14

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Юдита ж до них промовила: «Послухайте мене, браття! Візьміть оцю голову й повісьте на верху вашого муру.

А як на світ благословитиметься і зійде сонце над землею, кожний з вас візьме військову зброю й кожний воїн вийде з міста. Ви настановите вождя над ними, немов би ви хотіли спуститись на рівнину до передньої стежі асирійців, але не сходіть.

Ці схопляться за повну зброю, кинуться у табір і збудять вождів асирійського війська, що прибіжать знову до намету Олоферна, але його не знайдуть. Тоді нападе на них страх, і вони втечуть від вас.

Ви й усі мешканці Ізраїльського краю пуститесь навздогін за ними, будете їх бити здовж їхньої дороги.

Та перше, ніж те вчинити, покличте мені Ахіора аммонія, щоб бачив та впізнав того, який зневажив дім Ізраїля і його самого до нас на смерть вислав.»

І покликали Ахіора з дому Озії. Як же той прийшов і побачив голову Олоферна в руці одного чоловіка з народних зборів, припав обличчям до землі й знепритомнів.

Підвели його, і він припав до ніг Юдити та й, уклонившись їй, промовив: «Благословенна єси по всьому наметі Юди й у всіх народів, ти, чиє ім'я почувши, зжахнуться!

Тепер повідай же мені, що ти вчинила цими днями.» І Юдита оповіла йому посеред народу все, що вчинила від того дня, коли була відійшла, і аж до тієї миті, коли розмовляла з ними.

Як перестала говорити, народ закричав голосно, тож їхній веселий крик розлігся містом.

Ахіор же, побачивши все, що вчинив Господь Ізраїля, увірував твердо в Бога, прийняв обрізання і був зачислений до дому Ізраїля аж по цей день.

А як настав ранок, мешканці Ветулії вивісили на мурі голову Олоферна; кожний муж узяв свою зброю, й вони вийшли загонами на схили гори.

Побачили їх асирійці, послали, щоб попередити своїх вождів, а ці пішли до отаманів, тисячників і до всіх старшин.

Прибули вони до намету Олоферна й мовили до того, що був над усім його майном: «Збуди лишень нашого пана, бо он ті раби насмілилися спуститись проти нас до бою, самим собі на цілковиту загладу.»

Увійшов Багоас і вдарив об завісу в наметі, гадав бо, що той спав з Юдитою.

Але що ніхто не озвався, то він і відхилив завісу, ввійшов у спочивальню й знайшов його простягнутого на порозі, мертвого, без голови.

І закричав сильно, заходився плакати, стогнати, вельми взивати, роздер на собі одіж:,

а потім увійшов у намет, де перебувала Юдита і, не знайшовши її, вискочив до народу й закричав:

«Раби вчинили зраду! Одна жінка з-поміж єврейок навела сором на дім царя Навуходоносора! Ось бо Олоферн лежить на землі мертвий, без голови!»

Почувши це начальники асирійського війська, порвали на собі одежу й вельми упали на дусі. І серед табору зчинивсь надто великий крик та лемент.

Переклад Огієнка

-

-

Переклад Куліша

-

-

Переклад УБТ Турконяка

І сказала їм Юдита: Послухайте ж мене, брати, і взявши цю голову повіште її на вежі наших стін.

І буде коли лиш засвітає ранок і на землю зійде сонце, візьмете кожний вашу зброю і вийдете кожний сильний чоловік з міста і поставите вождя над ними наче ідете на рівнину проти сторожі синів ассурів, і не підете.

І вони, беручи свою зброю, підуть до свого табору і збудять вождів сили ассурів. І разом побіжать до шатра Олоферна і не знайдуть його, і на них нападе страх, і вони втечуть з перед вашого лиця.

І йдучи за ними, ви і всі, що живуть в усій границі Ізраїля, розсиплете їх на їхніх дорогах.

Заки ж це зробите покличте мені Ахіора амманіта, щоб побачивши, впізнав того, хто зневажив дім Ізраїля і його послав до нас наче на смерть.

І вони покликали Ахіора з дому Озії. Як же він прийшов і побачив голову Олоферна в руці одного мужа в зборі народу, впав на лице, і його дух вийшов.

Як же підняли його, він припав до ніг Юдити і поклонився її лицю і сказав: Благословенна ти в усьому поселенні Юди і в усякому народі, які почувши твоє імя, жахнуться.

І тепер сповісти мені, що ти зробила в цих днях. І Юдита сповістила йому посеред народу все, що зробила від того дня, коли вийшла, аж доки не заговорила до них.

Як же вона перестала говорити, закричав нарід великим голосом і видав веселий голос в їхньому місті.

Ахіор, бачачи все, що зробив Бог Ізраїля, дуже повірив Богові і обрізав тіло свого кінця і додався до дому Ізраїля аж до цього дня.

Коли ж настав ранок, і звісили голову Олоферна з стіни, і кожний чоловік взяв свою зброю і вийшли в лавах на схили гори.

А сини ассура, як їх побачили, післали до своїх проводирів. Вони ж пішли до вождів і тисячників і до всіх їхніх проводирів.

І приходять до шатра Олоферна і сказали тому, що був над всім, що його: Збуди ж нашого пана, бо раби наважились зійти проти нас на бій, щоб бути вповні вигубленими.

І ввійшов Ваґоя і застукав в двері шатра, бо він думав, що той спав з Юдитою.

Як же ніхто не відповів, відкривши, він ввійшов до спальні і знайшов його на долівці вкиненим, мертвим, і його голова забрана в нього.

І закричав великим голосом з плачем і стогоном і сильним криком і роздер свою одіж.

І ввійшов до шатра, де Юдита спочивала, і не знайшов її. І вийшов до народу, кричачи:

Зрадили раби, одна жінка єврейка вчинила ганьбу проти дому царя Навуходоносора. Бо ось Олоферн на землі, і на ньому немає голови.

Як же почули ці слова володарі сили ассура, роздерли свою одіж, і дуже жахнулася їхня душа, і їхній крик і вереск посеред табору був дуже великий.

Російський синодальний переклад

Иудифь сказала им: послушайте же меня, братья, возьмите эту голову и повесьте на зубцах вашей стены.

Когда же настанет утро и солнце взойдет над землею, возьмите каждый боевое свое оружие, идите все сильные за город и дайте им вождя, как будто намереваясь сойти на равнину против передовой стражи сынов Ассура, но не сходите.

Тогда они, взяв все свое оружие, пойдут в свой стан, разбудят вождей войска Ассирийского, и сбегутся к шатру Олоферна, но не найдут его; оттого нападет на них страх, и они побегут от вас.

А вы и все живущие во всяком пределе Израильском, преследуя их, поражайте их на пути.

Но прежде, чем сделаете это, пригласите ко мне Ахиора Аммонитянина: пусть увидит и узнает он того, кто уничижал дом Израиля и прислал его к нам будто на смерть.

И призвали Ахиора из дома Озии. Когда он пришел и увидел голову Олоферна в руке одного мужа среди собрания народа, то пал на лице свое и ослабел духом.

Когда же подняли его, он припал к ногам Иудифи, поклонился ей и сказал: благословенна ты во всяком селении Иуды и во всяком народе, которые, услышав об имени твоем, изумятся.

Расскажи же мне теперь, что ты делала в эти дни? И Иудифь среди народа рассказала ему все, что она сделала с того дня, как вышла, до того дня, в который говорила с ними.

Когда она перестала говорить, народ громко воскликнул, и радостный крик его раздался в городе.

Ахиор же, видя все, что сделал Бог Израилев, искренно уверовал в Бога, обрезал крайнюю плоть свою и присоединился к дому Израилеву, даже до сего дня.

Когда настало утро, повесили голову Олоферна на стену; каждый муж взял свое оружие, и вышли отрядами на всходы горы.

Сыны Ассура, увидев их, послали к своим начальникам, а они пошли к вождям, к тысяченачальникам и ко всякому предводителю своему.

Придя к шатру Олоферна, они сказали управлявшему всем имением его: разбуди нашего господина, потому что эти рабы осмелились выйти на сражение с нами, чтобы быть совершенно истребленными.

Вагой вошел и постучался в дверь шатра, ибо думал, что он спит с Иудифью.

Когда же никто не отзывался ему, то отворив вошел в спальню и нашел, что Олоферн мертвый лежит у порога и голова его снята с него.

И он громко воскликнул с плачем, стоном и крепким воплем, и разорвал свои одежды.

Потом вошел в шатер, в котором пребывала Иудифь, и не нашел ее. Тогда он выскочил к народу и закричал:

рабы поступили вероломно; одна Еврейская жена опозорила дом царя Навуходоносора, ибо вот Олоферн на полу, и головы нет на нем.

Когда услышали эти слова начальники войска Ассирийского, то разорвали одежды свои, и душа их сильно смутилась, и раздался у них крик и весьма великий вопль среди стана.