3

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Йорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії у вісімнадцятому році Йосафата, царя юдейського, і царював 12 років.

Він чинив зло в очах Господніх, однак же не так, як його батько й мати, бо він звалив стовпа Ваала, що був поставив його батько.

Та все ж держався він цупко гріхів, в які Єровоам, син Навата, ввів Ізраїля, і не відступив від них.

Моавський цар Меса мав великі стада і платив ізраїльському цареві як данину 100 000 ягнят і вовну із 100 000 баранів.

Як же вмер Ахав, моавський цар збунтувався проти ізраїльського царя.

Вирушив цар Йорам того часу з Самарії та й зробив перегляд усього Ізраїля,

а Йосафатові, юдейському цареві, послав так сказати: “Моавський цар збунтувався проти мене; чи не підеш зо мною на війну проти моавитян?” Той відповів: “Піду. Як ти, так і я; як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.”

Далі спитав: “Якою дорогою вирушимо?” Другий відповів: “Дорогою через едомську пустиню.”

От і двигнулися ізраїльський цар, юдейський цар та едомський цар. Ішли вони сім день обходом, і не стало води для війська й для скоту, що йшов за ними.

Ізраїльський цар і каже: “Біда! Скликав Господь трьох царів докупи, щоб видати їх Моавові в руки.”

Йосафат же каже: “Чи нема тут якогонебудь Господнього пророка, щоб нам спитати Господа через нього?” І відповів один із слуг ізраїльського царя: “Є тут Єлисей, син Сафата, що подавав Іллі воду на руки.”

Каже Йосафат: “У цього є слово Господнє.” От і пішли до нього ізраїльський цар і Йосафат, і едомський цар.

Єлисей і каже ізраїльському цареві: “Що мені з тобою діяти? Іди до пророків батька твого та до пророків матері твоєї.” Цар же ізраїльський йому на те: “Та ні бо! Господь скликав трьох царів, щоб видати їх Моавові в руки!”

Єлисей каже: “Так певно, як живе Господь сил, що йому служу, якби я не важив на Йосафата, юдейського царя, то я б на тебе й не споглянув і не подивився.

Покличте лишень мені грача на гуслах.” І як вдарив той у струни, зійшла рука Господня на Єлисея,

і він мовив: “Так говорить Господь: Копайте в цій долині рови за ровами!

Так бо говорить Господь: Ви не побачите ні вітру, ні дощу, а долина ця наповниться водою, так що питимете ви, ваше військо й ваш скот.

Та це ще мала річ у Господа: він видасть Моава вам у руки.

Ви зруйнуєте міста-твердині, всі кращі міста, позрубуєте плодючі дерева, позабиваєте джерела і всяке добре поле занапастите камінням.”

І справді, другого дня вранці, коли ото приносять офіру, прийшла вода зо сторони Едому і земля сповнилась водою.

Як же довідалися моавитяни, що царі наступають їх воювати, скликали всіх, що надавались до зброї, та й інших, і отаборились на границі.

Вставши вранці, як зійшло сонце над водою, дивляться моавитяни - аж перед ними вода червона, немов кров,

от і кажуть: “Це кров! Певно царі вдарили один на одного й вчинили різанину між собою. Нуте ж тепер на здобич, моавитяни!”

Та як вони наблизились до ізраїльського табору, ізраїльтяни встали й вдарили на моавитян так, що ті кинулися врозтіч від них. Вони ж уганяли за моавитянами й громили їх.

Міста поруйнували, кидали кожний по каменеві на всяке добре поле, аж поки його не позакидали, позабивали всі джерела, повирубували плодючі дерева. Зостались тільки камінні мури з Кір-Харесету, та й ті пращовики обступили й заходилися розбивати.

Побачив моавський цар, що не може далі воювати, тож узяв з собою 700 чоловік, озброєних мечами, щоб пробитись до едомського царя; та не пощастило їм це.

Тоді він узяв свого первородного сина, що мав царювати після нього, і приніс його у всепалення на мурі. Це призвело до великого гніву на ізраїльтян, що відійшли від нього й повернулись у свою землю.

Переклад Огієнка

А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.

І чинив він лихо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.

Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.

А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.

І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.

І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив усього Ізраїля.

І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного, говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський. Чи підеш зо мною на війну до Моаву? А той відказав: Вийду. Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!

І сказав: Котрою дорогою підемо? А той відказав: Дорогою едомської пустині.

І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідною дорогою сім день. І не було води таборові та худобі, що була при них.

І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь викликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.

І сказав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа? І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.

І сказав Йосафат: Слово Господнє з ним! І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.

І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері! А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.

І сказав Єлисей: Як живий Господь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдиного царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.

А тепер приведіть мені гусляра. І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,

і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!

Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.

Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.

І ви поб'єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатите, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.

І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської дороги. І наповнилася земля водою.

А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.

І повставали вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.

І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечами, і позабивали один одного. А тепер на здобич, Моаве!

І прийшли вони до Ізраїлевого табору. І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавлян,

а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його. І оточили тарани, та й били його.

І побачив моавський цар, що бій перемагає його, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едомського царя, та не зміг.

І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі... І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.

Переклад Куліша

Йорам Ахабенко зробивсь царем Ізрайлевим у Самариї у вісїмнайцятому роцї Йосафатовому, царя Юдиного, та й царював дванайцять год.

І чинив він таке, що було Господеві не до вподоби, однакже не так, як його батько й мати, бо він звалив стовпи Баалові, що поставляв отець його;

Та все ж держався він твердо гріхів Еробоама Набатенка, що доводив до них Ізраїля, і не покидав їх.

Меса ж, царь Моабіїв, мав великі стада й вистачав цареві Ізрайлевому раз-по-раз по сотнї тисяч овець і по сотнї тисяч баранів із рунами.

Як же вмер Ахаб, відпав царь Моабійський від царя Ізрайлевого.

І вирушив царь Йорам того часу з Самариї та й перегледїв усього Ізраїля;

А Йосафатові, цареві Юдиному, повелїв з'ясити: Царь Моабіїв одпав од мене; чи не схочеш ійти зо мною воювати Моабіїв? Той відказав: Добре! Як ти, так і я; як твій люд, так і мій; як твої конї, так і мої конї.

І питає він: По якій дорозї двинемо? Відказав: По дорозї через степ Едомський.

От і двинули царь Ізрайлїв, царь Юдейський і царь Едомський, і йшли вони обходом сїм день, і не стало води війську й скоту, що йшов за ними.

І промовив царь Ізрайлїв: Ой лишенько! скликав Господь сї три царі докупи, щоб їх подати Моабові на поталу.

Йосафат же каже: Чи нема тут якого пророка Господнього, щоб нам поспитати Господа через його? І відказав один ізміж слуг царя Ізрайлевого: Є тут Елисей Сафатенко, що (вслуговуючи) подавав Ілиї воду на руки.

І каже Йосафат: У сього є слово Господнє. От і пійшли до його царь Ізраїлський, та Йосафат, та царь Едомський.

Елисей ж сказав цареві Ізрайлевому: Що між мною й тобою? Іди до пророків отця твого та до пророків матері твоєї. Царь же Ізрайлїв каже йому: Чи вже ж Господь скликав сї три царі, щоб їх подати Моабові на поталу?

І рече Елисей: Так певно, як живе Господь Саваот, що в його службі стою, коли б я не вважав на Йосафата, царя Юдиного, так на тебе я б не споглянув і не позирнув.

Тепер же покличте менї грача на гуслах. І як той дзвонив у струни, найшла на його рука Господня.

І він промовив: Тако глаголе Господь: Копайте по сїй долинї рови за ровами;

Так бо глаголе Господь: Не бачити мете нї вітру, нї дощу, а ся долина сповниться водою, так що й ви й скотина ваша пити мете;

Та се ще мала річ у Господа: він подасть вам і Моабіїв на поталу,

І ви збурите всї утверджені городи й всї головні городи, позрубуєте всї плодющі дерева, позабиваєте всї криничні джерела, й всяке добре поле попсуєте каміннєм.

І ось на завтра уранцї, о тій добі, як приносять хлїбову жертву, ринула разом вода дорогою Едомською, й земля сповнилась водою.

Як довідалися ж Моабії, що царі наступають їх воювати, то й скликали всїх, що годились до зброї, та й уставились на гряницї.

Уранцї ж рано, як сонце заблисло над водою, показалась Моабіям вода червоною наче кров.

І гукали вони: Се кров! Певно царі вдарили один на одного та й зробили різанину проміж себе. Нуже тепер на здобич, Моабії!

І наближилися до Ізраїлського табору. І вирушили Ізрайлитяне та й ударили на Моабіїв так, що ті кинулись навтеки перед ними; вони ж усе вганяли за ними та й побили Моабіїв.

І поруйнували городи, усе ж добре поле попсували, кидаючи кожен чоловік по каменеві, й позабивали всї водяні джерела, та й повирубували все плодюще дерево, так що тільки каміннє осталось в Кир-Харешетї. А пращовики обступили та й зруйнували його.

І побачив царь Моабійський, що мусить полягти в бою, й взяв із собою сїмсот чоловіка взброєних мечами, щоб пробитись до царя Едомського; та не вдалось їм се.

І взяв він свого перворідня, що мав царювати після його, та й принїс його у всепаленнє на мурі. Се роздратувало так Ізраїля, що вони відступились від його та й вернулись у свою землю.

Переклад УБТ Турконяка

І Йорам син Ахаава зацарював в Ізраїлі у вісімнадцятому році Йосафата царя Юди і царював дванадцять літ.

І він зробив погане в господних очах, лише не так, як його батько і не так, як його мати, і скинув стовпи Ваала, які зробив його батько.

Лише пристав до гріха Єровоама сина Навата, який звів Ізраїля до гріха, не відступив від нього.

І Моса цар Моава був пастирем і повертав цареві Ізраїля на почаки (року) сто тисяч ягнят і сто тисяч баранів з вовною.

І сталося, що після смерті Ахаава, і цар Моава відкинув царя Ізраїля.

І вийшов цар Йорам в тому дні з Самарії і почислив Ізраїля.

І пішов і післав до Йосафата царя Юди, кажучи: Цар Моава відступив від мене. Чи не підеш зі мною на війну проти Моава? І він сказав: Піду. Як мені, так тобі, як мій, і твій нарід, як мої коні, і твої коні.

І сказав: Якою дорогою піду? І сказав: Дорогою пустині Едома.

І пішов цар Ізраїля і цар Юди і цар Едома і йшли дорогою сім днів, і не було води для обозу і для худоби, що при їхніх ногах.

І сказав цар Ізраїля: Ох, бо замкнув Господь трьох царів, що ходять, щоб дати їх в руку Моава.

І сказав Йосафат: Чи тут немає господнього пророка і запитаємо в Господа за нього? І відповів один зі слуг царя Ізраїля і сказав: Тут Елісей син Сафата, який злив воду на руки Ілії.

І сказав Йосафат: На ньому є господне слово. І прийшов до нього цар Ізраїля і Йосафат цар Юди і цар Едома.

І сказав Елісей до царя Ізрїля: Що мені і тобі? Ходи до пророків твого батька. І сказав йому цар Ізраїля: Чи не замкнув Господь трьох царів, щоб видати їх в руки Моава?

І сказав Елісей: Хай живе Господь сил, перед яким я стою перед Ним, що коли б я не приймав лице Йосафата царя Юди, я не поглянув би на тебе і не побачив би тебе.

І тепер же візьми мені півця. І сталося як заспівав півець, і на ньому була господня рука

і він сказав: Так говорить Господь: Зробіть до цього потока рови, рови,

бо так говорить Господь: Не побачите вітру і не побачите дощу, і цей потік наповниться водою, і питимете ви і ваш маєток і ваша скотина.

І це легким є в господних очах, і видам Моав у вашу руку,

і побєте всяке закріплене місто і кожне добре дерево скинете і забєте всі джерела води і всяку добру часть камінням зробите непридатною.

І сталося вранці, як підносилася жертва, і ось води ішли з дороги Едома, і земля наповнилася водою.

І ввесь Моав почув, що царі пішли воювати з ними, і закричали всі підперезані поясом і вище і стали на границі.

І встали вранці, і сонце зійшло на води. І побачив Моав напроти води червоне, наче кров,

і сказали: Це кров меча, бо повоювали царі і побили чоловік свого ближнього, і тепер на здобич, Моаве.

І вони ввійшли до табору Ізраїля, й Ізраїль встав і побили Моава, і вони втекли з перед їхнього лиця. І ввійшли, входячи, і бючи Моава,

і знищили міста і на всяку добру часть накидали мужі каміння і наповнили її і забили всяке джерело води і скинули всяке добре дерево, аж доки не осталося скинене каміння стіни, і окружили (землю) ті, що стріляли з пращі, і побили її.

І цар Моава побачив, що скріпилася над ним війна, і взяв з собою сім сот мужів, що носять меч, щоб пробитися до царя Едома, і не змогли.

І він взяв свого первородного сина, який зацарював замість нього, і приніс його як цілопалення на стіні. І було велике замішання в Ізраїлі, і вони відійшли від нього і повернулися до (своєї) землі.

Російський синодальний переклад

Иорам, сын Ахава, воцарился над Израилем в Самарии в восемнадцатый год Иосафата, царя Иудейского, и царствовал двенадцать лет,

и делал неугодное в очах Господних, хотя не так, как отец его и мать его: он снял статую Ваала, которую сделал отец его;

однако же грехов Иеровоама, сына Наватова, который ввел в грех Израиля, он держался, не отставал от них.

Меса, царь Моавитский, был богат скотом и присылал царю Израильскому по сто тысяч овец и по сто тысяч неостриженных баранов.

Но когда умер Ахав, царь Моавитский отложился от царя Израильского.

И выступил царь Иорам в то время из Самарии и сделал смотр всем Израильтянам;

и пошел и послал к Иосафату, царю Иудейскому, сказать: царь Моавитский отложился от меня, пойдешь ли со мной на войну против Моава? Он сказал: пойду; как ты, так и я, как твой народ, так и мой народ; как твои кони, так и мои кони.

И сказал: какою дорогою идти нам? Он сказал: дорогою пустыни Едомской.

И пошел царь Израильский, и царь Иудейский, и царь Едомский, и шли они обходом семь дней, и не было воды для войска и для скота, который шел за ними.

И сказал царь Израильский: ах! созвал Господь трех царей сих, чтобы предать их в руку Моава.

И сказал Иосафат: нет ли здесь пророка Господня, чтобы нам вопросить Господа чрез него? И отвечал один из слуг царя Израильского и сказал: здесь Елисей, сын Сафатов, который подавал воду на руки Илии.

И сказал Иосафат: есть у него слово Господне. И пошли к нему царь Израильский, и Иосафат, и царь Едомский.

И сказал Елисей царю Израильскому: что мне и тебе? пойди к пророкам отца твоего и к пророкам матери твоей. И сказал ему царь Израильский: нет, потому что Господь созвал сюда трех царей сих, чтобы предать их в руку Моава.

И сказал Елисей: жив Господь Саваоф, пред Которым я стою! Если бы я не почитал Иосафата, царя Иудейского, то не взглянул бы на тебя и не видел бы тебя;

теперь позовите мне гуслиста. И когда гуслист играл на гуслях, тогда рука Господня коснулась Елисея,

и он сказал: так говорит Господь: делайте на сей долине рвы за рвами,

ибо так говорит Господь: не увидите ветра и не увидите дождя, а долина сия наполнится водою, которую будете пить вы и мелкий и крупный скот ваш;

но этого мало пред очами Господа; Он и Моава предаст в руки ваши,

и вы поразите все города укрепленные и все города главные, и все лучшие деревья срубите, и все источники водные запрудите, и все лучшие участки полевые испортите каменьями.

Поутру, когда возносят хлебное приношение, вдруг полилась вода по пути от Едома, и наполнилась земля водою.

Когда Моавитяне услышали, что идут цари воевать с ними, тогда собраны были все, начиная от носящего пояс и старше, и стали на границе.

Поутру встали они рано, и когда солнце воссияло над водою, Моавитянам издали показалась эта вода красною, как кровь.

И сказали они: это кровь; сразились цари между собою и истребили друг друга; теперь на добычу, Моав!

И пришли они к стану Израильскому. И встали Израильтяне и стали бить Моавитян, и те побежали от них, а они продолжали идти на них и бить Моавитян.

И города разрушили, и на всякий лучший участок в поле бросили каждый по камню и закидали его; и все протоки вод запрудили и все дерева лучшие срубили, так что оставались только каменья в Кир-Харешете. И обступили его пращники и разрушили его.

И увидел царь Моавитский, что битва одолевает его, и взял с собою семьсот человек, владеющих мечом, чтобы пробиться к царю Едомскому; но не могли.

И взял он сына своего первенца, которому следовало царствовать вместо него, и вознес его во всесожжение на стене. Это произвело большое негодование в Израильтянах, и они отступили от него и возвратились в свою землю.