Як же довідалась Аталія, мати Ахазії, що її син умер, устала вона й вигубила всю царську родину.
Але Єгошева, дочка царя Йорама, а сестра Ахазії, взяла Йоаса, сина Ахазії, і потай вивела його з-поміж царських синів, що мали бути вбиті; вивела його разом з його мамкою у спальню та й сховала від Аталії, і так його не вбито.
Так він пробув при ній, схований у Господньому храмі, 6 років, тим часом, як Аталія царювала над краєм.
У сьомому році послав Єгояда за сотниками каріїв і за вартовими й провів їх до себе в Господній храм. Він уклав з ними змову, заприсяг їх у Господньому храмі й показав їм царського сина.
І дав їм такий наказ: “От що ви зробите: Третина вас, що приходить у суботу вартувати при царському палаці,
третина, що у брамі Сур, і третина, що стереже ворота вартових, стануть на варту при храмі;
а дві частини з вас, тобто усі, хто виходять на службу в суботу, стануть на варту при Господньому храмі коло царя.
Ви обступите царя навколо, кожен із зброєю в руках. Хто протиснувся б у ряди, тому смерть. Ви будете при царі, як він виходитиме й як входитиме.”
Зробили сотники точно так, як їм наказав священик Єгояда. Кожен узяв своїх людей, що приходили в суботу й відходили в суботу, і прийшли вони до священика Єгояди.
Священик роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в Господньому храмі.
І поставали вартові, кожен із зброєю в руках, від правого до лівого боку храму, лицем до жертовника і до храму, навкруги царя.
Тоді Єгояда вивів царського сина, поклав на нього вінець і царські ознаки, проголосив його царем і помазав його. Ті ж плескали в долоні й гукали: “Нехай живе цар!”
Почувши гуки людей, Аталія пішла до народу в Господній храм,
і бачить - стоїть цар на підвищенні, за звичаєм, а співаки й сурмачі при Царі і весь народ із сіл веселиться й сурмить у сурми. І роздерла Аталія одежу на собі й скрикнула: “Змова! Змова!”
Та священик Єгояда повелів сотникам, тим, що були над військом, і сказав їм: “Виведіть її з двору (святині), а хто за нею піде, того убийте мечем!” - бо сказав був священик: “Не треба вбивати її в Господньому храмі.”
Ті наклали на неї руки, і як вона ввійшла через кінський вхід у царський палац, там її й убито.
Єгояда уклав умову між Господом, царем і народом, щоб цей був народом Господнім; (також і між царем та народом).
Увесь народ краю пішов до храму Ваала й зруйнував його; він розбив на друзки жертовники його та ідолів, а Маттана, жерця Ваалового, вбив перед жертовником. Священик (Єгояда) приставив сторожу до Господнього храму.
Потім узяв сотників, каріїв і всіх людей краю, і вони привели царя з Господнього храму й увійшли через ворота вартових у палац. І сів Йоас на царському престолі.
Увесь народ був веселий, і місто заспокоїлось. Аталію ж убито мечем у царському палаці.
А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
І він наказав їм, говорячи: Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, і будете виконувати сторожу дому на зміну.
А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.
І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: Нехай живе цар!
І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Зрада, зрада!
А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо священик сказав: Нехай вона не буде забита в Господньому домі!
І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
Як довідалася ж Аталїа, мати Охозії, що син її вмер, узялась до дїла та й вигубила всю царську родину.
Йосабет же, дочка царя Йорама, а сестра Охозієва, взяла Йоаса Охозієнка, та й вивела потай зсеред царевичів, що їх убивано, разом із його мамкою в опочивальню; й утаїла його від Аталїі, щоб його не страчено.
І переховувано його при їй у домі Господньому шість лїт, тим часом як Аталїя царювала над землею.
У сьомому роцї послав Йодай та й взяв сотників і прибічників, і завів їх із собою в храм Господень. Там зробив з ними вмову й заприсяг їх в храму Господньому та й показав їм царевича.
І дав їм наказ: От що вчинїте: третина вас, що приходить у суботу, буде сторогувати при царській палатї;
Третина у воротях Сур; третина у воротях позад дому щитоносцїв; і держіте сторожу над домом, щоб не було ушкоди;
А дві частї з вас, із усїх, що відходять у суботу, будуть держати сторожу при храму Господньому коло царя:
І обступіть царя навкруги, кожен із своєю зброєю в руцї, й хто протиснувся б у ряди, тому смерть; і будьте при царі, як він виходити ме й як уходити ме.
І вчинили сотники притьма так, як наказав первосьвященник Йодай, й взяв кожний людей своїх, що приходили в суботу й відходили в суботу, й прийшли до сьвященника Йодая.
І роздав сьвященник сотникам списи й щити царя Давида, що були в храму Господньому.
І поставали прибічники, кожен із зброєю в руцї своїй, від правого боку храму до лївого боку жертівника й дому, навкруги царя.
І вивів він царевича й вложив на його вінець і украси, й поставили його царем, й помазали його та й викликували, плещучи в долонї: Нехай живе царь!
Почувши ж Аталїя виклики люду, пійшла до народу у храм Господень.
І бачить, аж царь стоїть на підвисшенню по звичаю, а отаманнє й трубачі при царі, а ввесь нарід землї веселиться й трублять у труби. І роздерла Аталїя одежу на собі й промовила: Змова! змова!
Та сьвященник Йодай звелїв старшинї військовій, й сказав їм: Виведїть її поза ряди, а хто за нею пійде, вбивайте мечем, бо задумав був сьвященник, щоб не вбивати її в храму Господньому.
І наложили руки на її, й вона перейшла через кінській увіход ід царській палатї, й там її вбито.
І вчинив Йодай умову між Господом і царем та народом, щоб був народом Господнїм, та між царем і народом.
І подавсь увесь люд землї до храму Баалового та й зруйнували жертівники його й порозбивали зовсїм образи його, а Маттана, Баалового жерця, вбили перед жертівником. І приставив сьвященник сторожу до храму Господнього.
І взяв сотників і прибічників хелетеїв та фелетеїв, і ввесь народ землї, й провели царя з храму Господнього, й прийшли дорогою через ворота щитоносцїв в царську палату, й засїв він на царському престолї.
І звеселивсь увесь народ землї, й був город заспокоєний. Аталїю ж убили мечем у царській палатї.
І Ґотолія матір Охозії побачила, що померли її сини, і вигубила все царське насіння.
І Йосавея дочка царя Йорама сестра Охозії взяла Йоаса сина її брата і викрала його з посеред царських синів, яких вбивали, його і його опікунку, в кімнаті постель, і сховала його від лиця Ґотолії, і не був забитий.
І був з нею шість літ схований в господнім домі. І Ґотолія царювала над землею.
І в сьомому році післав Йодай священик і взяв сотників, Хорріїв і Расімів і привів їх до нього до господнього дому і завіщав їм господний завіт і закляв їх перед Господом, і показав їм Йодая сина царя
і заповів їм, кажучи: Це слово, яке зробите: третина з вас хай ввійде в суботу і стерегтимете сторожу царського дому в брамі,
і третина в брамі доріг, і третина при брамі за сторожжю. І стерегтимете сторожу дому.
І дві групи в вас, кожний, що виходить в суботу, і стерегтимуть сторожу господнього дому при царі.
І обступите царя довкруги, чоловік і його зброя в його руці, і хто входить до рядів помре. І (так) було з царем коли він виходить і коли він входить.
І зробили сотники все, що заповів розумний Йодай, і взяв (кожний) чоловік своїх мужів, що входили в суботу, і тих, що виходили в суботу, і ввійшов до Йодая священика.
І священик дав сотникам списи і щити царя Давида, що в господному домі.
І стала сторож (кожний) чоловік і його зброя в його руці, від правої сторони дому аж до лівої сторони дому, жертівника, і коло дому царя, довкруги.
І він вивів сина царя і поклав на нього вінець і свідчення і зробив його царем і його помазав, і заплескали руками і сказали: Хай живе цар.
І почула Ґотолія голос народу, що біг, і ввійшла до народу до господнього дому.
І побачила і ось стоїть цар при стовпі при суді, і коло царя співи і труби і ввесь нарід землі радів і трубів в труби. І роздерла Ґотолія свою одіж і закричала: Змова, змова.
І заповів Йодай священик сотникам наглядачам сили і сказав до них: Виведіть її назовні з рядів, і хто іде ззаду неї хай убє мечем на смерть. Бо сказав священик: І не помре в господньому домі.
І поклали на неї руки, і ввійшла до царського дому дорогою входу коней і вона померла там.
І заповів Йодай завіт між Господом і між царем і між народом, щоб були господним народом, і між царем і між народом.
І ввійшов ввесь нарід землі до дому Ваала і знищили його і його жертівники і його ікони знищили вповні і Маттана священика Ваала забили перед лицем жертівників, і настановив священик наглядачів в господньому домі.
І взяв сотників і Хоррів і Расімів і ввесь нарід землі, і повели царя з господнього дому, і він ввійшов дорогою брами сторожі до царського дому, і посадили його на престолі царів.
І зрадів ввесь нарід землі, і місто втихло. І Ґотолію забили мечем в домі царя.
Гофолия, мать Охозии, видя, что сын ее умер, встала и истребила все царское племя.
Но Иосавеф, дочь царя Иорама, сестра Охозии, взяла Иоаса, сына Охозии, и тайно увела его из среды умерщвляемых сыновей царских, его и кормилицу его, в постельную комнату; и скрыли его от Гофолии, и он не умерщвлен.
И был он с нею скрываем в доме Господнем шесть лет, между тем как Гофолия царствовала над землею.
В седьмой год послал Иодай, и взял сотников из телохранителей и скороходов, и привел их к себе в дом Господень, и сделал с ними договор, и взял с них клятву в доме Господнем, и показал им царского сына.
И дал им приказание, сказав: вот что вы сделайте: третья часть из вас, из приходящих в субботу, будет содержать стражу при царском доме;
третья часть у ворот Сур, и третья часть у ворот сзади телохранителей, и содержите стражу дома, чтобы не было повреждения;
и две части из вас, из всех отходящих в субботу, будут содержать стражу при доме Господнем для царя;
и окружите царя со всех сторон, каждый с оружием своим в руке своей; и кто вошел бы в ряды, тот да будет умерщвлен. И будьте при царе, когда он выходит и когда входит.
И сделали сотники все, что приказал Иодай священник, и взяли каждый людей своих, приходящих в субботу и отходящих в субботу, и пришли к Иодаю священнику.
И раздал священник сотникам копья и щиты царя Давида, которые были в доме Господнем.
И стали скороходы, каждый с оружием в руке своей, от правой стороны дома до левой стороны дома, у жертвенника и у дома, вокруг царя.
И вывел он царского сына, и возложил на него царский венец и украшения, и воцарили его, и помазали его, и рукоплескали и восклицали: да живет царь!
И услышала Гофолия голос бегущего народа, и пошла к народу в дом Господень.
И видит, и вот царь стоит на возвышении, по обычаю, и князья и трубы подле царя; и весь народ земли веселится, и трубят трубами. И разодрала Гофолия одежды свои, и закричала: заговор! заговор!
И дал приказание Иодай священник сотникам, начальствующим над войском, и сказал им: "выведите ее за ряды, а кто пойдет за нею, умерщвляйте мечом ", так как думал священник, чтобы не умертвили ее в доме Господнем.
И дали ей место, и она прошла чрез вход конский к дому царскому, и умерщвлена там.
И заключил Иодай завет между Господом и между царем и народом, чтоб он был народом Господним, и между царем и народом.
И пошел весь народ земли в дом Ваала, и разрушили жертвенники его, и изображения его совершенно разбили, и Матфана, жреца Ваалова, убили пред жертвенниками. И учредил священник наблюдение над домом Господним.
И взял сотников и телохранителей и скороходов и весь народ земли, и проводили царя из дома Господня, и пришли по дороге чрез ворота телохранителей в дом царский; и он воссел на престоле царей.
И веселился весь народ земли, и город успокоился. А Гофолию умертвили мечом в царском доме.