1

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Цар Давид постарівся, став ветхий деньми, і хоч як його загортали покривалами, не міг зігрітися.

І кажуть йому його слуги: «Нехай би пошукали нашому добродієві цареві молоду дівчину, нехай би вона царя доглядала й слугувала йому й лежала б при його грудях в ложі, і буде тепло нашому добродієві цареві.»

От і шукали по всіх околицях Ізраїля гарну дівчину та й знайшли Авішагу, шунамійку, та й привели її до царя.

Дівчина ж була гарна-прегарна; вона доглядала за царем і служила йому, але цар не спізнав її.

Аж ось Адонія, син Хаггіти, запишавшися, почав говорити: «Я буду царювати!» Завів він собі колісниці, коні і п'ятдесят чоловіка, що бігли поперед ним.

Батько ж його поки жив, ніколи не картав його, запитувавши: «Навіщо ти так чиниш?» А був він також дуже гарний з виду. Мати породила його після Авесалома.

І був він у змові з Йоавом, сином Церуї, та з священиком Евіятаром, і тягли вони за Адоніею.

Та священик Цадок, Беная, син Єгояди, і пророк Натан, і Семей, і Реї, і Давидові хоробрі не були за Адоніею.

Раз якось нарізав Адонія овець, волів і годованих телят коло Слизького Каміння, що біля джерела Рогел, і закликав своїх братів, синів царських, і всіх мужів юдейських, що служили в царя.

Пророка ж Натана, Бенаю, хоробрих і Соломона, брата свого, не закликав.

Тоді Натан сказав до Ветсавії, матері Соломона: «Чи ти чула, що Адонія, син Хаггіти, став царем, а Давид, наш пан, навіть про те й не знає?

Оце ж раджу тобі: Рятуй твоє життя і життя твого сина Соломона.

Піди до царя Давида й скажи йому: Чи ж не сам ти, мій пане-царю, заприсяг був твоїй слугині, казавши: Син твій Соломон буде царем після мене і він сяде на моєму престолі. Чому ж то Адонія став царем?

І оце, як ти ще розмовлятимеш із царем, я ввійду за тобою та й потверджу твої слова.»

Ввійшла Ветсавія до царя до покою - цар же був старезний, а Авішага, шунамійка, вслугувала цареві, -

припала (Ветсавія) на коліна і вклонилась цареві; цар запитав: «Чого бажаєш?»

Відказала йому: «Пане мій! Ти заприсяг був твоїй слугині Господом, твоїм Богом: Син твій Соломон буде царем після мене і сяде на моїм престолі.

А ось Адонія став царем, а ти, добродію мій, царю, про це й не знаєш.

Він нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх синів царських, священика Евіятара, та Йоава, начальника військ; Соломона ж, твого раба, не закликав.

А на тобі, добродію мій, царю, очі всього Ізраїля, щоб ти об'явив їм, хто сяде на престолі добродія мого, царя, після нього.

А то як тільки спочине мій добродій цар із своїми батьками я з моїм сином будемо злочинцями.»

Коли вона ще розмовляла з царем, увійшов пророк Натан.

І сказали цареві: «Ось пророк Натан.» Увійшов він до царя і вклонився цареві обличчям до землі.

Мовив Натан: «Добродію мій, царю! Чи це ти розпорядив: Адонія стане царем після мене і сяде на моїм престолі?

Бо сьогодні він зійшов у долину, нарізав багато волів, годованих телят і овець та й закликав усіх царських синів і військову старшину, й священика Евіятара; он вони їдять і п'ють перед ним, викликуючи: Нехай живе цар Адонія!

Мене ж, твого слугу, священика Цадока, Бенаю, сина Єгояди і твого раба Соломона не закликав.

Невже ж сталось це за наказом мого добродія царя, і ти не сповістив раба твого, хто, після тебе, сидітиме на престолі добродія мого, царя?»

І відповів цар Давид і сказав: «Покличте мені Ветсавію!» Увійшла вона до царя й стала перед ним.

Цар поклявся і сказав їй: «Так певно, як живе Господь, що визволив мене з усякої біди:

як заприсяг я тобі Господом, Богом Ізраїля, що син твій Соломон після мене буде царем і що він сидітиме на моєму престолі замість мене, так і зроблю сьогодні.»

Припала Ветсавія на коліна обличчям до землі й уклонилася цареві та й каже: «Нехай добродій мій, цар Давид, живе повіки!»

І повелів цар Давид: «Покличте мені священика Цадока, пророка Натана, і Бенаю,. сина Єгояди.» Як же вони ввійшли до царя,

сказав їм цар: «Візьміть із собою слуг вашого пана, посадіть Соломона, мого сина, на мого мула, й завезіть його в Гіхон.

Там нехай помаже його царем над Ізраїлем священик Цадок із пророком Натаном. Тоді сурміть та й викрикуйте: нехай жиде цар Соломон!

Потім ви вийдете слідом за ним, і він увійде й сяде на моїм престолі й буде царювати над вами замість мене; бо я призначив його князем над Ізраїлем і над Юдою.»

Беная ж, син Єгояди, відповів цареві і сказав: «Амінь! Так нехай скаже і Господь, Бог пана мого, царя.

Як був Господь з моїм паном і царем, так нехай буде і з Соломоном, і нехай звеличить його престіл понад престіл мого пана, царя Давида.»

Тоді священик Цадок, пророк Натан, Беная, син Єгояди, вкупі з керетіями й пелетіями, посадивши Соломона на мула царя Давида, спустились і повезли його в Гіхон.

Священик Цадок узяв рога з миром із намету та й помазав Соломона. І засурмили, і ввесь народ кликав: «Нехай живе цар Соломон!»

Тоді народ піднявся позад нього, і грали люди на сопілках, і раділи так славно, що аж земля розпадалась від їхнього крику.

Почув це Адонія вкупі з запрошеними, саме коли скінчили бенкетувати. Почув також Йоав звук трубний та й каже: «Що це за шум розбурханого міста?»

Коли він говорив, надійшов Йонатан, син священика Евіятара. Адонія сказав: «Ходи сюди, ти - чоловік порядний, несеш напевно добру вістку.»

Відповів Йонатан і сказав До Адонії: «Зовсім ні! Наш пан, цар Давид, зробив Соломона царем.

, Цар послав з ним священика Цадока, пророка Натана, Бенаю, сина Єгояди, керетіїв та пелетіїв, і вони посадили його на царського мула,

а священик Цадок і пророк Натан помазали його в Гіхоні на царя, і звідти пішли назад з веселим криком, і зворушилось усе місто. Ось звідки галас, що ви чули.

Соломон сів уже на царському престолі,

і царські слуги приходили поздоровляти нашого добродія, царя Давида, і промовляли: Нехай твій Бог зробить ім'я Соломона славнішим ніж твоє, і нехай возвеличить його престіл над престіл твій! І вклонився сам цар на своєму ліжку.

Потім додав: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що вчинив мені сьогодні так, що один з моїх сидить на моєму престолі, й очі мої це бачать.»

Тоді всі, що їх закликав був Адонія, вжахнулись, повставали й порозходились, кожен у свій бік.

Адонію ж обняв страх перед Соломоном; він устав і пішов, щоб ухопитися за роги жертовника.

І переказано Соломонові: «Он, Адонія, зо страху перед царем Соломоном, ухопив за роги жертовника та й каже: Нехай цар Соломон попереду мені заприсягне, що не стратить свого раба мечем.»

А Соломон на те: «Якщо покаже себе чесним чоловіком, то й волосинка з нього не впаде на землю. Як же знайдеться на ньому якась провина, мусить умерти.»

І послав цар Соломон, щоб його взяли від жертовника; і він прийшов і вклонився перед царем Соломоном, а Соломон сказав йому: «Іди до свого дому.»

Переклад Огієнка

А Давид постарів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому тепло.

І сказали йому його раби: Нехай пошукають для пана царя молоду дівчину, і стане вона перед царем, і буде йому за доглядачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, і буде тепло панові цареві!

І шукали дівчину вродливу по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммітку Авішаґ, і привели її до царя.

А та дівчина була дуже вродлива. І була вона цареві доглядачкою, і прислуговувала йому, та цар не пізнав її.

А Адонія, син Хаґґітин, бундючився та говорив: Я буду царювати! І справив він собі повоза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.

А батько його ніколи його не засмучував, щоб сказати: Чому ти так робиш? А він також був дуже вродливий, і мати народила його по Авесаломі.

І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, і вони помагали Адонії.

А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

І приніс Адонія в жертву худоби дрібної та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закликав усіх братів своїх, царських синів, та всіх Юдиних мужів, царських слуг.

А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покликав.

І сказав Натан до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти не чула, що зацарював Адонія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?

А тепер іди, я тобі пораджу, і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона!

Іди, і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому ж зацарював Адонія?

Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду за тобою, і потверджу слова твої.

І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві.

І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: Що тобі?

І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.

А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те...

І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав.

А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.

Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними.

І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан.

І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі.

І сказав Натан: Пане мій царю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?

Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної. І він покликав усіх царських синів, і провідників війська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адонія!

А мене я раб твій! і священика Садока, і Бенаю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покликав.

Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідомив раба свого, хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?

А цар Давид відповів та й сказав: Покличте мені Вірсавію! І прийшла вона перед царське обличчя, і стала перед царем.

І присягнув цар та й сказав: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха,

як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, так я й зроблю цього дня!

І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!

І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, і пророка Натана та Бенаю, сина Єгоядиного. І поприходили вони перед цареве обличчя.

І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю, і зведіть його до Ґіхону.

А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурміть у сурму та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!

Потім підете за ним, а він увійде та й сяде на моєму троні, і він буде царювати замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою.

І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!

Як був Господь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида!

І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону.

І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурмили в сурму, та й кричав увесь народ: Нехай живе цар Соломон!

І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопілках та радів великою радістю, аж земля розпадалася від їхнього голосу!

І почув це Адонія та всі покликані, що були з ним, а вони тількищо скінчили їсти. І почув Йоав голос сурми та й сказав: Що це за крик та гамір у місті?

Ще він говорив, аж ось приходить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!

І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона!

І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську мулицю.

І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повиходили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.

І Соломон уже засів на троні царства.

І також посходилися царські слуги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого! І вклонився цар на ложі своїм.

І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!

І затремтіли, і повставали всі покликані, що були з Адонією, і пішли кожен на дорогу свою...

А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопився за роги жертівника.

І донесено Соломонові, кажучи: Ось Адонія злякався царя Соломона, й ось він схопився за роги жертівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне мені, що не вб'є свого раба мечем!

І сказав Соломон: Якщо він буде мужем чесним, ані волосина його не впаде на землю! А якщо знайдеться в ньому зло, то помре.

І послав цар Соломон, і відвели його від жертівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!

Переклад Куліша

Як же Давид зостарівся, й вбивсь у високі лїта, так, було, нїяк не загріється, хоч його й у ковдри загортають.

І кажуть йому слуги його: Нехай би пошукали добродїєві нашому цареві молоду дївчину; нехай би вона царя доглядала й услуговувала йому, й лежала на його лонї, й буде тепло нашому добродїєві, цареві.

І шукали вони по всьому займищу Ізрайлевому що найкрасчої дївчини, та й знайшли Абисагу з Сунаму, та й привели її до царя.

І була вона гарна-прегарна дївчина, й ходила за царем і вслуговувала йому, але царь не пригортавсь до неї.

Аж ось Адонїя, син Аггитин, розгордївшись, почав говорити: Я буду царем! От і завів собі колесницї й конї й пятьдесять чоловіка, що поперед ним бігали.

Батько ж (Давид) нїколи, поки жив, не картав його, питаючи: Про що ти се чиниш? А був він дуже гарний, та ще й уродивсь йому послї Абессалома.

І був він у змові з Йоабом Саруєнком та з сьвященником Абіятаром, і тягли вони за Адонїєю.

Та сьвященник Садок і Банея Йодаєнко й пророк Натан, і Семей й Рисій, а також хоробрі Давидові не накладали з Адонїєю.

Позаколював раз Адонїя вівцї, корови й бички коло Зохелет-Каменя, що над криницею Рогель, і закликав до себе всїх братів своїх, синів царських, і всїх мужів Юдиних, що служили в царя;

Пророка ж Натана, Банею й тих хоробрих, та свого брата Соломона не запросив до себе.

Тодї сказав Натан до Бетсаби, матері Соломонової: Чи ти чула, що Адонїя, Аггитин син, озвав себе царем, а Давид, наш пан, про те й не знає?

Оце ж я раджу тобі: рятуй життє твоє й життє сина твого Соломона.

Ійди до царя Давида та й скажи йому: Чи не сам же ти, мій добродїю й царю, заприсяг служебцї твоїй, кажучи: Син твій Соломон буде царем послї мене, й він засяде на мойму престолї? Про що ж оце Адонїя окликав себе царем?

І оце, як ти ще розмовляти меш із царем, я ввійду за тобою та й доповню твої слова.

І ввійшла Бетсаба до царя у спальню. Царь же був старезний, а Абисага з Сунаму вслуговувала цареві.

І нахилилась Бетсаба й поклонилась цареві; а царь запитав: Що тобі треба?

І відказала йому: Добродїю мій, царю! ти заприсяг служебцї твоїй перед Господом, Богом твоїм: Син твій Соломон буде царем після мене, й засяде на мойму престолї!

А ось Адонїя окликнув себе царем, а ти, добродїю мій й царю, про се й не знаєш.

Він позаколював багацько волів, товстих биків й овець, та запросив усїх синів царських, і сьвященника Абіятара та Йоаба, гетьмана, до себе; кметя ж твого Соломона не закликав.

А на тебе, мій добродїю й царю, обернув тепер очі ввесь Ізраїль, щоб ти обявив їм, хто засяде після тебе, мій добродїю й царю, на твойму престолї?

Ато скоро спочине мій добродїй й царь коло батьків своїх, я й син мій Соломон стояти мем зрадниками тут.

Ще ж вона говорила до царя, як увійшов пророк Натан.

І сказано цареві: Ось пророк Натан! І прийшов він перед царя і поклонився цареві лицем до землї.

І промовив Натан: Мій добродїю й царю! чи се ти розпорядив: Адонїя має бути царем, і йому на мойму престолї седїти?

Бо він сьогоднї спустивсь і заколов множество волів, годованих бичків і овечок та й закликав царевичів, а до того військову старшину й сьвященника Абіятара; й вони оце трапезують і пють перед ним, викликуючи: Нехай живе царь Адонїя!

Мене ж, твого слугу, да сьвященника Садока, Банею Йодаєнка, й раба твого Соломона не кликав.

Невже ж це сталось по наказу мого царя добродїя, й чому ти не сповістив кметя твого, хто після тебе, мій добродїю й царю, седїти ме на твойму престолї:

І відказав царь Давид і рече: Кликнути Бетсабу! Як же ввійшла вона й стала перед царем,

Поклявся царь і рече: Так певно, як живе Господь, що вирятовував мене з усякої біди,

Як заприсяг я тобі перед Господом, Богом Ізрайлевим: син твій Соломон мусить після мене бути царем і йому седїти на престолї мойму намість мене. Се я й справджу сьогоднї.

І вклонилась Бетсаба лицем до землї, упала перед царем та й промовила: Нехай добродїй мій, царь Давид, живе по всї віки!

І повелїв царь Давид: Кликнути до мене сьвященника Садока, пророка Натана й Банею Йодаєнка! Як же ввійшли вони перед царя,

Сказав їм царь: Возьміть слуг вашого пана з собою; потім посадїть сина мого Соломона на мого мула в везїть його в Гіон.

Нехай там помаже його сьвященник Садок і пророк Натан царем над Ізраїлем; тодї трубіть у трубу й викликуйте: Нехай живе царь Соломон!

Потім проведїть його сюди, нехай увійде й сяде на мойму престолї й нехай він буде царем намість мене: бо я призначив його, щоб він був князем над Ізраїлем і Юдою!

І відказав Банея Йодаєнко цареві й промовив: Аминь - так нехай скаже Господь, Бог пана мого, царя!

Як був Господь з моїм паном царем, нехай так буде й з Соломоном, і вчинить престол його ще висшим над престол мого пана, царя Давида.

І пішли сьвященник Садок і пророк Натан і Банея Йодаєнко вкупі з хелетеями й фелетеями та й посадили Соломона на мула царевого Давидового й повели його в Гіон.

І взяв сьвященник Садок олїйного рога з намету та й помазав Соломона. Тодї затрублено в трубу, й ввесь люд викликував: Нехай живе царь Соломон!

І йшов увесь народ позад його, й грали люде в сопілки й радувались, так що аж земля розсїдалась од їх крику.

І почув се Адонїя вкупі з запрошеними, саме коли скінчили трапезу. Почув також і Йоаб гук трубний та й каже: Що се за шум, що за гук у містї?

Ще він говорив, як увійшов Йонатан, син сьвященника Абіятара. І сказав Адонїя: Увійди сюди, ти чоловік чесний й приносиш добру звістку.

І відказав Йонатан Адонїї: Правда! наш добродїй, царь Давид, зробив Соломона царем.

Царь післав з ним сьвященника Садока, пророка Натана, й Банею Йодаєнка з хелетеями й фелетеями, й посадили вони його на царського мула;

І помазали його сьвященник Садок і пророк Натан в Гіонї на царя; і пійшли звідти з веселими сьпівами, і зворушився ввесь город. Ось звідки галас, що ви чули.

І Соломон засїв уже на царському престолї

І царські слуги приходили поздоровляти нашого добродїя, царя Давида й промовляли: Нехай твій Бог зробить імя Соломонове ще поважнїйшим як імя твоє, й престол його висчим над престол твій! І вклонився царь на свойму ложі,

І сказав царь так: Благословен Господь, Бог Ізрайлїв, що сьогоднї так учинив, що один з моїх засїв на мойму престолї й мої очі се бачять!

І вжахнулись усї, що їх закликав був Адонїя, повставали та й порозходились, кожний в свій бік.

Адонїю ж обняв страх перед Соломоном; він встав та й ухопився за роги в жертівника.

І переказано Соломонові: Адонїя з великого страху перед царем Соломоном ухопив за роги жертівника та й каже: Царь Соломон мусить попереду заприсягти, що не велить раба свого стратити.

І вирік Соломон присуд: Коли буде він себе показувати чоловіком чесним, то й волосина з його не впаде на землю; коли ж виявиться, що він чинить зло, мусить умерти.

От і взяли його посланцї царя Соломона від жертівника, а він, прийшовши, упав перед царем Соломоном ниць. І сказав йому Соломон: Ійди собі додому.

Переклад УБТ Турконяка

І цар Давид (був) старий, він постарівся днями, і зодягали його одіжжю, і він не міг зігрітися.

І сказали його раби: Хай пошукають нашому панові цареві молоду дівчину, і хай служить цареві і буде його гріти і спатиме з ним, і наш пан цар нагріється.

І пошукали гарну молоду дівчину в усій країні Ізраїля і знайшли Авісаку Соманітянку і привели її до царя.

І дівчина (була) дуже гарна. І гріла царя і йому служила, і цар її не пізнав.

І Адоній син Анґіти піднявся, кажучи: Я царюватиму. І зробив собі колісниці і коні і пятдесять мужів, щоб бігли перед ним.

І його батько ніколи не перешкодив йому, кажучи: Навіщо ти це вчинив? І він (був) дуже гарний з вигляду, і його породила (мати) після Авессалома.

І його слова годилися з Йоавом сином Саруя і годилися з Авіятаром священиком, і вони помагали Адонію.

І священик Садок і Ванея син Йодая і Натан пророк і Семеї і Риї і витязі Давида не були за Адонією.

І Адонія приніс жертву овець і телят і ягнят при камені Зоелета, що був близько джерела Роґила, і покликав всіх своїх братів і всіх мужів Юди, слуг царя.

І пророка Натана і Ванею і витязів і свого брата Соломона не покликав.

І Натан промовив до Вирсавії матері Соломона, кажучи: Чи ти не зачула, що зацарював Адонія син Анґіти і наш пан Давид не взнав.

І тепер іди, я ж тобі дам раду, і спасеш свою душу і душу твого сина Соломона.

Ходи, ввійди до царя Давида і скажеш йому, мовлячи: Мій пане царю, чи ти не поклявся твоїй рабині, кажучи, що: Твій син Соломон царюватиме після мене і він сидітиме на моєму троні, і як це зацарював Адоній?

І ось, ще як ти там говоритимеш з царем і я ввійду після тебе і докінчу твої слова.

І ввійшла Вирсавія до царя до кімнати, і цар (був) дуже старий, і Авісак Соманітянка служила цареві.

І схилилася Вирсавія і поклонилася цареві. І сказав цар: Що тобі є?

Вона ж сказала: Пане мій, царю, ти поклявся твоїй рабині Господом Богом твоїм, кажучи, що: Твій син Соломон царюватиме після мене, і він сяде на мій трон.

І ось тепер зацарював Адонія, і ти, мій пане, царю, не взнав.

І він приніс в жертву телят і ягнят і багато овець, і покликав всіх синів царя і священика Авіятара і володаря сили Йоава, і не покликав твого раба Соломона.

І ти, мій пане царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб сповістити їм хто сидітиме на престолі мого пана царя після нього.

І станеться, що коли засне мій пан цар з своїми батьками, і я і мій син Соломон будемо грішними.

І ось, як вона ще говорила з царем і прийшов пророк Натан.

І сповіщено цареві: Ось пророк Натан. І він ввійшов перед лице царя і поклонився цареві перед його лицем до землі.

І сказав Натан: Мій пане царю, чи ти сказав: Адоній царюватиме після мене і він сяде на моїм престолі?

Бо він сьогодні зійшов і приніс в жертву телят і ягнят і багато овець і покликав всіх синів царя і володарів сили і священика Авіятара, і ось вони їдять і пють перед ним, і сказали: Хай живе цар Адоній.

І мене самого, твого раба, і священика Садока і Ванея сина Йодая і твого раба Соломона не покликав.

Чи це слово вийшло від мого пана царя? І ти не обявив твому рабові хто сяде на перстолі мого пана царя після нього.

І відповів Давид і сказав: Покличте мені Вирсавію. І вона ввійшла перед царя і стала перед ним.

І поклявся цар і сказав: Хай живе Господь, який спас мою душу з усього пригнічення,

бо так як поклявся я тобі Господом Богом Ізраїля, кажучи: Що твій син Соломон царюватиме після мене, і він сидітиме на моїм престолі замість мене, так вчиню я в цьому дні.

І схилилася Вирсавія лицем до землі і поклонилася цареві і сказала: Хай живе мій пан цар Давид на віки.

І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока і пророка Натана і Ванея сина Йодая. І вони ввійшли перед царя.

І сказав їм цар: Візьміть з собою рабів вашого пана і посадіть мого сина Соломона на моє осля і попровадьте його до Ґіона,

і там священик Садок і пророк Натан хай помаже його на царя над Ізраїлем, і затрубіть в роги і скажете: Хай живе цар Соломон.

І він сяде на моїм престолі і він царюватиме замість мене, і я заповів, щоб він був проводирем над Ізраїлем і Юдою.

І відповів Ванея син Йодая цареві і сказав: Хай буде. Хай це потвердить Господь Бог мого пана царя.

Так як Господь був з моїм паном царем, так хай буде з Соломоном і хай звеличить його престіл над престіл мого пана царя Давида.

І зійшов священик Садок і пророк Натан і Ваней син Йодая і херреттії і фелеттії і посадили Соломона на осла царя Давида і повели його до Ґіона.

І взяв священик Садок ріг олії з шатра і помазав Соломона і затрубів рогом, і сказав ввесь нарід: Хай живе цар Соломон.

І ввесь нарід пішов за ним і танцювали в групах і раділи великою радістю, і земля розступилася через їхній голос.

І почув Адоній і всі ним покликані, і вони закінчили їсти. І почув Йоав голос рогу і сказав: Що це за голос, чому місто шумить?

Як він ще говорив і ось прийшов Йонатан син священика Авіатара, і сказав Адоній: Ввійди, бо ти є чоловіком сили, і добро звіщаєш.

І відповів Йонатан і сказав: І поправді наш пан цар Давид поставив Соломона царем.

І цар післав з ним священика Садока і пророка Натана і Ванея сина Йодая і хереттів і фелеттів, і посадили його на осла царя.

І Садок священик і Натан пророк помазали його на царя в Ґіоні, і пішли звідти радіючи, і місто зашуміло. Це голос, який ви почули.

І Соломон засів на царському престолі,

і ввійшли раби царя поблагословити нашого пана царя Давида, кажучи: Хай Бог прославить імя Соломона твого сина понад твоє імя і хай прославить його престіл понад твій престіл. І поклонився цар на свому ліжку,

і так сказав цар: Благословенний Господь Бог Ізраїля, що сьогодні дав, щоб сів з мого насіння на мій престіл, і мої очі бачать.

І жахнулися і перелякалися всі покликані Адонія і пішов (кожний) чоловік своєю дорогою.

І Адоній перелякався лиця Соломона і встав і пішов і схопився за роги жертівника.

І сповіщено Соломонові, кажучи: Ось Адоній перелякався царя Соломона і держиться рогів жертівника, кажучи: Хай покленеться мені сьогодні цар Соломон, що не забє твого раба мечем.

І сказав Соломон: Якщо він буде сином сили, то ні волосок йому не впаде на землю; і якщо в ньому зло знайдеться, помре.

І цар Соломон післав і відвів його від жертівника і він ввійшов і поклонився цареві Соломонові, і сказав йому Соломон: Іди до твого дому.

Російський синодальний переклад

Когда царь Давид состарился, вошел в преклонные лета, то покрывали его одеждами, но не мог он согреться.

И сказали ему слуги его: пусть поищут для господина нашего царя молодую девицу, чтоб она предстояла царю и ходила за ним и лежала с ним, - и будет тепло господину нашему, царю.

И искали красивой девицы во всех пределах Израильских, и нашли Ависагу Сунамитянку, и привели ее к царю.

Девица была очень красива, и ходила она за царем и прислуживала ему; но царь не познал ее.

Адония, сын Аггифы, возгордившись говорил: я буду царем. И завел себе колесницы и всадников и пятьдесят человек скороходов.

Отец же никогда не стеснял его вопросом: для чего ты это делаешь? Он же был очень красив и родился ему после Авессалома.

И советовался он с Иоавом, сыном Саруиным, и с Авиафаром священником, и они помогали Адонии.

Но священник Садок и Ванея, сын Иодаев, и пророк Нафан, и Семей, и Рисий, и сильные Давидовы не были на стороне Адонии.

И заколол Адония овец и волов и тельцов у камня Зохелет, что у источника Рогель, и пригласил всех братьев своих, сыновей царя, со всеми Иудеянами, служившими у царя.

Пророка же Нафана и Ванею, и тех сильных, и Соломона, брата своего, не пригласил.

Тогда Нафан сказал Вирсавии, матери Соломона, говоря: слышала ли ты, что Адония, сын Аггифин, сделался царем, а господин наш Давид не знает о том?

Теперь, вот, я советую тебе: спасай жизнь твою и жизнь сына твоего Соломона.

Иди и войди к царю Давиду и скажи ему: не клялся ли ты, господин мой царь, рабе твоей, говоря: "сын твой Соломон будет царем после меня и он сядет на престоле моем"? Почему же воцарился Адония?

И вот, когда ты еще будешь говорить там с царем, войду и я вслед за тобою и дополню слова твои.

Вирсавия пошла к царю в спальню; царь был очень стар, и Ависага Сунамитянка прислуживала царю;

и наклонилась Вирсавия и поклонилась царю; и сказал царь: что тебе?

Она сказала ему: господин мой царь! ты клялся рабе твоей Господом Богом твоим: "сын твой Соломон будет царствовать после меня и он сядет на престоле моем".

А теперь, вот, Адония воцарился , и ты, господин мой царь, не знаешь о том.

И заколол он множество волов, тельцов и овец, и пригласил всех сыновей царских и священника Авиафара, и военачальника Иоава; Соломона же, раба твоего, не пригласил.

Но ты, господин мой, - царь, и глаза всех Израильтян устремлены на тебя, чтобы ты объявил им, кто сядет на престоле господина моего царя после него;

иначе, когда господин мой царь почиет с отцами своими, падет обвинение на меня и на сына моего Соломона.

Когда она еще говорила с царем, пришел и пророк Нафан.

И сказали царю, говоря: вот Нафан пророк. И вошел он к царю и поклонился царю лицем до земли.

И сказал Нафан: господин мой царь! сказал ли ты: "Адония будет царствовать после меня и он сядет на престоле моем"?

Потому что он ныне сошел и заколол множество волов, тельцов и овец, и пригласил всех сыновей царских и военачальников и священника Авиафара, и вот, они едят и пьют у него и говорят: да живет царь Адония!

А меня, раба твоего, и священника Садока, и Ванею, сына Иодаева, и Соломона, раба твоего, не пригласил.

Не сталось ли это по воле господина моего царя, и для чего ты не открыл рабу твоему, кто сядет на престоле господина моего царя после него?

И отвечал царь Давид и сказал: позовите ко мне Вирсавию. И вошла она и стала пред царем.

И клялся царь и сказал: жив Господь, избавлявший душу мою от всякой беды!

Как я клялся тебе Господом Богом Израилевым, говоря, что Соломон, сын твой, будет царствовать после меня и он сядет на престоле моем вместо меня, так я и сделаю это сегодня.

И наклонилась Вирсавия лицем до земли, и поклонилась царю, и сказала: да живет господин мой царь Давид во веки!

И сказал царь Давид: позовите ко мне священника Садока и пророка Нафана и Ванею, сына Иодаева. И вошли они к царю.

И сказал им царь: возьмите с собою слуг господина вашего и посадите Соломона, сына моего, на мула моего, и сведите его к Гиону,

и да помажет его там Садок священник и Нафан пророк в царя над Израилем, и затрубите трубою и возгласите: да живет царь Соломон!

Потом проводите его назад, и он придет и сядет на престоле моем; он будет царствовать вместо меня; ему завещал я быть вождем Израиля и Иуды.

И отвечал Ванея, сын Иодаев, царю и сказал: аминь, - да скажет так Господь Бог господина моего царя!

Как был Господь Бог с господином моим царем, так да будет Он с Соломоном и да возвеличит престол его более престола господина моего царя Давида!

И пошли Садок священник и Нафан пророк и Ванея, сын Иодая, и Хелефеи и Фелефеи, и посадили Соломона на мула царя Давида, и повели его к Гиону.

И взял Садок священник рог с елеем из скинии и помазал Соломона. И затрубили трубою, и весь народ восклицал: да живет царь Соломон!

И весь народ провожал Соломона, и играл народ на свирелях, и весьма радовался, так что земля расседалась от криков его.

И услышал Адония и все приглашенные им, как только перестали есть; а Иоав, услышав звук трубы, сказал: отчего этот шум волнующегося города?

Еще он говорил, как пришел Ионафан, сын священника Авиафара. И сказал Адония: войди; ты - честный человек и несешь добрую весть.

И отвечал Ионафан и сказал Адонии: да, господин наш царь Давид поставил Соломона царем;

и послал царь с ним Садока священника и Нафана пророка, и Ванею, сына Иодая, и Хелефеев и Фелефеев, и они посадили его на мула царского;

и помазали его Садок священник и Нафан пророк в царя в Гионе, и оттуда отправились с радостью, и пришел в движение город. Вот отчего шум, который вы слышите.

И Соломон уже сел на царском престоле.

И слуги царя приходили поздравить господина нашего царя Давида, говоря: Бог твой да прославит имя Соломона более твоего имени и да возвеличит престол его более твоего престола. И поклонился царь на ложе своем,

и сказал царь так: "благословен Господь Бог Израилев, Который сегодня дал сидящего на престоле моем, и очи мои видят это!"

Тогда испугались и встали все приглашенные, которые были у Адонии, и пошли каждый своею дорогою.

Адония же, боясь Соломона, встал и пошел и ухватился за роги жертвенника.

И донесли Соломону, говоря: вот, Адония боится царя Соломона, и вот, он держится за роги жертвенника, говоря: пусть поклянется мне теперь царь Соломон, что он не умертвит раба своего мечом.

И сказал Соломон: если он будет человеком честным, то ни один волос его не упадет на землю; если же найдется в нем лукавство, то умрет.

И послал царь Соломон, и привели его от жертвенника. И он пришел и поклонился царю Соломону; и сказал ему Соломон: иди в дом свой.