22

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Йосії було 8 років, як став царем, і царював він 31 рік в Єрусалимі. Мати його, дочка Адаї, з Боцкату, звалась Едіда.

Він чинив те, що Господеві було довподоби; ходив у всьому дорогою Давида, предка свого, не відступав від неї ні праворуч, ні ліворуч.

На вісімнадцятому році царя Йосії послав цар писаря Шафана, сина Ацалії, сина Мешуллама, в Господній храм, з наказом:

“Іди до первосвященика Хілкії, нехай він перелічить гроші, принесені в Господній храм, що сторожі при храмовім порозі зібрали від народу,

і нехай передадуть їх наглядачам робітників, що працюють у Господньому храмі, а ці нехай роздадуть їх робітникам у Господньому храмі на направу зіпсованого в храмі: -

теслям, каменярам, мулярам та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму.

Не вимагайте від них рахунку з грошей, переданих до їхніх рук, бо вони орудують чесно.”

Первосвященик Хілкія сказав писареві Шафанові: “Я знайшов книгу Закону в Господньому храмі.” І подав Хілкія Шафанові книгу, і той читав її.

Потім повернувся писар Шафан до царя й доніс йому про справу, кажучи: “Слуги твої зібрали гроші, що знайшлись у храмі, і передали їх наглядачам робітників, що при Господньому храмі.”

Далі писар Шафан оповів цареві: “Священик Хілкія дав мені книгу.” І Шафан читав її перед царем.

Почувши слова книги Закону, цар роздер на собі одежу.

І повелів він священикові Хілкії, Ахікамові, синові Шафана, Ахборові, синові Міхаї, писареві Шафанові й Асаї, царському урядовцеві:

“Йдіть, спитайте Господа за мене й за народ і за всю Юдею щодо слів цієї книги, що знайдено, бо великий має бути гнів Господній, що запалав на нас за те, що батьки наші не слухали цієї книги й не робили усього того, що там написано.”

І пішов священик Хілкія з Ахікамом, Ахбором, Шафаном та Асаєю до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархаза, що доглядав одежу, - жила ж вона в Єрусалимі, в другій дільниці, -і розмовляли з нею.

Вона їм відповіла: “Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

Так говорить Господь: Ось я наведу лихо на це місце й на його мешканців; всі ті слова, що в книзі, яку читав юдейський цар.

Тому що вони покинули мене й кадили іншим богам, щоб гнівити мене усіма вчинками своїх рук, запалав гнів мій проти цього місця - і не погасне.

Цареві ж юдейському, що послав вас спитати Господа, ось що скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Слова, що ти чув, здійсняться.

Але тому, що твоє серце зворушилося й ти впокорився перед Господом, почувши те, що я висказав проти цього місця й проти його мешканців, що стануть жахом і прокляттям для інших, тому, що ти роздер на собі одежу й плакав передо мною, і я теж вислухав тебе, - слово Господнє, -

і, власне, тому я прилучу тебе до твоїх батьків; ти зійдеш у твій гріб у мирі й очі твої не побачать усього того лиха, що я наведу на це місце.” І вони принесли цареві відповідь.

Переклад Огієнка

Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я його матері Єдида, дочка Адаї з Боцкату.

І робив він угодне в Господніх очах, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.

І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:

Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелічить те срібло, що знесене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі порога.

І нехай дадуть його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушкодження храму,

теслярам, і будівничим, і мулярам, щоб купувати дерево та тесане каміння на направу храму.

Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що дане на їхню руку, бо чесно вони роблять.

І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі Книгу Закону! І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.

І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: Раби твої висипали те срібло, що знайдене в домі, і дали його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі.

І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав її перед царем.

І сталося, як цар почув слова Книги Закону, то роздер свої шати...

І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому слузі, говорячи:

Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї знайденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас.

І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, вона сиділа в Єрусалимі, на Новому Місті, і говорили до неї.

А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі слова тієї книги, що читав Юдин цар,

за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всім ділом своїх рук. І розпалився Мій гнів на це місце, і він не погасне!

А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, ті слова, які ти чув:

За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.

Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце. І вони принесли цю вістку цареві.

Переклад Куліша

Вісїм год було Йосії, як він настав царем, а трийцять і один рік царював у Ерусалимі. Матїр його звали Едида Адаївна, з Бозкафи.

І чинив він те, що було Господеві до вподоби, й ходив як раз дорогою предка свого Давида й не хибив з неї нї праворуч, нї лїворуч.

У вісїмнайцятому ж роцї царя Йосії послав царь писаря Шафана, сина Азаліїного, Мешулламенка, у храм Господень, повелїваючи:

Ійди до первосьвященника Хелкії, нехай він перелїчить гроші, що приношено в храм Господень, і що сторожі порогові зібрали від народу,

І нехай передадуть їх наставникам ремісників, приставленим до храму Господнього, а сї нехай роздадуть їх робітникам в дому Господньому на направу попсованого в храму,

Теслям, каменотесам та мурарям, та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму;

Однакже не требувати від них рахунку з грошей переданих у їх руки, бо вони орудують чесно.

І сказав первосьвященник писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в дому Господньому. І подав Хелкія Шафанові книгу, й той читав її.

І вернувся писарь Шафан до царя, й здав цареві справу, говорючи: Слуги твої взяли гроші, що знайшлись у храму, й передали їх наставникам над роботами, приставленим до храму Господнього.

І оповідав писарь Шафан цареві: Сьвященник Хелкія дав менї книгу. І читав її Шафан перед царем.

Почувши царь слова книги закону, роздер одежу на собі.

І повелїв царь сьвященникові Хелкії та Ахикамові Шафаненкові, та Ахборові Михеєнкові, та писареві Шафанові, та Асаїї, слузї царському, говорючи:

Ійдїте й поспитайте Господа за мене й за нарід і за всю Юдею що до слів сієї книги, що знайдено; великий бо гнїв Господень запалав на нас за те, що батьки наші не слухали словес книги сієї, щоб так притьма чинити, як нам приписано.

І пійшов сьвященник Хелкія з Ахикамом, Ахбором, Шафаном й Асаїєю до пророчицї Олдами, жони Шаллумової, сина Тикви Хархасенка, доглядника одеж, - жила ж вона в Ерусалимі, в другій частї - й розмовляли вони з нею.

І промовила вона до них: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Скажіте чоловікові, що вас до мене послав:

Тако глаголе Господь: Ось я наведу лихо на се місце й на осадники його, - всї погрози в книзї, що прочитав царь Юдейський.

За те, що покинули мене та й кадять иншим богам, щоб мене підпалювати на гнїв усїма вчинками рук своїх, запалав гнїв мій проти місця сього та й не погасне.

Цареві ж Юдейському, що вас послав поспитати Господа, скажіте: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до слів, які ти чув:

Що твоє серце помякшало й ти впокорився перед Господом, як почув єси, що я висказав проти сього місця й осадників його, що вони викличуть страх і прокляттє, та що роздер єси одежу на собі й плакав передо мною, за се й я вислухав тебе, - говорить Господь.

Оце ж я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти спочнеш в твойму гробовищі в мирі, а очі твої не побачать всїх злигоднїв, що я наведу на се місце. І принесли вони цареві відповідь.

Переклад УБТ Турконяка

Йосія (був) вісім літним сином коли він зацарював і тридцять і один літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Єдіда дочка Едея з Васурота.

І зробив те, що добре в очах Господа, і пішов по всякій дорозі його батька Давида, не відступив на право чи на ліво.

І сталося в вісімнадцятому році царя Йосії в осьмому місяці післав цар Саффана, сина Еселія, сина Месоллама, писаря господнього дому, кажучи:

Піди до Хелкії великого священика і запечатай срібло внесене до господнього дому, вагу того, що зібрали сторожі у людей,

і хай воно буде дане в руки тих, що роблять діла, що приставлені до господнього дому. І дав його тим, що робили діла, що в господньому домі, щоб скріпити розвалини дому,

будівничим і робітникам і мулярам, і щоб придбати дерево і тесане каміння, щоб скріпити розвалини дому.

Лише не числили їм срібла, що їм давалося, бо вони працювали на довірї.

І сказав Хелкія великий священик до Саффана писаря: Я знайшов книгу закону в господньому домі. І дав Хелкія Саффанові книгу, і він її прочитав.

І вніс до царя Йосії і звернув до царя слово і сказав: Твої раби почислили срібло, що знайдено в господньому домі і дали його до рук тих, що роблять діла, що приставлені до господнього дому.

І сказав Саффан писар до царя, мовлячи: Хелкія священик дав мені книгу і прочитав її Саффан перед царем.

І сталося, як почув цар слова книги закону, і роздер свою одіж.

І заповів цар Хелкії священикові і Ахікамові, синові Саффана, і Аховорові, синові Міхея, і Саффанові, писареві, і Асаї, царському рабові, кажучи:

Ідіть, пошукайте Господа за мене, і за ввесь нарід, і за всього Юду, за слова цієї знайденої книги, бо великий господний гнів, що розгорівся проти нас, за те, що наші батьки не послухали слова цієї книги, щоб чинити за всім записаним про нас.

І пішов Хелкія священик і Ахікам і Аховор і Саффан і Асая до Олдани пророчиці, жінки Селлима, сина Текуї, сина Арааса з ризниці, і вона жила в Єрусалимі в Масені, і сказали їй.

І вона сказала їм: Так говорить Господь Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, що післав вас до мене:

Так говорить Господь: Ось Я наводжу зло на це місце і на тих, що його замешкують, всі слова книги, які прочитав цар Юди,

томущо мене оставили і приносили ладан іншим богам, щоб мене розгнівити в ділах їхніх рук, і розгориться гнів мій проти цього місця і не погасне.

І до царя Юди, що вас післав шукати Господа, скажете йому це: Так говорить Господь Бог Ізраїля: Слова, які ти почув,

томущо змякло твоє серце і ти впокорив себе перед лицем Господа, як ти почув, що Я сказав про це місце і проти тих, що живуть в ньому, щоб бути на знищення і на прокляття, і ти роздер твою одіж і заплакав переді Mною, і Я почув, каже Господь.

Не так! Ось Я додаю тебе до твоїх батьків, і підеш до твоєї гробниці в мирі, і твої очі не побачать нічого з усього зла, яке Я наводжу на це місце. І сказали слова цареві.

Російський синодальний переклад

Восьми лет был Иосия, когда воцарился, и тридцать один год царствовал в Иерусалиме; имя матери его Иедида, дочь Адаии, из Боцкафы.

И делал он угодное в очах Господних, и ходил во всем путем Давида, отца своего, и не уклонялся ни направо, ни налево.

В восемнадцатый год царя Иосии, послал царь Шафана, сына Ацалии, сына Мешулламова, писца, в дом Господень, сказав:

пойди к Хелкии первосвященнику, пусть он пересчитает серебро, принесенное в дом Господень, которое собрали от народа стоящие на страже у порога,

и пусть отдадут его в руки производителям работ, приставленным к дому Господню, а сии пусть раздают его работающим в доме Господнем, на исправление повреждений дома,

плотникам и каменщикам, и делателям стен, и на покупку дерев и тесаных камней для исправления дома;

впрочем не требовать у них отчета в серебре, переданном в руки их, потому что они поступают честно.

И сказал Хелкия первосвященник Шафану писцу: книгу закона я нашел в доме Господнем. И подал Хелкия книгу Шафану, и он читал ее.

И пришел Шафан писец к царю, и принес царю ответ, и сказал: взяли рабы твои серебро, найденное в доме, и передали его в руки производителям работ, приставленным к дому Господню.

И донес Шафан писец царю, говоря: книгу дал мне Хелкия священник. И читал ее Шафан пред царем.

Когда услышал царь слова книги закона, то разодрал одежды свои.

И повелел царь Хелкии священнику, и Ахикаму, сыну Шафанову, и Ахбору, сыну Михеину, и Шафану писцу, и Асаии, слуге царскому, говоря:

пойдите, вопросите Господа за меня и за народ и за всю Иудею о словах сей найденной книги, потому что велик гнев Господень, который воспылал на нас за то, что не слушали отцы наши слов книги сей, чтобы поступать согласно с предписанным нам.

И пошел Хелкия священник, и Ахикам, и Ахбор, и Шафан, и Асаия к Олдаме пророчице, жене Шаллума, сына Тиквы, сына Хархаса, хранителя одежд, - жила же она в Иерусалиме, во второй части, - и говорили с нею.

И она сказала им: так говорит Господь, Бог Израилев: скажите человеку, который послал вас ко мне:

так говорит Господь: наведу зло на место сие и на жителей его, - все слова книги, которую читал царь Иудейский.

За то, что оставили Меня, и кадят другим богам, чтобы раздражать Меня всеми делами рук своих, воспылал гнев Мой на место сие, и не погаснет.

А царю Иудейскому, пославшему вас вопросить Господа, скажите: так говорит Господь Бог Израилев, о словах, которые ты слышал:

так как смягчилось сердце твое, и ты смирился пред Господом, услышав то, что Я изрек на место сие и на жителей его, что они будут предметом ужаса и проклятия, и ты разодрал одежды свои, и плакал предо Мною, то и Я услышал тебя, говорит Господь.

За это, вот, Я приложу тебя к отцам твоим, и ты положен будешь в гробницу твою в мире, и не увидят глаза твои всего того бедствия, которое Я наведу на место сие. И принесли царю ответ.