5

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Олофернові, головному полководцеві асирійського війська, було оповіщено, що сини Ізраїля готувались до війни, що вони замкнули гірські доступи, укріпили всі шпилі на високих горах і розставили перешкоди по рівнинах.

Тоді розлютивсь він, Олоферн, вельми, покликав усіх моавських начальників, аммонських вождів і всіх правителів Примор'я

та й сказав їм: «З'ясуйте мені, сини Ханаана, що то за народ, що сидить у горах? Які то міста, що їх вони заселюють? Яка сила їхнього війська й у чім полягає їхня могутність та їхня сила? Який цар над ними, вождь війська їхнього?

Чому тільки вони, між усіма мешканцями Заходу погордували вийти мені назустріч?»

Відповів же йому Ахіор, начальник усіх синів Аммона: «Нехай мій пан вислухає слово з уст слуги свого, я оповім тобі всю правду про народ цей, що заселює ті гори й що живе поблизу тебе; брехня не вийде з уст слуги твого.

Народ цей, нащадки халдеїв:

спочатку вони оселились були в Месопотамії, бо не хотіли служити богам своїх батьків, що були в краю Халдейськім.

Вони покинули звичаї своїх предків і взяли поклонятись Богові неба, Богові, якого визнали. За те їх прогнано геть від богів, і вони втекли в Месопотамію і пробули там часу чимало.

Та Бог їхній повелів їм вийти з місця їхньої оселі й удатись у Ханаан-край. І оселились вони там і мали подостатком золота, срібла й худоби превелику силу.

Опісля вони спустились у Єгипет, бо на Ханаан-край наліг голод, і пробували там, доки мали що їсти. Там їхньому родові не було вже ліку.

Але єгипетський цар устав проти них і присилував їх хитромудро до роботи коло цегли; і були вони принижені, й стали рабами.

Тоді вони візвали до Бога свого, і він побив Єгипетський край язвами, на які не було ліку, й єгиптяни вигнали їх від себе.

Бог висушив перед ними Червоне море;

він вивів їх на дорогу до Синаю і Кадеш-Барне, то й вони прогнали всіх, що жили в пустині.

Потім оселились вони в краю Аморійськім, винищивши своєю силою усіх мешканців Хешбону. Далі, перейшовши Йордан, заволоділи усім гірським краєм

і, прогнавши з-перед себе ханаанян, перізіїв, євусіїв, сихеміїв і всіх гіргашіїв, оселились у ньому на довгий час.

Коли вони не грішили перед своїм Богом, усе було гаразд із ними, бо з ними був Бог, що ненавидить несправедливість;

як же ж вони покинули дорогу, що він їм заповідав, частина їх цілком загинула у боях премногих, частина побрела в полон на чужину, а храм їхнього Бога був зрівняний із землею, містами ж їхні противники заволоділи.

Тепер навернулись вони знову до свого Бога та й повернулись назад із розсіяння, де були розкидані, і зайняли Єрусалим, де і їхня святиня, і заселили знову гірський край, що опустів.

Отож і нині, володарю й пане, якщо в цім народі є якась помилка, якщо вони згрішили проти Бога, то придивімся добре, чи є у них ця причина упадку, і тоді рушаймо на них і ми їх завоюємо.

Як же ж немає беззаконня в їхньому народі, то хай мій пан ліпше покине, щоб часом їхній Господь та їхній Бог не захистив їх і щоб ми не стали сміховиськом по всій землі.»

І сталось, як тільки Ахіор перестав говорити ці слова, увесь народ, що був зібравсь навколо шатра, загув, а вельможі Олоферна й всі жителі Примор'я та Моаву, говорили, щоб Ахіора порубати на кусні.

«Не боятимемося синів Ізраїля, бо це народ, який не має сили, ні потуги до тяжкого бою.

Тому наступаймо, і твоє військо поглине їх, володарю Олоферне!»

Переклад Огієнка

-

-

Переклад Куліша

-

-

Переклад УБТ Турконяка

І сповіщено Олофернові воєводі сил ассура, що сини Ізраїля приготовляються до війни, і замкнули гірські проходи і скріпили кожний вершок високої гори і поставили в рівнинах засідки.

І він дуже розгнівався гнівом і покликав всіх володарів Моава і вождів Аммона і всіх сатрапів побережжя

і сказав їм: Сповістіть же мені, сини ханаанські, хто цей нарід, що сидить в гірьскій околиці, і які вони міста замешкують, і множество їхньої сили, і в чому їхня сила і їхня кріпость, і хто над ними поставлений царем, володарем їхнього війська,

і чому понад всіх, що живуть на заході, повертають плечі, щоб не іти мені на зустріч.

І сказав йому Ахіор володар всіх синів Аммона: Хай же мій пан вислухає слово з уст твого раба, і сповіщу тобі правду про цей нарід, який замешкує цю гірську околицю, що мешкає близько тебе, і не вийде брехня з уст твого раба.

Цей нарід є з халдеїв.

І вони передше мешкали в Месопотамії, але не забажали іти за богами їхніх батьків, які були в землі халдеїв.

І вони відійшли від дороги їхніх родичів і поклонилися Богові неба, Богові, якого пізнали, і вони викинули їх з перед лиця їхніх богів, і втекли до Месопотамії і жили там багато днів.

І їхній Бог сказав вийти з їхнього поселення і піти до землі Ханаану, і вони поселилися там, і вони наповнилися золотом і сріблом і дуже численною скотиною.

І вони пішли до Єгипту, бо голод покрив лице землі Ханаану, і жили там аж доки не повернулися. І стали там великим множеством, і не було числа їхньому народові.

І повстав проти них цар Єгипту і обманули їх працею і цеглою, пригнобили їх і поставили їх в рабів.

І вони закликали до їхнього Бога, і Він побив всю єгипетську землю карами, яким не було ліку. І викинули їх єгиптяни з перед свого лиця.

І Бог перед ними зробив червоне море сушею

і повів їх дорогою Синаю і Кадис Варни. І він викинув всіх, що жили в пустині,

і вони жили в землі аморреїв, і вигубили всіх есевонітів своєю силою. І перейшовши Йордан, унаслідили всю гірську околицю

і викинули з перед свого лиця хананея і ферезея і євусея і сихема і всіх ґерґесеїв і жили в ній багато днів.

І доки не згрішили перед їхнім Богом, з ними було добро, бо Бог, що ненавидить неправду, є з ними.

Коли ж відступили від дороги, яку Він їм заповів, були дуже, дуже вигублені численними війнами і були забрані в полон до не власної землі, і храм їхнього Бога став (знищений до) основи, і їхні міста забрані були ворогами.

І тепер, повернувшись до їхнього Бога, прийшли з розсіяння, куди були розсіяні туди, і одержали Єрусалим де є їхні святощі, і поселилися в гірських околицях, бо вони були запустілі.

І тепер, владико пане, якщо ж є проступок в цьому народі і вони грішать проти їхнього Бога і побачимо, що в них є це згіршення, і підемо і завоюємо їх.

Якщо ж немає проступку в їхньому народі, хай же мине мій пан, щоб часом їх Господь і їх Бог не покрив їх щитом, і ми будемо в погорду перед всією землею.

І сталося, як Ахіор перестав говорити ці слова, і забурмотів ввесь нарід, що довкруг шатра, і що стояв довкола, і сказали володарі Олоферна і всі, що замешкували побережжя і Моав, щоб його зарубати.

Бо ми не злякаємося синів Ізраїля, ось бо нарід, в якому немає сили ані кріпості до сильної боротьби.

Тому ж підемо, і будуть їжею всьому твому війську, пане Олоферне.

Російський синодальний переклад

Между тем Олоферну, военачальнику войска Ассирийского, дано было знать, что сыны Израиля приготовились к войне: заложили входы в нагорную страну и укрепили стенами всякую вершину высокой горы, а на равнинах устроили преграды.

Он весьма разгневался и, призвав всех начальников Моава и вождей Аммона и всех правителей приморской страны, сказал им:

скажите мне, сыны Ханаана, что это за народ, живущий в нагорной стране, какие обитаемые ими города, много ли у них войска, в чем их крепость и сила, кто поставлен над ними царем, предводителем войска их,

и почему они больше всех, живущих на западе, упорствуют выйти мне навстречу?

Ахиор, предводитель всех сынов Аммона, сказал ему: выслушай, господин мой, слово из уст раба твоего; я скажу тебе истину об этом народе, живущем близ тебя в этой нагорной стране, и не выйдет лжи из уст раба твоего.

Этот народ происходит от Халдеев.

Прежде они поселились в Месопотамии, потому что не хотели служить богам отцов своих, которые были в земле Халдейской,

и уклонились от пути предков своих и начали поклоняться Богу неба, Богу, Которого они познали; и Халдеи выгнали их от лица богов своих,-- и они бежали в Месопотамию и долго там обитали.

Но Бог их сказал, чтобы они вышли из места переселения и шли в землю Ханаанскую; они поселились там и весьма обогатились золотом, серебром и множеством скота.

Отсюда перешли они в Египет, так как голод накрыл лице земли Ханаанской, и там оставались, пока находили пропитание, и умножились там до того, что не было и числа роду их.

И восстал на них царь Египетский, употребил против них хитрость, обременяя их трудом и деланьем кирпича, и сделал их рабами.

Тогда они воззвали к Богу своему,-- и Он поразил всю землю Египетскую неисцельными язвами,-- и Египтяне прогнали их от себя.

Бог иссушил перед ними Чермное море

и вел их путем Сины и Кадис-Варни; они выгнали всех обитавших в этой пустыне;

поселились в земле Аморреев, своею силою истребили всех Есевонитян, перешли Иордан, наследовали всю нагорную страну

и, прогнав от себя Хананея, Ферезея, Иевусея, Сихема и всех Гергесеян, жили в ней много дней.

И доколе не согрешили пред Богом своим, счастье было с ними, потому что с ними Бог, ненавидящий неправду.

Но когда уклонились от пути, который Он завещал им, то во многих войнах они потерпели весьма сильные поражения, отведены в плен, в чужую землю, храм Бога их разрушен, и города их взяты неприятелями.

Ныне же, обратившись к Богу своему, они возвратились из рассеяния, в котором были, овладели Иерусалимом, в котором святилище их, и поселились в нагорной стране, так как она была пуста.

И теперь, повелитель-господин, если есть заблуждение в этом народе, и они грешат пред Богом своим, и мы заметим, что в них есть это преткновение, то мы пойдем и победим их.

А если нет в этом народе беззакония, то пусть удалится господин мой, чтобы Господь не защитил их, и Бог их не был за них,-- и тогда мы для всей земли будем предметом поношения.

Когда Ахиор окончил эту речь, весь народ, стоявший вокруг шатра, возроптал, а вельможи Олоферна и все, населявшие приморье и землю Моава, заговорили: тотчас надобно убить его;

потому что мы не побоимся сынов Израиля: это-- народ, у которого нет ни войска, ни силы для крепкого ополчения.

Итак пойдем, повелитель Олоферн,-- и они сделаются добычею всего войска твоего.