12

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ось ті, що прийшли до Давида в Ціклаг, де він ще мусів був ховатись від Саула, сина Кіша. Вони були з тих вояків, що допомагали йому на війні.

То були лучники; правою й лівою рукою кидали каміння й стріляли з лука; вони були з одноплемінників Саула, з веніяминян:

головний був Ахієзер; по ньому Йоас син Шемаа з Гівеа; Єзієл та Пелет сини Азмавета; Бераха та Єгу з Анатоту;

Ішмая з Гівеа, відважний з-поміж тридцятьох і над тридцятьма;

Єремія, Яхзіел, Йоханан, Йозавад з Гедери;(12-6)Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія та Шефатія з Харуфу;

(12-7)Елкана, Їшія, Азарел, Йоезер та Йошовам, корахії;

(12-8)Йоела та Завадія сини Єрохама з Гедору.

(12-9)З гадіїв перейшли до Давида у сховище в пустині відважні вояки, мужі, здатні до бою, озброєні щитом та списом, з виду, як леви, прудкі, як газелі на горах.

(12-10)Перший Езер, другий Овдія, третій Еліяв;

(12-11)четвертий Мішманна, п'ятий Єремія,

(12-12)шостий Аттай, сьомий Елієл,

(12-13)восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,

(12-14)десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.

(12-15)Оці з синів Гада були начальниками над військом; один з них, якщо малий, то орудував сотнею; а як великий, то тисячею.

(12-16)То вони переправились через Йордан першого місяця, саме коли він затоплює береги, і порозганяли усіх, що жили по долинах на схід і на захід.

(12-17)Із синів Веніямина та Юди прийшли також деякі у сховок до Давида.

(12-18)Давид вийшов їм назустріч і мовив до них, кажучи: “Коли ви з миром прийшли до мене, щоб мені допомагати, то моє серце буде одне з вашим; коли ж на те, щоб видати мене моїм ворогам, хоч мої руки й чисті від несправедливости, - то нехай Бог батьків наших вгляне й розсудить!”

(12-19)Тоді зійшов дух на Амасая, що був головою над тридцятьма: “Твої ми, Давиде! З тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тим, що тобі допомагають, бо тобі допомагає Бог твій.” Давид прийняв їх і поставив на чолі відділу.

(12-20)З манассіян деякі теж перейшли до Давида, тоді як він ішов з філістимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, бо філістимлянські князі, порадившись, відіслали його, кажучи: “Як він пристане до свого пана Саула, то це впаде на наші голови.”

(12-21)А як він повернувся в Ціклаг, тоді пристали до нього з манассіян: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Йозавад, Елігу та Цілтай, тисячники в манассіян.

(12-22)Вони допомогли Давидові проти ватаг; бо всі вони були хоробрі вояки й стали потім начальниками у війську.

(12-23)Так день-у-день приходили до Давида на допомогу, аж його військо стало великим, як військо Боже.

(12-24)Ось число військових відділів, озброєних до битви, що прийшли були до Давида в Хеврон, щоб передати йому царство Саула, за Господнім словом.

(12-25)Із синів Юди, що носили щит та спис, було 6 800 готових до війни.

(12-26)Із синів Симеона, 7 100 відважних у битві вояків.

(12-27)Із синів Леві - 4 600 (усіх).

(12-28)І Єгояда, князь дому Арона, та 3 700 із ним,

(12-29)і Цадок сміливий юнак, і дім його батька - 22 начальники.

(12-30)Із синів Веніямина, родичів Саула - 3 000; але ще до того часу більшість із них були вірно віддані домові Саула.

(12-31)Із синів Ефраїма - 20 800 хоробрих вояків, славних мужів у їхніх батьківських домах.

(12-32)Із половини коліна Манассії - 18 000, що були призначені поіменно, щоб прийшли настановити Давида царем.

(12-33)Із синів Іссахара, що вміли вгадати час і знали, що (й коли) мав чинити Ізраїль - 200 начальників, а всі брати їхні слухали їхніх наказів.

(12-34)З коліна Завулона, готових виступити до бою, озброєних до битви всякою військовою зброєю - 50 000, що однодушно вишиковувались у бойові лави.

(12-35)З коліна Нафталі - 1 000 начальників, а з ними 37 000 із щитами та списами.

(12-36)З коліна Дана - 28 600 готових до війни.

(12-37)З коліна Ашера - 40 000 готових виступити на війну й озброєних до бою.

(12-38)А з-за Йордану, з коліна Рувима, з коліна Гада й з половини коліна Манассії - 120 000, з усякою військовою зброєю.

(12-39)Усі ці військові мужі, звиклі вишиковуватись до бою, прийшли в Хеврон із щирим серцем, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й уся решта Ізраїля була однодушна, щоб настановити Давида царем.

(12-40)Пробули вони там у Давида три дні, їли й пили, бо їхні брати наготували всього для них.

(12-41)Та й ті, що були їм близькі, аж до Іссахара, Завулона та Нафталі, привозили харчів на ослах та на верблюдах, на мулах та на волах, щоб було що їсти: муки, фіґових пляцків, родзинок, вина та оливи, і силу товару та овець, бо в Ізраїлі була радість.

Переклад Огієнка

А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,

що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:

голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,

і ґів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,

Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,

Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,

і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.

А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.

Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,

четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея,

шостий Аттай, сьомий Еліїл,

восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,

десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.

Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.

Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.

І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.

А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!

І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.

І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!

Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок.

І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.

Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.

А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:

Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.

З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.

З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.

І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.

І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.

А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.

А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.

А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.

А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.

Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.

А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.

А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.

А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.

А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.

Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.

І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.

А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.

Переклад Куліша

І цї так само прийшли до Давида в Секелаг, коли ще він ховався від Саула, Кисового сина, а були вони мужні й була поміч із них у битві.

Узброєні були сагайдаком, правою й лївою рукою кидали каміннє й стріляли стрілами з лука, - з одноплемінників Саулових, із Беняминїїв:

Визначнїйший Ахієзер, по йому Йоас, сини Шемаїні з Гиви; Езієл та Фелет, Азмаветові сини; Бераха та Егу з Анатоту;

Ішмая Габаонїй, найдужчий зпоміж трийцяти й провідник трийцятьох; Еремія, Яхазиїл, Йоханан та Йозабад із Гедери;

Елузай, Еримот, Беалїя, Шемарія, Сафатія Харитїй,

Елкана, Ішшіяху, Азариїл, Йоезер та Йошавам, Кореї;

І Йоела й Завадія, Ерохамові сини з Гедору.

А й з Гадїїв перейшли до Давида в неприступне місце в пустинї люде мужні та войовничі, узброєні щитом та списом, видом із лиця як леви, а прудкі, як серни на горах.

Перший Езер, другий Обадія, третій Елїяб,

Четвертий Мишманна, пятий Еремія,

Шестий Атай, сьомий Елиєл,

Осьмий Йоханан, девятий Елзавад,

Десятий Еремія, одинайцятий Махбанай.

Вони з синів Гадових - гетьмани в війську: менчий над сотнею, а більший над тисячою.

Вони то переплили через Йордань першого місяця, коли він саме розливаєтся з своїх берегів, і порозганяли усїх, що жили по долинах на схід і захід сонця.

Прийшли так само й з синів Беняминових та Юдиних в твердиню до Давида.

Давид вийшов їм назустріч і промовив до їх: Коли ви з миром прийшли до мене, щоб менї допомагати, то нехай буде моє серце одно з вашим серцем, а коли на те, щоб підступом видати мене ворогам моїм, - бо нема неправедностї в руках моїх, - то нехай Бог батьків наших бачить і судить.

І ввійшов дух ув Амасая, що передував між трийцятьма, й він промовив: Ми твої, Давиде, й з тобою, сину Ессеїв; мир тобі й мир твоїм помічникам; тобі бо допомагає Бог твій. Тодї прийняв їх Давид і поставив їх на чолї війська.

І з поколїння Манассіїного попереходили декотрі до Давида, тодї як він ійшов з Филистіями на війну проти Саула, але не помагав їм, бо Филистійські князї, порадившись, відправили його, кажучи: Як він пристане до свого пана Саула, то це буде на наше безголовє.

А як він вертався в Секелаг, тодї пристали до його з Манассіїв: Аднах, Йозавад, Едіяєл, Михаїл, Йозавад, Елигу та Зилльтай, тисячники в Манассіїв.

І помагали вони Давидові проти ватаг, бо всї вони були хоробрі лицарі й стали (опісля) гетьманами в війську.

Так день-у-день приходили до Давида на поміч йому, аж його військо стало великим, як військо Боже.

Оце число начальників військових, що прийшли були до Давида в Геброн, щоб оддати йому Саулове царство, по слову Господньому:

Синів Юдиних, носячих щит та спис, було шість тисяч вісїмсот готових до війни;

З синів Симеонових, завзятих у війнї лицарів, було сїм тисяч ще й сто;

З синів Левіїних чотири тисячі шістьсот;

І Йодай, князь із роду Аронового, а з ним три тисячі сїмсот;

І Садок, молодик сьміливий, і з роду його двайцять два князї;

З синів Беняминових, племінників Саулових, три тисячі, - але ще багато з їх держалось Саулового дому;

З синів Ефраїмових двайцять тисяч вісїмсот сьміливих лицарів, людей славних у родах своїх;

З половини Манассіїного поколїння вісїмнайцять тисяч, що були покликані поіменно, щоб прийшли поставити Давида царем;

З синів Іссахарових прибули люде розумні, котрі давали пораду, що коли випадало дїяти Ізраїлеві, - їх було двістї начальників, а всї брати їх слухали слів їх;

З поколїння Зебулонового готових до бою, узброєних усякою військовою зброєю, пятьдесять тисяч, однодумних в тому, щоб слухати приказу.

З поколїння Нефталїєвого тисяч начальників, а з ними трийцять сїм тисяч з щитами та списами;

З поколїння Данового готових до війни двайцять вісїм тисяч шістьсот;

Від Ассера, військових, узброєних до бою, сорок тисяч;

Ізза Йорданї, від поколїння Рубенового, Гадового, й половини Манассіїного поколїння сто двайцять тисяч, з усякою військовою збруєю.

Усї цї мужі, устроєні, прийшли в Геброн з щирим сердцем, щоб поставити Давида царем над усїм Ізраїлем. Та й усї Ізрайлитяне були однодушні, щоб поставити Давида царем.

І перебули там у Давида три днї, їли й пили, бо брати їх наготували всього для їх;

Та й ті, що були примежні до їх, аж до поколїння Іссахарового, Зебулонового та Нефталїєвого, привозили усю харч на ослах та верблюдах, і мулах та волах: борошно (муку), фиги та родзинки, й вино, й оливу, й силу товару та овець, бо була радість ув Ізраїлї.

Переклад УБТ Турконяка

І це ті, що пішли до Давида до Соклаґа, ще як він скривався від лиця Саула сина Кіса, і ці між сильними, що помагали в війні,

і стріляли луком і з пращі камінням і луками з правої і з лівої (руки). З братів Саула з Веніямина

володар Ахієзер і Йоас син Асми Ґевотіта і Йоїл і Йофалит сини Асмота і Верхія і Юл Анатотій

і Самая Ґаваоніт сильний між тридцятьма і над тридцятьма,

Єрмія і Єзіїл і Йоанан і Йоазавад Ґадаратій,(12-6)Еліазей і Ярімут і Ваалія і Самарія і Сафатія Харефій,

(12-7)Ілкана і Єсуній і Озріїл і Йоазар і Єсвоам, Коріти

(12-8)і Елія і Завадія сини Іраама, сини Ґедора.

(12-9)І від Ґаддія відділилися до Давида від пустині кріпкі, сильні мужі, щоб стати в лави до бою, які носили щити і списи, і їх лиця (наче) лице лева, і вони швидкістю бистрі наче серни в горах:

(12-10)Азер володар, Авдія другий, Еліяв третий,

(12-11)Масеманній четвертий, Єрмія пятий,

(12-12)Еттій шостий, Еліяв сьомий,

(12-13)Йоанан осьмий, Еліазер девятий,

(12-14)Єрмія десятий, Махаваннай одинадцятий.

(12-15)Ці з синів Ґада, володарі війська, малий - один над сотнею і великий - над тисяччю.

(12-16)Ці перейшли Йордан в першому місяці, і він перелив все своє русло, і прогнали всіх, що жили в долинах від сходу аж до заходу.

(12-17)І прийшли (деякі) з синів Веніямина і Юди на поміч Давидові,

(12-18)і вийшов Давид їм на зустріч і сказав їм: Чи в мирі ви прийшли до мене? Хай моє серце буде так само до вас. І якщо (ви прийшли) мене підступно видати моїм ворогам, хай бачить Бог наших батьків і хай судить.

(12-19)І зійшов дух на Амасея володаря тридцятьох, і він сказав: Іди Давиде сине Єссея і твій нарід. Мир, мир тобі, і мир твоїм помічникам. Бо тобі поміг твій Бог. І Давид прийняв їх і поставив їх володарями сил.

(12-20)І прийшли до Давида (деякі) від Манассії коли приходили чужинці проти Саула на війну. І не поміг їм (филистимлянам), бо був в раді при вождях чужинців (филистимлян), що говорили: В головах тих мужів повернеться до свого пана Саула.

(12-21)Коли ішов він до Соклаґа прийшли до нього від Манассії Една і Йозават і Йодіїл і Михаїл і Йосавет і Елімут і Селатій, вони є володарі тисяч Манассії.

(12-22)І ці билися з Давидом проти загону, бо всі сильні кріпостю і були проводирями в війську, в силі.

(12-23)Бо з дня на день приходили до Давида, до великої сили, як сила Божа.

(12-24)І це імена володарів війська, що прийшли до Давида до Хеврона, щоб повернути царство Саула до нього за Господним словом.

(12-25)Сини Юди, що носили щити, і що носили списи, шість тисяч вісімсот сильних стати в лави.

(12-26)З синів Симеона сильні кріпостю, щоб стати в лави, сім тисяч і сто.

(12-27)З синів Левія чотири тисячі шістьсот.

(12-28)І Йоадай володар в Аарона і з ним три тисячі і сім сот.

(12-29)І Садок молодий, сильний кріпостю, і двадцять два володарі його батьківського дому.

(12-30)І з синів Веніямина братів Саула три тисячі. І ще більшість з них стерегли сторож дому Саула.

(12-31)І з синів Ефраїма двадцять тисяч і вісім сот, сильні кріпостю, мужі славні за своїми батьківськими домами.

(12-32)І з половини племени Манассії вісімнадцять тисяч, які називалися по імені, щоб поставити царем Давида.

(12-33)І з синів Іссахара, що вміють пізнавати пори, що знають, що робити Ізраїлю в їхні начала двісті і всі їхні брати з ними.

(12-34)І з Завулона ті, що виходять, щоб стати в лави до бою в усій військовій зброї, пятдесять тисяч, щоб помогти Давидові, не слабкі.

(12-35)І з Нефталі тисяча володарів і з ними з щитами і списами тридцять сім тисяч.

(12-36)І з Данітів двадцять вісім тисяч і вісімсот тих, що стають до війни.

(12-37)І з Асира сорок тисяч тих, що вийшли на війну, щоб помогти.

(12-38)І з другого боку Йордану від Рувима і Ґадда і від половини племени Манассії в усій військовій зброї сто двадцять тисяч.

(12-39)Всі ці військові мужі, що стають в лави з мирною душею і прийшли до Хеврона, щоб поставити царем Давида над всім Ізраїлем. І ті, що осталися з Ізраїля, (були) однієї душі, щоб царем поставити Давида.

(12-40)І були там три дні, їли і пили, бо їм приготовили їхні брати.

(12-41)І близькі їм аж до Іссахара і Завулона і Нефталіма приносили їм на верблюдах і ослах і ослицях і на телятах їжу, муку, дактилі, фіґи, вино і олію, телят і овець велике число, бо (була) радість в Ізраїлі.

Російський синодальний переклад

И сии также пришли к Давиду в Секелаг, когда он еще укрывался от Саула, сына Кисова, и были из храбрых, помогавших в сражении.

Вооруженные луком, правою и левою рукою бросавшие каменья и стрелявшие стрелами из лука, - из братьев Саула, от Вениамина:

главный Ахиезер, за ним Иоас, сыновья Шемаи, из Гивы; Иезиел и Фелет, сыновья Азмавефа; Бераха и Иегу из Анафофа;

Ишмаия Гаваонитянин, храбрый из тридцати и начальствовавший над тридцатью; Иеремия, Иахазиил, Иоханан и Иозавад из Гедеры.

Елузай, Иеримоф, Веалия, Шемария, Сафатия Харифиянин;

Елкана, Ишшияху, Азариил, Иоезер и Иошавам, Кореяне;

и Иоела и Зевадия, сыновья Иерохама, из Гедора.

И из Гадитян перешли к Давиду в укрепление, в пустыню, люди мужественные, воинственные, вооруженные щитом и копьем; лица львиные - лица их, и они быстры как серны на горах.

Главный Езер, второй Овадия, третий Елиав,

четвертый Мишманна, пятый Иеремия,

шестой Афай, седьмой Елиел,

восьмой Иоханан, девятый Елзавад,

десятый Иеремия, одиннадцатый Махбанай.

Они из сыновей Гадовых были главами в войске: меньший над сотнею, и больший над тысячею.

Они-то перешли Иордан в первый месяц, когда он выступает из берегов своих, и разогнали всех живших в долинах к востоку и западу.

Пришли также и из сыновей Вениаминовых и Иудиных в укрепление к Давиду.

Давид вышел навстречу им и сказал им: если с миром пришли вы ко мне, чтобы помогать мне, то да будет у меня с вами одно сердце; а если для того, чтобы коварно предать меня врагам моим, тогда как нет порока на руках моих, то да видит Бог отцов наших и рассудит.

И объял дух Амасая, главу тридцати, и сказал он: мир тебе Давид, и с тобою, сын Иессеев; мир тебе, и мир помощникам твоим; ибо помогает тебе Бог твой. Тогда принял их Давид и поставил их во главе войска.

И из колена Манассиина перешли некоторые к Давиду, когда он шел с Филистимлянами на войну против Саула, но не помогал им, потому что предводители Филистимские, посоветовавшись, отослали его, говоря: на нашу голову он перейдет к господину своему Саулу.

Когда он возвращался в Секелаг, тогда перешли к нему из Манассиян: Аднах, Иозавад, Иедиаел, Михаил, Иозавад, Елигу и Цилльфай, тысяченачальники у Манассиян.

И они помогали Давиду против полчищ, ибо все это были люди храбрые и были начальниками в войске.

Так с каждым днем приходили к Давиду на помощь до того, что его ополчение стало велико, как ополчение Божие.

Вот число главных в войске, которые пришли к Давиду в Хеврон, чтобы передать ему царство Саулово, по слову Господню:

сыновей Иудиных, носящих щит и копье, было шесть тысяч восемьсот готовых к войне;

из сыновей Симеоновых, людей храбрых, в войске было семь тысяч и сто;

из сыновей Левииных четыре тысячи шестьсот;

и Иоддай, князь от племени Аарона, и с ним три тысячи семьсот;

и Садок, мужественный юноша, и род его, двадцать два начальника;

из сыновей Вениаминовых, братьев Сауловых, три тысячи, - но еще многие из них держались дома Саулова;

из сыновей Ефремовых двадцать тысяч восемьсот людей мужественных, людей именитых в родах своих;

из полуколена Манассиина восемнадцать тысяч, которые вызваны были поименно, чтобы пойти воцарить Давида;

из сынов Иссахаровых пришли люди разумные, которые знали, что когда надлежало делать Израилю, - их было двести главных, и все братья их следовали слову их;

из колена Завулонова готовых к сражению, вооруженных всякими военными оружиями, пятьдесят тысяч, в строю, единодушных;

из колена Неффалимова тысяча вождей и с ними тридцать семь тысяч с щитами и копьями;

из колена Данова готовых к войне двадцать восемь тысяч шестьсот;

от Асира воинов, готовых к сражению, сорок тысяч;

из-за Иордана, от колена Рувимова, Гадова и полуколена Манассиина, сто двадцать тысяч, со всяким воинским оружием.

Все эти воины, в строю, от полного сердца пришли в Хеврон воцарить Давида над всем Израилем. Да и все прочие Израильтяне были единодушны, чтобы воцарить Давида.

И пробыли там у Давида три дня, ели и пили, потому что братья их все приготовили для них;

да и близкие к ним, даже до колена Иссахарова, Завулонова и Неффалимова, привозили все съестное на ослах, и верблюдах, и мулах, и волах: муку, смоквы, и изюм, и вино, и елей, и крупного и мелкого скота множество, так как радость была для Израиля.