15

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Після того справив собі Авесалом колісницю та коней, і п'ятдесять чоловік мали бігти перед ним.

Уставши раненько, зупинився собі Авесалом на дорозі, що коло воріт, і коли хтось мав спір і йшов до царя по рішення, кликав його Авесалом до себе й питав: “З якого ти міста?” І коли той відповідав, з цього, мовляв, або того коліна ізраїльського, твій слуга,

то Авесалом, казав йому: “Справа твоя, бач, справедлива й слушна, але вислухати тебе у царя нема кому.

Крім того, - казав Авесалом, - якби то мене поставлено суддею над краєм! Хто б не мав якої справи чи скарги, приходив би до мене, і я судив би його по правді.”

І коли хто наближувався, щоб уклонитись йому, так простягне, бувало, руку, обійме його та й поцілує.

Так чинив Авесалом з усіма з Ізраїля. що приходили до царя на суд, і тим приваблював собі серця ізраїльтян.

Через чотири роки мовив Авесалом до царя: “Хотів би я, з ласки, піти виконати обітницю, що обрікся Господеві в Хевроні.

Бо слуга твій, перебувавши в Гешурі у Сирії, обрікся таким обітом: як Господь справді поверне мене в Єрусалим, віддам честь Господеві.”

Цар і каже йому: “Іди собі в мирі.” Устав він та й пішов у Хеврон.

Тим часом порозсилав Авесалом таємних посланців по всіх колінах ізраїльських оповістити: “Як почуєте звук сурми, то кличте: Авесалом став царем у Хевроні!”

І пішло з Авесаломом двісті чоловік з Єрусалиму; покликав він їх, і пішли вони в простоті серця, бо нічого не знали.

Під час жертвоприносин послав Авесалом по Ахітофела гілонія, Давидового дорадника, щоб забрати його з його міста Гіло. Змова кріпшала: народу ж дедалі більш і більш приставало до Авесалома.

Прийшов посланець до Давида і сказав йому: “Серце ізраїльтян за Авесалома!”

І каже Давид усім своїм слугам, що були з ним у Єрусалимі: “Готуйтесь, і тікаймо, бо не буде нам рятунку від Авесалома; мерщій у дорогу, щоб часом він нас зненацька не захопив та не навів на нас лиха й не вигубив міста лезом меча.”

І кажуть царські слуги цареві: “На все те, що цар, наш пан, наважився, ми, твої слуги, готові!”

І вирушив цар і ввесь двір його за ним, зоставивши десять наложниць стерегти дім.

Пустився у дорогу цар і ввесь люд, що йшов з ним, і спинились вони коло останньої хати.

Всі його слуги йшли попри нього, всі керетії й усі пелетії, а всі гатії, - шістсот чоловік, що прийшли були за ним із Гату, - йшли перед царем.

І промовив цар до Ітая з Гату: “Чого й ти йдеш з нами? Повертайсь і зоставайсь із царем; ти ж чужинець, ба й вигнанець із рідного дому.

Вчора щойно прийшов ти, а сьогодні б я тебе вже силував блукати з нами? Я ж іду, куди зможу. Повертайсь і забери своїх земляків із собою, нехай Господь виявить тобі ласку й вірність!”

А Ітай так відказав цареві: “Як живий Господь і живий мій пан і цар! Всюди, де буде цар, мій пан - чи мертвий, чи живий - там буде й слуга твій.”

Давид і каже Ітаєві: “Нум, то проходь мимо!” І пройшов Ітай-гатій з усіма своїми мужами й з усією дітворою, що була з ним.

Увесь край плакав уголос, як цей люд проходив мимо. Цар пройшов Кедронську долину, і всі люди з ним, і пішли всі дорогою, що веде в пустиню.

Ось тут і Цадок і з ним усі левіти, що несли ковчег завіту Божого, поставили ковчег Божий тоді, як Евіятар знімавсь угору, аж поки ввесь народ не вийшов з міста.

Тоді цар звелів Цадокові: “Занеси назад ковчег Божий до міста. Як я знайду ласку в очах Господніх, він поверне мене й дозволить мені побачити його й його житло.

Коли ж він скаже: Не довподоби ти мені, - то ось я: нехай він чинить зо мною, як йому довподоби.”

І цар вів далі до священика Цадока: “Повертайсь назад у мирі до міста разом із твоїм сином Ахімацом та Йонатаном, Евіятаровим сином: обидва ваші сини з вами.

Глядіть же! Я вичікуватиму коло переходів, що в пустині, поки прийде якась вістка від вас, щоб повідомити мене.”

Цадок і Евіятар віднесли ковчег Божий назад до Єрусалиму й зостались там.

Давид же виходив на Оливну гору й плакав, ідучи; голова у нього була покрита, ішов він босоніж, та й увесь народ, що був з ним - кожний з покритою головою - спинавсь і, йдучи, плакав.

І принесено Давидові таку вістку: Ахітофел теж між змовниками, з Авесаломом. Давид і каже: “Зведи, молю, Господи, мій Боже, Ахітофелеву пораду нінащо.”

Прийшов Давид на верх гори, де звичайно поклоняються Богу, йому ж назустріч вийшов Хушай аркій. Одежа на ньому була роздерта, й земля наголові у нього.

Давид і каже йому: “Як підеш зо мною, будеш тягарем мені.

Як же повернешся до міста й скажеш Авесаломові: Царю, я буду твій слуга; був я перше слуга твоєму батькові, тепер же буду слуга тобі, - тоді зможеш мені обернути внівець Ахітофелеву пораду.

Там будуть з тобою священики Цадок і Евіятар, отже все, що почуєш із царського палацу, даси знати Цадокові та Евіятарові - священикам.

Також і з ними обидва їхні сини Ахімац, Цадоків син, і Йонатан, Евіятарів син. Отже, через них перекажете до мене все, що почуєте.”

І повернувсь Хушай, Давидів друг, у місто, саме, як Авесалом входив у Єрусалим.

Переклад Огієнка

І сталося по тому, і завів собі Авесалом повоза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.

І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав суперечку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: З якого ти міста? І той говорив: З одного з Ізраїлевих племен твій раб.

І говорив до нього Авесалом: Дивися, слова твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати.

І говорив Авесалом: Коли б мене настановлено суддею в Краю, то до мене приходив би кожен чоловік, що мав би суперечку чи судову справу, а я виправдував би його.

І, бувало, коли хто підходив поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його та цілував його.

І робив Авесалом, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто приходив на суд до царя. І крав Авесалом серця Ізраїлевих людей!

І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесалом до царя: Піду я та виповню обітницю мою, що я обіцяв був Господеві в Хевроні.

Бо раб твій, коли осів був у Ґешурі в Арамі, склав обітницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я буду служити Господеві.

І сказав йому цар: Іди з миром! І той устав та й пішов до Хеврону.

І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Коли ви почуєте сурмлення сурми, то скажете: Зацарював Авесалом у Хевроні!

А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті своїй, і нічого не знали.

І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахітофела, Давидового дорадника, з його міста з Ґіло, як він мав приносити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесаломом.

І прийшов вісник до Давида, говорячи: Серце ізраїльтян стало за Авесаломом.

І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста вістрям меча.

І сказали цареві царські раби: Усе, що вибере наш пан цар, то при тому твої раби!

І вийшов цар та ввесь його дім пішки, а цар позоставив десять жінок наложниць, щоб стерегли дім.

І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.

А всі його слуги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, шість сотень чоловіка, що прийшли були пішки з Ґату, ішли перед царем.

А цар сказав до ґатянина Іттая: Чого підеш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигнанець зо свого місця.

Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду, куди доведеться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!

І відповів Іттай до царя та й сказав: Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому місці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!

І сказав Давид до Іттая: Іди й перейди! І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.

А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ переходив. А цар переходив потік Кедрон, і ввесь народ переходив дорогою до пустині.

А ось ішли й Садок та всі Левити з ним, що несли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіятар приносив цілопалення, аж поки ввесь народ не вийшов із міста.

І сказав цар до Садока: Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду милість у Господніх очах, і Він поверне мене, то я побачу Його та мешкання Його.

А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, ось я: нехай зробить мені, як добре в очах Його.

І сказав цар до священика Садока: Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахімаац та син Евіятарів Йонатан, обидва ваші сини будуть із вами.

Глядіть, я буду проволікати в степах цієї пустині, аж поки не прийде від вас слово, щоб повідомити мене.

І повернув Садок та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.

А Давид сходив узбіччям на гору Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов босий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали голову свою, і все йшли та плакали...

А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!

І сталося, коли вийшов Давид на верхів'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хушай у роздертій туніці, а порох на його голові.

І сказав йому Давид: Якщо ти підеш зо мною, то будеш мені тягарем.

А якщо вернешся до міста й скажеш Авесаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб, то зламаєш мені Ахітофелеву раду.

І чи ж не будуть там із тобою священики Садок та Евіятар? І станеться, усяку річ, яку ти почуєш із царевого дому, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.

Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте.

І ввійшов Хушай, Давидів друг, до міста. А Авесалом також увійшов до Єрусалиму.

Переклад Куліша

І сталось після сього, що Абессалом позаводив у себе колесницї й конї, а до того пятьдесять чоловіка, що бігли перед ним.

І почав Абессалом становитись рано вранцї на дорозї коло ворот, і як треба було кому судитись і доходити до царя, Абессалом озивавсь до його й питав: З якого ти городу? І як той відкаже було: Раб твій з такого й такого поколїння Ізрайлевого,

То Абессалом було каже йому: Те що говориш, добре й праве, та при боцї в царя нема нїкого, щоб вислухав тебе.

А далїй бувало каже Абессалом: Ой коли б то мене поставлено суддею в царстві, то до мене приходив би всякий, хто має спорну справу яку або скаргу, й судив би його по правдї!

І коли хто наближувавсь, щоб йому вклонитись, так він простягне було руку, обійме й поцїлує його.

Сим робом обертавсь Абессалом до всякого з Ізраїля, що приходив до царя на який суд, і лестився так до серця всїм Ізрайлитянам.

Як уплило ж сорок років від первого помазання Давидового, сказав Абессалом цареві: Хотїв би я пійти й спевнити в Гебронї мій обіт, що я обрікся Господеві.

Бо раб твій, пробуваючи в Гессурі в Сириї, дав таку обітницю: Коли верне мене Господь у Ерусалим, так я принесу жертву Господеві.

І відказав йому царь: Ійди з упокоєм. От і пустивсь він у дорогу в Геброн.

Абессалом же порозсилав тайкома посланцї між усї поколїння Ізрайлеві й звелїв казати: Як почуєте трубний гук, так мовляйте: Абессалом зробився царем у Гебронї!

А з Абессаломом пійшло двістї чоловіка з Ерусалиму, що їх закликано, й вони пійшли в простотї серця, нїчогісїнько не знаючи.

Послав також Абессалом і прикликав порадника Давидового, Ахитофела, з його города Гило. А коли принесено жертву, зложили сильні змовини, й горнулось усе більш та більш люду до Абессаломового боку.

І прийшла до Давида вість: Серце Ізрайлитян прихилилось до Абессалома!

Рече тодї Давид усїм слугам свого двору, що були при йому в Ерусалимі: Ходїмо, втїкаймо, а то не буде нам рятунку перед Абессаломом. Кваптесь уходити, щоб не напав на нас несподївано, щоб не було нам від його лихої години, а городу не вигубив мечем!

І відказали царські врядники цареві: Нехибно так, як царь наш і пан присудить, ми, слуги твої, радо вчинимо.

От і вирушив царь і ввесь його двір за ним пішки, а стерегти господи покинув царь десять наложениць.

І вирушив царь і всї люде пішки, й зупинились далеко од дому.

І всї слуги його йшли обобіч його, й всї Хелетеї й всї Фелетеї* до шістьсот чоловіка, й всї Гетії, що за ним прийшли були з Гету, ступали навперід царя.

І промовив царь до Еттея з Гету: Чого се й ти з нами йдеш? Вертайсь та й пробувай при тому цареві. Ти ж гість і прийшов сюди з свого міста.

Вчора ти прийшов, а сьогоднї мав би йти з нами? Я йду, незнать куди; ти же вернись і бери своїх людей назад; Господь нехай покаже на тобі свою ласку й правду.

І відказав Еттей цареві: Так певно, як жив Господь, і так вірно, як жив пан мій й царь, де б нї був мій пан і царь, чи в смертї, чи в життї, там буде й слуга твій!

І рече Давид Еттеєві: Ну, так іди далїй. І пійшов Еттей Гетїй вкупі з людьми своїми й з усією малечою своєю.

Уся ж земля плакала в голос. Царь же й ввесь народ перейшли потік Кедрон, і пійшли всї дорогою, що веде на пустиню.

Ійшов також і Садок (сьвященник) і всї левіти з ним, що несли скриню Божу, й поставили вони Божу скриню; Авіятар же стояв на вижинї, аж докіль увесь люд із городу попереходив.

Та цар повелїв Садокові: Неси назад Божу скриню в город. Коли буде Господь благодатен до мене, так привиде мене назад і дасть менї вбачати й її й пробуток свій;

Коли ж він скаже: Не до вподоби ти менї, так ось я; нехай чинить ізо мною, як до вподоби йому.

І рече тодї царь первосьвященникові Садокові: Йди собі назад у город, і син твій Ахимаас і Йонатан Абіятаренко, обидва сини ваші з вами;

Памятайте, я пробувати му понад бродами в степу, докіль прийде звістка од вас до мене.

От і завернули Садок та Абіятар Божу скриню в Ерусалим назад, і зостались там.

Давид же ійшов на Оливну Гору, плачучи й окривши голову. Босоніж ійшов він, і ввесь люд, що був з ним, покривши собі голови, йшов плачучи.

Як донесли Давидові: Ахитофел також між зрадниками з Абессаломом, сказав Давид: Поглумись, Господи, над Ахитофелевою радою!

Як же взійшов Давид на верх гори, де хотїв помолитись Богу, зустрів його Давидів приятель Архієць Хусій в роздертій одежі й з землею на голові.

І рече йому Давид: Як пійдеш ізо мною, то будеш ваготою менї,

Але як вернешся у город і скажеш Абессаломові: Царю, я хочу бути слугою твоїм; я перше був слугою панотцеві твойму, тепер же буду тобі слугою; то обернеш у нївець раду Ахитофелеву.

Там же й сьвященник Садок й Абіятар будуть з тобою, й що перечуєш із царської палати, роскажи Садокові та Абіятарові, сьвященникам.

Там при них і оба сини їх: Ахимаас, син Садока, та Йонатан, син Абіятарів; через них доводїть до мене все, що почуєте.

От і подавсь Давидів приятель Хусій у город, саме як Абессалом вступав у Ерусалим.

Переклад УБТ Турконяка

І сталося після цього і Авессалом придбав собі колісниці і коней і пятдесять мужів, щоб бігли перед ним.

І Авессалом встав вранці і став при боці дороги брами, і сталося, що кожний чоловік у якого був суд, приходив до царя на суд, і закликав до нього Авессалом і сказав йому: З якого ти міста? І сказав чоловік: Твій раб з одного з племен Ізраїля.

І сказав до нього Авессалом: Ось слова твої добрі і зрозумілі, і при царі немає того, що вислухає тебе.

І сказав Авессалом: Хто мене настановить суддею на землі, і до мене прийде кожний чоловік, у якого буде незгода і суд, і судитиму йому?

І сталося коли наближався чоловік, щоб йому поклонитися і простягав свою руку і він обнімав його і цілував його.

І зробив Авессалом за цим словом всьому Ізраїлеві, що приходив на суд до царя. І Авессалом привертав серце ізраїльських мужів.

І було по закінченні сорок літ і сказав Авессалом до свого батька: Піду ж і виповню мої обітниці, якими я помолився до Господа в Хевроні.

Бо обітниці склав твій раб коли я жив в Ґедсурі в Сирії, кажучи: Якщо, повертаючи, Господь поверне мене до Єрусалиму, і послужу Господеві.

І сказав йому цар: Іди в мирі. І, вставши, пішов він до Хеврону.

І Авессалом післав розвідників до всіх племен Ізраїля, кажучи: Коли ви почуєте голос рога і скажете: Цар Авессалом зацарював в Хевроні.

І з Авессаломом пішло двісті славних мужів з Єрусалиму, і йшли в своїй простоті і не знали ніякого слова.

І післав Авессалом і покликав Ахітофеля Ґелмонея радника Давида з його міста з Ґоли, коли він жертвував. І було сильне заворушення, і нарід приходив і багато (було) з Авессаломом.

І прийшов вісник до Давида, кажучи: Серце ізраїльських мужів пішло за Авессаломом.

І сказав Давид всім своїм слугам, що з ним, що в Єрусалимі: Встаньте і втікаймо, бо немає нам спасіння від лиця Авессалома. Поспішіться піти, щоб він не поспішився і не захопив нас і не наніс нам зла і не побив міста лезом меча.

І сказали слуги царя цареві: За всім, що вибирає наш пан цар, ось твої раби.

І вийшов цар і ввесь його дім своїми ногами. І цар оставив десять своїх жінок наложниць, щоб стерегли дім.

І вийшов цар і всі його раби пішки і спинилися в хаті далеко.

І всі його слуги пішли при його боці і кожний хетті і кожний фелетті і стали при оливці в пустині. І ввесь нарід ішов близько нього і всі, що довкруги нього, і всі мужі, і всі військові, шістьсот мужів, і були при його боці. І кожний херетті і кожний фелетті і всі Ґеттеї, шістьсот мужів що прийшли пішки з Ґета, що ходять перед лицем царя.

І сказав цар до Етті Ґеттея: Навіщо і ти ідеш з нами, повернися і жий з царем, бо ти є чужинцем і ти переселився з свого місця.

Вчора ти прийшов, і сьогодні зрушу тебе з нами і зміниш твоє місце? Вчора ти вийшов, і сьогодні зрушу тебе з нами, щоб піти? І я піду куди лиш піду. Повернися і поверни твоїх братів з тобою, і Господь вчинить з тобою милосердя і правду.

І відповів Етті цареві і сказав: Хай живе Господь і хай живе мій пан цар, в місці, де лиш буде мій пан, і хоч би на смерть і хоч би на життя, там бо буде твій раб.

І сказав цар до Еттія: Іди і перейди зі мною. І пішов Еттій Ґеттей і всі його слуги і ввесь натовп, що з ним.

І вся земля плакала великим голосом. І ввесь нарід переходив потік Кедрон, і цар перейшов потік Кедрон. І ввесь нарід і цар ішли в напрямі дороги пустині.

І ось і Садок і з ним всі Левіти, несучи кивот господнього завіту з Ветара, і поклали божий кивот, і Авіятар пішов аж доки ввесь нарід не скінчив виходити з міста.

І сказав цар Садокові: Поверни кивот божий до міста. Якщо знайду ласку в господних очах, Він і поверне мене і покаже мені його і його красу.

І якщо так сказав: Не забажав Я тебе, ось я, хай вчинить мені за тим, що добре в його очах.

І сказав цар Садокові священикові: Глядіть, ти повертаєшся до міста в мирі, і Ахімаас твій син і Йонатан син Авіятара два ваші сини з вами.

Глядіть, я є в зброї в пустині Аравот аж доки не прийде від вас слово, щоб мені сповістити.

І повернув Садок і Авіятар кивот до Єрусалиму і сів там.

І Давид ішов вгору до оливок, ідучи вгору і плачучи, і (був) з покритою головою і він ішов босий, і ввесь нарід, що з ним (кожний) чоловік покрив свою голову і йшов вгору, ідучи і плачучи.

І сповіщено Давидові кажучи: І Ахітофел між змовниками з Авессаломом. І сказав Давид: Господи Боже мій, знищ раду Ахітофела.

І Давид ішов аж до Рооса, де там поклонився Богові і ось йому на зустріч (вийшов) Хусій Архій друг Давида з роздертою своєю одіжжю і земля на його голові.

І сказав йому Давид: Якщо перейдеш зі мною то будеш для мене тягарем.

І якщо повернешся до міста, і скажеш Авессаломові: Перейшли твої брати, і цар твій батько перейшов за мною, і тепер я твій слуга, царю, остав мене живим, був я слугою твого батька тоді і до тепер і тепер я твій раб. І знищиш мені раду Ахітофеля.

І ось там з тобою Садок і Авіятар священики, і буде, що кожне слово, яке почуєш з дому царя, і сповістиш Садокові і Авіатарові священикам.

Ось там з ними два їхні сини Ахімаас син Садока і Йонатан син Авіятара, і їхньою рукою пішлете до мене кожне слово, яке лиш почуєте.

І ввійшов Хусій друг Давида до міста, і Авессалом входив до Єрусалиму.

Російський синодальний переклад

После сего Авессалом завел у себя колесницы и лошадей и пятьдесят скороходов.

И вставал Авессалом рано утром, и становился при дороге у ворот, и когда кто-нибудь, имея тяжбу, шел к царю на суд, то Авессалом подзывал его к себе и спрашивал: из какого города ты? И когда тот отвечал: из такого-то колена Израилева раб твой,

тогда говорил ему Авессалом: вот, дело твое доброе и справедливое, но у царя некому выслушать тебя.

И говорил Авессалом: о, если бы меня поставили судьею в этой земле! ко мне приходил бы всякий, кто имеет спор и тяжбу, и я судил бы его по правде.

И когда подходил кто-нибудь поклониться ему, то он простирал руку свою и обнимал его и целовал его.

Так поступал Авессалом со всяким Израильтянином, приходившим на суд к царю, и вкрадывался Авессалом в сердце Израильтян.

По прошествии сорока лет царствования Давида, Авессалом сказал царю: пойду я и исполню обет мой, который я дал Господу, в Хевроне;

ибо я, раб твой, живя в Гессуре в Сирии, дал обет: если Господь возвратит меня в Иерусалим, то я принесу жертву Господу.

И сказал ему царь: иди с миром. И встал он и пошел в Хеврон.

И разослал Авессалом лазутчиков во все колена Израилевы, сказав: когда вы услышите звук трубы, то говорите: Авессалом воцарился в Хевроне.

С Авессаломом пошли из Иерусалима двести человек, которые были приглашены им, и пошли по простоте своей, не зная, в чем дело.

Во время жертвоприношения Авессалом послал и призвал Ахитофела Гилонянина, советника Давидова, из его города Гило. И составился сильный заговор, и народ стекался и умножался около Авессалома.

И пришел вестник к Давиду и сказал: сердце Израильтян уклонилось на сторону Авессалома.

И сказал Давид всем слугам своим, которые были при нем в Иерусалиме: встаньте, убежим, ибо не будет нам спасения от Авессалома; спешите, чтобы нам уйти, чтоб он не застиг и не захватил нас, и не навел на нас беды и не истребил города мечом.

И сказали слуги царские царю: во всем, что угодно господину нашему царю, мы - рабы твои.

И вышел царь и весь дом его за ним пешком. Оставил же царь десять жен, наложниц своих, для хранения дома.

И вышел царь и весь народ пешие, и остановились у Беф-Мерхата.

И все слуги его шли по сторонам его, и все Хелефеи, и все Фелефеи, и все Гефяне до шестисот человек, пришедшие вместе с ним из Гефа, шли впереди царя.

И сказал царь Еффею Гефянину: зачем и ты идешь с нами? Возвратись и оставайся с тем царем; ибо ты - чужеземец и пришел сюда из своего места;

вчера ты пришел, а сегодня я заставлю тебя идти с нами? Я иду, куда случится; возвратись и возврати братьев своих с собою; милость и истину с тобою!

И отвечал Еффей царю и сказал: жив Господь, и да живет господин мой царь: где бы ни был господин мой царь, в жизни ли, в смерти ли, там будет и раб твой.

И сказал Давид Еффею: итак иди и ходи со мною. И пошел Еффей Гефянин и все люди его и все дети, бывшие с ним.

И плакала вся земля громким голосом. И весь народ переходил, и царь перешел поток Кедрон; и пошел весь народ по дороге к пустыне.

Вот и Садок, и все левиты с ним несли ковчег завета Божия из Вефары и поставили ковчег Божий; Авиафар же стоял на возвышении, доколе весь народ не вышел из города.

И сказал царь Садоку: возврати ковчег Божий в город. Если я обрету милость пред очами Господа, то Он возвратит меня и даст мне видеть его и жилище его.

А если Он скажет так: "нет Моего благоволения к тебе", то вот я; пусть творит со мною, что Ему благоугодно.

И сказал царь Садоку священнику: видишь ли, - возвратись в город с миром, и Ахимаас, сын твой, и Ионафан, сын Авиафара, оба сына ваши с вами;

видите ли, я помедлю на равнине в пустыне, доколе не придет известие от вас ко мне.

И возвратили Садок и Авиафар ковчег Божий в Иерусалим, и остались там.

А Давид пошел на гору Елеонскую, шел и плакал; голова у него была покрыта; он шел босой, и все люди, бывшие с ним, покрыли каждый голову свою, шли и плакали.

Донесли Давиду и сказали: и Ахитофел в числе заговорщиков с Авессаломом. И сказал Давид: Господи! разрушь совет Ахитофела.

Когда Давид взошел на вершину горы, где он поклонялся Богу, вот навстречу ему идет Хусий Архитянин, друг Давидов; одежда на нем была разодрана, и прах на голове его.

И сказал ему Давид: если ты пойдешь со мною, то будешь мне в тягость;

но если возвратишься в город и скажешь Авессалому: "царь, я раб твой; доселе я был рабом отца твоего, а теперь я - твой раб ": то ты расстроишь для меня совет Ахитофела.

Вот, там с тобою Садок и Авиафар священники, и всякое слово, какое услышишь из дома царя, пересказывай Садоку и Авиафару священникам.

Там с ними и два сына их, Ахимаас, сын Садока, и Ионафан, сын Авиафара; чрез них посылайте ко мне всякое известие, какое услышите.

И пришел Хусий, друг Давида, в город; Авессалом же вступал тогда в Иерусалим.