11

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

На початку року, коли царі звичайно виступають у похід, послав Давид Йоава й своїх слуг, з ним і всього Ізраїля: вони розбили аммоніїв і обложили Раббу, а Давид зоставсь у Єрусалимі.

Одного дня під вечір Давид, уставши з своєї постелі й проходжуючись по покрівлі царської палати, побачив із даху жінку, що купалась. Була та жінка вельми гарна.

І послав Давид розпитатись, хто та жінка. І йому відповіли: “Це Ветсавія, дочка Еліяма, жінка Урії, хеттита.”

Тоді Давид послав за нею посланців, і як вона прийшла до нього, він зліг з нею. І очистившися від своєї нечистоти, повернулася додому.

Зачала жінка й послала Давидові сказати: “Я - вагітна.”

Тоді Давид послав до Йоава: “Пришли до мене Урію, хеттита.” І прислав Йоав Урію до Давида.

І коли прибув Урія до нього, Давид спитав його, як ведеться Йоавові, як ведеться військові, й про справи з війною.

Потім Давид сказав Урії: “Йди до свого дому та помий собі ноги.” Вийшов Урія з царського палацу, а за ним понесено дарунок від царя.

Але Урія ліг спати коло входу в царський палац з усіма слугами свого пана й не пішов до свого дому.

Давидові сказали: “Урія не пішов додому.” Тоді Давид спитав Урію: “Хіба ти не прийшов із дороги? Чому не йдеш додому?”

Урія ж відповів Давидові: “Ковчег, Ізраїль і Юда перебувають у наметах; мій пан Йоав і слуги мого пана таборяться в чистім полі, а я мав би йти додому, щоб їсти й пити та коло жінки спати? Як жив Господь і як ти сам живий, того я не зроблю!”

Тоді Давид сказав Урії: “Отже залишися сьогодні тут, а завтра я тебе відішлю.” Та й зоставсь Урія того дня в Єрусалимі.

На другий день Давид його закликав, щоб їв і пив перед ним, і він упоїв його, та ввечорі він вийшов спати на своїй постелі з слугами свого пана, до свого ж дому не пішов.

Другого дня вранці Давид написав Йоавові листа й послав через Урію.

А в листі написав так: “Постав Урію в найгарячішому бою спереду, і відступіть від нього, щоб він був убитий і вмер.”

Під час облоги міста поставив Йоав Урію на такім місці, де знав, що там були сильні відділи.

І коли вирвались мужі, що були в місті, і билися з Йоавом, то дехто з Давидового війська поліг, а між убитими був теж хеттит Урія.

Йоав послав і оповістив Давидові ввесь перебіг бою.

Він дав посланцеві такий наказ: “Коли ти скінчиш оповідати цареві про ввесь перебіг бою,

і цар закипить гнівом і тебе спитає: Чого ж ви так близько підійшли під місто битись; чи ж не знали, що з муру стріляють;

хто вбив Авімелеха, сина Єрувваала? Хіба не баба скинула верхнє жорно з муру на нього, так що він помер у Тевеці; чому ж, отже, так близько підійшли до муру? - тоді ти скажеш: Також і твій слуга хеттит Урія згинув.”

Пустився посланець в дорогу, й як прибув, оповів Давидові все, що йому наказав Йоав, і ввесь перебіг бою. Тут Давид скипів гнівом на Йоава й мовив посланцеві: “Чого ж було підходити під саме місто битись? Чи ви ж не знали, що з муру будуть вас бити? Хто вбив Авімелеха, сина Єрувваала? Чи не якась жінка скинула з муру на нього верхнє жорно, і він знайшов смерть у Тевеці? Чого було вам так близько підходити до муру?”

А по, сланець відповів Давидові: “Люди ті перемогли нас і вийшли проти нас у чисте поле, й ми їх відкинули аж до самого входу в браму,

та з муру стали лучники на твоїх слуг стріляти, і деякі зо слуг царських згинули, - якихось вісімнадцять чоловік, - і твій слуга Урія хеттит, теж поліг там.”

Тоді Давид сказав посланцеві: “Скажеш Йоавові: Не журись тим, бо меч пожирає то тут, то там. Посиль свій наступ на місто й зруйнуй його. Так ти підбадьориш його.”

Довідавшись жінка Урії, що її чоловік Урія поліг, заходилась оплакувати свого мужа.

А як пройшла жалоба, Давид послав за нею й узяв до свого дому, й вона стала йому за жінку й вродила йому сина. Та вчинок, якого допустився Давид, не сподобався Господеві.

Переклад Огієнка

І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.

І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.

І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!

І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.

І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!

А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.

І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.

І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.

Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.

І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?

І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!

І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.

І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.

А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.

І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.

І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.

І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.

І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,

і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?

Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.

І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.

І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.

А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.

І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!

І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.

А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.

Переклад Куліша

У другому році, під такий час, як царі виступають у поход, виправив Давид Йоаба й слуг своїх із ним і всїх Ізрайлитян, і вони побили Аммонїїв і облягли Раббу, тим часом як Давид зостававсь у Ерусалимі.

. Сталося ж раз вечором, що Давид, уставши з постелї своєї, проходжувавсь по даху своєї царської палати й загледїв з даху молодицю, як вона купалась, а молодиця була собі дуже вродлива.

І послав Давид розпитатись, хто тая молодиця? І сказали йому: Се Бетсаба, Елїямова дочка, а жона Гетїйця Урії.

І послав Давид посланцї й повелїв привести її; і прийшла вона до його, й він пригорнувсь до неї, й вона очистилась од своєї нечистоти, й вернулась до дому.

Та й сталась вагітною. Тодї послала вона звістити Давидові, кажучи: Я завагонїла.

І послав Давид до Йоаба: Пришли до мене Гетїя Урію. І прислав Йоаб Урію до Давида.

Як же ввійшов до його Урія, розпитавсь Давид, як ведеся Йоабові й як ведеся військові й як стоять речі в війнї.

І каже тодї Давид Урієві: Йди додому та помий собі йоги. І як вийшов Урія з царської палати, понесено за ним страви царські.

Та Урія лїг спати у ворот царської палати з иншими слугами пана свого, й не пійшов додому.

Як же звіщено Давидові: Урія не ввійшов у свою господу, поспитав Давид ув Урії: Ти прийшов з дороги, чом не йдеш у свою господу?

І відказав Урія Давидові: Скриня Божа й Ізраїль і Юда пробувають у наметах, і пан мій Йоаб і слуги пана мого таборяться в чистому полі, а менї б то пробувати в домівцї, щоб їсти та пити та коло жінки спати? Клянусь життєм твоїм і життєм душі твоєї, того я не зроблю!

І каже Давид Урієві: Можна тобі загаятись тут і сьогоднї, завтра ж відпущу тебе. От і загаявсь Урія в Ерусалимі того дня до завтра.

На другий же ранок закликав його Давид, щоб їв перед ним і пив, та й упоїв його. Однакже ввечері вийшов він спати на своїй постелї між слугами пана свого, у свою ж господу не пійшов.

Другого дня пише Давид лист Йоабові та посилає Урією.

А в листї прописує таке: Поставте Урію у кипучому бою спереду, та й відступітесь від його, так щоб його вбито.

От і поставив Йоаб Урію, облягаючи місто, на такому місцї, де знав, що там стояли люде хоробрі.

І як ударили з города на Йоаба, полягло скілька військових слуг Давидових, та знайшов там смерть і Гетїй Урія.

І послав Йоаб і з'ясував Давидові увесь перебіг бою;

Та й дав посланцеві такий наказ: Як розкажеш цареві про всю ходу бою до кінця,

А царь закипить і спитає: Чого ви так зблизька напирали на город? Хиба не знали, що вони з муру метати муть?

Хто бо вбив Абимелеха Еробааленка? Чи не баба ж у Тебезї скинула верхнього каменя жорнового на його й він знайшов там смерть? Чого ж ви так близько підходили до муру? то ти промов: Й твій слуга Урія Гетїй, полїг там.

І пійшов посланець, і як прийшов, з'ясував Давидові все, що наказав йому Йоаб, се б то про всю ходу бою.

І каже посланець Давидові: Ті люде переважили нас; вони вийшли проти нас у чисте поле; тодї мусїли ми напирати на них аж до міської брами;

Та з муру стали стріляти стрелцї на рабів твоїх, так що полягли деякі з слуг твоїх, а вмер також і слуга твій Урія Гетїй.

І каже Давид посланцеві: Скажи так Йоабові: Не журись, бо меч пожерає то сього то того; бий сьміливо на город і зруйнуй його, та так підійми йому духа.

Довідавшись Урієва жінка, що чоловік її Урія полїг, оплакувала свого супруга.

Як же минув час плачу, послав Давид і приведено її в палату його, й стала вона йому жоною, й вродила йому сина. І було те, що вчинив Давид, не до вподоби Господеві.

Переклад УБТ Турконяка

І сталося як повернувся рік на час вихід царів і Давид післав Йоава і його слуг з ним і ввесь Ізраїль, і знищили синів Аммона і обложили Равват. І Давид сів в Єрусалимі.

І сталося при вечорі і встав Давид з свого ліжка і ходив на дасі царського дому і побачив з даху жінку, що милася і жінка (була) дуже гарна на вид.

І післав Давид і пошукав жінку, і сказав: Чи не вона Вирсавія дочка Еліява жінка Урія Хеттея?

І післав Давид послів і взяв її, і вона ввійшла до нього, і він переспав з нею, і вона освятилася з своєї нечистоти і повернулася до свого дому.

І зачала жінка в лоні. І, піславши, сповістила Давидові і сказала: Я маю в лоні.

І післав Давид до Йоава, кажучи: Пішли до мене Урію Хеттея. І післав Йоав Урію до Давида.

І приходить Урія і ввійшов до нього, і запитав Давид про мир Йоава і про мир народу і про діло війни.

І сказав Давид Урії: Піди до твого дому і помий твої ноги. І вийшов Урія з царського дому, і пішла за ним часть від царя.

І Урія спав при дверях царя з рабами свого пана і не пішов до свого дому.

І сповістили Давидові, кажучи, що: Урія не пішов до свого дому. І сказав Давид до Урії: Чи ти не прийшов з дороги? Як це, що ти не пішов до твого дому?

І сказав Урія до Давида: Кивот й Ізраїль і Юда мешкають в шатрах, і мій пан Йоав і раби мого пана отаборені на лиці поля. І я маю ввійти до мого дому, їсти і пити і спати з моєю жінкою? Як живе твоя душа, не вчиню цього слова.

І сказав Давид до Урії: Сиди тут ще й сьогодні, і завтра пішлю тебе. І сидів Урія в Єрусалимі в тому дні і на другий (день).

І Давид закликав його і він їв перед ним і пив, і він напоїв його. І вийшов ввечорі спати на своє ліжко з рабами свого пана, і не пішов до свого дому.

І сталося вранці і написав Давид записку Йоаву і післав рукою Урія.

І в записці написав, кажучи: Введи Урію в сильний бій, і відвернетеся за ним, і буде ранений і він помре.

І сталося коли Йоав стеріг при місті і поставив Урію на місце, де знав, що там мужі сили.

І вийшли мужі міста і воювали з Йоавом, і впали (деякі) з народу, з рабів Давида, і помер і Урія Хеттей.

І післав Йоав і сповістив цареві всі діла війни

і заповів послові, кажучи: Коли ти кінчатимеш говорити цареві всі розповіді війни,

і буде коли підніметься гнів царя і тобі скаже: Як це наблизилися ви до міста, щоб воювати? Чи не знаєте, що стріляють згори зі стіни?

Хто побив Авімелеха сина Єроваала? Чи не жінка вкинула на нього кавалок жорна з верху мура і він помер в Тамасі? Навіщо ви підійшли до муру? І скажеш: І твій раб Урія Хеттей помер.

І пішов посол Йоава до царя до Єрусалиму і прийшов і сповістив Давидові все, що йому заповів Йоав, всі діла війни. І розлютився Давид на Йоава і сказав до посла: Навіщо ви приблизилися до міста, щоб воювати? Чи не знали ви, що зранені будете з стіни? Хто побив Авімелеха сина Єроваала? Чи не жінка вкинула на нього кусень жорна зі стіни і він помер в Тамасі? Навіщо ви приблизилися до стіни?

І сказав посол до Давида: Бо сильними стали супроти нас мужі і вийшли проти нас на поле, і ми ішли за ними аж до дверей брами,

і лучники стріляли згори зі стіни на твоїх слуг і померли (деякі) з слуг царя, і твій раб Урія Хеттей помер.

І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Хай не буде злим це слово в твоїх очах, бо часом так і часом так пожирає меч. Підсили твою війну проти міста і знищ його і скріпи себе.

І почула жінка Урія, що помер Урія її муж, і оплакувала свого мужа.

І минула жалоба, і Давид післав і привів її до свого дому, і вона стала йому за жінку і породила йому сина. І діло, яке вчинив Давид, виказалося поганим в очах Господа.

Російський синодальний переклад

Через год, в то время, когда выходят цари в походы, Давид послал Иоава и слуг своих с ним и всех Израильтян; и они поразили Аммонитян и осадили Равву; Давид же оставался в Иерусалиме.

Однажды под вечер Давид, встав с постели, прогуливался на кровле царского дома и увидел с кровли купающуюся женщину; а та женщина была очень красива.

И послал Давид разведать, кто эта женщина? И сказали ему: это Вирсавия, дочь Елиама, жена Урии Хеттеянина.

Давид послал слуг взять ее; и она пришла к нему, и он спал с нею. Когда же она очистилась от нечистоты своей, возвратилась в дом свой.

Женщина эта сделалась беременною и послала известить Давида, говоря: я беременна.

И послал Давид сказать Иоаву: пришли ко мне Урию Хеттеянина. И послал Иоав Урию к Давиду.

И пришел к нему Урия, и расспросил его Давид о положении Иоава и о положении народа, и о ходе войны.

И сказал Давид Урии: иди домой и омой ноги свои. И вышел Урия из дома царского, а вслед за ним понесли и царское кушанье.

Но Урия спал у ворот царского дома со всеми слугами своего господина, и не пошел в свой дом.

И донесли Давиду, говоря: не пошел Урия в дом свой. И сказал Давид Урии: вот, ты пришел с дороги; отчего же не пошел ты в дом свой?

И сказал Урия Давиду: ковчег и Израиль и Иуда находятся в шатрах, и господин мой Иоав и рабы господина моего пребывают в поле, а я вошел бы в дом свой и есть и пить и спать со своею женою! Клянусь твоею жизнью и жизнью души твоей, этого я не сделаю.

И сказал Давид Урии: останься здесь и на этот день, а завтра я отпущу тебя. И остался Урия в Иерусалиме на этот день до завтра.

И пригласил его Давид, и ел Урия пред ним и пил, и напоил его Давид. Но вечером Урия пошел спать на постель свою с рабами господина своего, а в свой дом не пошел.

Поутру Давид написал письмо к Иоаву и послал его с Уриею.

В письме он написал так: поставьте Урию там, где будет самое сильное сражение, и отступите от него, чтоб он был поражен и умер.

Посему, когда Иоав осаждал город, то поставил он Урию на таком месте, о котором знал, что там храбрые люди.

И вышли люди из города и сразились с Иоавом, и пало несколько из народа, из слуг Давидовых; был убит также и Урия Хеттеянин.

И послал Иоав донести Давиду о всем ходе сражения.

И приказал посланному, говоря: когда ты расскажешь царю о всем ходе сражения

и увидишь, что царь разгневается, и скажет тебе: "зачем вы так близко подходили к городу сражаться? разве вы не знали, что со стены будут бросать на вас?

кто убил Авимелеха, сына Иероваалова? не женщина ли бросила на него со стены обломок жернова, и он умер в Тевеце? Зачем же вы близко подходили к стене?" тогда ты скажи: и раб твой Урия Хеттеянин также умер.

И пошел посланный , и пришел, и рассказал Давиду обо всем, для чего послал его Иоав, обо всем ходе сражения.

Тогда посланный сказал Давиду: одолевали нас те люди и вышли к нам в поле, и мы преследовали их до входа в ворота;

тогда стреляли стрелки со стены на рабов твоих, и умерли некоторые из рабов царя; умер также и раб твой Урия Хеттеянин.

Тогда сказал Давид посланному: так скажи Иоаву: "пусть не смущает тебя это дело, ибо меч поядает иногда того, иногда сего; усиль войну твою против города и разрушь его". Так ободри его.

И услышала жена Урии, что умер Урия, муж ее, и плакала по муже своем.

Когда кончилось время плача, Давид послал, и взял ее в дом свой, и она сделалась его женою и родила ему сына. И было это дело, которое сделал Давид, зло в очах Господа.