21

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Після цих подій сталось таке: у Навота езреелія був виноградник у Єзреелі коло палати Ахава, царя самарійського.

Раз якось каже Ахав Навотові: «Відступи мені свій виноградник, я зроблю собі з нього город, бо він так близько до моєї палати. Я тобі дам за нього ліпший виноградник, або, як хочеш, заплачу тобі за нього грошима.»

Навот відповів Ахавові: «Борони мене, Господи, щоб я відступив тобі спадщину моїх батьків!»

Повернувсь Ахав у свою палату, сумний та сердитий із-за відповіді, що йому дав Навот єзреелій, коли сказав: Не можу відпустити тобі спадщину моїх батьків. Кинувся на ліжко, одвернув обличчя й не хотів нічого їсти.

Ввійшла до нього його жінка Єзавель і каже йому: «Чого ти такий сумний, що й хліба не їси?»

Він відповів їй: «Я розмовляв з Навотом езреелієм і кажу йому: відпусти мені свій виноградник за гроші, або, як хочеш, дам тобі за нього другий, а він мені: Не можу відступити тобі мого виноградника.»

Тут Єзавель, його жінка, йому й мовить: «Добрий мені з тебе цар над Ізраїлем! Устань, їж і не журися; я дам тобі виноградник Навота, езреелія.»

І написала вона ім'ям Ахава листи, запечатала їх його печаттю та й послала до старших та значних, що жили з Навотом у його місті.

У листах же писала таке: «Оголосіть піст і посадіть Навота на чолі народу.

Навпроти нього посадіть двох нікчем, які свідчили б проти нього й казали: Ти хулив Бога й царя! Потім виведіть його та й побийте камінням на смерть.»

Мужі його (Навота) міста, старші й значні, що жили з ним у місті, зробили так, як наказала їм Єзавель, як стояло написано в листах, що їм послала.

Оголосили піст і посадили Навота на чолі народу.

Прийшло й двоє нікчем і посідали навпроти нього, і стали ті недобрі люди перед народом свідчити проти Навота й казати: Навот, мовляв, хулив Бога й царя. І вивели його за місто й побили камінням на смерть.

А тоді послали сповістити Єзавель: «Навота побито камінням, він умер.»

Як тільки почула Єзавель, що Навота побито камінням і що він умер, сказала Ахавові: «Вставай, забирай виноградник Навота езреелія, що не хотів тобі його дати за гроші, бо Навот уже не живе, він умер.»

Коли Ахав почув, що Навот умер, устав він і пішов у виноградник Навота, єзреелія, щоб його посісти.

Тоді до Іллі тішбія надійшло таке слово Господнє:

«Встань, іди назустріч Ахавові, цареві ізраїльському, що в Самарії. Він саме тепер у винограднику Навота, він зійшов туди, щоб його собі забрати.

Скажи йому: Так говорить Господь: То ти убив та ще береш у посідання? - Далі скажи: Так говорить Господь: На тому самому місці, де пси лизали кров Навота, лизатимуть вони твою кров.»

Ахав сказав до Іллі: «Таки знайшов єси мене, вороже?» Той відповів: «Знайшов, бо ти запродав себе, щоб робити зло в очах Господніх.

Я наведу на тебе лихо; я вимету тебе геть, я викоріню в Ахава все чоловічої статі, усіх рабів і вільних в Ізраїлі.

Я зроблю з твоїм домом так, як зробив з домом Єровоама, сина Навата, і з домом Вааси, сина Ахії, бо ти мене довів до гніву і ввів у гріх Ізраїля.»

Та й проти Єзавелі вирік Господь: «Пси пожеруть Єзавель на єзреельськім полі.

Хто в Ахава помре в місті, того пожеруть пси, а хто помре у полі, клюватимуть птиці небесні.»

І справді не було нікого такого, як Ахав, що (так) запродався б чинити зло в очах Господніх, а до того підводила його Єзавель, жінка його.

Він виробляв гидоти над усяку міру, ходивши слідом за бовванами, зовсім так, як чинили аморії, що їх Господь прогнав був перед синами Ізраїля.

Почувши ті слова, Ахав роздер на собі одежу, надягнув на тіло вереття, постив, спав у веретті і ходив пригноблений.

І надійшло до Іллі тішбія таке слово Господнє:

«Чи ти бачив, як Ахав упокоривсь передо мною? За те, що він упокоривсь передо мною, не наведу лиха за його життя; за життя його сина наведу лихо на його дім.»

Переклад Огієнка

І сталося по цих пригодах таке. У їзреелянина Навота, що в °зреелі, був виноградник при палаті Ахава, самарійського царя.

І говорив Ахав до Навота, кажучи: Дай мені свого виноградника, і він буде мені за яринного города, бо він близький до мого дому. А я дам тобі замість нього виноградника ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, я дам тобі срібла, ціну його.

І сказав Навот до Ахава: Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків.

І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот, бо той сказав: Не дам тобі спадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

І прийшла до нього жінка його Єзавель та й сказала йому: Чого це твій дух сумний, і ти не їси хліба?

І сказав він до неї: Бо я говорив до їзреелянина Навота. І сказав я йому: Дай мені свого виноградника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого виноградника!

І сказала до нього його жінка Єзавель: Отепер ти зробишся царем над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я.

І понаписувала вона листи в імені Ахава, і позапечатувала їх його печаткою, та й порозсилала ті листи до старших та до вельможних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.

А в тих листах вона понаписувала так: Оголосіть піст, і посадіть Навота на чолі народу.

І посадіть двох негідних людей навпроти нього, нехай свідчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І виведіть його, і вкаменуйте його, і нехай він помре...

І зробили мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзавель, як було написано в листах, які вона порозсилала до них.

Оголосили вони піст, і посадили Навота на чолі народу.

І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: Навот зневажив Бога й царя! І вивели його поза місто, та й укаменували його камінням, і він помер...

І послали вони до Єзавелі, говорячи: Навот укаменований і помер.

І сталося, як почула Єзавель, що Навот укаменований і помер, то сказала Єзавель до Ахава: Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Навот не живий, а помер.

І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.

І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:

Устань, зійди назустріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Сирії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.

І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!

І сказав Ахав до Іллі: Ось ти знайшов мене, вороже мій! А той відказав: Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Господніх очах.

Ось Я спроваджую на тебе лихо, і вигублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мочить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!

І зроблю з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгнівив ти Мене та ввів у гріх Ізраїля.

І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: Пси з'їдять Єзавель на передмур'ї °зреелу.

Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне.

Бо ще не було такого, як Ахав, що запродався чинити зло в Господніх очах, що його намовила жінка його Єзавель.

І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили амореяни, що їх Господь повиганяв перед Ізраїлевими синами.

І сталося, як Ахав почув ці слова, то роздер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у веретищі, і ходив сумовито...

І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:

Чи ти спостеріг, що Ахав упокорився перед лицем Моїм? За те, що він упокорився перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів, за днів його сина наведу Я те лихо на його дім.

Переклад Куліша

Після сих бувальщин сталося таке: У Езреелїя Набота був виноградник ув Езреелї коло палати Ахабової, царя Самарийського.

От і каже Ахаб Наботові: Поступись менї твоїм виноградником, щоб обернути менї його на овощний сад. Я ж тобі дам лучший виноградник, або, коли схочеш, заплачу за його тобі грошима.

Набот же відказав: Оборони мене, Господи, від того, щоб я відступив тобі наслїддє батьків моїх!

І вернувсь Ахаб у свою палату сумний й гнївний через відповідь, що дав йому Езреелїй Набот словами: Не можу поступитись тобі наслїддєм батьків моїх. І лїг він на постїль свою, одвернув лице й не схотїв нїчого їсти.

І ввійшла його супруга Езабель до його та й каже йому: Чого ти такий сумний, що й хлїба не їси?

Відказав їй: Оце я розмовляв із Езреелїєм Наботом та й кажу йому: Поступись менї твоїм виноградником за гроші, або, коли схочеш, дам тобі за його другий, а він каже: Не можу поступитись тобі моїм виноградником.

І відказала йому супруга його Езабель: Що б то за царство було в Ізраїлї, як би ти так поводився? Встань, їж і не журися; я добуду тобі виноградник Езрееля Набота.

І понаписувала вона ймям Ахабовим письма, позапечатувала їх його ж печатю, та й послала ті листи до громадських мужів, і старшини в його городї, що жили з Наботом.

У листах же писала таке: Оголосїть піст та й посадїть Набота на первому місцї в народнїй радї,

А навпроти його посадїте двох нужденників, щоб вони сьвідкували проти його й казали: Ти хулив Бога й царя. А потім виведїть його та й побийте каміннєм на смерть.

І мужі города його, значні й старшини, що жили в його городї, вчинили, як наказала їм Езабель, як стояло написане в листах, що переслала їм.

З'ясували вони піст, та й посадили Набота між найпереднїйшими народу.

І прийшли два нужденники; посїдали навпроти його, й сьвідкували проти його ті недобрі люде й говорили: Набот проклинав Бога й царя. І вивели його поза город та й побили каміннєм на смерть.

А тодї сповістили Езабелю: Набота побито каміннєм, і він умер.

Скоро ж почула Езабель, що Набота побито каміннєм і він умер, сказала вона Ахабові: Вставай, бери в посїданнє виноградник Езреелїя Набота, що не хотїв віддати його тобі за срібло, бо Набот уже не жиє, він умер.

Коли почув Ахаб, що Набот убитий, то й встав він та й поїхав у виноградник Набота Езреелїя, щоб його посїсти.

Та прийшло слово Господнє до Ілиї Тесбія, таке:

Збірайся, йди на встрічу Ахабові, цареві Ізраїлському, що в Самариї - він саме тепер у винограднику Набота, що пійшов узяти його в державу, -

І промов до його: Так говорить Господь: Се ти вбив, та ще й входиш у наслїддє? а далїй промов: Тако глаголе Господь: На тому врочищі, де пси лизали кров Наботову, лизати муть вони й твою кров.

І сказав Ахаб Ілиї: Таки знайшов ти мене, вороже? Він же відказав: Знайшов; ти бо неначе запродав себе, щоб чинити таке, що Господеві не до вподоби;

За те я накличу на тебе лихо і вимету за тобою, й викореню ув Ахаба й те, що мочить до стїни, те що під замком і що покинуте в Ізраїлї;

І вчиню я з твоїм домом так, як учинив із домом Еробоамовим Набатенковим, і з домом Баасиним Ахієнковим, за тяжку досаду, що роздосадував єси мене й довів Ізраїля до гріхів.

І про Езабелю вирік Господь: пси пожруть Езабелю за муром Езреелевим:

Хто в Ахаба в городї вмре, того пожруть пси; хто ж на полі вмре, того птаство піднебесне пожирати ме.

Нїкого ще такого не бувало, як Ахаб, щоб оддававсь так, чинити противнє перед Господом, а до того підводила його жінка його Езабель.

Він виробляв над усяку міру гидке, ходючи слїдом за ідолами, зовсїм так, як чинили Аморії, що їх Господь вигубив зперед очей синів Ізрайлевих.

Почувши ж Ахаб сї слова, роздер на собі одежу, надїв волосяне веретище на тїло й постив, і спав у веретищі й ходив, звісивши голову.

І прийшло слово Господнє до Ілиї Тесбія, таке:

Чи постеріг єси, як упокоривсь Ахаб передо мною? Що він впокорився передо мною, не дам лихій годинї прийти за його віку; в днї сина його нашлю горе на дом його.

Переклад УБТ Турконяка

(20-1)І був один виноградник в Навутея Єзраїліта при тоці Ахаава царя Самарії.

(20-2)І сказав Ахаав до Навутея, мовлячи: Дай мені твій виноградник і буде мені на город ярини, бо він близько до мого дому, і дам тобі інший виноградник, кращий від нього. Якщо ж вгодить перед тобою, дам тобі срібло взамін за цей твій виноградник, і буде мені на город для ярини.

(20-3)І сказав Навутей до Ахаава: Хай не буде мені перед моїм Богом, щоб я віддав тобі насліддя моїх батьків.

(20-4)І дух Ахаава був засмучений, і він ліг на своє ліжко і його лице підупало і не їв хліба.

(20-5)І ввійшла Єзавела його жінка до нього і заговорила до нього: Чому твій дух засмучений і ти не їси хліб?

(20-6)І сказав до неї: Томущо я сказав до Навутея Єзраїліта, мовлячи: Дай мені твій виноградник за гроші, якщо ж бажаєш, дам тобі інший виноградник замість нього. І він сказав: Не дам тобі насліддя моїх батьків.

(20-7)І сказала до нього Єзавель його жінка: Ти тепер так чиниш, царю Ізраїля? Встань, їж хліб і будь собі. Я дам тобі виноградник Навутея Єзраїліта.

(20-8)І вона написала письмо в імені Ахаава і запечатала його печаттю і післала письмо до старшин і свобідних, що жили з Навутеєм.

(20-9)І в письмі написано, кажучи: Постіть постом і посадіть Навутея перед народом.

(20-10)І посадіть двох мужів, синів переступників, напроти нього, і хай засвідчать йому, кажучи: Він поблагословив Бога і царя. І хай виведуть його і закаменують його,

(20-11)і хай помре. І зробили мужі його міста, старшини і свобідні, що жили в його місті, так як післала до них Єзавель, так як (було) написано в письмі, яке до них післала.

(20-12)Назвали піст і Навутея посадили перед народом,

(20-13)і прийшли два мужі, сини переступники, і сіли напроти нього, і засвідчили проти нього, кажучи: Ти поблагословив Бога і царя. І вивели його поза місто і закаменували його камінням, і він помер.

(20-14)І післали до Єзавелі, мовлячи: Навутей закаменований і помер.

(20-15)І сталося як почула Єзавель, і сказала до Ахаава: Встань, унаслідуй виноградник Навутея Єзраїліта, який не дав тобі за гроші, бо в живих немає Навутея, бо помер.

(20-16)І сталося як Ахаав почув, що помер Навутей Єзраїліт, і роздер свою одіж і зодягнувся в мішок. І сталося після цього і встав і пішов Ахаав до виноградника Навутея Єзраїліта, щоб його унаслідити.

(20-17)І сказав Господь до Ілії Тесвітянина, мовлячи:

(20-18)Встань і піди на зустріч Ахаавові цареві Ізраїля, що в Самарії. Ось він у винограднику Навутея, бо пішов туди його унаслідити.

(20-19)І скажеш йому, мовлячи: Так говорить Господь: Оскільки ти забив і унаслідив, через це так говорить Господь: На кожному місці, де свині і пси полизали кров Навутея, там пси полижуть твою кров, і розпусниці помиються в твоїй крові.

(20-20)І сказав Ахаав до Ілії: Чи ти мене знайшов, мій вороже? І він сказав: Знайшов, томущо глупо ти себе продав, щоб чинити погане перед Господом, щоб його розгнівити.

(20-21)Так каже Господь: Ось я наводжу на тебе зло і запалю за тобою і вигублю в Ахаава того, що відливає проти стіни, і замкненого і того, що остався в Ізраїлі.

(20-22)І дам твій дім, як дім Єровоама сина Навата і як дім Вааса сина Ахія за розгнівання, яким ти розгнівив, і що ти довів до гріха Ізраїля.

(20-23)І Господь, сказав Єзавелі, мовлячи: Пси пожеруть її в твердині Єзраєла.

(20-24)Мерця з Ахаава в місті поїдять пси, і його мерця на рівнині поїдять небесні птахи.

(20-25)Лише глупий Ахаав, що продався, щоб чинити погане перед Господом, бо перевернула його Єзавеля його жінка.

(20-26)І він став дуже мерзенним, щоб іти за мерзенностями, за всім, що вчинив Аморрей, якого Господь вигубив з перед лиця синів Ізраїля.

(20-27)І як через слово розкаявся Ахаав перед лицем Господа, і пішов, плачучи, і роздер свою одіж і зодягнувся в мішок, по свому тілі, і попостив і зодягнувся в мішок в дні, в якому побив Навутея Єзраїліта,

(20-28)і було господне слово рукою його раба Ілії про Ахаава, і сказав Господь:

(20-29)Чи ти побачив, як розкаявся Ахаав перед моїм лицем? Не наведу зло в його днях, але наведу зло в днях його сина.

Російський синодальний переклад

И было после сих происшествий: у Навуфея Изреелитянина в Изреели был виноградник подле дворца Ахава, царя Самарийского.

И сказал Ахав Навуфею, говоря: отдай мне свой виноградник; из него будет у меня овощной сад, ибо он близко к моему дому; а вместо него я дам тебе виноградник лучше этого, или, если угодно тебе, дам тебе серебра, сколько он стоит.

Но Навуфей сказал Ахаву: сохрани меня Господь, чтоб я отдал тебе наследство отцов моих!

И пришел Ахав домой встревоженный и огорченный тем словом, которое сказал ему Навуфей Изреелитянин, говоря: не отдам тебе наследства отцов моих. И лег на постель свою, и отворотил лице свое, и хлеба не ел.

И вошла к нему жена его Иезавель и сказала ему: отчего встревожен дух твой, что ты и хлеба не ешь?

Он сказал ей: когда я стал говорить Навуфею Изреелитянину и сказал ему: "отдай мне виноградник твой за серебро, или, если хочешь, я дам тебе другой виноградник вместо него", тогда он сказал: "не отдам тебе виноградника моего".

И сказала ему Иезавель, жена его: что за царство было бы в Израиле, если бы ты так поступал? встань, ешь хлеб и будь спокоен; я доставлю тебе виноградник Навуфея Изреелитянина.

И написала она от имени Ахава письма, и запечатала их его печатью, и послала эти письма к старейшинам и знатным в его городе, живущим с Навуфеем.

В письмах она писала так: объявите пост и посадите Навуфея на первое место в народе;

и против него посадите двух негодных людей, которые свидетельствовали бы на него и сказали: "ты хулил Бога и царя "; и потом выведите его, и побейте его камнями, чтоб он умер.

И сделали мужи города его, старейшины и знатные, жившие в городе его, как приказала им Иезавель, так, как писано в письмах, которые она послала к ним.

Объявили пост и посадили Навуфея во главе народа;

и выступили два негодных человека и сели против него, и свидетельствовали на него эти недобрые люди пред народом, и говорили: Навуфей хулил Бога и царя. И вывели его за город, и побили его камнями, и он умер.

И послали к Иезавели сказать: Навуфей побит камнями и умер.

Услышав, что Навуфей побит камнями и умер, Иезавель сказала Ахаву: встань, возьми во владение виноградник Навуфея Изреелитянина, который не хотел отдать тебе за серебро; ибо Навуфея нет в живых, он умер.

Когда услышал Ахав, что Навуфей был убит, встал Ахав, чтобы пойти в виноградник Навуфея Изреелитянина и взять его во владение.

И было слово Господне к Илии Фесвитянину:

встань, пойди навстречу Ахаву, царю Израильскому, который в Самарии, вот, он теперь в винограднике Навуфея, куда пришел, чтобы взять его во владение;

и скажи ему: "так говорит Господь: ты убил, и еще вступаешь в наследство?" и скажи ему: "так говорит Господь: на том месте, где псы лизали кровь Навуфея, псы будут лизать и твою кровь ".

И сказал Ахав Илии: нашел ты меня, враг мой! Он сказал: нашел, ибо ты предался тому, чтобы делать неугодное пред очами Господа.

Так говорит Господь: вот, Я наведу на тебя беды и вымету за тобою и истреблю у Ахава мочащегося к стене и заключенного и оставшегося в Израиле.

И поступлю с домом твоим так, как поступил Я с домом Иеровоама, сына Наватова, и с домом Ваасы, сына Ахиина, за оскорбление, которым ты раздражил Меня и ввел Израиля в грех.

Также и о Иезавели сказал Господь: псы съедят Иезавель за стеною Изрееля.

Кто умрет у Ахава в городе, того съедят псы, а кто умрет на поле, того расклюют птицы небесные;

не было еще такого, как Ахав, который предался бы тому, чтобы делать неугодное пред очами Господа, к чему подущала его жена его Иезавель;

он поступал весьма гнусно, последуя идолам, как делали Аморреи, которых Господь прогнал от лица сынов Израилевых.

Выслушав все слова сии, Ахав разодрал одежды свои, и возложил на тело свое вретище, и постился, и спал во вретище, и ходил печально.

И было слово Господне к Илии Фесвитянину, и сказал Господь:

видишь, как смирился предо Мною Ахав? За то, что он смирился предо Мною, Я не наведу бед в его дни; во дни сына его наведу беды на дом его.