Ось останні слова Давида: слово Давида, Єссеєвого сина, слово мужа, поставленого високо, помазаника Бога Якова, любого співця Ізраїля:
“Дух Господній промовляє через мене, слово його в мене на язиці.
Промовив Бог Ізраїлів, Ізраїлева скеля промовила до мене: Пануватиме над людьми справедливий, пануватиме богобоязливий.
Немов світ уранці, коли сходить сонце, безхмарного ранку, від його проміння попід росою вийшла з землі трава, -
чи ж не так воно з моїм домом у Бога? Він бо заключив зо мною вічний союз, союз повнотою впоряджений, певний. Так! Він виростить усе моє спасіння й усе моє бажання.
А нікчемні всі, - мов терня, що ніхто не бере його в руку, -
ніхто їх не доторкається, хібащо з залізом та деревом, і палять їх на вогні дощенту.”
Ось імена Давидових витязів: Ішбаал, Гахмоній, головний над трьома. Він підняв свого списа на вісімсот мужів і вигубив їх за одним разом.
По ньому - між трьома богатирями - Єлеазар, син Додо, Ахохів син; він був з Давидом у Пасдаммімі, коли філістимляни зібрались були там на бій. Мужі ізраїльські повернулись назад,
але він устав й бив філістимлян, аж доки не стомилась його рука, що мов прилипла до меча. Того дня дарував був Господь велику перемогу. Народ повернувся за ним тільки для того, щоб забрати здобич.
За ним був Шамма, Аггеїв син, з Гарару. Філістимляни зібрались були біля Лехі, де був лан поля, засіяний сочевицею. Хоч військо втекло було від філістимлян,
він став серед поля, обороняв його й побив філістимлян. І дарував Господь велику перемогу.
Раз якось троє з тридцятьох зійшли були до Давида під час жнив, у печеру Адулам, саме як частина філістимлян розтаборились у Рефаїм-долині.
Тоді Давид був у твердині, а філістимлянська залога була у Вифлеємі.
Запрагнув Давид, тож каже він: “Хто принесе мені води з криниці, що у Вифлеємі при воротях?”
І продерлися три богатирі у філістимлянський табір, зачерпнути води з криниці, що в Вифлеємі при воротях, узяли й принесли її Давидові. Однак він не хотів її пити, але вилив її (в жертву) Господеві,
кажучи: “Далеким хай воно буде від мене, Господи, щоб я таке вчинив! Чи це ж не кров мужів, що важили своїм життям?” І не хотів він її пити. Ось таке доказали ці три витязі.
Авішай, Йоавів брат, син Церуї, був головний над тридцятьма. Він підняв списа на трьохсот і вбив їх. Вславився він між тридцятьма.
Він був найвизначніший з-поміж тридцятьох, що став їх провідником, але не дорівнював трьом.
Беная, син Єгояди, з Кавцелу, славний подвигами муж, добив був двох Арієлових синів з Йоаву. Він же зійшов і вбив лева в середині ритви, того дня, коли саме упав сніг.
Вбив він також якогось єгиптянина, велетня; в руках єгиптянина був спис, але він зійшов до нього з палицею, вирвав з рук у нього списа й забив його власним же його списом.
Такі ось подвиги вчинив Беная, Єгояди син, чим зажив собі великої слави з-поміж тих тридцятьох героїв.
Він був найбільше шанований поміж тридцятьма, але він не дорівнював трьом. Давид поставив його над своїм двірським вояцтвом.
Азаел, Йоавів брат, був один із тридцятьох; і Елханан, син Додо, з Вифлеєму,
Шамма з Хароду, Еліка з Хароду,
Хелец Палтій, Іра, Ікешів син, з Текоа,
Авіезер з Анатоту, Сібхай із Хуші,
Цалмон з Ахоху, Маг-рай із Нетофи.
Хелед, Баани син, із Нетофи; Ітай, Рівая син, з Гівеа, веніяминянин,
Беная із Пірато-ну, Хідай із Нахле-Гаашу,
Аві-Алвон з Арави, Азмавет із Бахуріму,
Еліяхба з Шаалвіму, Яшен-Гуній, Йонатан,
син Шамми, з Гарару, Ахіям, Шараріїв син, з Гарару.
Еліфелет, Ахазбаїв син, з Маахи; Еліям, Ахітофелів син, з Гіло.
Хецрай із Кармелю, Паграй з Арбі.
Їгал, Натанів син, із Цови; Баній із Гаду,
Целек з Аммону, Нахрай із Беероту - зброеноша Йоава, сина Церуї,
Іра з Їтра, Гарев з Їтра,
Урія хеттит. Усіх разом тридцять сім.
А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.
Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!
Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!
І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!
Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?
А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.
А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!
А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.
По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,
він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.
А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.
І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.
І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.
Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.
І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?
І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,
та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.
А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.
Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.
А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.
Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.
Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.
З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.
Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;
Шамма хародянин, Еліка хародянин,
Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;
Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,
Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,
Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;
Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,
Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,
Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,
Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;
Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;
Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,
°ґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,
Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;
Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,
Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.
Се ж останнє Давидове слово, слово Давида, Ессеєвого сина, слово мужа поставленого високо, помазанника Бога Яковового, й любого сьпівця Ізрайлевого:
Дух Господень глаголе в менї, й слово його на язицї в мене.
Сказав Бог Ізрайлїв, говорив про мене скеля Ізрайлева: володїти ме над людьми праведний, буде царювати в Господньому страсї.
Як на досьвітньому розсьвітї, при сходї сонця на безхмарньому небі від його сьвітла після дощу виходить із землї трава,
Чи не так же й мій дом перед Богом? Бо завіт віковічно статочнїй й твердий вчинив він зо мною. Чи не так же виходить від його все спасеннє моє й все бажаннє моє?
А безбожники, се його тернє викинене, що рукою його нїхто не торкає,
А хто хоче його зібрати, той бере залїзо, або держало до списа, й палять його на місцї.
А се ймення хоробрих силачів у Давида: Ісбозет Ахаманїй, головний між трьома; він підняв списа свого на вісїмсот мужів, і побив їх заразом.
Після його йде між трьома невміраками Елеазар, син Дода Ахового. Він належав до тих трьох хоробрих, що з Давидом поругали Филистіїв зібраних до війни;
Ізрайлитяне виступили були проти них, а він став і стинав Филистіїв покіль рука в його втомилась і неначе приросла до меча. І дарував Господь того дня велику побіду, й військо йшло за ним тільки задля пліндрування.
Після його йде Самма Агенко, Гарарій. Раз зібрались Филистії в Тирію. Там була нива, засїяна сочовицею. Як же люде повтїкали перед Филистіями,
Зупинився він серед ниви, оборонив її й побив Филистіїв. І подав Господь тодї велику подуж.
Одного разу троє сих силачів з трийцятьох прийшли до Давида в часї жнив в печеру Одоллам, тим часом, як ватага Филистіїв стояла в долинї Рефаїмів.
Давид був тодї там в утвердженому місцї, а залога Филистійська стояла в Бетлеємі.
І схотїлось Давидові пити, й каже він: Хто б добув менї води з колодязя коло ворот Бетлеємських?
І пробились трьох тих силачів через табор Филистійський, набрали води з колодязя Бетлеємського та й принесли Давидові. Та він не схотїв пити її, і вилив на жертву в славу Господеві,
І сказав: Сохрани мене, Господи, від того, щоб я таке чинив! Се кров сьмільчаків, що важили життєм своїм, ійдучи по неї! й не схотїв її пити. От що чинили отті три невміраки!
Й Абесса, брат Йоабів, Саруєнко, був головним з трьох инших. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома.
Між сими трьома був він знатнїщий, й був їх отаманом, тим же трьом первим не був рівня.
Банея, син Йодая, мужа хороброго, великий дїлами, із Казеїла. Він убив двох синів Ариїла з Моабу. Раз, як упав снїг, убив він лева в ямі;
Сей же вбив і велетня Египтїя. Египтїй держав списа в руцї, він же пійшов із палицею на його, вирвав у Египтїя списа з руки та й положив його власним його списом.
Таке дїло вчинив Банея Йодаєнко; й був він славний між трьома невміраками;
Між трийцятьма був він у шанобі, та первим трьом не був рівня. Давид поставив його найблизшим своїм прибічником.
(А се ймена прочих силачів Давидових:) Асаїл, брат Йоабів, був між трийцятьма; далїй Елханан Доденко з Бетлеєму;
Самма з Хароду, Елика з Хароду;
Херець із Палту; Іра Ікешенко з Текої;
Ебіезер із Анатоа, Мебуннай із Гуші;
Залмон із Ахоху, Магарай з Нетофу;
Хелеб Бааненко з Нетофу; Іддай Рибаєнко з Гиви, Беняминїй;
Банея з Пирату; Іддай з Нахле-Гаашу;
Абі-Албон із Арби, Азмавет із Бархуму;
Еліахба з Саалбону, з синів Яшена - Йонатан;
Сама з Гарару; Ахіам Сараренко з Арару;
Елифелет, син Ахасбая Магахатового, Еліам Ахитофеленко з Гиламу;
Гезро з Кармелю; Паарай Арбій;
Ігал Натаненко з Зоби, Банїй з Гаду;
Зелек Аммонїй, Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків;
Іра з Ітрі, Гареб із Ітрі;
Урія Гетїй. Усїх трийцять і сїм.
І це останні слова Давида. Вірний Давид син Єссея, і вірний чоловік, якого Господь поставив на помазанника Бога Якова, і гарні псальми Ізраїля.
Дух Господний заговорив в мені, і його слово на моїм язику.
Говорить Бог Ізраїля, мені сторож Ізраїля сказав: Притчу скажи: Як в людині скріпите страх Божий?
І в раннішнім божім світлі хай зійде сонце, ранок не перейшов від світіння і з дощу трави з землі.
Бо чи не так мій дім з сильним? Бо вічний заповіт мені поклав, приготовлений в усім часі, стережений, бо все моє спасіння і все бажання, бо не проросте беззаконний.
Всі вони так як вигострена тернина, бо не будуть забрані рукою,
і муж не трудитиметься в них, і повне заліза і дерева списів, і в огні горітиме, будуть спалені своїм соромом.
Це імена витязів Давида. Євостей Хананей є володарем третини, Адінон Асоней, цей витягнув свій меч проти вісім сот ранених за раз.
І з ним Елеазар син його братанича син Сусіта між трьома витязями. Цей був з Давидом в Серрі, і коли кепкував він з чужинців, там зібралися на війну, і пішов муж Ізраїля.
Він встав і побив між чужинцями, аж доки не змучилася його рука, і прилипла його рука до меча, і вчинив Господь велике спасіння в тому дні. І нарід сидів за ним, щоб тільки ограбити.
І після нього Самея син Аси Арухей. І чужинці зібралися до Тирії, і була там часть поля повна сочевиці, і нарід втік з перед лиця чужинців.
І він став посеред часті і спас її і побив чужинців, і Господь вчинив велике спасіння.
І зійшли три з тридцятьох і прийшли до Касона до Давида до печері Одоллама, і полки чужинців отаборилися в долині Рафаїма.
І Давид тоді (був) в твердині, і табір чужинців тоді (був) у Вифлеємі.
І зажадав Давид і сказав: Хто мене напоїть води з криниці, що в Вифлеємі, що в брамі? А тоді табір чужинців (був) у Вифлеємі.
І пробились три витязі в табір чужинців і набрали води з криниці, що в Вифлеємі, що при брамі, і взяли і прийшли до Давида, і він не забажав її пити і вилив її Господеві
і сказав: Змилосердися наді мною, Господи, щоб я це не вчинив. Чи питиму кров мужів, що пішли (з небезпекою) для їхніх душ, і не забажав її пити. Це вчинили три сильні.
І Авесса брат Йоава син Саруї, він володар між трьома. І він підняв свій спис проти трьохсот ранених, і йому імя між трьома.
З тих трьох він найславніший, і став їм за вождя, і до (перших) трьох не дійшов.
І Ваная син Йодая, він муж з численними ділами з Кавесеїла. І він побив двох синів Аріїла Моавського. І він прийшов і побив лева посеред рова в сніжний день.
Він побив чоловіка єгиптянина, гарного мужа, а в руці єгиптянина спис наче дерево драбини, і зійшов до нього з палицею і видер списа з руки єгиптянина і забив його власним його списом.
Це вчинив Ванея син Йодая, і йому імя між трьома сильними.
З трьох славний, і до (перших) трьох не дійшов. І поставив його Давид собі на вістника.
І це імена витязів царя Давида. Асаїл брат Йоава, [цей (був) між тридцятьма], Елеанан син Дудія його родича в Вифлеємі,
Самай Арудей, Еліка Ародей,
Еллис Фелотій, Ірас син Еккаса Текоїт,
Авієзер Анатотієць з синів Асотіта,
Селмон Аоїт, Моорей Нетофатит,
Ела син Ваани Нетофатит, Еттій син Ріви з Ґаваета син Веніямина,
Ваней Фаратонітит, Урі з Нахаліґеї,
Авіїл син Аравотита, Азмот Варсаміт,
Еліасу Салавоніт, сини Ясана, Йонатан,
Самма Ародітит, Ахіян син Сарада Арауріт,
Аліфалет син Асвіта син Маахатія, Еліяв син Ахітофеля Ґелоніта,
Асарай Кармиліт, Фараї Ерхій,
Іґаал син Натана з сили, син Ґаддія,
Еліє Амманіт, Ґелорей Виротей, що носить зброю Йоава сина Саруя,
Ірас Єтірей, Ґарив Єтірей,
Урія Хеттей, всіх тридцять сім.
Вот последние слова Давида, изречение Давида, сына Иессеева, изречение мужа, поставленного высоко, помазанника Бога Иаковлева и сладкого певца Израилева:
Дух Господень говорит во мне, и слово Его на языке у меня.
Сказал Бог Израилев, говорил о мне скала Израилева: владычествующий над людьми будет праведен, владычествуя в страхе Божием.
И как на рассвете утра, при восходе солнца на безоблачном небе, от сияния после дождя вырастает трава из земли,
не так ли дом мой у Бога? Ибо завет вечный положил Он со мною, твердый и непреложный. Не так ли исходит от Него все спасение мое и все хотение мое?
А нечестивые будут, как выброшенное терние, которого не берут рукою;
но кто касается его, вооружается железом или деревом копья, и огнем сожигают его на месте.
Вот имена храбрых у Давида: Исбосеф Ахаманитянин, главный из трех; он поднял копье свое на восемьсот человек и поразил их в один раз.
По нем Елеазар, сын Додо, сына Ахохи, из трех храбрых, бывших с Давидом, когда они порицанием вызывали Филистимлян, собравшихся на войну;
израильтяне вышли против них, и он стал и поражал Филистимлян до того, что рука его утомилась и прилипла к мечу. И даровал Господь в тот день великую победу, и народ последовал за ним для того только, чтоб обирать убитых.
За ним Шамма, сын Аге, Гараритянин. Когда Филистимляне собрались в Фирию, где было поле, засеянное чечевицею, и народ побежал от Филистимлян,
то он стал среди поля и сберег его и поразил Филистимлян. И даровал тогда Господь великую победу.
Трое сих главных из тридцати вождей пошли и вошли во время жатвы к Давиду в пещеру Одоллам, когда толпы Филистимлян стояли в долине Рефаимов.
Давид был тогда в укрепленном месте, а отряд Филистимлян - в Вифлееме.
И захотел Давид пить, и сказал: кто напоит меня водою из колодезя Вифлеемского, что у ворот?
Тогда трое этих храбрых пробились сквозь стан Филистимский и почерпнули воды из колодезя Вифлеемского, что у ворот, и взяли и принесли Давиду. Но он не захотел пить ее и вылил ее во славу Господа,
и сказал: сохрани меня Господь, чтоб я сделал это! не кровь ли это людей, ходивших с опасностью собственной жизни? И не захотел пить ее. Вот что сделали эти трое храбрых!
И Авесса, брат Иоава, сын Саруин, был главным из трех; он убил копьем своим триста человек и был в славе у тех троих.
Из трех он был знатнейшим и был начальником, но с теми тремя не равнялся.
Ванея, сын Иодая, мужа храброго, великий по делам, из Кавцеила; он поразил двух сыновей Ариила Моавитского; он же сошел и убил льва во рве в снежное время;
он же убил одного Египтянина человека видного; в руке Египтянина было копье, а он пошел к нему с палкою и отнял копье из руки Египтянина, и убил его собственным его копьем:
вот что сделал Ванея, сын Иодаев, и он был в славе у трех храбрых;
он был знатнее тридцати, но с теми тремя не равнялся. И поставил его Давид ближайшим исполнителем своих приказаний.
Асаил, брат Иоава - в числе тридцати; Елханан, сын Додо, из Вифлеема,
Шамма Хародитянин, Елика Хародитянин,
Херец Палтитянин, Ира, сын Икеша, Фекоитянин,
Евиезер Анафофянин, Мебуннай Хушатянин,
Цалмон Ахохитянин, Магарай Нетофафянин,
Хелев, сын Бааны, Нетофафянин, Иттай, сын Рибая, из Гивы сынов Вениаминовых,
Ванея Пирафонянин, Иддай из Нахле-Гааша,
Ави-Албон Арбатитянин, Азмавет Бархюмитянин,
Елияхба Шаалбонянин; из сыновей Яшена - Ионафан,
Шама Гараритянин, Ахиам, сын Шарара, Араритянин,
Елифелет, сын Ахасбая, сына Магахати, Елиам, сын Ахитофела, Гилонянин,
Хецрай Кармилитянин, Паарай Арбитянин,
Игал, сын Нафана, из Цобы, Бани Гадитянин,
Целек Аммонитянин, Нахарай Беротянин, оруженосец Иоава, сына Саруи,
Ира Итритянин, Гареб Итритянин,
Урия Хеттеянин. Всех тридцать семь.