12

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Сім літ було Йоасові, як став царем.

На сьомому році Єгу став Йоас царем і царював 40 років у Єрусалимі. Мати його звалась Цівея, з Версавії.

Йоас чинив, що було Господеві довподоби по всі дні життя свого, бо його навчив священик Єгояда.

Однак, узвишшя не було знесено; народ жертвував і приносив воскурення далі на узвишшях.

Йоас сказав священикам: “Усі гроші, що їх приносять як святий дар у Господній храм, гроші за тих, що мають понад 20 років, гроші за викуп душ і всі гроші, що хтось добровільно приносить у Господній храм,

нехай священики беруть до себе, кожен від свого знайомого, і нехай ним лагодять, що в храмі попсувалося, скрізь, де тільки буде щось попсоване”

Та до двадцять третього року царя Йоаса священики ще нічого не полагодили у храмі.

Тоді цар Йоас покликав священика Єгояду з іншими священиками й сказав їм: “Чому ви нічого не полагодили в храмі? Віднині не беріть уже грошей до себе від ваших знайомих, а віддавайте на направу того, що попсувалось у храмі.”

І пристали священики на те, щоб не брати більше грошей від народу й щоб не клопотатися більш направою того, що в храмі попсувалось.

І взяв священик Єгояда скриньку, пробив дірку в накривці й поставив її коло входу, праворуч, де входили в Господній храм; священики ж, які стояли на сторожі при порозі, вкидали туди всі гроші. що їх приношувано в Господній храм.

А як бачили, що в скриньці було багато грошей, приходили царський писар та первосвященик і висипали й лічили гроші, знайдені в Господнім храмі.

Потім передавали повірені гроші в руки наглядачам над роботою коло Господнього храму, а ті давали їх теслям та будівничим, що працювали коло Господнього храму,

мулярам, каменярам, як і на закуп дерева та тесаного каменя, щоб полагодити ушкодження у Господнім храмі, одне слово - на всі видатки для направи храму.

Однак, за гроші, що їх приношувано у Господній храм, не роблено ані срібних кубків, ні ножів, ні чаш, ні бризкальниць для обризкування, ні сурем, ані будь-якого золотого чи срібного посуду;

їх давали робітникам, щоб вони направляли за них Господній храм.

Від людей же, яким видавали гроші на плату для робочих, не вимагали рахунків, бо ті поводилися чесно.

Гроші ж на жертву за переступ і гроші на жертву за гріх не вношувано у Господній храм; вони належали священикам.

Тоді виступив Хазаел, арамійський цар, на війну проти Гата й здобув його; потім намірився йти на Єрусалим,

але Йоас, юдейський цар, узяв усі святі дари, що посвя тили їх предки - Йосафат, Йорам та Ахазія, юдейські царі, і свої власні дари, та все золото, що було в скарбницях Господнього храму й у царському палаці, та й послав усе Хазаелові, арамійському цареві, і цей відступив від Єрусалиму.

Решта дій Йоаса, усе, що він чинив, записане в літописній книзі юдейських царів.

Встали слуги його й вчинили змову та й убили Йоаса в домі Мілло, бо він зійшов був у Мілло.

А вбили його слуги його: Йозавад, син Шімеата, та Єгозавад, син Шомера, й він умер, і поховано його коло його батьків у Давидгороді, а на місце його став царем син його Амасія.

Переклад Огієнка

Єгоаш був віку семи років, коли зацарював.

Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Ців'я, з Беер-Шеви.

І робив Єгоаш угодне в Господніх очах по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда.

Тільки пагірки не були понищені, народ ще приносив жертви та кадив на пагірках.

І сказав Єгоаш до священика: Усе посвячене срібло, що буде внесене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки людині спаде на серце принести до Господнього дому,

візьмуть собі священики, кожен від знайомого свого, і вони зроблять направу Господнього дому в усьому, що буде знайдене там на направу.

І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не направили ушкодження храму.

І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: Чому ви не направляєте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайомих, а на направу ушкодження храму віддасте його.

І погодилися священики не брати срібла від народу, і не направляти ушкодження храму.

І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовбав дірку на віку її, і поставив її при жертівнику праворуч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли порога, усе срібло, що приносилося до Господнього дому.

І бувало, як вони бачили, що намножилося те срібло в скрині, то приходив царський писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі.

І давали те перелічене срібло на руки робітникам праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його теслям та будівничим, що робили в Господньому домі.

І мулярам, і каменярам, і на закуп дерева та тесаного каменя, та на направу ушкодження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи.

Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропильниці, сурми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що приносилося до Господнього дому,

бо його давали робітникам праці та направляли ним дім Господній.

І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітникам праці, бо ті робили чесно.

Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вносилося до Господнього дому, воно було для священиків.

Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим.

І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафат, і Єгорам, і Ахазія, батьки його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбницях Господнього дому та дому царського, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, і той відійшов від Єрусалиму...

А решта діл Йоаша, і все, що він зробив, он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли.

Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амація.

Переклад Куліша

(11-21)Сїм лїт було Йоасові, коли став царем.

(12-1)У сьомому роцї Егуєвому настав Йоас царем, а царював у Ерусалимі сорок год. Матїр же його звали Зибія, з Берсабиї.

(12-2)І чинив Йоас що було Господеві до вподоби по всї днї свої, покіль навчав його сьвященник Йодай;

(12-3)Тільки висот не позносив; люд жертував і кадив іще по висотах.

(12-4)І промовив Йоас до сьвященників: Усї гроші, що приносять яко посьвятний дар у храм Господень, гроші від приходячих, гроші за кожну душу по цїнуванню, й ті гроші, що хто з своєї охоти приносить у храм Господень,

(12-5)Нехай беруть сьвященники до себе, кожен по своїй черзї, й нехай ними поновляють що в храму попсувалось, усюди, де треба понови.

(12-6)У двайцять третьому ж роцї царя Йоаса сьвященники нїчого ще не поправили, що в храму попсувалось.

(12-7)І покликав царь Йоас первосьвященника Йодая з иншими сьвященниками, та й промовив до них: Чом же ви нїчого не поправили, що попсувалось у храму? Оце ж не беріте вже нїяких грошей до себе по черзї, а віддавайте на те, що в храму попсувалось.

(12-8)І пристали сьвященники на те, щоб не брати від люду нїяких грошей на поправу того, що в храму попсувалось.

(12-9)І взяв первосьвященник Йодай скриньку, й зробив отвір в накривцї, та й поставив її коло жертівника праворуч, де входили в дом Господень, і вкидали туди сьвященники, що стояли на сторожі в дверях, всї гроші, що приношено в храм Господень.

(12-10)Скоро ж постерегали, що в скринцї було багацько грошей, приходив тодї писарь царський та первосьвященник і висипали та й перелїчували срібло, найдене в храму Господньому.

(12-11)І передавали злїчені гроші в руки наставникам над роботою коло дому Господнього, а ті давали їх теслям та будовничим, що порались коло храму Господнього;

(12-12)Та мурарям та каменолупам, як і на закуп дерева й тесаного каменя, щоб поправляти ушкоду в храму Господньому, й на все потрібне до поправки храму.

(12-13)Однакож не справляно за гроші, що приносили до храму Господнього, срібних коновок, ножів, поливальнїх чаш, труб і всякого иншого золотого чи срібного посуду до дому Господнього,

(12-14)А давано їх робітникам, щоб вони поправляли храм Господень.

(12-15)З людьми ж, що їм видавали гроші на плату робочим, не рахувались, бо ті поводились чесно.

(12-16)Гроші ж на жертви за переступ і гроші на жертви за гріх не вносилось у храм, бо вони належали сьвященникам.

(12-17)Тодї наступив Азаїл, царь Сирийський, й пійшов войною на Гет і звоював його. Як же показував Азаїл вид, що хоче йти на Ерусалим,

(12-18)Узяв Йоас, царь Юдейський, всї посьвятні дари, що посьвятили (Господеві) предки його, Йосафат, Йорам і Охозія, царі Юдейські, й свої власні посьвятні дари, та все золото, що було в скарбівнях храму Господнього й в царській палатї, та й послав усе Азаїлові, цареві Сирийському. І занехав він поход на Ерусалим.

(12-19)Инше про Йоаса і про все, що він чинив, прописано в книзї лїтописній царів Юдейських.

(12-20)І встали слуги його, й зложили змову та й убили Йоаса в домі Милли, на дорозї до Селла.

(12-21)А вбили його слуги його: Йозахар Симеотенко та Егозабад Сомеренко, й він умер, і поховано його побіч батьків його в Давидовому городї. Амазія ж, син його, став царем намість його.

Переклад УБТ Турконяка

Син Йоас (був) семилітний коли він зацарював.

В сьомому році Ія зацарював Йоас і сорок літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Авія з Вирсавії.

І Йоас зробив миле перед Господом всі дні, які освітлював його Йодай священик.

Лише високі (місця) не знищив, і там ще приносили ладан і нарід жертвував на високих (місцях).

І сказав Йоас до священиків: Все святе срібло внесене до господнього дому, срібло оцінки, срібло оцінки, яке приніс (кожний) чоловік, все срібло, яке ввійде на серце чоловіка внести до господнього дому,

хай візьмуть собі священики (кожний) чоловік те, що з його продажі, і вони зміцнять розвалини дому усюди, де там знайдеться розвалина.

І сталося в двадцять третому році царювання Йоаса священики не скріпили розвалин дому.

І цар Йоас покликав священика Йодая та священиків і сказав до них: Як це, що ви не скріпили розвалини дому? І тепер не беріть срібла з вашої продажі, бо дасьте його на розвалини дому.

І договорилися священики не брати срібла від народу і не скріплювати розвалини дому.

І взяв Йодай священик одну скриню і зробив діру на її верху і поставив її при жертівнику в домі чоловіка з господнього дому, і священики, що стерегли двері, дали все срібло, що знайшлося в господньому домі.

І сталося як побачили, що (є) багато срібла в скрині, і прийшов царський писар і великий священик і відкрили і почислили срібло, що його знайдено в господному домі.

І дали приготоване срібло до рук тих, що робили роботи, до наглядачів господнього дому, і вони дали майстрам по дереву і будівничим, що працювали в господнім домі,

і мулярам і теслям каміння, щоб купити дерево і тесане каміння, щоб направити розвалини господнього дому, на все, що видавалося для дому, щоб (його) скріпити.

Тільки не будуть виготовлені для господнього дому сріблі двері, цвяхи, посудини і труби, всякий золотий посуд і сріблий посуд, зі срібла внесеного до господнього дому,

бо його дадуть тим, що роблять працю, і ним скріпили господний дім.

І не вимагали розчислення в мужів, яким давали срібло до їхніх рук, щоб дати тим, що роблять діла, бо працювали з довірям до них.

Срібло за гріхи і срібло за переступи, яке було внесене до господнього дому, було священиків.

Тоді прийшов Азаїл цар Сирії і воював проти Ґета і його забрав. І наставив Азаїл своє лице, щоб піти проти Єрусалиму.

І взяв Йоас цар Юди все святе, що посвятив Йосафат і Йорам і Охозія його батьки і царі Юди, і свої святощі і все золото, що знайшлося в скарбницях господнього дому і царського дому і післав Азаїлові цареві Сирії, і він пішов від Єрусалиму.

І інші слова Йоаса і все, що він зробив, чи ось це не записане в книзі літопису царів Юди?

І встали його раби і зробили велику змову і побили Йоаса в домі Малла, що в Ґааллі.

І Єзіхар син Ємуата і Єзевут син Сомира, його раби побили його, і він помер. І поховали його з його батьками в місті Давида, і замість нього зацарював його син Амессія.

Російський синодальний переклад

(11-21)Семи лет был Иоас, когда воцарился.

(12-1)В седьмой год Ииуя воцарился Иоас и сорок лет царствовал в Иерусалиме. Имя матери его Цивья, из Вирсавии.

(12-2)И делал Иоас угодное в очах Господних во все дни свои, доколе наставлял его священник Иодай;

(12-3)только высоты не были отменены; народ еще приносил жертвы и курения на высотах.

(12-4)И сказал Иоас священникам: все серебро посвящаемое, которое приносят в дом Господень, серебро от приходящих, серебро, вносимое за каждую душу по оценке, все серебро, сколько кому приходит на сердце принести в дом Господень,

(12-5)пусть берут священники себе, каждый от своего знакомого, и пусть исправляют они поврежденное в храме, везде, где найдется повреждение.

(12-6)Но как до двадцать третьего года царя Иоаса священники не исправляли повреждений в храме,

(12-7)то царь Иоас позвал священника Иодая и священников и сказал им: почему вы не исправляете повреждений в храме? Не берите же отныне серебра у знакомых своих, а на починку повреждений в храме отдайте его.

(12-8)И согласились священники не брать серебра у народа на исправление повреждений в храме.

(12-9)И взял священник Иодай один ящик, и сделал отверстие сверху его, и поставил его подле жертвенника на правой стороне, где входили в дом Господень. И полагали туда священники, стоящие на страже у порога, все серебро, приносимое в дом Господень.

(12-10)И когда видели, что много серебра в ящике, приходили писец царский и первосвященник, и завязывали в мешки, и пересчитывали серебро, найденное в доме Господнем;

(12-11)и отдавали сосчитанное серебро в руки производителям работ, приставленным к дому Господню, а сии издерживали его на плотников и строителей, работавших в доме Господнем,

(12-12)и на делателей стен и на каменотесов, также на покупку дерев и тесаных камней, для починки повреждений в доме Господнем, и на все, что расходовалось для поддержания храма.

(12-13)Но не сделано было для дома Господня серебряных блюд, ножей, чаш для окропления, труб, всяких сосудов золотых и сосудов серебряных из серебра, приносимого в дом Господень,

(12-14)а производителям работ отдавали его, и починивали им дом Господень.

(12-15)И не требовали отчета от тех людей, которым поручали серебро для раздачи производителям работ, ибо они действовали честно.

(12-16)Серебро за жертву о преступлении и серебро за жертву о грехе не вносилось в дом Господень: священникам оно принадлежало.

(12-17)Тогда выступил в поход Азаил, царь Сирийский, и пошел войною на Геф, и взял его; и вознамерился Азаил идти на Иерусалим.

(12-18)Но Иоас, царь Иудейский, взял все пожертвованное, что пожертвовали храму Иосафат, и Иорам и Охозия, отцы его, цари Иудейские, и что он сам пожертвовал, и все золото, найденное в сокровищницах дома Господня и дома царского, и послал Азаилу, царю Сирийскому; и он отступил от Иерусалима.

(12-19)Прочее об Иоасе и обо всем, что он сделал, написано в летописи царей Иудейских.

(12-20)И восстали слуги его, и составили заговор, и убили Иоаса в доме Милло, на дороге к Силле.

(12-21)Его убили слуги его: Иозакар, сын Шимеаты, и Иегозавад, сын Шомеры; и он умер, и похоронили его с отцами его в городе Давидовом. И воцарился Амасия, сын его, вместо него.