22

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Минуло 3 роки спокійно і не було війни між Арамом та Ізраїлем.

На третьому ж році прибув Йосафат, цар юдейський, до царя ізраїльського.

Цар ізраїльський сказав до своїх слуг: «Чи ви знаєте, що Рамот гілеадський нам належить? Ми ж мовчимо, не відбираємо його з рук царя арамійського.»

Потім сказав Йосафатові: «Підеш зо мною на війну проти Рамоту гілеадського?» Йосафат відповів цареві ізраїльському: «Я - як і ти, мій народ, як твій народ, мої коні, як твої коні.»

Однак же Йосафат сказав до царя ізраїльського: «Спитай, будь ласка, сьогодні ж про це Господа.»

Зібрав цар ізраїльський пророків, щось із 400 чоловік, і спитав їх: «Чи йти мені проти Рамоту гілеадського на війну, чи облишити?» Ті відповіли: «Іди, Господь видасть його цареві в руки.»

Та Йосафат спитав: «А чи немає тут часом ще й Господнього пророка, щоб нам його спитати?»

Цар ізраїльський відповів Йосафатові: «Є ще один такий, через якого можна б спитати Господа, та я його не люблю, бо він нічого доброго мені не пророкує, саме лихе. Це - Міхей, син Їмли.» Йосафат же каже: «Не говори так, царю!»

Покликав цар ізраїльський одного скопця й повелів: «Іди скоро по Міхея, сина Їмли.»

Тим часом цар ізраїльський і Йосафат, цар юдейський, одягнені в пишні шати, сиділи на площі перед брамою в Самарії, кожний на своєму престолі, а всі пророки віщували перед ними.

Седекія, син Ханаани, зробив собі навіть залізні роги та й каже: «Так говорить Господь: Цими ти виколеш араміїв геть до одного!»

І всі пророки пророкували так само й казали: «Іди на Рамот гілеадський! Пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»

Посланець же, що пішов кликати Міхея, каже йому: «Усі пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро.»

Міхей же відповів: «Так певно, як живе Господь! Тільки те, що скаже мені Господь, те скажу я.»

Як же прийшов він до царя, питає в нього цар: «Міхею! Чи нам іти війною на Рамот гілеадський, чи облишити?» Той відповів йому: «Іди, пощастить тобі, Господь дасть його цареві в руки.»

Цар же сказав йому: «Скільки то разів маю тебе заклинати, щоб ти говорив мені іменем Господнім лише правду?»

Тоді Міхей сказав: «Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, неначе вівці, що в них пастуха немає. Господь сказав: Нема в них пана! Хай кожний в мирі повертається додому!»

Цар ізраїльський сказав Йосафатові: «Чи я ж не казав тобі, що він не віщує мені нічого доброго, тільки лихе?»

І каже Міхей: «Вислухай слово Господнє: Я бачив Господа, що сидів на своєму престолі й все небесне військо праворуч і ліворуч коло нього.

Господь спитав: Хто підманив би Ахава, щоб вирушив під Рамот гілеадський і там загинув? Той з них говорив так, а той інакше.

Тоді приступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його. Господь спитав: Чим?

І відповів той: Я вийду й зроблюсь духом неправди в устах усіх його пророків. Господь сказав: Тобі вдасться його підманути; іди й зроби так.

Оце ж, як бачиш, Господь уклав в уста усіх цих твоїх пророків дух неправди, бо Господь виповів лихо на тебе.»

Тоді Седекія, син Ханаани, приступив і вдарив Міхея по щоці та й каже: «Як? То дух Господній відійшов від мене, щоб говорити в тобі?»

Міхей же: «Ти взнаєш про це того дня, як бігатимеш від покою до покою, щоб сховатись.»

А цар ізраїльський повелів: «Візьми Міхея й одведи його до Аммона, міського начальника, та до Йоаса царевича,

і скажи їм: Так говорить цар: Посадіть його в тюрму та давайте хліба скупо та води скупо, покіль я повернуся щасливо.»

А Міхей сказав: «А що ти справді повернешся щасливо, того Господь не говорив через мене.»

От і вирушили цар ізраїльський та Йосафат, цар юдейський, на Рамот гілеадський.

Цар ізраїльський і каже Йосафатові: «Я перевдягнусь і піду до бою, ти ж будь у твоїй одежі.» І перевдягнувся цар ізраїльський і пішов до бою.

Цар же арамійський повелів 32 отаманам своїх колісниць: «Не нападайте ні на малого, ні на великого, тільки на одного царя ізраїльського.»

Як тільки отамани колісниць побачили Йосафата, то подумали: «Це напевне цар ізраїльський!» І обернулись у його бік, щоб ударити на нього, але Йосафат закричав.

Коли ж побачили, що то не цар ізраїльський, то перестали за ним гнатись.

Один же чоловік нап'яв навмання лука й поцілив царя ізраїльського між поясом та бронею. Той повелів своєму візникові: «Поверни віжки й вивези мене з бою, бо почуваю себе погано.»

Та битва того дня дедалі більш закипала. Цар стояв на колісниці проти араміїв, а ввечорі сконав. Кров з рани стікала в колісницю.

А як заходило сонце, рознісся по таборі крик: «Кожний повертайся у своє місто; кожний у свою землю!

Цар помер!» Привезли царя в Самарію й поховали в Самарії.

Як же обмивали колісницю в ставу в Самарії, - в нім милися блудниці, - пси лизали його кров, за словом, що сказав був Господь.

Решта дій Ахава, все, що він чинив, про будинок із слонової кости, що збудував, про всі міста, що збудував, - усе це записано в літописній книзі царів ізраїльських.

І спочив Ахав зо своїми батьками, а замість нього став царем його син Ахазія.

Йосафат, син Аси, став царем у Юдеї на четвертому році Ахава, царя ізраїльського.

Було Йосафатові 35 років, як став царем і царював він 25 років у Єрусалимі. Матір його звалась Азува, дочка Шілхі.

Він ходив у всьому дорогою батька свого Аси, не звертав з неї, і чинив те, що Господеві було довподоби.

Однак узвиш він не усунув, народ усе ще жертвував і кадив на висотах.

Йосафат жив у мирі з царем ізраїльським.

Решта дій Йосафата, і подвиги, що вчинив, і війни, які провадив, записані у літописній книзі царів юдейських.

Він вигубив із землі залишки гієродулок, що були зостались із часів його батька Аси.

Не було тоді наставленого царя в Едомі.

Цар Йосафат набудував таршішських кораблів, щоб ходити в Офір за золотом; та не міг туди піти, бо кораблі розбились у Еціон-Гевері.

Казав тоді Ахазія, син Ахава, Йосафатові: «Нехай мої слуги йдуть із твоїми слугами на кораблях.» Йосафат же не схотів.

І спочив Йосафат зо своїми батьками, і поховали його коло його батьків у місті Давида, його предка. Замість нього став царем син його Йорам.

Ахазія, син Ахава, став царем у Самарії над Ізраїлем у 17 році Йосафата, царя юдейського, і царював 2 роки над Ізраїлем.

Він чинив те, що Господеві не довподоби, і ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї, і дорогою Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх.

Він служив Ваалові, падав перед ним ниць і доводив до гніву Господа, Бога Ізраїля, цілком так само, як чинив його батько.

Переклад Огієнка

І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.

І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.

І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш? А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.

І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту? А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!

І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!

І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.

І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього.

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син °млин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!

І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, °млиного сина!

І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.

А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх!

І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.

А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.

І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!

І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо? А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.

І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?

А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?

А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його.

І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.

І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?

А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!

А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе...

І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?

А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.

І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,

та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.

А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!

І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.

І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.

А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.

І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.

І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.

А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений...

І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі. І кров із рани текла в колесницю.

А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!

І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії.

І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.

А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.

А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.

Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.

І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах.

Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.

І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.

А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.

А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю.

А царя не було в Едомі, був намісник царів.

А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.

Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не захотів.

І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.

Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.

І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.

І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько.

Переклад Куліша

Проминуло три роки й не було війни між Сириєю й Ізраїлем.

У третьому ж роцї прибув Йосафат, царь Юдин, до царя Ізраїлського.

(А промовив був царь Ізраїлський до своїх слуг: Чи ви знаєте, що Рамот Галаадський до нас належить? Ми же мовчимо, замість щоб одняти його у царя Сирийського.)

І сказав він Йосафатові: Пійдеш зо мною на війну проти Рамоту Галаадського? І відказав Йосафат цареві Ізраїлському: Я хочу те, що й ти; мій люд як твій люд, мої конї як твої конї.

І сказав Йосафат цареві Ізраїлському: Поспитай перше, що казати ме про те Господь.

І зібрав царь Ізраїлський пророки, до чотирох сот чоловіка, і спитав їх: Чи йти менї проти Рамоту в Галаадї на війну, чи занехати се? Вони відказали: Йди, Господь оддасть їх на поталу цареві.

Йосафат же каже: Чи нема тут ще й пророка Господнього, щоб нам через його поспитати Господа?

Царь же Ізраїлський відказав Йосафатові: Є ще один тут такий, щоб через його можна поспитати в Господа, та я не люблю його, бо нїчого доброго менї не пророкує, а тільки лихе - се Михей Емблаєнко. Йосафат же каже: Не говори так, царю.

І покликав царь Ізраїлський одного скопця й повелїв: Ійди скоро по Михея Емблаєнка.

Тим часом царь Ізраїлський й Йосафат, царь Юдейський, одягнені в царські ризи, седїли на площі в воротях Самариї, кожен на престолї свойму, а всї пророки віщували перед ними:

(Один з них) Седекія Хенааненко зробив собі зелїзні роги та й каже: Так говорить Господь: Сими виколеш ти Сирийцїв, поки їх не вигубиш.

І всї пророки віщували так само й мовляли: Іди на Рамат у Галаадї, пощастить тобі, Господь подасть його на поталу цареві.

Посланець же, що пійшов кликати Михею, каже йому: Знай, що пророки в один голос віщують цареві добро, нехай же й твоє слово пристає до гурту, віщуй і ти добро.

Михея ж відказав: Так певно, як Господь живе, тільки те, що глаголати ме Господь менї, казати му.

Як прийшов же він до царя, питає в його царь: Михею! чи нам ійти війною на Рамот Галаадський, чи се занехати? І відказав йому той: Йди, буде вдача тобі, й Господь оддасть його в руки цареві.

Царь же промовив до його: Ще раз і ще раз заклинаю тебе, щоб ти менї в імя Господнє нїчого не говорив, тільки правду!

І сказав він: Я бачу всього Ізраїля розсипаного по горах, наче вівцї, що нема в їх пастуха. І каже Господь: Нема в їх пана; нехай байдужно вертається кожен додому.

І сказав царь Ізрайлїв Йосафатові: Чи не казав же я тобі, що він не віщує менї нїчого доброго, тільки лихе?

І каже (Михея): Вислухай же слово Господнє: Я бачив Господа седячого на престолї свойму й все військо небесне стоїть праворуч і лїворуч його;

І промовив Господь: Хто підманив би Ахаба, щоб двинув у поле та й полїг під Рамотом у Галаадї? І сей говорив так, а той инакше.

Тодї виступив один дух, став перед Господом та й каже: Я підманю його. Господь же спитав: Чим?

І відказав (дух): Я вийду та й зроблюсь духом ложним в устах його пророків. Господь же сказав: Ти зробиш те й підманиш його; йди й вчини так.

Оце ж Господь, як бачиш, вложив ув уста всїм твоїм пророкам ложнього духа; тим часом як Господь недобре про тебе виповів.

І приступив Седекія Хенааненко, ударив Михея по щоцї та й каже: Як то - чи ж від мене відойшов дух Господень, щоб говорити в тобі?

Михей же промовив: Ти взнаєш про се того дня, як бігати меш із однієї комірки в другу, щоб сховатись.

Царь же Ізрайлїв повелїв: Возьміте Михея й одведїте його до Амона, городського начальника, та до Йоаса царевича,

І з'ясїть: Так говорить царь: Посадїть його в темницю та давайте йому хлїба скупо й води скупо, покіль я щасливо вернусь.

І промовив Михей: Коли вернешся щасливо, так не Господь говорив через мене. І сказав: Слухай, увесь народе!

От і двинув царь Ізраїлський з Йосафатом, царем Юдейським, на Рамот у Галаадї.

І каже царь Ізраїлський Йосафатові: Я переодягнусь та й пійду до бою, ти ж будь у своїй царській одежі. І переодягнувся царь Ізраїлський та й виступив до бою.

Царь же Сирийський повелїв трийцятьом і двом отаманам своїх боєвих колесниць: Не вдаряйте нї на простого, нї на знатнього, тільки на одного царя Ізраїлського.

Отамани колесниць, побачивши Йосафата, подумали: Се мабуть царь Ізраїлський, й навернувши, вдарили на його, й закричав Йосафат.

Скоро ж отамани колесниць постерегли, що се не царь Ізраїлський, одвернули від його.

Один же чоловік напяв лука та й пустив навманя стрілу й пострілив царя Ізраїлського між легкими й жолудком. І повелїв він свойму візникові: Одвертай та вивозь мене з боєвого натовпу, бо мене поранено.

Та битва того дня щораз більш закипала, й царь стояв у колесницї проти Сирийцїв, і вечером умер; кров із рани стїкала в колесницю.

І загукали під захід сонця в війську: Кожен, вертайсь у свій город і в свою землю!

І вмер царь, і привезли його в Самарию та й поховали царя в Самариї.

Як обмивали ж колесницю в ставу, лизали собаки кров його, а блудницї купались у їй, по слову, що глаголав Господь.

Прочі дїї Ахаба, й про се, що він чинив, і про будинок із слонової костї, що збудував, і про всї городи, що він утверджував, - про се сказано в лїтописній книзї царів Ізрайлевих.

І спочив Ахаб із батьками своїми, а син його Охозія став намість його царем.

Йосафат Асенко став царем у Юдеї у четвертому роцї Ахаба, царя Ізраїлського.

Трийцять і пять год було віку Йосафатового, як зробивсь царем, а двайцять і пять год царював у Ерусалимі. Матїр його звали Азуба Салаїлівна.

І ходив він усе дорогою батька свого Аси, не звертав з неї та чинив те, що Господеві до вподоби.

Тільки висот не поруйновано, й все ще жертував і кадив люд на висотах.

І держав Йосафат мир із царем Ізрайлевим.

Инші дїла Йосафатові, його хоробрі дїї, й як він воював, се прописано в книзї лїтописній царів Юдиних.

Вигубив іще з землї останки блудників, що з часів отця його Аси зіставались.

Не було ж тодї царя в Едомі; наказний (намісник) був за царя.

Йосафат побудував був і кораблї на морі, щоб ходити в Офир і привозити золото; та вони не дійшли, бо порозбивались ув Езійон-Габері.

Казав тодї Охозія Ахабенко Йосафатові: Нехай мої люде з твоїми людьми пливуть на кораблях. Йосафат же не схотїв.

І почив Йосафат з своїми отцями й поховано його коло отцїв його в Давидовому городї, предківському. А син його Йорам зробився царем намість його.

Охозія Ахабенко зробився царем у сїмнайцятому роцї Йосафатовому, царя Юдиного, й царював два роки над Ізраїлем в Самариї.

І чинив він те, що було Господеві не до вподоби, й ходив дорогою батька свого й дорогою матері своєї й дорогою Еробоамовою Набатенковою, що доводив Ізраїля до гріхів.

І служив він Баалові, й вбоготворяв його, й запалював гнїв Господа, Бога Ізрайлевого, так само, як і батько його чинив.

Переклад УБТ Турконяка

І він сидів три роки, і не було війни між Сирією і між Ізраїлем.

І сталося в третому році і зійшов Йосафат цар Юди до царя Ізраїля.

І сказав цар Ізраїля до своїх слуг: Чи знаєте, що нашим є Реммат Ґалаадський, і ми мовчимо, не забираємо його з руки царя Сирії?

І сказав цар Ізраїля до Йосафата: Піди з нами на війну до Реммата Ґалаадського і сказав Йосафат: Так як я, так і ти, як мій нарід, так твій нарід, як мої коні, так твої коні.

І сказав Йосафат цар Юди до царя Ізраїля: Запитайте ж сьогодні в Господа.

І зібрав ізраїльський цар всіх пророків, яких чотириста мужів, і сказав їм цар: Чи піду до Реммата Ґалаадського на війну чи стримаюся? І сказали: Піди, і Господь, даючи, видасть (його) в руки царя.

І сказав Йосафат до царя Ізраїля: Чи немає тут господнього пророка і запитаємо Господа через нього?

І сказав цар Ізраїля до Йосафата: Ще є один чоловік, щоб випитати Господа через нього, і я його зненавидів, бо не говорить про мене добре, але лиш зле, Міхея син Ємлі. І сказав Йосафат цар Юди: Хай цар так не говорить.

І покликав цар Ізраїля одного евнуха і сказав: Скоро, Міхею сина Ємли.

І цар Ізраїля і Йосафат цар Юди сиділи (кожний) чоловік на своїм троні, озброєні, в брамі Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.

І Седекія син Ханана зробив собі залізні роги і сказав: Так говорить Господь: В цих переможеш Сирію, аж доки не буде знищена.

І всі пророки так пророкували, кажучи: Піди до Реммата Ґалаадського, і пощастить і Господь видасть царя Сирії в твої руки.

І посол, що пішов покликати Міхею, сказав йому, мовлячи: Ось всі пророки одними устами говорять добре про царя. Будь і ти в твоїх словах згідний з словами одного з них і говори добре.

І сказав Міхея: Хай живе Господь, бо те, що лиш скаже мені Господь, це скажу.

І він прийшов до царя, і сказав йому цар: Міхеє, чи піду до Реммата Ґалаадського на війну, чи полишу? І він сказав: Піди, і пощастить Господь і видасть царя (тобі) в руку.

І сказав йому цар: Скільки разів я заклинатиму тебе, щоб ти говорив мені правду в Господне імя?

І сказав Міхея: Не так. Я побачив ввесь Ізраїл розсипаним по горах, наче стадо, в якого немає пастиря, і сказав Господь: Немає пана в них, хай кожний повернеться до свого дому в мирі.

І сказав цар Ізраїля до Йосафата царя Юди: Чи я не сказав тобі: Цей мені не пророкує добра, але лишень зло?

І сказав Міхея: Не так, (це) не я, послухай господне слово, не так. Я побачив Господа Бога Ізраїля, що сидів на свому престолі, і все небесне військо стояло довкруг нього з права в нього і з ліва в нього.

І сказав Господь: Хто обманить Ахаава царя Ізраїля і він піде і впаде в Ремматі Ґалаадському? І цей говорив так, і цей так.

І вийшов дух і став перед Господом і сказав: Я його обманю. І сказав до нього Господь: Як?

І сказав: Вийду і буду духом обмани в устах всіх його пророків. І Він сказав: Обманеш і здолаєш, вийди і зроби так.

І ось тепер Господь дав духа обмани в уста всіх цих твоїх пророків, і Господь заговорив зло про тебе.

І прийшов Седекія син Ханани і вдарив Міхею в лице і сказав: Який господний дух говорить в тобі?

І сказав Міхея: Ось ти побачиш того дня, коли ввійдеш до комірки в кімнаті, щоб сховатися.

І сказав цар Ізраїля: Візьміть Міхею і поверніть його до Еміра володаря міста. І Йоасові синові царя

скажи вкинути цього до вязниці і годувати його хлібом смутку і водою смутку аж до мого повороту в мирі.

І сказав Міхея: Якщо, повертаючись, повернешся в мирі, Господь не промовив через мене.

І пішов цар Ізраїля і з ним Йосафат цар Юди до Реммата Ґалаадського.

І сказав цар Ізраїля до Йосафата царя Юди: Прикриюся і ввійду до бою, і ти зодягнися в мою одіж. І прикрився цар Ізраїля і ввійшов до бою.

І цар Сирії заповів тридцять двом володарям своїх колісниць, кажучи: Не воюйте ні з великим ні з малим, але лише з самим царем Ізраїля.

І сталося, як володарі колісниць побачили Йосафата царя Юди, вони і сказали: Цей виглядає, як цар Ізраїля. І окружили його, щоб битися, і закричав Йосафат.

І сталося, як володарі колісниць побачили, що цей не є царем Ізраїля, відвернулися від нього.

І один влучно натягнув лука і вдарив царя Ізраїля між легенем і між панцирем і він сказав свому проводиреві: Поверни твої руки і виведи мене з битви, бо я ранений.

І в тому дні повернувся бій, і цар стояв на колісниці проти Сирії від ранку аж до вечора і з рани витекла кров до долівки колісниці. І він помер ввечорі, і кров виходила з рани до долівки колісниці.

І став вістун, як заходило сонце, кажучи: Кожний до свого міста і до своєї землі,

бо помер цар. І прийшли до Самарії і поховали царя в Самарії.

І помили колісницю при джерелі Самарії, і полизали свині і пси кров, і розпусниці помилися в крові за господним словом, яке Він сказав.

І інші слова Ахаава і все, що він зробив, і дім слоновий, який збудував, і всі міста, які зробив, чи ось це не записане в книзі літопису царів Ізраїля?

І заснув Ахаав з своїми батьками, і замість нього зацарював його син Охозія.

І Йосафат син Аси царював над Юдою. Він зацарював в четвертому році Ахаава царя Ізраїля.

Йосафат (був) тридцяти пяти літним сином коли він зацарював і двадцять пять літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Азува дочка Селея.

І він ходив по всій дорозі свого батька Аси. Не звернув з неї, щоб чинити добро в Господних очах.

Лише горішні (місця) не знищив, ще нарід жертвував і приносив ладан на високих (місцях).

І Йосафат був у мирі з царем Ізраїля.

І інші слова Йосафата і його подвиги, які вчинив, чи ось це не записане в книзі літопису царів Юди?

 

 

 

 

І заснув Йосафат зі своїми батьками і поховано його коло його батьків в місті Давида його батька. І замість нього зацарював його син Йорам.

І Охозія син Ахаава зацарював над Ізраїлем в Самарії в сімнадцятім році Йосафата царя Юди. І царював в Ізраїлі два роки.

І вчинив погане перед Господом і пішов дорогою свого батька Ахаава і дорогою Єзавелі своєї матері і в гріхах дому Єровоама сина Навата, який привів Ізраїль до гріха.

І він служив Ваалам і поклонився їм і розгнівив Господа Бога Ізраїля за всім, що було вчинене перед ним.

Російський синодальний переклад

Прожили три года, и не было войны между Сириею и Израилем.

На третий год Иосафат, царь Иудейский, пошел к царю Израильскому.

И сказал царь Израильский слугам своим: знаете ли, что Рамоф Галаадский наш? А мы так долго молчим, и не берем его из руки царя Сирийского.

И сказал он Иосафату: пойдешь ли ты со мною на войну против Рамофа Галаадского? И сказал Иосафат царю Израильскому: как ты, так и я; как твой народ, так и мой народ; как твои кони, так и мои кони.

И сказал Иосафат царю Израильскому: спроси сегодня, что скажет Господь.

И собрал царь Израильский пророков, около четырехсот человек и сказал им: идти ли мне войною на Рамоф Галаадский, или нет? Они сказали: иди, Господь предаст его в руки царя.

И сказал Иосафат: нет ли здесь еще пророка Господня, чтобы нам вопросить чрез него Господа?

И сказал царь Израильский Иосафату: есть еще один человек, чрез которого можно вопросить Господа, но я не люблю его, ибо он не пророчествует о мне доброго, а только худое, - это Михей, сын Иемвлая. И сказал Иосафат: не говори, царь, так.

И позвал царь Израильский одного евнуха и сказал: сходи поскорее за Михеем, сыном Иемвлая.

Царь Израильский и Иосафат, царь Иудейский, сидели каждый на седалище своем, одетые в царские одежды, на площади у ворот Самарии, и все пророки пророчествовали пред ними.

И сделал себе Седекия, сын Хенааны, железные рога, и сказал: так говорит Господь: сими избодешь Сириян до истребления их.

И все пророки пророчествовали то же, говоря: иди на Рамоф Галаадский, будет успех, Господь предаст его в руку царя.

Посланный, который пошел позвать Михея, говорил ему: вот, речи пророков единогласно предвещают царю доброе; пусть бы и твое слово было согласно с словом каждого из них; изреки и ты доброе.

И сказал Михей: жив Господь! я изреку то, что скажет мне Господь.

И пришел он к царю. Царь сказал ему: Михей! идти ли нам войною на Рамоф Галаадский, или нет? И сказал тот ему: иди, будет успех, Господь предаст его в руку царя.

И сказал ему царь: еще и еще заклинаю тебя, чтобы ты не говорил мне ничего, кроме истины во имя Господа.

И сказал он: я вижу всех Израильтян, рассеянных по горам, как овец, у которых нет пастыря. И сказал Господь: нет у них начальника, пусть возвращаются с миром каждый в свой дом.

И сказал царь Израильский Иосафату: не говорил ли я тебе, что он не пророчествует о мне доброго, а только худое?

И сказал Михей: выслушай слово Господне: я видел Господа, сидящего на престоле Своем, и все воинство небесное стояло при Нем, по правую и по левую руку Его;

и сказал Господь: кто склонил бы Ахава, чтобы он пошел и пал в Рамофе Галаадском? И один говорил так, другой говорил иначе;

и выступил один дух, стал пред лицем Господа и сказал: я склоню его. И сказал ему Господь: чем?

Он сказал: я выйду и сделаюсь духом лживым в устах всех пророков его. Господь сказал: ты склонишь его и выполнишь это; пойди и сделай так.

И вот, теперь попустил Господь духа лживого в уста всех сих пророков твоих; но Господь изрек о тебе недоброе.

И подошел Седекия, сын Хенааны, и, ударив Михея по щеке, сказал: как, неужели от меня отошел Дух Господень, чтобы говорить в тебе?

И сказал Михей: вот, ты увидишь это в тот день, когда будешь бегать из одной комнаты в другую, чтоб укрыться,

и сказал царь Израильский: возьмите Михея и отведите его к Амону градоначальнику и к Иоасу, сыну царя,

и скажите: так говорит царь: посадите этого в темницу и кормите его скудно хлебом и скудно водою, доколе я не возвращусь в мире.

И сказал Михей: если возвратишься в мире, то не Господь говорил чрез меня. И сказал: слушай, весь народ!

И пошел царь Израильский и Иосафат, царь Иудейский, к Рамофу Галаадскому.

И сказал царь Израильский Иосафату: я переоденусь и вступлю в сражение, а ты надень твои царские одежды. И переоделся царь Израильский и вступил в сражение.

Сирийский царь повелел начальникам колесниц, которых у него было тридцать два, сказав: не сражайтесь ни с малым, ни с великим, а только с одним царем Израильским.

Начальники колесниц, увидев Иосафата, подумали: "верно это царь Израильский ", и поворотили на него, чтобы сразиться с ним. И закричал Иосафат.

Начальники колесниц, видя, что это не Израильский царь, поворотили от него.

А один человек случайно натянул лук и ранил царя Израильского сквозь швы лат. И сказал он своему вознице: повороти назад и вывези меня из войска, ибо я ранен.

Но сражение в тот день усилилось, и царь стоял на колеснице против Сириян, и вечером умер, и кровь из раны лилась в колесницу.

И провозглашено было по всему стану при захождении солнца: каждый иди в свой город, каждый в свою землю!

И умер царь, и привезен был в Самарию, и похоронили царя в Самарии.

И обмыли колесницу на пруде Самарийском, и псы лизали кровь его, и омывали блудницы, по слову Господа, которое Он изрек.

Прочие дела Ахава, все, что он делал, и дом из слоновой кости, который он построил, и все города, которые он строил, описаны в летописи царей Израильских.

И почил Ахав с отцами своими, и воцарился Охозия, сын его, вместо него.

Иосафат, сын Асы, воцарился над Иудеею в четвертый год Ахава, царя Израильского.

Тридцати пяти лет был Иосафат, когда воцарился, и двадцать пять лет царствовал в Иерусалиме. Имя матери его Азува, дочь Салаиля.

Он ходил во всем путем отца своего Асы, не сходил с него, делая угодное пред очами Господними.

Только высоты не были отменены; народ еще совершал жертвы и курения на высотах.

(22-44)Иосафат заключил мир с царем Израильским.

(22-45)Прочие дела Иосафата и подвиги его, какие он совершил, и как он воевал, описаны в летописи царей Иудейских.

(22-46)И остатки блудников, которые остались во дни отца его Асы, он истребил с земли.

(22-47)В Идумее тогда не было царя; был наместник царский.

(22-48)Иосафат сделал корабли на море, чтобы ходить в Офир за золотом; но они не дошли, ибо разбились в Ецион-Гавере.

(22-49)Тогда сказал Охозия, сын Ахава, Иосафату: пусть мои слуги пойдут с твоими слугами на кораблях. Но Иосафат не согласился.

И почил Иосафат с отцами своими и был погребен с отцами своими в городе Давида, отца своего. И воцарился Иорам, сын его, вместо него.

Охозия, сын Ахава, воцарился над Израилем в Самарии, в семнадцатый год Иосафата, царя Иудейского, и царствовал над Израилем два года,

и делал неугодное пред очами Господа, и ходил путем отца своего и путем матери своей и путем Иеровоама, сына Наватова, который ввел Израиля в грех:

он служил Ваалу и поклонялся ему и прогневал Господа Бога Израилева всем тем, что делал отец его.