израиля, ты великая радость Израиля, ты великая слава нашего рода.
Все это ты сделала твоею рукою; ты сделала добро Израилю, и да благоволит к нему Бог; будь же благословенна от Господа Вседержителя на вечное время. И весь народ сказал: да будет!
Народ расхищал лагерь в продолжение тридцати дней, и Иудифи отдали шатер Олоферна и все серебряные сосуды и постели и чаши и всю утварь его. Она взяла, возложила на мула своего, запрягла колесницы свои и сложила это на них.
И сбежались все жены Израильские видеть ее, и благословляли ее и составили из себя для нее хор; а она взяла в свои руки обвитые виноградными листьями жезлы и дала женщинам, бывшим с нею,
и возложили на себя масличные венки-- она и бывшие с нею. Она шла впереди всего народа в хоре и вела за собою всех жен; за нею следовали все мужи Израильские, вооруженные, с венками и с торжественными песнями в своих устах.
Иудифь начала пред всем Израилем благодарственную песнь, и весь народ подпевал эту песнь.