4

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Почули сини Ізраїля, що жили в Юдеї, про те все, що вчинив народам Олоферн, верховний полководець Навуходоносора, царя асирійців, та як він, пограбувавши їхні храми, віддав їх на руїну,

і налякались його вельми й тремтіли за Єрусалим та за храм Господа, Бога свого,

бо вони тількищо повернулись були з неволі, і ввесь народ Юдеї зібрався недавно та й посуд, жертовник і храм були очищені від осквернення лиш недавно.

Тож і послали вони (стривожити) всю Самарію, Кону, Беторон, Белмаїн, Єрихон, Хову, Есору та Салем-долину,

і зайняли наперед усі шпилі високих гір, укріпили мурами оселі, що були на них, і заготували харчів для війни, бо на їхніх полях щойно недавно скінчились були жнива.

Первосвященик Йоаким, що був тоді в Єрусалимі, написав мешканцям Ветулії і Ветоместему, що навпроти Ездрелону, в напрямі рівнини біля Дотаїму,

наказуючи їм зайняти доступи в горах, бо через них був доступ в Юдею; і їм легко було затримати тих, що хотіли б продертись по два нараз через вузьку щілину.

Сини Ізраїля зробили так, як наказав їм первосвященик Йоаким з радою старших усього народу Ізраїля, що засідала в Єрусалимі.

Всі мужі ізраїльські почали з великим запалом взивати до Бога та впокорятись перед ним ревно.

Самі вони, жінки їхні, їхні маленькі діти, їхні череди, усі чужинці, наймити й раби їхні надягнули собі на бедра волосяниці.

Всі мужі ізраїльські, жінки й діти, що жили в Єрусалимі, впали ниць перед храмом і, посипавши голови попелом, розстелили свої волосяниці перед Господом.

Вони вкрили й жертовник волосяницею і взивали однодушно та ревно до Бога Ізраїля - не видати їхніх немовляток на загибель, жінок їхніх на наругу, міста, що належали до них, на загладу і святиню на сором, на ганьбу та наругу поганам.

Почув Господь їхній голос і зглянувся над їхнім горем. По всій Юдеї та Єрусалимі народ постив чимало днів, обернувшись обличчям до храму Господа Вседержителя.

А первосвященик Йоаким і всі ті, що стояли перед Господом, священики й священослужителі Господні, з волосяницями на бедрах, приносили повсякчасні всепалення, обіти й добровільні дари народу,

і, з посипаними попелом завоями своїми, щосили взивали до Господа, щоб він доброзичливо споглянув на дім Ізраїля.

Переклад Огієнка

-

-

Переклад Куліша

-

-

Переклад УБТ Турконяка

І почули сини Ізраїля, що жили в Юдеї все, що зробив народам Олоферн вождь Навуходоносора царя ассурів, і як розграбив всі їхні святощі і дав їх на прокляття,

і дуже, дуже побоялися його лиця і жахнулися за Єрусалим і храм їхнього Господа Бога.

Бо щойно були прийшли з полону, і щойно зібрався ввесь юдейський нарід, був освячений і посуд і жертівник і дім від опоганення.

І післали до кожної околиці Самарії і Кони і Веторона і Велмаїна і Єрихона і до Хова і Есора і долини Салим

і захопили всі вершки високих гір і мурами скріпили ті села, що в них, і поклали на склади їжу на підготовлення до війни, бо їхні поля були щойно по жнивах.

І великий священик Йоаким, який був в тих днях в Єрусалимі, написав тим, що жили в Ветулії і Ветоместемі, що є напроти Єсдрилома перед лицем рівнини близкої до Дотаїма,

кажучи скріпити гірські підходи, бо через них був вхід до Юдеї, і було легко перешкодити тим, що ішли, бо прохід був вузький, всього на двох чоловік.

І сини Ізраїля зробили так як їм заповів великий священик Йоаким і старшини всього народу Ізраїля, які сиділи в Єрусалимі.

І закричали кожний чоловік Ізраїля до Бога з великою ревністю і впокорили свої душі з великою ревністю.

Вони і їхні жінки і їхні діти і їхня скотина і кожний їхній мешканець і куплений і найманець покали мішки на свої бедра.

І кожний чоловік Ізраїля і жінка і діти, що жили в Єрусалимі, впали перед лицем храму і попелом посипали свої голови і простягнули свої мішки перед лицем Господа.

І жертівник обкинули мішком і однодушно, ревно закричали до Бога Ізраїля, щоб не дав на розграблення їхніх немовлят і жінок на розбій і міста їхнього насліддя на знищення і святе на опоганення і погорду і радість народам.

І Господь вислухав їхній голос і зглянувся на їхній біль. І нарід постив багато днів в усій Юдеї і Єрусалимі перед лицем святощів Господа Вседержителя.

І великий священик Йоаким і всі священики, що стояли перед Господом, і господні служителі, мішками підперезавши свої бедра, приносили постійне цілопалення і молитви і добровільні дари народу,

і був попіл на їхніх клобуках, і кричали до Господа всією силою, щоб на добро злянувся над всім домом Ізраїля.

Російський синодальний переклад

Сыны Израиля, жившие в Иудее, услышав обо всем, что сделал с народами Олоферн, военачальник Ассирийского царя Навуходоносора, и как разграбил он все святилища их и отдал их на уничтожение,

очень, очень испугались его и трепетали за Иерусалим и храм Господа Бога своего;

потому что недавно возвратились они из плена, недавно весь народ Иудейский собрался, и освящены от осквернения сосуды, жертвенник и дом Господень.

Они послали во все пределы Самарии и Конии, и Ветерона и Вельмена, и Иерихона, и в Хову и Эсору, и в равнину Салимскую,

заняли все вершины высоких гор, оградили стенами находящиеся на них селения и отложили запасы хлеба на случай войны, так как нивы их недавно были сжаты,

а великий священник Иоаким, бывший в те дни в Иерусалиме, написал жителям Ветилуи и Ветомесфема, лежащего против Ездрилона, на передней стороне равнины, близкой к Дофаиму,

чтобы они заняли восходы в нагорную страну, потому что чрез них был вход в Иудею, и легко было им воспрепятствовать приходящим, так как тесен был проход даже для двух человек.

Сыны Израиля поступили так, как велел им великий священник Иоаким и старейшины всего народа Израильского, пребывавшие в Иерусалиме.

И с великим усердием возопили к Богу все мужи Израиля и смирили души свои с великим усердием:

они и жены их, и дети их, и скот их; и всякий пришлец, и наемник, и купленный за серебро наложили вретища на чресла свои.

И всякий муж Израильский и всякая жена, и дети, и жители Иерусалима пали пред храмом, посыпали пеплом свои головы, разостлали пред Господом свои вретища,

облекли жертвенник во вретище и прилежно и единодушно взывали к Богу Израилеву, чтобы Он, на радость язычникам, не предал детей их на расхищение, жен их в добычу, городов наследия их на разорение, святынь их на осквернение и поругание.

И Господь услышал голос их и призрел на скорбь их; и во всей Иудее и Иерусалиме народ много дней постился пред святилищем Господа Вседержителя.

А Иоаким, великий священник, и все предстоящие пред Господом священники, служители Его, препоясав вретищем чресла свои, приносили непрестанные всесожжения, обеты и доброхотные дары народа.

На кидарах их был пепел, и они от всей силы взывали к Господу, чтобы Он посетил милостью весь дом Израиля.