16

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ледве перейшов Давид верх гори, аж ось назустріч йому Ціва, Мерібаалів слуга, з парою нав'ючених ослів, що несли на собі двісті буханців хліба, сто в'язанок родзинок, сто спілих плодів і бурдюк вина.

Давид і спитав у Ціви: “Навіщо воно в тебе?” Ціва відказав: “Осли для царського двору до їзди, хліб і спілі плоди на харч прислузі а вино на пиття потомленим у пустині.”

І питає цар: “А де ж син твого пана?” Ціва відказав цареві: “Он він зостався в Єрусалимі, бо подумав собі: сьогодні дім Ізраїлів віддасть мені батьківське царство.”

Тоді Давид сказав до Ціви: “Дивись, усе тепер твоє, що належало Мерібаалові.” Ціва каже: “Кланяюсь тобі, щоб й надалі знаходив ласку у твоїх очах, царю, мій пане!”

Коли цар Давид прибув у Бахурім, був там чоловік із Саулової родини на ім'я Семей, Герів син. Він вийшов і проклинав,

кидаючи камінням на Давида та на слуг царя Давида, його ж військо й усі витязі були праворуч і ліворуч від нього.

І говорив Семей, проклинаючи: “Геть, геть, мужу крови, мерзеннику!

Повернув на тебе Господь усю кров Саулового дому, що ти замість нього зробивсь царем. Дав Господь царство в руки Авесалома, твого сина. А тепер упало на тебе нещастя, бо ти чоловік крови!”

Тоді Авішай, син Церуї, каже до царя: “Чого ж то оцей здохлий собака проклинає мого пана-царя? Дозволь мені піти й стяти йому голову.”

Та цар відказав: “Що мені й вам сини Церуї? Якщо проклинає, бо Господь сказав йому: Проклинай Давида, - то хто може йому сказати: чому ти так робиш?”

І каже Давид до Авішая і до всіх своїх слуг: “Дивіться, ось мій син, що вийшов з мого тіла, наставився на моє життя, то скільки більше оцей веніяминянин? Лишіть його, нехай проклинає, бо це Господь звелів йому.

Може, Господь зглянеться на моє горе й віддасть мені добром замість сьогоднішнього прокльону.”

І йшов Давид із своїми людьми дорогою далі, Семей же посувався узгір'ям повз нього та, йдучи, раз-у-раз кляв і жбурляв камінням, здіймаючи куряву.

І прибув Давид і ввесь народ, що був з ним, - стомлені. І там відпочили вони.

Авесалом же й усі мужі ізраїльські ввійшли в Єрусалим. І Ахітофел теж був з ним.

Прийшов Хушай аркій, Давидів приятель, до Авесалома й каже йому: “Нехай живе цар, нехай живе цар!”

Авесалом каже до Хушая: “Така твоя вірність до твого приятеля! Чого ж ти не пішов з твоїм приятелем?”

Хушай відказав Авесаломові: “О ні! Кого вибрав Господь та ввесь цей народ, і всі ці мужі ізраїльські, тому служитиму й при нім зостанусь.

А втім, кому ж я служитиму? Чи не його ж синові? Як служив твоєму батькові, так служитиму й тобі!”

Тоді Авесалом каже до Ахітофела: “Порадь мені, що чинити.”

Ахітофел каже Авесаломові: “Увійди до наложниць твого батька, яких він залишив стерегти палацу, так бо ввесь Ізраїль спізнає, що ти став ненависним твоєму батькові, і скріпляться руки всіх, що з тобою.”

І нап'яли Авесаломові на покрівлі намет, і Авесалом увійшов до наложниць свого батька на очах усього Ізраїля.

Рада ж, що її в ті дні давав Ахітофел, була така, неначе слово Бога для тих, хто звертався до нього. Такою була всяка Ахітофелева рада так для Давида, як і для Авесалома.

Переклад Огієнка

А коли Давид пройшов трохи з верхів'я, аж ось Ціва, Мефівошетів слуга назустріч йому, та пара в'ючених ослів, а на них двісті хлібів, і сто в'язок родзинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.

І сказав цар до Ціви: Що це тобі? А Ціва відказав: Ці осли для царського дому на їзду, а хліб та літні плоди на їду юнакам, а вино на пиття змученому в пустині.

І сказав цар: А де син твого пана? А Ціва відказав цареві: Он він сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні Ізраїлів дім поверне мені царство мого батька.

І сказав цар до Ціви: Ось тобі все, що в Мефівошета. А Ціва відказав, уклонившись: Нехай я знайду ласку в очах твоїх, пане мій царю.

І прийшов цар Давид до Бахуріму, аж ось виходить ізвідти чоловік з роду Саулового дому, а ім'я йому Шім'ї, син Ґерин. Він ішов і все проклинав.

І він кидав камінням на Давида та на всіх рабів царя Давида, хоч увесь народ та всі лицарі були на правиці його та на лівиці його.

І отак говорив Шім'ї в прокльоні своїм: Іди, іди геть, кривавий переступнику та чоловіче негідний!

Господь обернув на тебе всю кров Саулового дому, що зацарював ти замість нього. І віддав Господь царство в руку сина твого Авесалома, а ти ось у своєму злі, бо ти кривавий переступник!...

І сказав до царя Авішай, син Церуї: Нащо проклинає цей мертвий пес мого пана царя? Піду я, і зітну йому голову!

А цар відказав: Що обходить це мене та вас, сини Церуїні? Що він проклинає, то це Господь йому сказав: Прокляни Давида! А хто скаже: Нащо ти так зробив?

І сказав Давид до Авішая та до всіх своїх слуг: Ось син мій, що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже говорити про цього веніяминівця! Дайте йому спокій, і нехай проклинає, бо так наказав йому зробити Господь!

Може зглянеться Господь над моєю бідою, і поверне мені цього дня добром замість його прокляття...

І йшов Давид та люди його дорогою, а Шім'ї йшов узбіччям гори навпроти нього. І він ішов та все проклинав, і кидав камінням на нього, та порошив порохом.

І прийшов цар та ввесь народ, що був із ним, змучені, і відідхнули там.

А Авесалом та ввесь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними Ахітофел.

І сталося, як прийшов аркеянин Хушай, Давидів товариш, до Авесалома, то сказав Хушай до Авесалома: Нехай живе цар, нехай живе цар!

І сказав Авесалом до Хушая: Це така ласка твоя з приятелем твоїм? Чому не пішов ти з своїм приятелем?

І сказав Хушай до Авесалома: Ні, бо кого вибрав Господь та цей народ, та кожен Ізраїлів муж, то я буду його, і з ним позостануся.

А подруге, кому я буду служити? Чи ж не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду й тобі.

І сказав Авесалом до Ахітофела: Дайте пораду, що маємо робити.

І сказав Ахітофел до Авесалома: Прийди до наложниць свого батька, яких він позоставив стерегти дім. І коли почує ввесь Ізраїль, що став ти зненавиджений у свого батька, то зміцняться руки всім, хто з тобою.

І розтягли Авесаломові намета на даху, і Авесалом прийшов до наложниць батька свого на очах усього Ізраїля.

А Ахітофелова порада, яку він радив тими днями, була така певна, як питати про Боже слово, така була Ахітофелова порада і для Давида, і для Авесалома!

Переклад Куліша

Ледві Давид перейшов через гору аж се йде зустріч Сиба, слуга Мемфівостеїв з парою ослів навючених, що несли на собі двістї боханцїв хлїба, сто вінків родзинків, сто вязанок фіґ і бурдюк вина.

І питає царь у Сиби: На що се в тебе? І відказує Сиба: Осли про царську челядь на їзду, хлїб і овощ на харч прислузї, а вино на питтє потомленим у пустинї.

І питає царь: Де ж син твого пана? І відказує Сиба цареві: Зіставсь у Ерусалимі, бо каже: Тепер дом Ізрайлїв оддасть менї отецьке царство!

І рече цар Сибі: Оце ж усе, що було Мемфівостеєве, нехай буде твоє. І сказав Сиба, падаючи ниць: Ой коли б ти був ласкавий до мене, царю й пане мій!

Як дойшов же царь Давид до Бахурима, дивиться, йде звідти чоловік з родини Саулового дому, на ймя Семей Геренко; він ішов проклинаючи.

Та й метав на Давида й на всїх слуг двору Давидового каміннєм, дарма що ввесь люд і всї лицарі йшли праворуч і лїворуч його.

І кричав Семей клянучи: Втїкай, втїкай, убийнику й безбожнику!

Господь перенїс на тебе усю кров Саулового дому, що ти намість його зробивсь царем, і передав Господь царство твойму синові Абессаломові, а тепер прийшла на тебе лиха година, бо ти чоловік крові.

І каже Абесса Саруєнко цареві: Як важиться сей здохлий пес проклинати пана мого царя? Пійду й зітну йому голову!

Царь же рече: Яке вам дїло до мене, Саруєнки? Нехай він проклинає, бо се Господь допустив йому, проклинати Давида. Хто ж тут скаже: Як важишся ти на се?

І говорив Давид Абессі й усему дворові свойму: Коли мій син, що вийшов із мого тїла, важить на мою душу, так ще більше сей Беняминїй. Не чіпай його, нехай проклинає, бо се повелїв йому Господь.

Може зглянеться Господь на моє пониженнє й відплатить менї добром за теперішний проклін.

От і йшов Давид із людьми своїми своєю дорогою. Семей же йшов попід горою поровень з ним; ійшов і проклинав та метав каміннєм і землею на них.

І добравсь утомлений царь із усїм людом, що був при йому, (до Бахурима) й оддихав там.

Абессалом же з усїма мужами Ізрайлевими прийшов у Ерусалим та й Ахитофел із ним.

Увійшовши ж до Абессалома Давидів приятель, Архієць Хусій, промовив: Витай царю! Витай царю.

І питає Абессалом Хусія: Така ж твоя прихильність до твого приятеля? Чому ти не пійшов з твоїм приятельом?

І відказує Хусій Абессаломові: Кого вибрав Господь і сей люд і ввесь Ізраїль, до того й я горнусь і при тому зостанусь.

Се одно; а друге: кому ж я маю служити? Чи ж не синові його? Як служив я твойму панотцеві, так служити му й тобі.

І поспитав Абессалом ув Ахитофеля: Порадь нас, що нам чинити?

І відказує Ахитофел Абессаломові: Удайся до панотцевих наліжниць, що він зоставив тут стерегти палату; й почує про се Ізраїль, що зробився ти ненавидним панотцеві твойму, й всї твої прихильники наберуть духа.

І напяли Абессаломові намет на крівлї, й ввійшов Абессалом перед очима всего Ізраїля до наложниць отця свого.

Рада ж Ахитофелева була здавна така важка, неначе рада самого Бога. Такою була всяка рада Ахитофелева й в Давида й в Абессалома.

Переклад УБТ Турконяка

І Давид пішов трошки від Рооса, і ось Сіва слуга Мемфівостея йому на зустріч і пара навантажених ослів і на вих двісті хлібів і сто (китиць) рудзинків і міх вина і сто (плиток) дактилів.

І сказав цар до Сіви: Що це тобі? І сказав Сіва: Осли для дому царя, щоб сіли, і хліби і дактилі на їжу слугам, і вино, щоб пили ослаблені в пустині.

І сказав цар: І де син твого царя? І сказав Сіва до царя: Ось сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні дім Ізраїля поверне мені царство мого батька.

І сказав цар Сіві: Ось тобі все, що є Мемфівостея. І сказав Сіва, поклонившись: Знайшов я ласку в твоїх очах, мій пане царю.

І цар Давид пішов до Вауріма. І ось звідти виходив чоловік з роду дому Саула, і його імя Семеї син Ґири. Вийшов, виходячи, і проклинаючи,

і кидаючи каміння на Давида і всіх слуг царя Давида, і ввесь нарід і всі сильні були з права і з ліва царя.

І так говорив Семеї, коли він проклинав: Вийди, вийде, муже крови, і муже беззаконний.

Господь повернув проти тебе всю кров дому Саула, бо ти замість нього зацарював, і Господь дав царство в руку Авессалома твого сина. І ось ти в твоїй злобі, бо ти муж крови.

І сказав Авесса син Саруї до царя: Навіщо цей дохлий пес проклинає мого пана царя? Зійду і зніму його голову.

І сказав цар: Що мені і вам, сини Саруя, оставте його і хай так проклинає, бо Господь сказав йому проклинати Давида, і хто скаже: Навіщо ти так вчинив?

І сказав Давид до Авесси і до всіх своїх слуг: Ось мій син, що вийшов з мого лона шукає моєї душі, і до того ще тепер син Ємінія. Оставте його, хай проклинає, бо (так) йому сказав Господь.

Може побачить Господь моє впокорення і поверне мені добро замість його клятви в цьому дні.

І пішов Давид і його мужі дорогою, і Семеї ішов з боку гори близько нього, ідучи і проклинаючи і кидаючи камінням з боку нього і сипаючи землею.

І прийшов цар і ввесь його нарід, що остався, і там відпочили.

І Авессалом і кожний Ізраїльський чоловік ввійшли до Єрусалиму і з ним (був) Ахітофель.

І сталося коли прийшов Хусій Архій друг Давида до Авессалома, і сказав Хусій до Авессалома: Хай живе цар.

І сказав Авессалом до Хусія: Чи це твоє милосердя до твого друга? Чому ти не пішов з твоїм другом?

І сказав Хусій до Авессалома: Ні, але за тим, кого вибрав Господь і цей нарід і кожний ізраїльський муж, за ним буду і з ним сидітиму.

І подруге, кому я послужу? Чи не перед його сином? Так як я послужив перед твоїм батьком, так буду перед тобою.

І сказав Авессалом до Ахітофеля: Зробіть між собою раду (про те), що зробимо.

І сказав Ахітофель до Авессалома: Ввійди до наложниць твого батька, які він оставив, щоб стерегли його дім, і ввесь Ізраїль почує, що ти засоромив твого батька, і скріпляться руки всіх, що з тобою.

І розбили Авесаломові шатро на криші, і Авесалом ввійшов до наложниць свого батька перед очима всього Ізраїля.

І порада Ахітофеля, яку в перших днях радив, так як би (хто) запитав поради в Бога, такою кожна рада Ахітофеля і для Давида і для Авессалома.

Російський синодальний переклад

Когда Давид немного сошел с вершины горы, вот встречается ему Сива, слуга Мемфивосфея, с парою навьюченных ослов, и на них двести хлебов, сто связок изюму, сто связок смокв и мех с вином.

И сказал царь Сиве: для чего это у тебя? И отвечал Сива: ослы для дома царского, для езды, а хлеб и плоды для пищи отрокам, а вино для питья ослабевшим в пустыне.

И сказал царь: где сын господина твоего? И отвечал Сива царю: вот, он остался в Иерусалиме и говорит: теперь-то дом Израилев возвратит мне царство отца моего.

И сказал царь Сиве: вот тебе все, что у Мемфивосфея. И отвечал Сива, поклонившись: да обрету милость в глазах господина моего царя!

Когда дошел царь Давид до Бахурима, вот вышел оттуда человек из рода дома Саулова, по имени Семей, сын Геры; он шел и злословил,

и бросал камнями на Давида и на всех рабов царя Давида; все же люди и все храбрые были по правую и по левую сторону царя.

Так говорил Семей, злословя его: уходи, уходи, убийца и беззаконник!

Господь обратил на тебя всю кровь дома Саулова, вместо которого ты воцарился, и предал Господь царство в руки Авессалома, сына твоего; и вот, ты в беде, ибо ты - кровопийца.

И сказал Авесса, сын Саруин, царю: зачем злословит этот мертвый пес господина моего царя? пойду я и сниму с него голову.

И сказал царь: что мне и вам, сыны Саруины? пусть он злословит, ибо Господь повелел ему злословить Давида. Кто же может сказать: зачем ты так делаешь?

И сказал Давид Авессе и всем слугам своим: вот, если мой сын, который вышел из чресл моих, ищет души моей, тем больше сын Вениамитянина; оставьте его, пусть злословит, ибо Господь повелел ему;

может быть, Господь призрит на уничижение мое, и воздаст мне Господь благостью за теперешнее его злословие.

И шел Давид и люди его своим путем, а Семей шел по окраине горы, со стороны его, шел и злословил, и бросал камнями на сторону его и пылью.

И пришел царь и весь народ, бывший с ним, утомленный, и отдыхал там.

Авессалом же и весь народ Израильский пришли в Иерусалим, и Ахитофел с ним.

Когда Хусий Архитянин, друг Давидов, пришел к Авессалому, то сказал Хусий Авессалому: да живет царь, да живет царь!

И сказал Авессалом Хусию: таково-то усердие твое к твоему другу! отчего ты не пошел с другом твоим?

И сказал Хусий Авессалому: нет, кого избрал Господь и этот народ и весь Израиль, с тем и я, и с ним останусь.

И притом кому я буду служить? Не сыну ли его? Как служил я отцу твоему, так буду служить и тебе.

И сказал Авессалом Ахитофелу: дайте совет, что нам делать.

И сказал Ахитофел Авессалому: войди к наложницам отца твоего, которых он оставил охранять дом свой; и услышат все Израильтяне, что ты сделался ненавистным для отца твоего, и укрепятся руки всех, которые с тобою.

И поставили для Авессалома палатку на кровле, и вошел Авессалом к наложницам отца своего пред глазами всего Израиля.

Советы же Ахитофела, которые он давал, в то время считались, как если бы кто спрашивал наставления у Бога. Таков был всякий совет Ахитофела как для Давида, так и для Авессалома.