12

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ровоам пішов у Сихем, бо в Сихемі зібрався ввесь Ізраїль, щоб проголосити його царем.

Скоро почув про це Єровоам, син Навата, - він був іще в Єгипті, куди був утік від царя Соломона, - то повернувсь із Єгипту.

Послали за ним і прикликали його. Прибув Єровоам і вся ізраїльська громада і так сказали до Ровоама:

«Батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши тепер нам тяжку службу твого батька і важке ярмо, що він наклав на нас, і ми будемо служити тобі.»

Він відповів їм: «Ідіть на три дні назад додому, а тоді прийдіть знов до мене.» І народ розійшовся.

Цар Ровоам порадився з старшими, що були на службі в його батька Соломона, за його життя, і спитав: «Яку відповідь радите мені дати цьому народові?»

Ті відповіли: «Коли ти сьогодні станеш слугою цього народу, будеш слугувати йому, поступишся йому і говоритимеш до нього приязними словами, то вони завжди будуть твоїми слугами.»

Та він відкинув цю раду, що раяли старші, і порадивсь із молодими, що виросли з ним, що йому служили.

Він спитав їх: «Що ви порадите мені відповісти цьому народові, який мені сказав: Полегши ярмо, яке наклав на нас твій батько?»

І відповіли йому молоді, що виросли з ним: «Ось як маєш відповісти цьому народові, що сказав до тебе: Батько твій наклав на нас тяжке ярмо, ти ж полегши нам його, - ось як маєш їм відповісти: Мій мізинець грубший, ніж крижі мого батька!

Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я додам до нього; батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами.»

Третього дня Єровоам і ввесь народ прийшли до Ровоама, як був повелів цар словами: «Прийдіть на третій день знова до мене.»

Цар відповів народові жорстоко, він покинув раду старших, що ті йому були дали,

і відповів до них так, як молоді пораяли: «Батько мій наклав на вас тяжке ярмо, а я додам до нього; батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами.»

І не послухав цар народу, бо так судив Господь, щоб справдилося слово, яке висказав був Господь через Ахію з Шіло Єровоамові, синові Навата.

Як же побачив Ізраїль, що цар їх не послухав, дав народ цареві таку відповідь: «Що у нас спільного з Давидом? Нема в нас спадщини з сином Єссея! До своїх наметів Ізраїлю! А ти, Давиде, дбай про дім твій!» І розійшовсь Ізраїль по своїх наметах.

Але над синами Ізраїлів, що жили в містах Юди, царював Ровоам.

Цар Ровоам вислав Адонірама, начальника над поборами, але Ізраїль побив його на смерть камінням. Цар же Ровоам притьмом ускочив у колісницю, щоб утікати в Єрусалим.

Так відпав Ізраїль від Давидового дому - аж по цей день.

Як же довідались ізраїльтяни, що Єровоам повернувся, послали і покликали його на збори та й зробили його царем над усім Ізраїлем. Ніхто не пристанув до Давидового дому, крім одного коліна Юди.

Прибув Ровоам в Єрусалим і зібрав увесь дім Юди і все коліно Веніямина, 180000 добірних вояків, щоб воюватися з домом Ізраїля і щоб повернути царство Ровоамові, синові Соломона.

Та до Божого чоловіка Семея прийшло таке слово Господнє:

«Скажи Ровоамові, синові Соломона, цареві Юди, і всьому домові Юди та Веніямина та й решті народу:

Так каже Господь: Не вступайте на війну проти ваших братів, синів Ізраїля. Вертайтеся кожний додому: від мене бо так сталось.» Послухались вони слова Господнього та й повернулися з дороги, за словом Господнім.

Єровоам же укріпив Сихем на узгір'ї Ефраїма та й осівся там. Потім вийшов звідти й укріпив Пенуел.

Єровоам думав собі: «Царство може повернутись назад до дому Давида.

Як цей народ ходитиме в Єрусалим приносити жертви в Господньому храмі, то серце народу повернеться знов до свого пана Ровоама, царя Юди, і вони уб'ють мене й прийдуть знов до Ровоама, царя Юди.»

І порадившись, цар зробив 2 золоті бички і сказав до народу: «Годі вам ходити в Єрусалим! Ось твій бог, Ізраїлю, що вивів тебе з землі Єгипетської.»

І поставив одного в Бетелі, а другого в Дані.

Та це довело до гріха; і став народ ходити в Бетел, та до другого у Дан.

Єровоам спорудив храм на узвишші і настановив священиків з простих людей, що не були з синів Леві,

і встановив свято на п'ятнадцятий день восьмого місяця, яке відповідало святові, що справлялося в Юдеї. Він сам виходив на жертовник, що спорудив у Бетелі, щоб жертвувати бичкам, яких зробив. Настановив також у Бетелі жерців для узвиш, що їх побудував.

Він вийшов до жертовника, який спорудив у Бетелі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, що його по своїй волі призначив і встановив свято для синів Ізраїля, і вийшов до жертовника, щоб запалити кадило.

Переклад Огієнка

І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.

І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.

І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:

Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.

А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.

І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?

І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.

Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.

І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що твій батько наклав був на нас.

І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!

А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!

І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.

І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.

І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...

І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.

І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.

А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, тільки над ними зацарював Рехав'ам.

І послав цар Рехав'ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.

І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.

І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.

І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амові, Соломоновому синові.

І було Боже слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:

Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:

Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.

І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.

І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер вернеться царство до Давидового дому!

Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й вернуться до Рехав'ама, царя Юдиного.

І порадився цар, і зробив два золоті тельці, і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю.

І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.

І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.

І зробив він жертівне місце на пагірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.

І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків, що поробив.

І приносив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого вимислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертівника, щоб покадити...

Переклад Куліша

І подавсь Робоам у Сихем, бо в Сихемі скупивсь увесь Ізраїль, щоб окликнути його царем.

Скоро ж почув про се Еробоам Небатенко, що був ще в Египтї, втїкши туди від царя Соломона, вернувсь Еробоам із Египту;

І послали по його й прикликали його. І прибув Еробоам і вся громада Ізраїльська, й промовляли до Робоама так:

Батько твій наложив на нас важке ярмо; полегчи нам тяжку службу й важенне ярмо, що батько твій наложив, так будемо служити тобі.

І відказав він їм: Ійдїте ще на три днї назад і прийдїте тодї знов до мене. І нарід розійшовсь.

І радився царь Робоам із старими мужами, що стояли перед батьком його Соломоном за живота його, й промовив: Як ви порадите менї, щоб дав я відповідь людям сим?

І промовили вони йому: Коли ти сьогоднї вволиш волю сього народу й до їх нахилишся та послухаєш їх і приязну відповідь їм даси, так вони повсячасно слухати муть тебе.

Він же знехтував раду, що раяли старцї громадські, та радивсь із молодими, що виросли вкупі з ним і тепер служили йому,

І питав їх: Як ви порадите менї відповісти народові сьому, що менї ось що промовили: Полегчи ярмо, яке наложив на нас твій батько?

І відказали йому молодики, що повиростали вкупі з ним, так: Ось як відкажеш сим людям, що промовили до тебе: Батько твій наложив на нас важенне ярмо, ти ж полегчи нам його; ось як маєш їм сказати: Мізинець мій товще чересел батька мого,

Оце ж, коли мій батько накладав на вас важке ярмо, так я зроблю його ще більш важенним; коли мій батько карав вас бичами, то я карати му скорпіонами.

Як же Еробоам і ввесь нарід прийшли до Робоама на третий день, як був повелїв царь словами: Прийдїть на третий день ізнов до мене,

Дав царь народові жорстку відповідь, бо не прихиливсь до ради, що старцї дали йому.

І промовив до них, так як пораяли молоді: Коли батько мій накладував на вас важке ярмо, так я наложу важенне; коли батько мій карав вас палками, то я карати му скорпіонами.

От і не послухав царь народу, бо так судив Господь, щоб увійшло в силу слово його, що висказав Господь через Ахію з Силома Еробоамові Небатенкові.

Як побачив же ввесь Ізраїль, що царь не послухав їх, дав нарід цареві таку відповідь: Що за часть нам у Давидї? яке наслїддє в синові Ессейовому? Гей, Ізраїлю, додому! Дивись на свій дом, Давиде! І розійшлись Ізрайлитяне в свої домівки.

І царював Робоам тільки над тими Ізрайлитянами, що були в городах Юдиних.

Як же послав царь Робоам начальника Адонирама стягати податки, то всї Ізрайлитяне вбили його каміннєм на смерть; царь же Робоам вскочив на свою колесницю та й утїк у Ерусалим.

Так відпав Ізраїль од дому Давидового по сей день.

Як же довідались усї Ізрайлитяне, що Еробоам вернувся, послали й покликали його в народні збори, та й зробили його царем над усїм Ізраїлем. До Давидового дому не пристав нїхто крім одного поколїння Юдиного.

Прибувши ж Робоам у Ерусалим, скликав із усього дому Юдиного й з поколїння Беняминового сто й вісїмдесять тисяч вибранцїв мужів до походу проти дому Ізрайлевого, щоб вернути царство Робоамові, синові Соломоновому.

Та прийшло до Божого чоловіка Самея Господнє слово, таке:

Скажи Робоамові Соломоненкові, цареві Юдиному, й всьому домові Юдиному й Беняминовому так:

Тако глаголе Господь: Не виступайте на війну проти ваших братів, синів Ізрайлевих; вертайся кожен додому: від мене бо так сталося. І послухали вони слова Господнього, й вернулись з дороги, по слову Господньому.

І укріпив Еробоам Сихем на Ефраїм-горах та й осївся там; потім вийшов звідти й укріпив Пенуїл.

Еробоам же думав сам собі: Царство може відпасти назад до дому Давидового;

Як сей нарід ходити ме в Ерусалим приносити жертви в Господньому храму, так серця сього народу стануть прихилятись знов до свого пана Робоама, царя Юдиного, і вони вбють мене, та й вернуть ся знов до Робоама, царя Юдиного.

І порадившись, виготовив два золоті бички й промовив до народу: Не треба вам ходити в Ерусалим; ось тобі власні боги, Ізраїлю, що вивели тебе з Египту.

І поставив одно в Бетелї, друге ж у Данї.

Та се довело до гріха, бо народ почав ходити до одного з тих, навіть аж у Дан.

І побудував він божницї на горах, і приставив жерцями яких небудь людей, що не були з синів Левіїних.

І постановив Еробоам сьвято на пятнайцятий день восьмого місяця, похоже на те сьвято, що справляли в Юдеї, й приносив жертви сам на жертівнику. Так само чинив в Бетелї, щоб приносити жертву бикам, що їх поробив, і понастановляв у Бетелї жерцїв для божниць, що їх построїв.

І принїс жертви на жертівнику, що построїв у Бетелї, в пятнайцятий день восьмого місяця, місяця, що його по своїй волї назначив, і встановив сьвято для синів Ізрайлевих, і підійшов ід жертівникові, щоб запалити кадило.

Переклад УБТ Турконяка

І йде цар Ровоам до Сікіми, бо ввесь Ізраїль прийшов до Сікіми, щоб поставити його царем.

 

І сказав нарід до царя Ровоама, мовлячи:

Твій батько зробив наше ярмо тяжким, і ти тепер облегши рабство твого батька від тягару і від його тяжкого ярма, яке він наклав на нас, і тобі служитимемо.

І він сказав до них: Відійдіть на три дні і повернетеся до мене. І відійшли.

І сповістив цар старшинам, які стояли перед його батьком Соломоном, ще як він жив, кажучи: Як ви радите? І (яке) слово відповім цьому народові?

І сказали йому, мовлячи: Якщо в цьому дні будеш рабом цьому народові і послужиш їм і скажеш їм добрі слова, і вони будуть тобі рабами на всі дні.

І він оставив раду старшин, яку йому порадили, і вчинив раду з слугами вигодованими з ним, що стояли перед його лицем,

і сказав їм: Що це ви радите, і що відповім цьому народові, що заговорив до мене, кажучи: Облегши ярмо, яке твій батько поклав на нас.

І сказали до нього слуги вигодовані з ним, що стояли перед його лицем, мовлячи: Це скажеш цьому народові, що говорив до тебе, мовлячи: Тяжким зробив твій батько наше ярмо і ти тепер облегши нам; так скажеш їм: Мій мізинець грубший від бедр мого батька.

І тепер мій батько наклав на вас тяжке ярмо і я додам до вашого ярма, мій батько карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами.

І прийшов ввесь Ізраїль до царя Ровоама в третому дні, так як цар сказав їм, мовлячи: Поверніться до мене в третий день.

І цар відповів народові жорстко, і Ровоам відкинув пораду старшин, яку йому порадили,

і промовив до них за порадою слуг, що казали: Мій батько зробив ваше ярмо тяжким і я додам до вашого ярма, мій батько карав вас бичами і я вас покараю скорпіонами.

І не послухався цар народу, бо зміна була від Господа, щоб збулося його слово, яке Він промовив рукою Ахія Силоніта про Єровоама сина Навата.

І ввесь Ізраїль побачив, що цар їх не послухав, і відповів нарід цареві, кажучи: Яка нам часть в Давиді, і немає нам насліддя в сині Єссея. Відійди, Ізраїле, до твоїх помешкань. Тепер, Давиде, паси твій дім. Й Ізраїль відійшов до своїх помешкань.

 

І цар післав Адонірама, що (був) над даниною, і ввесь Ізраїль побив його камінням і (він) помер. І цар Ровоам поспішився піти, щоб втекти до Єрусалиму.

Й Ізраїль відступив від дому Давида аж до цього дня.

І сталося, як ввесь Ізраїль почув що повернувся Єровоам з Єгипту, і післали і покликали його до збору і поставили його царем над Ізраїлем. І за домом Давида не було нікого іншого за вийнятком скипетра Юди і Веніямина.

І Ровоам ввійшов до Єрусалиму і зібрав збір Юди і скипетр Веніямина, сто двадцять тисяч молодців, що чинять війну, щоб воювати з домом Ізраїля, щоб повернути царство Ровоамові синові Соломона.

І було Господнє слово до Самея, чоловіка божого, кажучи:

Скажи Ровоамові, синові Соломона, цареві Юди, і до всього дому Юди і Веніямина і до осталого народу, кажучи:

Так говорить Господь: Не підете, ані не воюватимете з вашими братами синами Ізраїля. Хай кожний повернеться до свого дому, бо від мене збулося це слово. І послухали господне слово і спинилися, щоб іти за господним словом.

(12-25) І цар Соломон спав з своїми батьками і (був) похований з своїми батьками в місті Давида. І зацарював Ровоам його син замість нього в Єрусалимі, будучи шістнадцяти літним сином, коли він зацарював. І дванадцять літ (він) царював в Єрусалимі, й імя його матері Наанана дочка Анана сина Нааса царя синів Аммона. І (він) зробив погане перед Господом і не пішов дорогою Давида свого батька. (12-26) І був чоловік з гори Ефраїма, раб Соломона, і його імя Єровоам, й імя його матері Саріра жінка розпусниця. І Соломон поставив його за володаря над податком дому Йосифа, і він збудував Соломонові Саріра, що в горі Ефраїма, і були в нього триста колісниць коней. Він збудував замок податками дому Ефраїма, він замкнув (мури) міста Давида і підносився на царство. (12-27)І Соломон шукав його вбити, і він злякався і втік до Сусакіма царя Єгипту і був з ним, аж доки не помер Соломон. (12-28)І почув Єровоам в Єгипті, що Соломон помер, і сказав до ух Сусакіма царя Єгипту, мовлячи: Відішли мене, і я відійду до моєї землі. І сказав йому Сусакім: Попроси будь яке прохання і тобі дам. (12-29)І Сусакім дав Єровоамові Ану старшу сестру своєї жінки Текеміни йому за жінку, вона була великою серед дочок царя і породила Єровоамові його сина Авію. (12-30)І сказав Єровоам до Сусакіма: Поправді відпусти мене і піду. І Єровоам вийшов з Єгипту і пішов до землі Саріри, що в горі Ефраїма. І збирається туди ввесь скипетр Ефраїма. І там Єровоам збудував замок. (12-31)І захворіла його дитина дуже сильною хворобою. І пішов Єровоам запитати про дитину. І сказав до своєї жінки Ани: Встань і йди, запитай Бога про дитину, чи житиме від своєї хвороби. (12-32)І був чоловік в Сило й імя його Ахія, і цей був син шістдесятилітний, і господне слово (було) з ним. І сказав Єровоам до своєї жінки: Встань і візьми в твою руку хліби для божого чоловіка і паланиці для його дітей і виноград і посудину меду. (12-33)І встала жінка і взяла в свою руку хліби і дві паланиці і виноград і посудину меду для Ахії. І чоловік (був) старий, і його очі потемніли, так що він не бачив. (12-34)І вона встала з Саріри і йде, і сталося, як вона входила до міста до Ахії Силоніта, і сказав Ахія свому слузі: Вийди ж на зустріч Ані жінці Єровоама і скажеш їй: Ввійди і не стій, бо так каже Господь: Погане я нашлю на тебе. (12-35)І ввійшла Ано до божого чоловіка, і Ахія сказав її: Навіщо ти мені принесла хліби і паланиці і виноград і посудину меду? Так говорить Господь: Ось ти відійдеш від мене, і буде як ти входитимеш через двері до Саріри і твої служниці вийдуть тобі на зустріч і скажуть тобі: Дитина вмерла. (12-36)Бо так говорить Господь: Ось я вигублю в Єровоама кожного, що відливає об стіну, і мерці Єровоама, що будуть в місті, (їх) зїдять пси, і мертвого, що в полі, зїдять небесні птахи. І оплакуватимуть дитину: Горе, Господи, бо в ньому знайдено добре слово в Господі. (12-37)І пішла жінка, як почула, і сталося, коли ввійшла до Саріри, і померла дитина і на зустріч вийшов крик. (12-38)І Єровоам пішов до Сікіми, що в горі Ефраїма і зібрав там племена Ізраїля, і пішов туди Ровоам син Соломона. І було господне слово до Самеї Еламіта, кажучи: Візьми собі нову одіж, що не була у воді, і розідри її на дванадцять частей і даси Єровоамові і скажеш йому: Так каже Господь: Візьми собі десять частей, щоб зодягнутися. І взяв Єровоам. І сказав Самея: Так говорить Господь про десять племен Ізраїля. (12-39)І сказав нарід до Ровоама сина Соломона: Твій батько тяжким зробив своє ярмо на нас і тяжкою вчинив їжу свого столу. І тепер, якщо ти нам полегшиш, і тобі служитимемо. І сказав Ровоам до народу: Ще три дні і відповім вам слово. (12-40)І сказав Ровоам: Приведіть мені старшин, і пораджуся з ними, яке слово маю відповісти народові в третому дні. І сказав Ровоам в їхні уха так як післав до нього нарід, і сказали старшини народу: Так сказав до тебе нарід. (12-41)І відкинув Ровоам їхню раду, і не вгодною була перед ним. І він післав і ввів вихованих з ним і сказав їм це: І нарід післав до мене це, кажучи. І сказали з ним виховані: Так скажеш до народу, мовлячи: Мій мізинець грубший від бедр мого батька. Мій батько бичував вас бичами, я ж пануватиму над вами скорпіонами. (12-42)І вгодило слово перед Ровоамом, і він відповів народові, так як йому порадили виховані з ним молодці. (12-43)І ввесь нарід як чоловік один промовив, кожний до свого ближнього, і всі закричали кажучи: Немає нам часті в Давиді, ані насліддя в сині Єссея. Ізраїле, до твоїх помешкань, бо цей чоловік не за володаря, ані за проводиря. (12-44)І розсипався ввесь нарід з Сікімів, і кожний пішов до своїх помешкань. І Ровоам скріпився і відійшов і пішов до своєї колісниці і ввійшов до Єрусалиму, і йдуть за ним ввесь скипетр Юди і ввесь скипетр Веніямина. (12-45)І сталося, як наставав (новий) рік, і Ровоам зібрав всіх мужів Юди і Веніямина і пішов воювати з Єровоамом до Сікіма. (12-46)І було господне слово до Самея, божого чоловіка, кажучи: Скажи Ровоамові цареві Юди і всьому домові Юди і Веніямина і останкові народу, кажучи: Так говорить Господь: Не підете, ані не воюватимете з вашими братами синами Ізраїля. Поверніться кожний до свого дому, бо від мене збулося це слово. (12-47)І послухались господнього слова і спинилися, щоб не йти, згідно з господним словом. (12-48)І Єровоам збудував Сікіма, що в горі Ефраїма, і замешкав в ньому. І вийшов звідти і замешкав у Фануїлі.

(12-49)І сказав Єровоам в своїм серці: Ось тепер царство повернеться до дому Давида,

(12-50)якщо цей нарід піде до Єрусалиму, щоб приносити жертви в господнім домі, і серце народу повернеться до Господа і їхнього пана, до Ровоама царя Юди, і мене убють.

(12-51)І цар зробив нараду і пішов і зробив дві золоті телиці і сказав народові: Хай досить буде вам ходити до Єрусалиму. Ось, Ізраїле, твої боги, що вивели тебе з єгипетскої землі.

(12-52)І поставив одну (теличку) в Ветилі і одну поставив в Дані.

(12-53)І це слово було гріхом. І нарід ходив перед лице однієї аж до Дану.

(12-54)І він зробив доми на високих і зробив священиками якусь часть народу, які не були з синів Левія.

(12-55)І Єровоам зробив празник в осьмому місяці в пятнадцятому дні місяця за празником, що в землі Юди, і пішов до жертівника, який зробив в Ветилі, щоб принести жертву телицям, які зробив, і поставив в Ветилі священиків для високих (місць), які зробив.

(12-56)І він пішов до жертівника, який зробив, в осьмому місяці пятнадцятого дня в празник, який виготовив за своїм серцем, і зробив празник синам Ізраїля і пішов до жертівника, щоб принести жертву.

Російський синодальний переклад

И пошел Ровоам в Сихем, ибо в Сихем пришли все Израильтяне, чтобы воцарить его.

И услышал о том Иеровоам, сын Наватов, когда находился еще в Египте, куда убежал от царя Соломона, и возвратился Иеровоам из Египта;

и послали за ним и призвали его. Тогда Иеровоам и все собрание Израильтян пришли и говорили Ровоаму и сказали:

отец твой наложил на нас тяжкое иго, ты же облегчи нам жестокую работу отца твоего и тяжкое иго, которое он наложил на нас, и тогда мы будем служить тебе.

И сказал он им: пойдите и чрез три дня опять придите ко мне. И пошел народ.

Царь Ровоам советовался со старцами, которые предстояли пред Соломоном, отцом его, при жизни его, и говорил: как посоветуете вы мне отвечать сему народу?

Они говорили ему и сказали: если ты на сей день будешь слугою народу сему и услужишь ему, и удовлетворишь им и будешь говорить им ласково, то они будут твоими рабами на все дни.

Но он пренебрег совет старцев, что они советовали ему, и советовался с молодыми людьми, которые выросли вместе с ним и которые предстояли пред ним,

и сказал им: что вы посоветуете мне отвечать народу сему, который говорил мне и сказал: "облегчи иго, которое наложил на нас отец твой"?

И говорили ему молодые люди, которые выросли вместе с ним, и сказали: так скажи народу сему, который говорил тебе и сказал: "отец твой наложил на нас тяжкое иго, ты же облегчи нас"; так скажи им: "мой мизинец толще чресл отца моего;

итак, если отец мой обременял вас тяжким игом, то я увеличу иго ваше; отец мой наказывал вас бичами, а я буду наказывать вас скорпионами ".

Иеровоам и весь народ пришли к Ровоаму на третий день, как приказал царь, сказав: придите ко мне на третий день.

И отвечал царь народу сурово и пренебрег совет старцев, что они советовали ему;

и говорил он по совету молодых людей и сказал: отец мой наложил на вас тяжкое иго, а я увеличу иго ваше; отец мой наказывал вас бичами, а я буду наказывать вас скорпионами.

И не послушал царь народа, ибо так суждено было Господом, чтобы исполнилось слово Его, которое изрек Господь чрез Ахию Силомлянина Иеровоаму, сыну Наватову.

И увидели все Израильтяне, что царь не послушал их. И отвечал народ царю и сказал: какая нам часть в Давиде? нет нам доли в сыне Иессеевом; по шатрам своим, Израиль! теперь знай свой дом, Давид! И разошелся Израиль по шатрам своим.

Только над сынами Израилевыми, жившими в городах Иудиных, царствовал Ровоам.

И послал царь Ровоам Адонирама, начальника над податью; но все Израильтяне забросали его каменьями, и он умер; царь же Ровоам поспешно взошел на колесницу, чтоб убежать в Иерусалим.

И отложился Израиль от дома Давидова до сего дня.

Когда услышали все Израильтяне, что Иеровоам возвратился, то послали и призвали его в собрание, и воцарили его над всеми Израильтянами. За домом Давидовым не осталось никого, кроме колена Иудина и Вениаминова.

Ровоам, прибыв в Иерусалим, собрал из всего дома Иудина и из колена Вениаминова сто восемьдесят тысяч отборных воинов, дабы воевать с домом Израилевым для того, чтобы возвратить царство Ровоаму, сыну Соломонову.

И было слово Божие к Самею, человеку Божию, и сказано:

скажи Ровоаму, сыну Соломонову, царю Иудейскому, и всему дому Иудину и Вениаминову и прочему народу:

так говорит Господь: не ходите и не начинайте войны с братьями вашими, сынами Израилевыми; возвратитесь каждый в дом свой, ибо от Меня это было. И послушались они слова Господня и пошли назад по слову Господню.

И обстроил Иеровоам Сихем на горе Ефремовой и поселился в нем; оттуда пошел и построил Пенуил.

И говорил Иеровоам в сердце своем: царство может опять перейти к дому Давидову;

если народ сей будет ходить в Иерусалим для жертвоприношения в доме Господнем, то сердце народа сего обратится к государю своему, к Ровоаму, царю Иудейскому, и убьют они меня и возвратятся к Ровоаму, царю Иудейскому.

И посоветовавшись царь сделал двух золотых тельцов и сказал народу: не нужно вам ходить в Иерусалим; вот боги твои, Израиль, которые вывели тебя из земли Египетской.

И поставил одного в Вефиле, а другого в Дане.

И повело это ко греху, ибо народ стал ходить к одному из них, даже в Дан.

И построил он капище на высоте и поставил из народа священников, которые не были из сынов Левииных.

И установил Иеровоам праздник в восьмой месяц, в пятнадцатый день месяца, подобный тому празднику, какой был в Иудее, и приносил жертвы на жертвеннике; то же сделал он в Вефиле, чтобы приносить жертву тельцам, которых сделал. И поставил в Вефиле священников высот, которые устроил,

и принес жертвы на жертвеннике, который он сделал в Вефиле, в пятнадцатый день восьмого месяца, месяца, который он произвольно назначил; и установил праздник для сынов Израилевых, и подошел к жертвеннику, чтобы совершить курение.