19

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Саул сказав Йонатанові, своєму синові, й усім своїм слугам, що треба Давида вбити. Йонатан же, син Саула, був дуже прихильний до Давида,

і попередив його словами: «Саул, мій батько, наваживсь тебе вбити. Гляди ж, остерігайся завтра: сиди потай, заховайсь!

Я ж вийду й стану коло батька в полі, де ти будеш, і розмовлятиму про тебе з батьком, і що побачу, про те сповіщу тебе.»

Йонатан говорив Саулові, своєму батькові, добре про Давида, кажучи йому: «Нехай цар не грішить проти слуги свого Давида, бо він не провинився проте тебе, й те, що він зробив тобі, дуже корисне.

Він виставляв своє життя на небезпеку, він убив філістимлянина, й Господь через нього дав усьому Ізраїлеві велику перемогу: ти сам те бачив і веселився. Навіщо ж гріх на себе брати, кров невинну проливати, вбиваючи Давида без причини?»

Послухав Саул Йонатана й поклявся: «Так певно як Господь живе, він не помре!»

Покликав тоді Йонатан Давида і, передавши йому всю оцю розмову, ввів Давида до Саула, й був він при ньому, як і перше.

Якже війна розпочалася знову, двигнувся Давид у похід і воював з філістимлянами й учинив між ними велику різанину, так що вони втекли від нього.

Та на Саула напав злий дух від Господа. Він сидів дома зо списом у руках, коли Давид грав на гуслах.

Саул хотів прибити Давида списом до стіни, але він відскочив від Саула, спис устромився в стіну, а Давид утік і спасся.

Тієї ж самої ночі Саул послав гінців у дім Давида, щоб стерегти його й уранці вбити. Та Міхаль, жінка Давида, його про те сповістила: коли ти, мовляв, не врятуєшся цієї ночі, завтра будеш убитий!

і спустила Міхаль Давида через вікно. Отак він пішов геть, утік і врятувався.

Міхаль же взяла домашнього божка і поклала його в ліжко, а в головах його поклала козячу шкуру й прикрила одежею ліжко.

А як Саул прислав гінців узяти Давида, вона сказала: він, мовляв, хворий.

І відіслав Саул гінців назад, щоб побачити Давида, й наказав їм: «Принесіть його до мене в ліжку! Я мушу його вбити!»

Прийшли гінці - аж ось домашній божок у ліжку, а в головах у нього козяча шкура.

І каже Саул до Міхалі: «Чого ти мене так ошукала й випустила ворога мого, щоб він утік?» Міхаль же відповіла Саулові: «То він сказав до мене: Пусти мене, а якщо ні, вб'ю тебе!»

Отак Давид утік і, врятувавшись, прибув у Раму до Самуїла й розповів йому все, що Саул з ним зробив був. Потім пішли - сам він і Самуїл - та оселилися в Найоті.

Якже Саулові переказали: «Давид у Найоті в Рамі»,

послав Саул посланців, щоб узяти Давида, й як ці побачили громаду провіщаючих пророків разом із Самуїлом, який був на чолі в них, дух Божий зійшов на посланців Саула, і вони й собі заходилися пророкувати.

Повідомлено про те Саула, й він послав других гінців, та й ці стали пророкувати. І як послав гінців утретє, то й ці теж почали віщувати.

Тоді він сам пішов у Раму й, дійшовши до великої ритви, що в Сеху, спитав: «Де Самуїл і Давид?» Йому відповіли: «В Найоті, в Рамі.»

І він пішов звідтіль у Найот у Рамі, й дух Божий спустився на нього, і він увесь час віщував, ідучи в дорозі, аж поки прийшов у Найот у Рамі.

Він теж скинув із себе одежу й почав пророкувати перед Самуїлом, потім упав голий на землю і лежав увесь той день і ніч. Тому й пішла приповідка: «Хіба Саул також поміж пророками?»

Переклад Огієнка

І говорив Саул до свого сина Йонатана та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

І розповів Йонатан Давидові, говорячи: Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, сиди в укритті, і сховайся.

А я вийду, і стану при своєму батькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що побачу, те розповім тобі.

І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?

І послухався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: Як живий Господь, не буде той убитий!

І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

А війна була далі. І вийшов Давид, воював з филистимлянами, та й завдав їм велику поразку, і вони повтікали перед ним.

А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його в руці його, а Давид грав рукою.

А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну, а Давид утік, і був урятований тієї ночі.

І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий.

І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

І взяла Мелхола домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.

І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!

І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!

І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!

І сказав Саул до Мелхоли: Нащо ти так обманила мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався? А Мелхола відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!

А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами, і розповів йому все, що зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

І розповіджено Саулові, говорячи: Ось Давид у Найоті в Рамі.

І послав Саул посланців, щоб узяли Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

І розповіли про це Саулові. І послав він інших посланців, та пророкували також і вони. А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.

І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид? А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.

І пішов він туди до Найоту в Рамі. І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч. Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?

Переклад Куліша

І казав Саул синові свойму Йонатанові і всїм прибічникам своїм, що треба Давида вбити. Саулів же син Йонатан вельми прихилен був до Давида;

Тим переказав Йонатан Давидові: Отець мій Саул наваживсь тебе зігнати з сьвіту; оце ж остерегайся завтра; сховайсь і седи потай усїх!

Сам же я вийду і стану в полі коло батька, як ти ховати мешся, і розмовляти му про тебе з батьком, і коли довідаюсь про що, сповіщу тебе.

І промовляв Йонатан перед батьком своїм добре про Давида та й каже йому: Не гріши, царю, проти слуги твого Давида, бо він проти тебе нї в чому не переступив і з усїх його вчинків був тобі великий хосен;

Він одважував душу свою, щоб убити Филистія, і Господь подав усьому Ізраїлеві побіду велику. Ти се бачив сам і веселився. Про що ж тобі брати на себе гріх, проливаючи безвинну кров і вбиваючи Давида без причини?

І послухав Саул Йонатана, і поклявся: Так певно, як Господь живе, він не вмре.

Покликав тодї Йонатан Давида та й передав йому всю 'цю розмову, і привів Давида до Саула, і був Давид у його при боцї, як і перше.

Як запалала ж війна знов, двинув Давид у поле і воював з Филистіями і вчинив між ними велике побоїще, так що вони втекали від його.

Та напав на Саула злий дух від Бога, і він седїв раз дома і держав у руцї свого списа, тим часом як Давидова рука дзвонила в струни.

І хотїв Саул прибити Давида списом своїм до стїни, та Давид відскочив перед Саулом, а спис встромивсь у стїну; і втїк Давид і спасся тієї ночі.

І послав Саул слуг в Давидову домівку стерегти його, щоб завтра вбити його. Та Мелхола, жінка його, сказала Давидові: Коли ти не спасеш життя твого в сю ніч, то вранцї будеш убитий.

І спустила Мелхола Давида через вікно; так він і втїк та й вратувався.

Мелхола ж узяла подобину чоловічу, положила в постїль, а в головах положила козину кожу та й прикрила одежою.

Як же прислав Саул слуг взяти Давида, заявила: Він нездужає.

І послав Саул слуг, щоб оглянули Давида, та й наказав: Принесїте його сюди з постелею, щоб убити його.

І як прийшли посланцї, аж се на постелї лежить статуя, а в головах у неї козина кожа з шерстею.

І каже Саул Мелхолї: Чому ти так мене ошукала, що дала ворогові мойму втекти? І відказала Мелхола Саулові: Він грозив менї: пусти мене, ато вбю тебе.

Утїкши так Давид і врятувавшись, пійшов до Самуїла в Раму та й оповів йому все, що чинив із ним Саул. І пійшов він із Самуїлом, і перебували вони в Наватї.

Як же Саулові переказано: Давид у Наватї, в Рамі,

Послав Саул посланцї взяти Давида. Як побачили ж вони громаду віщуючих пророків і Самуїла навперед їх, зійшов дух Божий на посланцїв Саулових, так що й вони стали віщувати.

І сповіщено про се Саула, і послав других слуг, та бо й ті почали віщувати. І як послав утретє слуг, віщували вони так само.

І пійшов сам він у Раму, а дойшовши до колодязя великого, що в Сефі, питає: Де Самуїл і Давид? І відказали йому: В Наватї, в Рамі.

І пійшов він туди в Нават, у Рамі, і се найшов і на його дух Божий, так що він, ідучи, все віщував, аж покіль прибув в Нават, у Рамі.

Тодї зняв і він із себе одїж, і так само віщував перед Самуїлом, і лежав неодїтий увесь той день і всю ніч. Тим і пійшла приповідка: Хиба й Саул у пророках?

Переклад УБТ Турконяка

І сказав Саул до свого сина Йонатана і до всіх своїх слуг, щоб забили Давида. І Йонатан, син Саула, дуже любив Давида,

і сповістив Йонатан Давидові, кажучи: Саул шукає тебе забити. Отже стережися завтра вранці і сховайся і сиди схованим,

і я вийду і стану як мій батько буде в полі, де там будеш, і я заговорю до мого батька про тебе і побачу, що буде, і тобі сповіщу.

І заговорив Йонатан про Давида по доброму до свого батька Саула і сказав до нього: Хай цар не згрішить проти твого раба Давида, бо він не згрішив проти тебе, і його діла дуже добрі,

і поклав свою душу в свою руку і побив чужинця, і Господь зробив велике спасіння, і ввесь Ізраїль побачв і зрадів. І навіщо грішиш проти невинної крови, щоб забити Давида даром.

І послухався Саул голосу Йонатана, і поклявся Саул, кажучи: Хай живе Господь, якщо помре.

І покликав Йонатан Давида і сповістив йому всі ці слова, і ввів Йонатан Давида до Саула, і був перед ним, так як учора і третого дня.

І настала війна проти Саула, і Давид скріпився і воював проти чужинців і побив в них дуже великою карою, і втекли з перед його лиця.

І на Саулі був поганий божий дух, і він сидів в домі, і спис (був) в його руці, і Давид грав руками своїми.

І шукав Саул списа, щоб побити Давида, і Давид відступився з перед лиця Саула, і він вдарив списом в стіну, і Давид відійшов і спасся.

І сталося тієї ночі і післав Саул послів до дому Давида, щоб стерегти його, щоб убити його вранці. І Давидові сповістила Мелхол його жінка, кажучи: Якщо ти в цій ночі не спасеш своєї душі, завтра будеш вбитий.

І Мелхол звішує Давида через вікно, і він пішов і втік і спасається.

І Мелхол взяла погребне і поклала на ліжко і козячу печінку поклала йому в голови і покрила їх одежею.

І Саул післав послів взяти Давида, і кажуть: Хворий.

І посилає до Давида, кажучи: Приведіть його до мене на ліжку, щоб його вбити.

І приходять посли, і ось погребальне на ліжку, і козяча печінка у його головах.

І сказав Саул Мелхолі: Навіщо ти так мене обманула і відіслала мого ворога і він спасся? І сказала Мелхол Саулові: Він сказав: Відішли мене, якщо ж ні, тебе убю.

І Давид втік і спасся і приходить до Самуїла до Арматема і сповіщає йому все, що йому вчинив Саул, і пішов Давид і Самуїл і сіли в Наваті в Рамі.

І сповіщено Саулові, кажучи: Ось Давид в Наваті в Рамі.

І післав Саул послів, щоб взяти Давида, і побачили збір пророків, і над ними, стоячи, стояв Самуїл, і божий дух був на послах Саула і пророкують.

І сповіщено Саулові, і він післав інших послів і пророкували і ці. І додав Саул післати третих послів, і пророкували і ці.

І розлютився гнівом Саул і пішов і сам до Арматема і приходить аж до джерела току, що в Сефі, і запитав, і сказав: Де Самуїл і Давид і сказали: Ось в Наваті в Рамі.

І пішов туди до Навата в Рамі, і був і на ньому божий дух, і ішов пророкуючи аж до свого приходу до Навата в Рамі.

І роздягнувся з своєї одежі і пророкував перед ними і лежав нагим цілий той день і цілу ніч. Через це говорили: Чи і Саул між пророками?

Російський синодальний переклад

И говорил Саул Ионафану, сыну своему, и всем слугам своим, чтобы умертвить Давида; но Ионафан, сын Саула, очень любил Давида.

И известил Ионафан Давида, говоря: отец мой Саул ищет умертвить тебя; итак берегись завтра; скройся и будь в потаенном месте;

а я выйду и стану подле отца моего на поле, где ты будешь, и поговорю о тебе отцу моему, и что увижу, расскажу тебе.

И говорил Ионафан доброе о Давиде Саулу, отцу своему, и сказал ему: да не грешит царь против раба своего Давида, ибо он ничем не согрешил против тебя, и дела его весьма полезны для тебя;

он подвергал опасности душу свою, чтобы поразить Филистимлянина, и Господь соделал великое спасение всему Израилю; ты видел это и радовался; для чего же ты хочешь согрешить против невинной крови и умертвить Давида без причины?

И послушал Саул голоса Ионафана и поклялся Саул: жив Господь, Давид не умрет.

И позвал Ионафан Давида, и пересказал ему Ионафан все слова сии, и привел Ионафан Давида к Саулу, и он был при нем, как вчера и третьего дня.

Опять началась война, и вышел Давид, и воевал с Филистимлянами, и нанес им великое поражение, и они побежали от него.

И злой дух от Бога напал на Саула, и он сидел в доме своем, и копье его было в руке его, а Давид играл рукою своею на струнах.

И хотел Саул пригвоздить Давида копьем к стене, но Давид отскочил от Саула, и копье вонзилось в стену; Давид же убежал и спасся в ту ночь.

И послал Саул слуг в дом к Давиду, чтобы стеречь его и убить его до утра. И сказала Давиду Мелхола, жена его: если ты не спасешь души твоей в эту ночь, то завтра будешь убит.

И спустила Мелхола Давида из окна, и он пошел, и убежал и спасся.

Мелхола же взяла статую и положила на постель, а в изголовье ее положила козью кожу, и покрыла одеждою.

И послал Саул слуг, чтобы взять Давида; но Мелхола сказала: он болен.

И послал Саул слуг, чтобы осмотреть Давида, говоря: принесите его ко мне на постели, чтоб убить его.

И пришли слуги, и вот, на постели статуя, а в изголовье ее козья кожа.

Тогда Саул сказал Мелхоле: для чего ты так обманула меня и отпустила врага моего, чтоб он убежал? И сказала Мелхола Саулу: он сказал мне: отпусти меня, иначе я убью тебя.

И убежал Давид и спасся, и пришел к Самуилу в Раму и рассказал ему все, что делал с ним Саул. И пошел он с Самуилом, и остановились они в Навафе.

И донесли Саулу, говоря: вот, Давид в Навафе, в Раме.

И послал Саул слуг взять Давида, и когда увидели они сонм пророков пророчествующих и Самуила, начальствующего над ними, то Дух Божий сошел на слуг Саула, и они стали пророчествовать.

Донесли об этом Саулу, и он послал других слуг, но и эти стали пророчествовать. Потом послал Саул третьих слуг, и эти стали пророчествовать.

Саул сам пошел в Раму, и дошел до большого источника, что в Сефе, и спросил, говоря: где Самуил и Давид? И сказали: вот, в Навафе, в Раме.

И пошел он туда в Наваф в Раме, и на него сошел Дух Божий, и он шел и пророчествовал, доколе не пришел в Наваф в Раме.

И снял и он одежды свои, и пророчествовал пред Самуилом, и весь день тот и всю ту ночь лежал неодетый; поэтому говорят: "неужели и Саул во пророках?"