1

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Книга дієпису Товита, сина Товієла, сина Ананієла, сина Адуела, сина Гаваела, з роду Азієла, з коліна Нафталі,

що його за Салманассара, асирійського царя, забрано в неволю з Тісве, що на південь від Кадеш-Нафталі, у Галилеї, вище Асиру, над Хацором, по той бік Західнього шляху, ліворуч від Шефату.

Я, Товит, ходив дорогами правди й справедливости всі дні мого життя й чинив багато милостині моїм братам і народові, що були забрані разом зо мною у полон в країну Асирійську, в Ніневію.

Коли я був у моїм краю, на землі Ізраїльській, - а був я тоді молодим хлопцем, - усе коліно Нафталі, мого предка, відступило від дому Давида й від Єрусалиму, міста, вибраного колінами Ізраїля, щоб усі коліна приносили там жертви. Там був збудований і посвячений храм, житло Всевишньому, на всі роди повіки.

І всі мої брати й дім Нафталі, мого предка. - усі приносили жертви бичкові, що Єровоам, ізраїльський цар, завів був у Дані, скрізь по горах Галилейських.

Єдиний я ходив часто в Єрусалим на свята, як то було приписано для всього Ізраїля вічним наказом. Ходив ото я в Єрусалим поспішно з первоплодами та з десятинами від скоту й з первостриженням від овець,

і давав те все священикам, потомкам Арона, на жертовник плодів; левітам, що тоді були при службі в Єрусалимі, десятину хліба, вина, олії, гранатових яблук, смоков та інших плодів древесних; а другу десятину я шість років, рік за роком, відкладав грішми й ходив щороку в Єрусалим і там їх витрачав.

Нарешті, третю десятину я роздавав сиротам, удовам та тим прибулим, що до Ізраїля пристали; я приносив їм її і давав що третього року, і ми їх споживали згідно з наказом, виданим про них у Мойсеєвім законі, та згідно з наказами, що про них повідомила Девора, мати Ананієла, нашого батька, бо батько мій помер, залишивши мене сиротою.

Ставши дорослим, узяв я собі жінку Анну з нашого роду і мав від неї сина Товію.

Коли ж забрали мене в полон до Ніневії, усі брати мої й ті, що були з мого роду. їли поганські страви.

Та я берігся їсти їх,

бо всією душею мав я на думці Бога.

Всевишній зіслав мені ласку й прихильність Салманассара, і я був купцем для нього.

я ходив у Мідію й склав у Гаваела, сина Гаврі, в Мідійських Рагах, 10 талантів срібла.

Коли ж помер Салманассар, на місце його став царем Санхериб, син його; дороги до Мідії стали непевними, і я не міг більш туди ходити.

За днів Салманассара я робив багато милостині братам зо свого роду;

хліб мій давав я голодним, одежу мою нагим; а коли бачив когось із мого народу померлого, покинутого за мурами Ніневії, то я ховав його.

Ховав я також тих, що їх убив Санхериб, коли, втікаючи, відступав з Юдеї, під час суду, що вчинив над ним Цар неба за богохульства, яких він допустився. А вбив він у своїм гніві багато синів ізраїльських; тіла їх я викрадав і ховав. Санхериб шукав їх, але не знаходив.

Тоді хтось із Ніневії пішов до царя й доніс на мене, що я ховав їх, і я мусів був сховатись. Коли ж я довідався, що цар знає про мене й шукає, щоб мене вбити, злякавсь я й утік.

Усе моє майно було розграбовано, усе пішло до царської скарбниці, і не лишилося нічого в мене, крім моєї жінки Анни та сина Товії.

Та не пройшло й 50 день, як обидва його сини забили його й утекли в гори Араратські, і замість нього став царем його син Сахердон, що настановив Ахіяхара, сина мого брата Анаела, над усіма розрахунками в своїм царстві, так що він мав у своїй владі всю управу.

Тоді Ахіяхар заступився за мене, і я повернувсь у Ніневію, бо Ахіяхар був уже за Санхе-риба, асирійського царя, головний чашником, і над печаттю, і управителем, і головним рахунковим. Сахердон настановив його другим по собі. Був же він з моєї рідні й доводився мені братаничем.

Переклад Огієнка

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад Куліша

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-

Переклад УБТ Турконяка

Книга слів Товита сина Товіїла, сина Ананіїла, сина Адуїла, сина Ґаваїла, з насіння Асіїла, з племени Нефталіма,

який був забраний в полон в днях Енемессара царя ассурів з Тізви, яка є з права Кудіоса Нефталімового в Ґалилеї над Асиром.

Я Товит ходив дорогами правди і справедливости всі дні мого життя і я зробив багато милостинь моїм братам і народові, що пішли зі мною до країни ассурів, до Ніневії.

І коли я був в моїй країні в землі Ізраїля, як я був молодшим, все племя мого батька Нефталіма відступило від єрусалимського дому, вибраного з усіх племен Ізраїля, щоб приносити жертву всім племенам. І посвячено храм помешкання Найвищого і збудовано на всі покоління віку.

І всі племена, що разом відступили, приносили жертву Ваалові тельцеві і (також) дім Нефталіма мого батька.

І я єдиний ходив багато разів до Єрусалиму в празники, так як приписано всьому Ізраїлеві за вічним приписом, маючи первоплоди і десятини того, що виросло, і первоплоди стриження.

І я їх давав священикам синам Аарона на жертівник. Я давав синам Левія, що служать в Єрусалимі, десятину з усього, що виросло. І другу десятину я продавав й ішов і видавав її в Єрусалимі кожного року.

І трету я давав кому належалось так як заповіла Деввора матір мого батька, томущо я остався сиротою без мого батька.

І коли я став мужем, я взяв за жінку Анну з насіння нашого роду і з неї я породив Товію.

І коли я був полонений до Ніневії, всі мої брати і ті, що з мого роду, їли хліби народів.

Я ж зберіг мою душу, щоб не їсти,

томущо я памятав Бога усією моєю душею.

І Найвищий дав ласку і вигляд перед Енемессаром, і я був його покупцем.

І я ходив до Мидії і оставив Ґаваїлові братові Ґаврія в Раґесі Мидії десять талантів срібла.

І коли помер Енемессар, зацарював Сеннахирім його син замість нього, і його дороги попсувалися і більше я не зміг піти до Мидії.

І в днях Енемессара я робив багато милостинь моїм братам.

Голодним я давав мої хліби і нагим одіж, і якщо я бачив когось з мого роду мертвим і покинутим за муром Ніневії, я його хоронив.

І якщо цар Сеннахирім когось забив, коли пішов, втікаючи з Юдеї, я крадькома їх похоронив, бо він багатьох забив в своїм гніві, і ті від царя шукали тіла, і не знайшлися.

Пішовши ж один з тих, що в Ніневії, виказав цареві про мене, що я їх хороню, і я сховався, знаючи, що мене шукають, щоб вбити, злякавшись, я пішов з країни.

І розграблено все моє майно, і мені нічого не осталося, лиш Анна моя жінка і Товія мій син.

І не минуло пятдесять днів як його забили два його сини. І вони втекли в гори Арарат, і зацарював замість нього Сахердонос його син. І той настановив Ахіахара сина Анаїла, сина мого брата, над всіма розрахунками свого царства і над всім домом.

І Ахіахар попросив за мене, і я прийшов до Ніневії. Ахіахар же був виноналивачем і над перстнем і голова дому і касиром, і Сахердон поставив його як другого. Був же від мого брата.

Російський синодальний переклад

Книга сказаний Товита, сына Товиилова, Ананиилова, Адуилова, Гаваилова, из племени Асиилова, из колена Неффалимова,

который во дни Ассирийского царя Енемессара взят был в плен из Фисвы, находящейся по правую сторону Кидия Неффалимова, в Галилее, выше Асира. Я, Товит, во все дни жизни моей ходил путями истины и правды,

и делал много благодеяний братьям моим и народу моему, пришедшим вместе со мною в страну Ассирийскую, в Ниневию.

Когда я жил в стране моей, в земле Израиля, будучи еще юношею, тогда все колено Неффалима, отца моего, находилось в отпадении от дома Иерусалима, избранного от всех колен Израиля, чтобы всем им приносить там жертвы, где освящен храм селения Всевышнего и утвержден во все роды навек.

Как все отложившиеся колена приносили жертвы Ваалу, юнице, так и дом Неффалима, отца моего.

Я же один часто ходил в Иерусалим на праздники, как предписано всему Израилю установлением вечным, с начатками и десятинами произведений земли и начатками шерсти овец,

и отдавал это священникам, сынам Аароновым, для жертвенника: десятину всех произведений давал сынам Левииным, служащим в Иерусалиме; другую десятину продавал, и каждый год ходил и издерживал ее в Иерусалиме;

а третью давал, кому следовало, как заповедала мне Деввора, мать отца моего, когда я после отца моего остался сиротою.

Достигнув мужеского возраста, я взял жену Анну из отеческого нашего рода, и родил от нее Товию.

Когда я отведен был в плен в Ниневию, все братья мои и одноплеменники мои ели от снедей языческих,

а я соблюдал душу мою и не ел,

ибо я помнил Бога всею душею моею.

И даровал мне Всевышний милость и благоволение у Енемессара, и я был у него поставщиком;

и ходил в Мидию, и отдал на сохранение Гаваилу, брату Гаврия, в Рагах Мидийских, десять талантов серебра.

Когда же умер Енемессар, вместо него воцарился сын его Сеннахирим, которого пути не были постоянны, и я уже не мог ходить в Мидию.

Во дни Енемессара я делал много благодеяний братьям моим:

алчущим давал хлеб мой, нагим одежды мои и, если кого из племени моего видел умершим и выброшенным за стену Ниневии, погребал его.

Тайно погребал я и тех, которых убивал царь Сеннахирим, когда обращенный в бегство возвратился из Иудеи. А он многих умертвил в ярости своей. И отыскивал царь трупы, но их не находили.

Один из Ниневитян пошел и донес царю, что я погребаю их, тогда я скрылся. Узнав же, что меня ищут убить, от страха убежал из города.

И было расхищено все имущество мое, и не осталось у меня ничего, кроме Анны, жены моей, и Товии, сына моего.

Но не прошло пятидесяти дней, как два сына его убили его, и убежали в горы Араратские. И воцарился вместо него сын его Сахердан, который поставил Ахиахара Анаила, сына брата моего, над всею счетною частью царства своего и над всем домоправлением.

И ходатайствовал Ахиахар за меня, и я возвратился в Ниневию. Ахиахар же был и виночерпий и хранитель перстня, и домоправитель и казначей; и Сахердан поставил его вторым по себе; он был сын брата моего.