Ілля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до Ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово.»
І надійшло до нього таке слово Господнє:
«Іди звідси й повернися на схід сонця та сховайся коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану.
Ти питимеш з потоку, а крукам я повелів, щоб постачали там тобі їжу.»
Пішов він і зробив на Господній наказ, і рушив, і оселився коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану.
Круки приносили йому хліба й м'яса вранці та хліба й м'яса ввечері, а пив він з потоку.
Та ось по деякому часі висох потік, бо не було дощу в країні.
Тоді надійшло до нього таке слово Господнє:
«Встань, іди в Сарепту сидонську і перебувай там. Я повелів там удові, щоб давала тобі їсти.»
Устав він та й подався в Сарепту; прийшов до воріт міста, аж ось удовиця збирає дрова. Покликав він її та й каже: «Дай мені, будь ласка, трохи води з глечика напитись.»
Як же вона йшла по воду, кликнув у слід і каже: «Приниси мені, будь ласка, і шматок хліба.»
Вона ж каже: «Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема в мене нічого печеного, тільки пригорща муки в посудині та трошки олії у глечику. Оце назбираю трохи дров та повернувшись, приготую, що маю, собі та синові, а там з'їмо й помремо.»
Ілля ж їй: «Не журись, іди й зроби, як сказала; тільки наперед спечи мені коржика і принеси сюди, собі ж і синові приготуєш опісля.
Так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Посуд з мукою не спорожниться, глечик з олією не опустіє аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.»
Пішла вона й зробила, як сказав їй Ілля; і їла вона, він і її син довго.
Посуд з мукою не спорожнювався, глечик з олією не вичерпувався, за словом, що Господь сказав через Іллю.
Після цього занедужав син тієї жінки, що її була господа, і недуга його була така важка, що зостався без віддиху.
І каже вона до Іллі: «Що мені чинити з тобою, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене на те, щоб нагадати мої гріхи та навести смерть на мого сина.»
А він сказав до неї: «Дай мені сюди твого сина.» І взяв у неї з лона, поніс його на гору у світлицю, де мешкав, та й поклав його на своїй постелі.
Тоді візвав Господа словами: «Господи, Боже мій! Невже ж ти хочеш заподіяти таке зло вдовиці, де я гостював, щоб навести смерть на її сина?»
І простягся тричі над хлопчиком і візвав до Господа словами: «Господи, Боже мій, вчини так, благаю, щоб душа цього хлопчика повернулась до нього!»
Почув Господь голос Іллі, і душа хлопцева повернулась до нього, і він ожив.
Узяв Ілля хлопця, зніс його зо світлиці вниз у хату та й передав матері, кажучи: «Дивися, син твій живий.»
Жінка ж сказала Іллі: «Тепер я знаю, що ти - чоловік Божий та що слово Господнє в устах твоїх -правда.»
І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!
І було до нього слово Господнє, говорячи:
Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
І станеться, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.
І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
А круки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.
І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.
І було Господнє слово до нього, говорячи:
Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.
І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап'юся.
І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку!
А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо...
І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім.
Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі.
І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні,
дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що говорив через Іллю.
І сталося по тих пригодах, заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому.
І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!...
І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?
І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!
І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила...
І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!
І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх правда!
І сказав Ілия Тесбій, із горожан Галаадських, до Ахаба: Так певно, як живе Господь, Бог Ізрайлїв, що я стою на службі в його, сього року не буде нї роси, нї дощу, хиба на моє слово.
І прийшло до його слово Господнє таке:
Ізійди звідсї й поверни на схід сонця, та й сховайсь, коло потока Хората, що навпроти Йорданї:
З сього потока пити меш, а крукам повелїв я обмислювати тебе їдою там.
І вчинив він по наказу Господньому, пійшов та й пробував на бурчацї Хоратї, що навпроти Йорданї.
І приносили йому круки хлїба й мясива уранцї й хлїба й мясива ввечері, а з бурчака він пив.
По якомуся ж часї висох потік, бо не було в землї дощу.
І прийшло до його слово Господнє таке:
Встань і йди в Сарепту Сидонську, та й пробувай там. Дав я там удові повелїннє кормити тебе.
І рушив та й подавсь у Сарепту. І як прийшов до воріт города, аж ось вдовиця збірає собі тріски. І озветься до неї та й просить: Дай менї трохи води в глечик напитись.
Як пійшла ж вона по воду, кликнув він услїд їй та й просить: Принеси менї, будьласко, й хлїба шматок.
Вона ж каже: Так певно, як Господь, Бог твій, живе, нема в мене нїчого печеного, тільки з пригорщ муки в глеку та трошки олїї в банцї. Оце назбіраю трохи трісок та, вернувшись додому, зготую чого собі та синові, а як ізїмо, тодї вже й помремо.
Ілия ж каже їй: Не журися, йди додому та й зроби, як казала єси; тільки наперід спечи менї коржика та й принеси сюди, собі ж і синові твойму зготуєш опісля:
Так бо глаголе Господь, Бог Ізрайлїв: Борошно в гладисцї не зменьшиться й олїї в питунцї не убуде до того дня, аж пішле Господь на землю дощ.
І пійшла вона й зробила, як промовив їй Ілия, й їла вона, й він і дом її.
Муки в глецї не меншіло й олїї в банцї не убувало, по слову Господньому, що сказав через Ілию.
Послї сього занедужав син удовин, що її була господа, а недуга його так була тяжка, що вже й дихати не міг.
І каже вона Ілиї: Що менї чинити з тобою, чоловіче Божий? Прийшов єси до мене тільки про те, щоб нагадати мої провини, щоб за те вмер син мій.
Він же сказав їй: Дай менї сюди синка твого. І взяв його з її лона, понїс його в горішню сьвітличку, де жив, та й положив на постелї в себе.
Тодї озвавсь до Господа й промовив: Господи, Боже мій! чи ти ж бо заподїєш таке зло вдовицї, де я гостюю, що вмре її синок?
І нахилився тричі над хлопцем, й озвавсь до Господа й промовив: Господи, Боже мій! дай же бо так, щоб душа сього хлопчика вернулась у його.
І почув Господь поклик Ілиїн, і душа хлопцева вернулась у його, так що він ожив.
Ілия ж узяв хлопця, понїс його з верхньої сьвітлички в господу, та й передав матері, й промовив: Дивись, син твій ожив.
І сказала женщина Ілиї: Тепер я знаю, що ти чоловік Божий, та що слово Господнє в устах твоїх - правда.
І сказав Ілія пророк Тесвіт з Тесвони Ґалаадської до Ахава: Хай живе Господь Бог сил, Бог Ізраїля, якому я стою перед ним, якщо буде в цьому році роса і дощ, але хіба що словом моїх уст.
І прийшло господне слово до Ілії:
Іди звідси на схід і сховайся при потоці Хоррат, що перед лицем Йордану.
І буде, що питимеш з потока воду, і крукам заповідаю прогодувати тебе там.
І зробив Ілія за словом Господа і сів при потоці Хоррат перед лицем Йордану.
І круки приносили йому хліби вранці і мясо ввечорі, і з потоку він пив воду.
І сталося по днях і потік висох, бо не було дощу на землі.
І було господне слово до Ілії:
Встань і піди до Сарепти Сидонської. Ось Я заповів там жінці вдові тебе прогодувати.
І він встав і пішов до Сарепти до брам міста, і ось там жінка вдовиця збирала дерево. І закричав за нею Ілія і сказав їй: Принеси ж мені трохи води в збанку і випю.
І вона пішла взяти, і закричав за нею Ілія і сказав: Візьми ж мені кусень хліба в твою руку.
І сказала жінка: Хай живе Господь Бог твій, якщо є в мене хліб, але хіба лиш пригорща муки в відрі і трохи олії в посудині. І ось я збираю два полінця і ввійду і зроблю собі його і моїм дітям, і зїмо і помремо.
І сказав до неї Ілія: Кріпися, ввійди і зроби за твоїм словом. Але зроби мені з того перше малу паланицю і винесеш мені, собі ж і твоїм дітям зробиш пізніше.
Бо так говорить Господь: Відро муки не зменшиться і посудина олії не змаліє аж до дня, коли Господь дасть дощ на землю.
І пішла жінка і зробила. І їв він і вона і її діти.
І відро муки не зменшилося і посудина олії не змаліла за Господним словом, яке Він сказав рукою Ілії.
І сталося після цього і захворів син жінки пані дому, і його хвороба була дуже сильна аж доки не забракло в ньому духа.
І вона сказала до Ілії: Що мені і тобі, чоловіче божий, чи ти ввійшов до мене, щоб згадати мої несправедливості і забити мого сина.
І сказав Ілія до жінки: Дай мені твого сина. І він взяв його з її лона і поніс його на горище, в якому він сидів, і поклав його на своє ліжко.
І закричав Ілія і сказав: Горе мені, Господи свідку вдови, в якої я живу з нею, ти зло вчинив, щоб забити її сина.
І він вдихнув тричі на дитину і покликав Господа і сказав: Господи, Боже мій, хай же повернеться душа цієї дитини до неї.
І сталося так, і закричала дитина.
І він повів її з горища до дому і її дав її матері. І сказав Ілія: Глянь, твій син живе.
І сказала жінка до Ілії: Ось я пізнала, що ти є божим чоловіком і господне слово в твоїх устах правдиве.
И сказал Илия Фесвитянин, из жителей Галаадских, Ахаву: жив Господь Бог Израилев, пред Которым я стою! в сии годы не будет ни росы, ни дождя, разве только по моему слову.
И было к нему слово Господне:
пойди отсюда и обратись на восток и скройся у потока Хорафа, что против Иордана;
из этого потока ты будешь пить, а воронам Я повелел кормить тебя там.
И пошел он и сделал по слову Господню; пошел и остался у потока Хорафа, что против Иордана.
И вороны приносили ему хлеб и мясо поутру, и хлеб и мясо по вечеру, а из потока он пил.
По прошествии некоторого времени этот поток высох, ибо не было дождя на землю.
И было к нему слово Господне:
встань и пойди в Сарепту Сидонскую, и оставайся там; Я повелел там женщине вдове кормить тебя.
И встал он и пошел в Сарепту; и когда пришел к воротам города, вот, там женщина вдова собирает дрова. И подозвал он ее и сказал: дай мне немного воды в сосуде напиться.
И пошла она, чтобы взять; а он закричал вслед ей и сказал: возьми для меня и кусок хлеба в руки свои.
Она сказала: жив Господь Бог твой! у меня ничего нет печеного, а только есть горсть муки в кадке и немного масла в кувшине; и вот, я наберу полена два дров, и пойду, и приготовлю это для себя и для сына моего; съедим это и умрем.
И сказал ей Илия: не бойся, пойди, сделай, что ты сказала; но прежде из этого сделай небольшой опреснок для меня и принеси мне; а для себя и для своего сына сделаешь после;
ибо так говорит Господь Бог Израилев: мука в кадке не истощится, и масло в кувшине не убудет до того дня, когда Господь даст дождь на землю.
И пошла она и сделала так, как сказал Илия; и кормилась она, и он, и дом ее несколько времени.
Мука в кадке не истощалась, и масло в кувшине не убывало, по слову Господа, которое Он изрек чрез Илию.
После этого заболел сын этой женщины, хозяйки дома, и болезнь его была так сильна, что не осталось в нем дыхания.
И сказала она Илии: что мне и тебе, человек Божий? ты пришел ко мне напомнить грехи мои и умертвить сына моего.
И сказал он ей: дай мне сына твоего. И взял его с рук ее, и понес его в горницу, где он жил, и положил его на свою постель,
и воззвал к Господу и сказал: Господи Боже мой! неужели Ты и вдове, у которой я пребываю, сделаешь зло, умертвив сына ее?
И простершись над отроком трижды, он воззвал к Господу и сказал: Господи Боже мой! да возвратится душа отрока сего в него!
И услышал Господь голос Илии, и возвратилась душа отрока сего в него, и он ожил.
И взял Илия отрока, и свел его из горницы в дом, и отдал его матери его, и сказал Илия: смотри, сын твой жив.
И сказала та женщина Илии: теперь-то я узнала, что ты человек Божий, и что слово Господне в устах твоих истинно.