Та ось, за словом Господнім, прийшов з Юдеї в Бетел чоловік Божий, саме тоді, як Єровоам стояв коло жертовника, щоб покадити,
і, на наказ Господній, крикнув проти жертовника: «Жертовнику, жертовнику! Так каже Господь: Ось домові Давида народиться син, на ім'я Йосія; він заріже на тобі жерців узвиш, що кадять на тобі, і палитиме на тобі чоловічі кістки.»
Того ж дня дав також знак словами: «Ось знак, що так сказав Господь: цей жертовник розсядеться, і попіл, що на ньому, розсиплеться.»
Як тільки цар Єровоам почув слово Божого чоловіка, що цей крикнув проти жертовника в Бетелі, простяг від жертовника руку й повелів: «Схопіть його!» Але рука, що він простяг проти нього, всохла, і він не міг повернути її назад до себе.
Жертовник же розсівся, і попіл з жертовника розсипався, на знак, який дав Божий чоловік за наказом Господнім.
Тоді цар звернувся до Божого чоловіка й сказав: «Ублагай, прошу, обличчя Господа, Бога твого, і помолися за мене, щоб моя рука знов повернулась до мене.» Виблагав Божий чоловік обличчя Господнє, і царева рука повернулася знов до нього і стала, як перше.
І сказав цар до Божого чоловіка: «Ходи зо мною до господи і покріпись, і дам тобі гостинця!»
Та Божий чоловік сказав цареві: «Хоч би ти давав мені половину твого дому я не піду з тобою; нічого не буду ані їсти, ані пити на цім місці,
бо так мені заповідано словом Господнім: не їстимеш, мовляв, ані не питимеш нічого і не повернешся тією дорогою, що йшов.»
От і пішов він іншою дорогою; не повернувся дорогою, якою прийшов у Бетел.
Жив у Бетелі один старий пророк. Сини його прийшли та й оповіли йому все, що зробив Божий чоловік у Бетелі того дня, і слова, що він сказав цареві, вони теж оповіли своєму батькові.
Батько спитав їх: «Яким шляхом пішов він звідси?» Сини вказали йому дорогу, якою пішов Божий чоловік, що був прийшов з Юдеї.
Він повелів синам: «Сідлайте мені осла.» І як осідлали йому осла, сів він на нього
та й поїхав слідом за Божим чоловіком і знайшов його, як він сидів під дубом. Питає його: «Чи ти Божий чоловік, що прийшов з Юдеї?» Той відповів: «Я.»
І просить його: «Ходи зо мною та з'їси щось.»
Він же відповідає: «Не можу повернутися з тобою й піти до тебе, не можу нічого ні їсти, ні пити тут з тобою,
бо Господь мені наказав: Не їстимеш ані не питимеш нічого там і не повернешся дорогою, якою прийшов.»
І каже той йому: «Я теж пророк, як і ти, і ангел говорив мені на наказ Господній: Заверни його до себе в хату, щоб він щось із'їв і випив.» Так обманув він його.
Вернувся той до нього та й їв і пив у нього.
Та ось коли вони були ще за столом, прийшло слово Господнє до пророка, що завернув його,
і закликав він до Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї: «Так говорить Господь: За те, що ти спротивився Господньому велінню і не пильнував заповіді, яку заповідав тобі Господь, Бог твій,
а повернувся та їв і пив на місці, про яке він сказав тобі, щоб ти не їв і не пив там, - тіло твоє не ввійде до гробу батьків твоїх.»
Після того, як той наївся й напився, пророк осідлав йому осла, і він від'їхав.
Та як уже їхав, зустрів його в дорозі лев та й вмертвив його. І лежав його труп, простягнутий на дорозі, а осел стояв коло нього, стояв і лев коло трупа.
Якже проходили люди мимо, побачили труп, простягнутий на дорозі й лева, що стояв коло трупа. Прийшли вони й розповіли про це в місті, де жив старий пророк.
Почувши про це пророк, що завернув був його з дороги, сказав: «Це Божий чоловік, що спротивився Господньому велінню, тим і видав Господь його левові, що роздер його на смерть, за словом, що Господь сказав йому.»
І сказав синам своїм: «Осідлайте мені осла!» Ті осідлали.
Поїхав він і знайшов трупа, простягнутого на дорозі; осел же і лев стояли коло нього. Лев не жер трупа і не роздер осла.
Підняв він трупа Божого чоловіка, поклав на осла та привіз назад. Отак прийшов старий пророк у своє місто, щоб оплакати та поховати його.
Він поклав трупа до своєї гробниці, і плакали по ньому: «Ой братіку мій!»
А поховавши його, сказав він до своїх синів: «Як вмру, то поховайте мене у гробниці, де поховано Божого чоловіка; коло його костей покладіть мої кості,
бо збудеться напевно слово, що він, на Господнє веління, крикнув проти жертовника в Бетелі та проти всіх капищ, що на узвишшях у містах самарійських.»
Але й після цього не звернув Єровоам із своєї лихої дороги, а настановляв і далі з простих людей Жерцями на висотах. Хто тільки хотів, того призначав він жерцем на узвишшях.
Оце ж і звело дім Єровоама до гріха, що призвів його до погибелі й заглади з лиця землі.
А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім'я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!...
І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе...
А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...
А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим...
І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!
А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...
Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!
І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.
І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я.
І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба!
А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!
А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду!
І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду...
І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...
І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...
Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.
І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали.
І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер осла.
І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!
І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!
Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.
По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.
І ось появивсь у Бетелї, по слову Господньому, чоловік Божий з Юдеї саме тодї, як Еробоам стояв коло жертівника, щоб закадити.
Сей промовив до жертівника слово Господнє й сказав: Жертівнику, о жертівнику! тако глаголе Господь: Оце народиться домові Давидовому син, на ймя Йосія й заколювати ме на тобі жерцїв вижин, що кадять на тобі, й палити ме на тобі чоловічі кістки!
І дав того ж дня знак словами: Ось вам знамено, що се сказав Господь: Сей жертівник розсядеться й попіл, що на йому, розсиплеться.
Як же почув царь слово Божого чоловіка, що сей промовив до жертівника в Бетелї, простяг Еробоам від жертівника руку й повелїв: Хапайте його! І всохла рука в його, що проти його простяг, і не зміг уже її повернути 'д собі.
Жертівник же розсївся, й попіл з жертівника розсипався, по знакові, який дав Божий чоловік із наказу Господнього.
І промовив царь до Божого чоловіка: Ублагай же Господа, Бога твого, й помолись за мене, щоб менї повернути знов руку 'д собі! І вблагав Божий чоловік лице Господнє, і рука царева повернулась ід йому й сталась такою, як вперед була.
І сказав царь чоловікові Божому: Ходи зо мною в господу та покріпись їдою, й дам тобі гостинця.
Та чоловік Божий відказав цареві: Хоч би ти менї давав половину твого дому, то не пійду з тобою, не їсти му нїякого наїдку та й не пити му й води в твоїй господї;
Бо так менї заповідано словом Господнїм: Не їж там хлїба й не пий води й не вертайся тою дорогою, що йшов єси.
От і пійшов він другим шляхом звідти й не вернувсь тим самим шляхом, що ним прийшов у Бетель.
У Бетелї ж та жив собі старий пророк. І прийшли сини його та й оповідали йому все, що вчинив Божий чоловік у Бетелї того дня, й слова, що він промовив цареві. Як оповідали ж вони те свойму батькові,
Спитав їх батько їх: Яким шляхом пійшов він звідти? І вказали йому сини його дорогу, що нею пійшов Божий чоловік, прийшовший з Юдеї.
Він же повелїв синам своїм: Сїдлайте менї осла! І як осїдлали йому осла, сїв він на його,
І поїхав слїдом за Божим чоловіком, та й знайшов його седячого під дубом. І питає в його: Чи ти Божий чоловік, що прийшов із Юдеї? Відказав: Се я.
І просить його: Ходи зо мною в хату та покріпись.
Він же відказує: Не можу з тобою вертатись і пійти до тебе; не буду їсти хлїба анї води пити в сьому місцї,
Бо менї сказано словом Господнїм: Не їж хлїба, й не пий там води та й не вертай тою дорогою, що нею йшов єси.
І каже той йому: Та ж і я пророк, такий як ти, й ангел говорив менї словом Господнїм: Заверни його у господу, щоб він попоїв хлїба й напився води. Се ж він зрадив його.
І вернувсь той з ним і попоїв у його в дому хлїба й напився води.
Ще ж вони седїли за столом, як прийшло слово Господнє до пророка, що завернув того,
І озвався він до Божого чоловіка, що прийшов із Юдеї: Оттак говорить Господь: За те, що ти супротивився велїнню Господньому, та й не пильнував заповідї, яку дав тобі Господь, Бог твій,
А вернувсь, їв хлїба й пив води в тому місцї, що про його він заповідав тобі: не їж хлїба, ба нї пий води, за те тїло твоє не ввійде в гробовище батьків твоїх.
Після того, як той попоїв і напився, звелїв він осїдлати осла пророкові, що його завернув був назад.
І вирушив той. І зустрінув його в дорозї лев та й задавив його. І лежав труп його розпростертий на дорозї, а осел стояв коло його, стояв і лев коло трупа;
Як же проходили люде мимо, бачили труп розпростертий на дорозї й лева, що стояв коло трупа. І прийшовши, оповідували в городї, що в йому жив старий пророк.
Почувши про се пророк, що завернув був його з дороги, промовив: Се Божий чоловік, що супротивився велїнню Господньому, тим і подав Господь його левові, що роздер його й задавив, по слову Господньому, що заповів йому.
І рече синам своїм: Осїдлайте менї осла! І зробили се.
І поїхав і знайшов трупа його розпростертого на дорозї, осел же й лев стояли коло його. Лев нї трупа не жер, нї осла не роздер.
І підняв він трупа чоловіка Божого, положив на осла та й привіз назад. І прийшов старий пророк у свій город, щоб оплакати та поховати його.
І положив трупа в своє гробовище та й плакав по йому: Ой братіку ж мій!
А поховавши його, промовив до синів своїх: Як я умру, поховайте мене в гробу, де поховано Божого чоловіка; коло його костей положите мої костї.
Бо грозьба, що він по повелїнню Господньому промовив проти жертівника у Бетелї та проти всїх храмів на висотах у городах Самарийських, певно справдиться.
Та й після сього не звернув Еробоам із своєї ледачої дороги, а приставляв кого будь із людей жерцями на висотах. Хто бажав, тому й приручив жерецтво на висотах.
Оце ж і вело дом Еробоамів до провини й до погибелї та затрати його з землї.
І ось з Юди прийшов божий чоловік за господним словом до Ветилю, і Єровоам стояв при жертівникові, щоб принести жертву.
І той закликав до жертівника господним словом і сказав: Жертівнику, жертівнику, так говорить Господь: Ось в домі Давида син народжується, його імя Йосія, і принесе в жертву на тобі священиків високих (місць), що приносять на тобі жертву і спалить на тобі кості людей.
І в тому дні дав знак, кажучи: Це слово, яке сказав Господь, мовлячи: Ось розвалюється жертівник і пролиється жир, що на ньому.
І сталося, як цар Єровоам почув слова божого чоловіка сказані над жертівником, що в Ветилі, і цар простягнув свою руку від жертівника, кажучи: Схопіть його. І ось усохла його рука, яку простягнув проти нього, і він не міг повернути її до себе,
і розвалився жертівник, і пролився жир на жертівнику за знаком, який божий чоловік дав за господним словом.
І сказав цар Єровоам божому чоловікові: Помолися до лиця твого Господа Бога, і хай повернеться до мене моя рука. І чоловік божий помолився до лиця Господа, і рука царя повернулася до нього, і стала такою, як передше.
І сказав цар до божого чоловіка: Ввійди зі мною до дому і пообідай і дам тобі дари.
І сказав божий чоловік до царя: Якщо (й) даси мені половину твого дому, не ввійду з тобою, ані не їстиму хліб, ані не питиму води в цьому місці.
Бо так мені Господь заповів словом, кажучи: Не їстимеш хліба і не питимеш води і не повернешся дорогою, якою підеш.
І він пішов іншою дорогою і не повернувся дорогою, якою пішов до Ветиля.
І один старий пророк жив у Ветилі, і приходять його сини і розповідають йому всі діла, які зробив божий чоловік в тому дні в Ветилі, і слова, які сказав цареві. І повернули лице їхнього батька.
І сказав до них їхний батько, мовлячи: Якою дорогою пішов він, і йому показують його сини дорогу, якою пішов божий чоловік, що пішов з Юди.
І сказав його синам: Засідлайте мені осла, і засідлали йому осла, і він сів на нього,
і пішов за божим чоловіком і знайшов його як той сидів під дубом і сказав йому: Чи ти є божий чоловік, що прийшов з Юди? І сказав йому: Я.
І сказав йому: Іди зі мною і їж хліб.
І він сказав: Не можу повернутися з тобою, ані не їстиму хліба, ані не питиму води в цьому місці,
бо так мені Господь заповів словом, кажучи: Не зїси там хліба і не випєш там води і не повернешся дорогою, якою ти підеш.
І він сказав до нього: І я є пророком, так як ти, і ангел промовив до мене господним словом, кажучи: Поверни його до себе, до твого дому, і хай їсть хліб і пє воду, і він збрехав йому.
І він повернув його, і той зїв хліб і випив воду в його домі.
І сталося, як вони сиділи при столі, і було господне слово до пророка, що його повернув,
і він сказав до божого чоловіка, що прийшов з Юди, мовлячи: Так говорить Господь: Томущо ти переступив господне слово і ти не зберіг заповіді, яку тобі заповів твій Господь Бог,
і повернувся і їв хліб і ти пив воду в цьому місці, про яке Я мовив до тебе кажучи: Не зїси хліба і не випєш води; твоє тіло не ввійде до гробу твоїх батьків.
І сталося після того як зїли хліб і попили води і засідлали йому осла, він і повернувся.
І він пішов, і в дорозі знайшов його лев і його забив, і його тіло було вкинене на дорозі, і осел стояв над ним, і лев стояв біля тіла.
І ось проходили мужі і побачили труп покинений на дорозі, і лева, що стояв біля мерця. І ввійшли і заговорили в місті, де в ньому жив старий пророк.
І почув той, що повернув його з дороги, і сказав: Це божий чоловік, який переступив господне слово.
І він пішов і знайшов його труп покинений в дорозі, і осла і льва, що стояв коло трупа, і лев не зїв трупа божого чоловіка і не розірвав осла.
І взяв пророк труп божого чоловіка і поклав його на осла, і пророк повернув його до міста, щоб його поховати
у своїм гробі. І оплакували його: Горе, брате.
І сталося після того, як його оплакали, і той сказав своїм синам, мовлячи: Коли помру, поховайте мене в цій гробниці, де в ній похований божий чоловік, покладіть мене при його костях, щоб мої кості спаслися з його кістьми.
Бо збудеться слово, яке сказав господним словом над вівтарем, що в Ветилі, і над високими домами, що в Самарії.
І після цього слова Єровоам не відвернувся від свого зла і повернувся і зробив з часті народу священиків для високих (місць). Хто бажав він освячував його, і ставав священиком на високих.
І це слово було на гріх домові Єровоама і на знищення і на зникнення з перед лиця землі.
И вот, человек Божий пришел из Иудеи по слову Господню в Вефиль, в то время, как Иеровоам стоял у жертвенника, чтобы совершить курение.
И произнес к жертвеннику слово Господне и сказал: жертвенник, жертвенник! так говорит Господь: вот, родится сын дому Давидову, имя ему Иосия, и принесет на тебе в жертву священников высот, совершающих на тебе курение, и человеческие кости сожжет на тебе.
И дал в тот день знамение, сказав: вот знамение того, что это изрек Господь: вот, этот жертвенник распадется, и пепел, который на нем, рассыплется.
Когда царь услышал слово человека Божия, произнесенное к жертвеннику в Вефиле, то простер Иеровоам руку свою от жертвенника, говоря: возьмите его. И одеревенела рука его, которую он простер на него, и не мог он поворотить ее к себе.
И жертвенник распался, и пепел с жертвенника рассыпался, по знамению, которое дал человек Божий словом Господним.
И сказал царь человеку Божию: умилостиви лице Господа Бога твоего и помолись обо мне, чтобы рука моя могла поворотиться ко мне. И умилостивил человек Божий лице Господа, и рука царя поворотилась к нему и стала, как прежде.
И сказал царь человеку Божию: зайди со мною в дом и подкрепи себя пищею, и я дам тебе подарок.
Но человек Божий сказал царю: хотя бы ты давал мне полдома твоего, я не пойду с тобою и не буду есть хлеба и не буду пить воды в этом месте,
ибо так заповедано мне словом Господним: "не ешь там хлеба и не пей воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел ".
И пошел он другою дорогою и не пошел обратно тою дорогою, которою пришел в Вефиль.
В Вефиле жил один пророк-старец. Сын его пришел и рассказал ему все, что сделал сегодня человек Божий в Вефиле; и слова, какие он говорил царю, пересказали сыновья отцу своему.
И спросил их отец их: какою дорогою он пошел? И показали сыновья его, какою дорогою пошел человек Божий, приходивший из Иудеи.
И сказал он сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали ему осла, и он сел на него.
И поехал за человеком Божиим, и нашел его сидящего под дубом, и сказал ему: ты ли человек Божий, пришедший из Иудеи? И сказал тот: я.
И сказал ему: зайди ко мне в дом и поешь хлеба.
Тот сказал: я не могу возвратиться с тобою и пойти к тебе; не буду есть хлеба и не буду пить у тебя воды в сем месте,
ибо словом Господним сказано мне: "не ешь хлеба и не пей там воды и не возвращайся тою дорогою, которою ты шел ".
И сказал он ему: и я пророк такой же, как ты, и Ангел говорил мне словом Господним, и сказал: "вороти его к себе в дом; пусть поест он хлеба и напьется воды ". - Он солгал ему.
И тот воротился с ним, и поел хлеба в его доме, и напился воды.
Когда они еще сидели за столом, слово Господне было к пророку, воротившему его.
И произнес он к человеку Божию, пришедшему из Иудеи, и сказал: так говорит Господь: за то, что ты не повиновался устам Господа и не соблюл повеления, которое заповедал тебе Господь Бог твой,
но воротился, ел хлеб и пил воду в том месте, о котором Он сказал тебе: "не ешь хлеба и не пей воды ", тело твое не войдет в гробницу отцов твоих.
После того, как тот поел хлеба и напился, он оседлал осла для пророка, которого он воротил.
И отправился тот. И встретил его на дороге лев и умертвил его. И лежало тело его, брошенное на дороге; осел же стоял подле него, и лев стоял подле тела.
И вот, проходившие мимо люди увидели тело, брошенное на дороге, и льва, стоящего подле тела, и пошли и рассказали в городе, в котором жил пророк-старец.
Пророк, воротивший его с дороги, услышав это, сказал: это тот человек Божий, который не повиновался устам Господа; Господь предал его льву, который изломал его и умертвил его, по слову Господа, которое Он изрек ему.
И сказал сыновьям своим: оседлайте мне осла. И оседлали они.
Он отправился и нашел тело его, брошенное на дороге; осел же и лев стояли подле тела; лев не съел тела и не изломал осла.
И поднял пророк тело человека Божия, и положил его на осла, и повез его обратно. И пошел пророк-старец в город свой, чтобы оплакать и похоронить его.
И положил тело его в своей гробнице и плакал по нем: увы, брат мой!
После погребения его он сказал сыновьям своим: когда я умру, похороните меня в гробнице, в которой погребен человек Божий; подле костей его положите кости мои;
ибо сбудется слово, которое он по повелению Господню произнес о жертвеннике в Вефиле и о всех капищах на высотах, в городах Самарийских.
И после сего события Иеровоам не сошел со своей худой дороги, но продолжал ставить из народа священников высот; кто хотел, того он посвящал, и тот становился священником высот.
Это вело дом Иеровоамов ко греху и к погибели и к истреблению его с лица земли.