19

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Почувши те, цар Єзекія роздер на собі одежу, покрився веретищем і пішов у Господній храм;

Еліякима ж, що був над палацом, писаря Шевну й старших із священиків, покритих веретищами, послав до пророка Ісаї, сина Амоса.

Вони промовили до нього: “Так говорить Єзекія: День смутку, кари й сорому - день цей, бо діти ось-ось мають прийти на світ, але сили нема вродити.

Може Господь, Бог твій, чувши усі слова головного підчашого, якого послав його пан, асирійський цар, зневажати живого Бога, покарає за ті слова, що Господь, Бог твій, чув. Помолись же за останок, що зоставсь.”

Як же прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї, відрік їм Ісая:

“Скажіть вашому панові: Так говорить Господь: Не лякайся тих слів, що їх ти чув, що ними хулили мене слуги асирійського царя.

Ось я нашлю на нього такого духа, що він почує вістку, і повернеться у свою землю, і у своїй землі поляже від меча.”

Головний підчаший повернувся назад і знайшов асирійського царя при облозі Лівни, бо перечув був, що той відійшов від Лахішу.

Як же почув, що про Тірхаку, етіопського царя, говорили: “Ось він вирушив, щоб воювати з тобою”, то знову послав до Єзекії послів сказати:

“Скажіть так Єзекії, юдейському цареві: Не давай твоєму Богові, на якого ти покладаєшся, зводити тебе словами: Місто Єрусалим, мовляв, не попаде в руки асирійському цареві.

Сам здоров чув, що асирійські царі зробили з усіма землями, як вони їх спустошили! І тобі б одному врятуватись?

Хіба боги народів, яких зруйнували мої предки, їх визволили, як от Гозан, Харан, Рецеф та мешканців Едену, що в Талассарі?

Де цар хаматський, цар арфадський, цар міста Сефарваїму, Єни й Івви?”

Взяв Єзекія листа з рук послів і, прочитавши його, пішов у Господній храм і розгорнув його перед Господом.

І молився Єзекія перед Господом і говорив: “Господи, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти один Бог над усіма царствами землі, ти сотворив небо й землю.

Прихили, Господи, вухо твоє й вислухай; відкрий, Господи, очі твої й споглянь. Слухай слова Санхериба, якими він прислав хулити Бога живого.

Одно є правда, Господи, що асирійські царі спустошили народи й землі,

і повкидали богів їхніх у вогонь, бо то ж і не боги, а діло рук людських, дерево й камінь, тим і могли їх понівечити.

Але тепер, Господи, Боже наш, вирятуй нас із його руки, благаю, щоб усі царства на землі зрозуміли, що тільки ти, Господи, Бог.”

Тоді Ісая, син Амоса послав до Єзекії сказати: “Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Я вислухав твою молитву до мене проти Санхериба, асирійського царя.”

Ось те слово, що виповів Господь на нього: “Гордить тобою, сміється з тебе дівиця, дочка Сіону; хитає головою позад тебе дочка Єрусалиму.

Кого хулив, зневажав? На кого підняв голос і звисока глянув очима? На Ізраїлевого Святого!

Через твоїх послів хулив ти Господа й сказав: На моїх численних колісницях я зійшов на верхи гір, у нетрі на Ливані, рубав його найвищі кедри, найдобірніші його кипариси, добравсь до самого його кінця, аж до густого його лісу.

Я розкопував і пив чужі води, висушував стопами моїх ніг усі єгипетські канави.

Чи ти чував? Вже давніх-давен я це приготував, і за старих часів я це намислив, а тепер виконую, щоб обернути в купи руїн міста-твердині.

Мешканці їхні безсилі, налякані, збентежені, стали, немов трава на полі, немов зелене билля, немов трава на покрівлі, немов збіжжя під східнім вітром.

Чи ти сидиш, чи ти виходиш, чи ти входиш - усе я знаю.

За те, що ти біснувався на мене та що твоє зухвальство вразило мої вуха, я тобі заправлю моє кільце у ніздрі, мої зубела у твій рот, і заверну тебе назад дорогою, якою ти прибув.

Ось тобі знак: Цього року їстимете, що впаде на землю, на другий рік - що само вродить, на третій же рік сійте й жніте, садіть виноградники й їжте плід їхній.

Останок же дому Юди, що зостанеться живим, пустить знову внизу коріння, і плід угорі вродить,

бо з Єрусалиму вийде решта; те, що врятується, - з гори Сіону. Горливість Господа сил це зробить!

Тому ось що говорить Господь про асирійського царя: Не ввійде він у це місто, стріли туди не пустить, не виступить зо щитом проти нього і не насипле проти нього валу.

Дорогою, якою він прийшов, повернеться назад; у місто це не ввійде - слово Господнє.

Я захищу це місто, я його урятую заради мене самого й заради слуги мого Давида.”

Тієї ж самої ночі вийшов ангел Господній і побив у асирійському таборі 185 000, і як повставали рано-вранці, - аж ось усі ті лежать трупом, мертві.

Рушив Санхериб, асирійський цар, повернувся походом назад і сидів у Ніневії.

Одного разу, як він припав до землі, в храмі свого бога Нісроха, убили його мечем сини його Адрамелех і Сарецер і втекли в країну Арарат. На місце його став царем син його Асархаддон.

Переклад Огієнка

І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому.

І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.

І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!

Може почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться.

І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.

І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!

Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.

І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.

А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Ось він вийшов воювати з тобою! то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:

Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, що ти надієшся на Нього, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.

Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?

Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?

Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.

І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!

Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!

Справді, Господи, асирійські царі попустошили ті народи та їхній край.

І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.

А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!

І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.

Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!

Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!

Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Ливану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його саду.

Я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!

Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх...

А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...

І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.

За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!

А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.

А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.

Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!

Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле!

Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!

І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!

І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!...

А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневії.

І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.

Переклад Куліша

Почувши се царь Езекія, роздер одежу на собі, обгорнувся волосяним веретищем і пійшов у храм Господень.

Еліякима ж, начальника палати, та Себну, писаря, вкупі з значнїйшими сьвященниками, окритих веретищами, послав до пророка Ісаїї Амосенка.

І промовили вони до його: Так говорить Езекія: День смутку, лайки й сорому є день сей: прийшли сини до породу, та нема снаги вродити.

Може, почує Господь, Бог твій, усї слова Рабсакові, що його послав пан його, царь Ассирийський, зневажати живого Бога й поругати словами, що їх чув Господь, Бог твій. Благай же за тих, що зостались іще живими.

Як же прийшли слуги царя Езекії до Ісаїї,

Сказав їм Ісаїя: Промовте так до вашого пана: Так говорить Господь: Не лякайся тих речей, що чув єси, якими поругали мене слуги царя Ассирийського.

Отсе я пошлю в його такого духу, що він почує звістку й вернеться він у свою землю, й поляже в своїй землї од меча.

Коли вернувсь Рабсак назад, найшов царя Ассирийського, як облягав Либну, бо перечув, що той відойшов од Лахиса.

Як довідався ж про Тиргаку, царя Етиопського, що говорили: Вирушив він, щоб воювати з тобою, послав знов посли до Езекії, сказати:

Промовте так до Езекії, царя Юдиного: Не давай твойму Богові, що на його вповаєш, баламутити тебе, думаючи: Ерусалим не буде подан цареві Ассирийському на поталу.

Ти сам чував, що творили царі Ассирийські з усїма землями, розпростираючи на їх проклін, а ти б то від його вирятувався?

Хиба ж боги народів, що їх мої предки в нїщо пообертали, вирятували їх, - як Гозан та Харан та Резеф та людей Еденських у Талассарі?

Де царь Ематський й царь Арпадський й царь пад городом Сефарваїмом, Еною й Іввою?

Взявши ж Езекія письмо з рук поселських і прочитавши його, пійшов у храм Господень та й розгорнув його перед Господом,

І молився Езекія перед Господом і говорив: Господи, Боже Ізрайлїв, що престолуєш над херувимами! ти один Бог над усїма царствами на землї; ти сотворив небо й землю.

Прихили, Господи, ухо твоє та й почуй; одкрий, Господи, очі твої, та й побач! Почуй же слова Сеннахирима, що прислав, щоб живого Бога зневажити!

Справдї, Господи, царі Ассирийські попустошили народи й землї,

І повкидали богів їх ув огонь, та то не боги, а робота рук людських, дерево й камінь, тим і змогли їх понївечити.

Тепер же, Господи, вирятуй нас із руки його, щоб усї царства на землї зрозуміли, що ти, Господи, єдиний Бог!

І послав Ісаїя Амосенко до Езекії, сказати: Тако глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Те, про що ти молився що до Сеннахирима, царя Ассирийського, я вислухав.

Оце те слово, що виповів Господь про його: Погордить тобою й посьміється з тебе дївиця-дочка Сиону. Позад тебе похитає головою дочка Ерусалиму.

Кого ж бо ти зневажав і поругав? Проти кого се голос ізняв ти, й так звисока глянув очима? На сьвятого Ізрайлевого!

Через послів твоїх ти глузував з Господа й сказав: У множестві возів моїх я взойшов на висоту гір, на ребра Ливану, та й рубав рослі кедри й найкрасші кипариси його, й добравсь аж до крайних гряниць його, до найгусчого саду його;

Я відкопував та випивав воду чужу, й сушив стопами ніг моїх всї потоки Египецькі.

Чи ти чував*, що я з давендавна чинив? Із давнезнїх часїв постановив я се, а тепер привів до того, що ти опустошуєш утверджені городи в купи румовищ.

А їх осадники в немочі, дрожать і в соромі. Вони мов трава у полі, мов никла зелень на криші, й збіжжє загоріле, нїм в колос убралось.

Чи седиш ти, чи виходиш, чи входиш, усе я знаю, а й буяннє твоє проти мене.

За твою сьмілість проти мене, та що твоя гординя дойшла до слуху мого, я тобі в ніздрі каблучку заправлю, й зубела мої у рот твій (заложу), й заверну тебе назад тою ж дорогою, якою прийшов єси.

І ось тобі (Езекію) знамено: Сього року їсти мете те, що маєте, а на другий рік самосївне, на третий же рік сїйте й жнїте й насаджуйте виноградники й їжте вроджай їх.

І що позоставалось іще з Юдиного дому, пустить ізнов корінь внизу, й принесе плід угорі.

З Ерусалиму бо зійде (мов трава) останок, а те, що врятуєсь, із Сион-гори. Ревність Господа Сил небесних учинить се.

Тим то так говорить Господь про царя Ассирийського: У сей город він не ввійде, і стріли не пустить, й не закриється щитом він в приступі до його, й не насипле проти його валу.

По якій дорозї прийшов, по самій тій вернеться, не ввійде в сей город, - говорить Господь.

Город сей я берегти му, щоб урятувати його задля себе й задля раба мого Давида.

І сталось: однієї ночі прийшов ангел Господень та й положив трупом ув Ассирийському таборі сто вісїмдесять і пять тисяч; і як повставали рано вранцї, аж ось самі мертві тїла.

І рушив Сеннахирим, царь Ассирийський, та й пійшов і вернувсь, та й седїв у Ниневиї.

І як молився він у храму свого бога Нисроха, убили його мечем сини його, Адрамелех та Шарезер, і повтїкали в Арарат-землю, а син його Асардан зробився царем намість його.

Переклад УБТ Турконяка

І сталося, як почув цар Езекія, і роздер свою одіж і зодягнувся в мішок і ввійшов до господнього дому.

І післав Еліякіма економа і Сомна писаря і старших над священиками, зодягнених в мішки, до пророка Ісаї, сина Амоса,

і сказали йому: Так говорить Езекія: День смутку і оскарження і гніву це день, бо прийшли сини аж до мук, і немає сили в тій, що родить.

Чи може послухає Господь Бог твій всі слова Рапсака, якого післав цар Ассирійців його пан, щоб зневажити живого Бога і хулити словами, які почув Господь Бог твій, і прийми молитву за останок, що знайшовся.

І прийшли слуги царя Езекії до Ісаї,

і сказав їм Ісая: Так скажете до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими похулили слуги царя Ассирійців.

Ось Я даю йому духа, і він почує вістку і повернеться до своєї землі, і скину його мечем в його землі.

І повернувся Рапсакис і знайшов царя Ассирійців, що воював проти Ломни, бо почув, що відійшли від Лахіса.

І почув про Тарака царя Етіопців, кажучи: Ось він вийшов воювати з тобою. І повернувся і відіслав послів до Езекії, кажучи:

Хай тебе не підводить твій Бог, на якого ти на нього надієшся, кажучи: Єрусалим не буде переданий в руки царя Ассирійців.

Ось ти почув все, що зробили царі Ассирійців всім землям, щоб їх прокляти. І чи ти спасешся?

Не спасли їх боги народів, яких знищили мої батьки, Ґозан і Харран і Рафес і синів Едема, що в Таестені?

Де є цар Емата і цар Арфада? І де є Сепфаруая, Ана і Ава?

І взяв Езекія листи з руки послів і прочитав їх. І прийшов до господнього дому і відкрив їх Езекія перед Господом

і сказав: Господи Боже Ізраїля, що сидиш над херувимами, ти Бог один над усіма царями землі, ти зробив небо і землю.

Господи прихили твоє ухо і послухай. Господи, відкрий твої очі і поглянь і послухай слова Сеннахиріма, які післав, щоб зневажити живого Бога.

Бо поправді, Господи, царі Ассирійців опустошили народи

і вкинули їхніх богів в огонь, бо вони не боги, але лиш діла рук людей, дерева і каміння, і їх знищили.

І тепер, Господи Боже наш, спаси нас від його руки, і хай взнають всі царства землі, що один Ти Господь Бог.

І післав Ісая син Амоса до Езекії, кажучи: Так говорить Господь Бог сил, Бог Ізраїля: Я вислухав те, про що ти помолився до Мене про Сеннахиріма царя Ассирійців.

Ось слово, яке Господь про нього сказав: Він тебе зневажив і насміявся з тебе, дівице, дочко Сіоне, над тобою похилили свою голову, дочко Єрусалиме.

Кого зневажив ти і похулив ти? І до кого підняв ти голос? І ти підняв твої очі до висоти, до святого Ізраїля.

Рукою твоїх послів ти зневажив Господа і ти сказав: В множестві моїх колісниць я піду на висоту частей гір, Ливана, і я зрубав велич його кедра, вибрані його кипарисів, і я прийшов до часті його краю, його ліса Кармила.

Я відсвіжився і випив я чужі води і я спустошив стопою моєї ноги всі ріки околиці.

Я зліпив її, тепер привів її, і стало на знищення воюючих переселень, кріпких міст.

І ті, що живуть в них, знемогли рукою, захиталися і завстидалися, стали травою поля, чи зеленою рослинністю, зеленню домів і на потоптання тому, що стоїть напроти.

І Я пізнав твій престіл і твій вихід і твій вхід і твій гнів, томущо ти розгнівався проти Мене.

І твоя грубязність прийшла до моїх ух і покладу мої кільця в твої ніздри і уздечка в твої уста і поверну тебе дорогою, якою ти нею пішов.

І це тобі знак. Їстимеш цей рік те, що саме виросте, і в другий рік те, що сходить. І ще третого насіння і жнива і плоди виноградів, і їстимете їхній плід.

І додасть до того, що спаслося з дому Юди, те, що осталося, (матиме) корінь вдолі і дасть плід вгорі.

Бо з Єрусалиму вийде останок і той, що спасається з гори Сіона. Ревність Господа Сил це вчинить.

Чи не так? Так говорить Господь до царя Ассирійців: Не ввійде до цього міста і не вистрілить сюди стріли, і не прийде проти нього щит, і не приставить проти нього насипу.

Дорогою, якою прийшов, нею повернеться і не ввійде до цього міста, говорить Господь.

І щитом покрию це місто задля Мене і задля мого раба Давида.

І сталося, що вночі й вийшов господний ангел і побив в таборі Ассирійців сто вісімдесять пять тисяч. І встали вранці, і ось всі тіла мертві.

І Сеннахирім, цар Ассирійців, встав і пішов і повернувся і замешкав в Ніневії.

І сталося як він покланявся в домі Несераха їхнього бога і Адрамелех і Сарасар його сини побили його мечем, і вони спаслися в Араратській землі. І замість нього зацарював його син Асордан.

Російський синодальний переклад

Когда услышал это царь Езекия, то разодрал одежды свои и покрылся вретищем, и пошел в дом Господень.

И послал Елиакима, начальника дворца, и Севну писца, и старших священников, покрытых вретищами, к Исаии пророку, сыну Амосову.

И они сказали ему: так говорит Езекия: день скорби и наказания и посрамления - день сей; ибо дошли младенцы до отверстия утробы матерней, а силы нет родить.

Может быть, услышит Господь Бог твой все слова Рабсака, которого послал царь Ассирийский, господин его, хулить Бога живаго и поносить словами, какие слышал Господь Бог твой. Принеси же молитву об оставшихся, которые находятся еще в живых.

И пришли слуги царя Езекии к Исаии,

и сказал им Исаия: так скажите господину вашему: так говорит Господь: не бойся слов, которые ты слышал, которыми поносили Меня слуги царя Ассирийского.

Вот Я пошлю в него дух, и он услышит весть, и возвратится в землю свою, и Я поражу его мечом в земле его.

И возвратился Рабсак, и нашел царя Ассирийского воюющим против Ливны, ибо он слышал, что тот отошел от Лахиса.

И услышал он о Тиргаке, царе Ефиопском; ему сказали: вот, он вышел сразиться с тобою. И снова послал он послов к Езекии сказать:

так скажите Езекии, царю Иудейскому: пусть не обманывает тебя Бог твой, на Которого ты уповаешь, думая: "не будет отдан Иерусалим в руки царя Ассирийского ".

Ведь ты слышал, что сделали цари Ассирийские со всеми землями, положив на них заклятие, - и ты ли уцелеешь?

Боги народов, которых разорили отцы мои, спасли ли их? Спасли ли Гозан, и Харан, и Рецеф, и сынов Едена, что в Фалассаре?

Где царь Емафа, и царь Арпада, и царь города Сепарваима, Ены и Иввы?

И взял Езекия письмо из руки послов, и прочитал его, и пошел в дом Господень, и развернул его Езекия пред лицем Господним,

и молился Езекия пред лицем Господним и говорил: Господи Боже Израилев, седящий на Херувимах! Ты один Бог всех царств земли, Ты сотворил небо и землю.

Приклони, Господи, ухо Твое и услышь; открой, Господи, очи Твои и воззри, и услышь слова Сеннахирима, который послал поносить Бога живаго!

Правда, о, Господи, цари Ассирийские разорили народы и земли их,

и побросали богов их в огонь; но это не боги, а изделие рук человеческих, дерево и камень; потому и истребили их.

И ныне, Господи Боже наш, спаси нас от руки его, и узнают все царства земли, что Ты, Господи, Бог один.

И послал Исаия, сын Амосов, к Езекии сказать: так говорит Господь Бог Израилев: то, о чем ты молился Мне против Сеннахирима, царя Ассирийского, Я услышал.

Вот слово, которое изрек Господь о нем: презрит тебя, посмеется над тобою девствующая дочь Сиона; вслед тебя покачает головою дочь Иерусалима.

Кого ты порицал и поносил? И на кого ты возвысил голос и поднял так высоко глаза свои? На Святаго Израилева!

Чрез послов твоих ты порицал Господа и сказал: "со множеством колесниц моих я взошел на высоту гор, на ребра Ливана, и срубил рослые кедры его, отличные кипарисы его, и пришел на самое крайнее пристанище его, в рощу сада его;

и откапывал я и пил воду чужую, и осушу ступнями ног моих все реки Египетские ".

Разве ты не слышал, что Я издавна сделал это, в древние дни предначертал это, а ныне выполнил тем, что ты опустошаешь укрепленные города, превращая в груды развалин?

И жители их сделались маломощны, трепещут и остаются в стыде. Они стали как трава на поле и нежная зелень, как порост на кровлях и опаленный хлеб, прежде нежели выколосился.

Сядешь ли ты, выйдешь ли, войдешь ли, Я все знаю; знаю и дерзость твою против Меня.

За твою дерзость против Меня и за то, что надмение твое дошло до ушей Моих, Я вложу кольцо Мое в ноздри твои и удила Мои в рот твой, и возвращу тебя назад тою же дорогою, которою пришел ты.

И вот тебе, Езекия, знамение: ешьте в этот год выросшее от упавшего зерна, и в другой год - самородное, а на третий год сейте и жните, и садите виноградные сады и ешьте плоды их.

И уцелевшее в доме Иудином, оставшееся пустит опять корень внизу и принесет плод вверху,

ибо из Иерусалима произойдет остаток, и спасенное от горы Сиона. Ревность Господа Саваофа сделает сие.

Посему так говорит Господь о царе Ассирийском: "не войдет он в сей город, и не бросит туда стрелы, и не приступит к нему со щитом, и не насыплет против него вала.

Тою же дорогою, которою пришел, возвратится, и в город сей не войдет, говорит Господь.

Я буду охранять город сей, чтобы спасти его ради Себя и ради Давида, раба Моего".

И случилось в ту ночь: пошел Ангел Господень и поразил в стане Ассирийском сто восемьдесят пять тысяч. И встали поутру, и вот все тела мертвые.

И отправился, и пошел, и возвратился Сеннахирим, царь Ассирийский, и жил в Ниневии.

И когда он поклонялся в доме Нисроха, бога своего, то Адрамелех и Шарецер, сыновья его, убили его мечом, а сами убежали в землю Араратскую. И воцарился Асардан, сын его, вместо него.