24

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Вийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.

Якже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.

Взяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.

Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.

Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.

Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,

і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»

І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.

Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.

І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха?

Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.

Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.

Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!

Як старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!

Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?

Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»

Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.

І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.

Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.

Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.

Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.

Заприсягни ж мені Господом, що ти не вигубиш мого потомства після мене і не згладиш мого ймення з дому мого батька.»

Давид поклявсь Саулові в тому. Тоді Саул пішов додому, а Давид зо своїми людьми знову зійшов на неприступне місце.

Переклад Огієнка

А Давид вийшов звідти, і осівся в твердинях Ен-Ґеді.

І сталося, як вернувся Саул із погоні за филистимлянами, то донесли йому, говорячи: Ось Давид у пустині Ен-Ґеді.

І взяв Саул три тисячі війська, вибраних з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.

І прийшов він до кошар на отари при дорозі, а там печера. І Саул увійшов туди для потреби, а по боках печери сиділи Давид та люди його.

І сказали люди Давида до нього: Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх очах. А Давид устав, і тихо відтяв полу Саулового плаща.

І сталося потім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.

І сказав він до своїх людей: Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він помазанець Господній!

І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.

А потому Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: Пане мій, о царю! А Саул озирнувся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.

І сказав Давид до Саула: Нащо ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?

Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосердився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він помазанець Господній!

І подивися, батьку мій, і поглянь на полу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю полу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати її!

Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!

Як говорить стародавня приказка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!

За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?

І нехай буде Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки.

І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова до Саула, то Саул сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? І підняв Саул голос свій, та й заплакав.

І сказав він до Давида: Справедливіший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.

Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.

Як чоловік знайде свого ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відплатить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.

А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царювати, і стане в руці твоїй Ізраїлеве царство.

А тепер присягни мені Господом, що не вигубиш насіння мого по мені, і що не вигубиш імени мого з дому батька мого.

І Давид заприсягнув Саулові. І пішов Саул до дому свого, а Давид та люди його ввійшли до твердині.

Переклад Куліша

І звідти вийшов Давид і перебував в безпечних місцях в Ен-Гадди.

Як же вернувся Саул із походу свого проти Филистіїв, з'ясовано йому: Давид обертається тепер в Енгадській пустинї.

Узяв тодї Саул три тисячі з усього Ізраїля вибраних людей та й пустивсь, шукати Давида й людей його, по горах, куди дикі кози можуть ходити.

По дорозї прийшов до хлївів овечих; а була там печера, й ввійшов туди Саул справити свою природну потребу; тим часом у кінцї в печері сидїв Давид із своїми людьми.

І казали Давидові люде його: Оце ж той день, що про його казав тобі Господь: Видам тобі в руки ворога твого, щоб ти чинив із ним, що тобі вподобаєсь. Давид же встав та й урізав тихцем кусень поли в верхній одежі в Саула.

Опісля ж ударила Давида совість, що він урізав поли в Сауловій одежі.

І сказав він людям своїм: Нехай не дозволить менї Бог вдїяти таке мойму панові, помазанникові Господньому, щоб наложити на його руку, бо він помазанник Господень.

І зупинив Давид своїх людей сими словами і не дав їм устати на Саула. А Саул устав і вийшов із печери на дорогу.

Потім встав і Давид, покинув печеру та й промовив услїд Саулові: Пане мій, царю! Озирнеться Саул, коли ж Давид припав лицем до землї та й поклонивсь йому.

І каже Давид Саулові: На що ти слухаєш людського наговору, що мовляють: Давид хоче лиха тобі?

Ось сьогоднї бачив єси своїми очима, що Господь віддавав тебе в руки мої в печері; менї ж і радили тебе вбити, та я ощадив тебе і сказав: не зніму руки на пана мого, бо він помазанник Господень.

Отче мій! споглянь, ось у мене в руцї клапоть з одежі твоєї; я урізав поли в твоїй одежі, а тебе не вбив; з сього зрозумій, що я не мислю тобі зла й зради і не провинивсь проти тебе нїчим, а ти наважився, щоб загубити мою душу.

Нехай Господь між нами двома розсудить, нехай Господь за мене на тобі помститься,

Як се й говорить стара приповідка: від безбожних виходить безбожність; моя ж рука не буде на тобі.

За ким уганяти вийшов царь Ізраїльський? Кого переслїдуєш ти? Здохлого пса, одну блоху!

Нехай же Господь буде суддею та й розсудить між обома нами. Він розбере справу мою і спасе мене від руки твоєї.

Як же скінчив Давид сю промову до Саула, сказав Саул: Чи не твій же се голос, синоньку Давиде? Та й заплакав Саул у голос,

І сказав Давидові: Ти справедливший за мене, ти бо показав менї добро, тодї як я заподїяв тобі зло;

Ти доказав те сьогоднї, поступивши зо мною милостиво: не вбив мене, дарма що Господь видав мене тобі в руки.

Хто ж бо, найшовши ворога свого, пустить його на добру дорогу?

Оце ж я знаю, що ти будеш царем і що в твоїй руцї остоїться царюваннє над Ізраїлем.

Поклянися ж менї Господом, що не викорениш потомства мого після мене і не вигубиш мого ймення в роду мойму.

І поклявсь у тому Давид Саулові. Тодї двинув Саул додому, Давид же з людьми своїми зійшов на вижини безпечні.

Переклад УБТ Турконяка

І встав Давид звідти і сів в щілинах Енґадди.

І сталося як повернувся Саул від чужинців, і сповістили йому, кажучи: що Давид в пустині Енґадді.

І він взяв з собою три тисячі вибраних мужів з усього Ізраїля і пішов шукати Давида і його мужів перед лицем Садеїма.

І прийшов до стад отар, що при дорозі, і там була печера, і Саул ввійшов полегшитися. І Давид і його мужі сиділи всередині печері.

І мужі Давида сказали до нього: Ось це день, про який сказав до тебе Господь, що видасть твого ворога в твої руки і вчиниш йому як добре в твоїх очах. І встав Давид і потайки відрізав часть подвійного одягу Саула.

І було після цього і побивав Давид своє серце, бо відрізав часть його подвійної одежі,

і сказав Давид до своїх мужів: Не так мені у Господі, щоб я вчинив це слово моєму панові - помазанникові Господа, щоб підняти на нього мою руку, бо цей є Господним помазанником.

І вгамував Давид своїх мужів словами, і не дав їм, вставши, убити Саула. І встав Саул і зійшов по дорозі.

І встав Давид в слід за ним з печері, і закричав Давид в слід за Саулом, кажучи: Пане, царю: і поглянув Саул взад за собою, і схилився Давид до землі на своє лице і поклонився йому.

І сказав Давид до Саула: Навіщо слухаєш слово народу, що говорить: Ось Давид шукає твою душу?

Ось в цьому дні твої очі побачили, що Господь сьогодні видав тебе в мої руки в печері, і я не забажав тебе убити і я помилував тебе і сказав: Не піднесу моєї руки проти мого пана, бо цей є господним помазанником.

І ось в моїй руці часть твоєї подвійної одежі. Я відрізав часть і тебе не убив. І знай і гляди сьогодні, що немає злоби в моїй руці, ані безчестя і бунту, і я не згрішив проти тебе. І ти вяжеш мою душу, щоб її взяти.

Хай судить Господь між мною і тобою, і хай Господь розсудить між мною і тобою. І моя рука не буде на тобі,

так як говорить стародавня притча: Від беззаконників вийде переступ. І моя рука не буде на тобі.

І тепер царю Ізраїля за ким ти ходиш, за ким ти женешся? За здохлим псом і за одною блохою?

Хай Господь буде суддею і розсудить між мною і між тобою. Хай бачить Господь і судить мій суд і відсудить мені з твоєї руки.

І сталося як Давид, говорячи до Саула, закінчив ці слова, і сказав Саул: Чи це твій голос сину Давиде? І Саул підняв свій голос і заплакав.

І сказав Саул до Давида: Ти справедливіший від мене, бо ти віддав мені добром, я ж тобі віддав злом.

І ти сповістив мені сьогодні те добро, що ти мені вчинив, як мене Господь замкнув сьогодні в твої руки і ти мене не забив.

І коли б хто знайшов свого ворога в біді і відішле його доброю дорогою, і Господь віддасть йому добро, так як сьогодні ти вчинив.

І тепер ось я знаю, що царювати царюватимеш і в твоїх руках буде царство Ізраїля.

І тепер покленися мені Господом, що не вигубиш мого насіння по мені, і не вигубиш моє імя з дому мого батька.

І поклявся Давид Саулові. І Саул відійшов до свого місця, і Давид і його мужі пішли до тісноти Мессари.

Російський синодальний переклад

И вышел Давид оттуда и жил в безопасных местах Ен-Гадди.

Когда Саул возвратился от Филистимлян, его известили, говоря: вот, Давид в пустыне Ен-Гадди.

И взял Саул три тысячи отборных мужей из всего Израиля и пошел искать Давида и людей его по горам, где живут серны.

И пришел к загону овечьему, при дороге; там была пещера, и зашел туда Саул для нужды; Давид же и люди его сидели в глубине пещеры.

И говорили Давиду люди его: вот день, о котором говорил тебе Господь: "вот, Я предам врага твоего в руки твои, и сделаешь с ним, что тебе угодно ". Давид встал и тихонько отрезал край от верхней одежды Саула.

Но после сего больно стало сердцу Давида, что он отрезал край от одежды Саула.

И сказал он людям своим: да не попустит мне Господь сделать это господину моему, помазаннику Господню, чтобы наложить руку мою на него, ибо он помазанник Господень.

И удержал Давид людей своих сими словами и не дал им восстать на Саула. А Саул встал и вышел из пещеры на дорогу.

Потом встал и Давид, и вышел из пещеры, и закричал вслед Саула, говоря: господин мой, царь! Саул оглянулся назад, и Давид пал лицем на землю и поклонился ему.

И сказал Давид Саулу: зачем ты слушаешь речи людей, которые говорят: "вот, Давид умышляет зло на тебя"?

Вот, сегодня видят глаза твои, что Господь предавал тебя ныне в руки мои в пещере; и мне говорили, чтоб убить тебя; но я пощадил тебя и сказал: "не подниму руки моей на господина моего, ибо он помазанник Господа ".

Отец мой! посмотри на край одежды твоей в руке моей; я отрезал край одежды твоей, а тебя не убил: узнай и убедись, что нет в руке моей зла, ни коварства, и я не согрешил против тебя; а ты ищешь души моей, чтоб отнять ее.

Да рассудит Господь между мною и тобою, и да отмстит тебе Господь за меня; но рука моя не будет на тебе,

как говорит древняя притча: "от беззаконных исходит беззаконие ". А рука моя не будет на тебе.

Против кого вышел царь Израильский? За кем ты гоняешься? За мертвым псом, за одною блохою.

Господь да будет судьею и рассудит между мною и тобою. Он рассмотрит, разберет дело мое, и спасет меня от руки твоей.

Когда кончил Давид говорить слова сии к Саулу, Саул сказал: твой ли это голос, сын мой Давид? И возвысил Саул голос свой, и плакал,

и сказал Давиду: ты правее меня, ибо ты воздал мне добром, а я воздавал тебе злом;

ты показал это сегодня, поступив со мною милостиво, когда Господь предавал меня в руки твои, ты не убил меня.

Кто, найдя врага своего, отпустил бы его в добрый путь? Господь воздаст тебе добром за то, что сделал ты мне сегодня.

И теперь я знаю, что ты непременно будешь царствовать, и царство Израилево будет твердо в руке твоей.

Итак поклянись мне Господом, что ты не искоренишь потомства моего после меня и не уничтожишь имени моего в доме отца моего.

И поклялся Давид Саулу. И пошел Саул в дом свой, Давид же и люди его взошли в место укрепленное.