Філістимляни ж забрали ковчег Божий і принесли його з Евен-Езеру до Ашдоду.
Взяли, отже, філістимляни ковчег Божий і внесли його в храм Дагона й поставили коло Дагона.
На другий день встали ашдодії вранці, ввійшли в храм Дагона - аж ось Дагон упав лицем до землі перед ковчегом Господнім. Взяли вони Дагона й поставили знову на своє місце.
Встали вони на другий день уранці, - аж ось Дагон упав лицем до землі перед ковчегом Господнім, а голова Дагона й обидві руки його лежать відбиті на порозі; оставсь тільки тулуб Дагона.
Ось чому жерці Дагона й усі ті, що входять у храм Дагона, не ступають на поріг Дагона в Ашдоді й досі.
Рука Господня налягла тяжко на ашдодіїв; Господь налякав їх вельми й вдарив боляками Ашдод і його область.
Побачивши, що таке діється, сказали мужі ашдодські: «Нехай ковчег Бога Ізраїля у нас не зостається, бо його тверда рука нависла над нами й над Дагоном, нашим богом.»
От і послали вони гінців і, зібравши біля себе всіх філістимлянських князів, мовили: «Що нам робити з ковчегом Бога Ізраїля?» І вирішили: «У Гат нехай іде ковчег Бога Ізраїля!» І перенесли туди ковчег Бога Ізраїля.
Тільки ж, як перенесли його, рука Господня налягла на місто, - жах був вельми великий, - і вдарила мешканців міста, від найменшого до найбільшого, і висипали на них боляки.
І відіслали вони ковчег Божий в Екрон, а екронії заголосили: «Перенесли до нас ковчег Бога Ізраїля, щоб погубити нас і народ наш!»
Послали вони гінців і, зібравши всіх князів філістимлянських, сказали: «Відішліть геть ковчег Бога Ізраїля; хай повернеться на своє місце і не губить нас і народ наш!» Такий смертельний страх обняв місто: рука бо Божа вельми тяжко налягла на нього.
Котрі не вмерли, були побиті боляками, так що зойк у місті здіймавсь аж до неба.
А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.
А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.
І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!
І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.
І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!
І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.
А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!
Филистії ж узяли скриню Божу до себе та й перенесли її з Абен-Езера в Азот.
Тодї взяли Филистії скриню Божу, та й унесли її в храм Дагонів, та й поставили її коло Дагона.
Як же назавтра рано вранцї прийшли Азотїї в Дагонів храм, так побачили, що Дагон упав перед ковчегом Господнїм та й лежить на свойму лицї. І взяли вони Дагона та й поставили знов на його місце.
Назавтра ж рано вранцї застали, що Дагон упав перед ковчегом Господнїм на своє лице, та ще й голова Дагонова й обі руки його лежать відбиті на порозї; осталось тільки туловище Дагонове.
Тим жерцї Дагонові і всї що ввіходять у храм Дагонів, і по сей день не ступають на поріг Дагонів ув Азотї.
І налягла рука Господня тяжко на Азотян; він заразив їх і вдарив їх болючими наростями в Азотї і в цїлому займищі його.
Як постерегли се Азотяне, сказали вони: Нехай не зістається в нас скриня Бога Ізрайлевого бо рука єго налягла тяжко на нас і на нашого бога Дагона.
І послали й позбирали всїх князїв Филистійських і казали: Що нам чинити з Ізрайлевим Богом? Ті відказали: Нехай перенесуть ковчега Бога Ізрайлевого в Гет. І перенесли туди ковчега Бога Ізрайлевого.
Тільки ж, як перенесено його, рука Господня налягла на город страшно й ударила осадників міських, малого й великого, і понаростали на них ґузи.
І відослали вони ковчега Божого в Аккарон. Як же прийшла скриня Божа в Аккарон, заголосили Аккароняне: Перенесли вони до нас ковчега Бога Ізрайлевого, щоб оддать на смерть нас і народ наш!
Тодї послали й позбирали всїх князїв Филистійських та й вимагали: Відошлїте ковчег Бога Ізрайлевого, щоб вернувсь на своє місце і не губив нас і народ наш. Бо обняла ввесь город смертня трівога, так важко налягла на них рука Господня.
Которі не вмірали, ті мучились від болючих наростів, так що голосїннє в городї здіймалось під саме небо.
І чужинці взяли божий кивот і внесли його з Авеннезера до Азота.
І чужинці взяли господний кивот і внесли його до дому Даґона і поставили його коло Даґона.
І Азотійці встали і ввійшли до хати Даґона і побачили і ось Даґон впав на своє лице перед божим кивотом. І підняли Даґона і поставили на своє місце. І затяжіла господня рука на Азотійцях і мучив їх і побив їх на їхніх задніх частях, Азот і його околиці.
І сталося, коли встали вранці, і ось Даґон впав на своє лице перед кивотом господнього завіта, і голова Даґона і обі долоні його рук відрізані кожна перед порогом, і обі кісті його рук впали на поріг, остався лише тулуб Даґона.
Через це священики Даґона і кожний хто входить до хати Даґона не ступають на поріг дому Даґона в Азоті аж до цього дня, бо переступаючи переступають.
І тяжкою була господня рука на Азоті, і Він навів (зло) на них і кинулася на них хвороба в кораблях, і посеред їхньої країни розмножилися миші, і було велике замішання смерті в місті.
І мужі Азота побачили, що так, і кажуть, що: Не останеться з нами кивот Бога Ізраїля, бо Його рука тяжка на нас і на богові нашому Даґоні.
І посилають і збирають до себе сатрапів чужинців і кажуть: Що зробимо з кивотом Бога Ізраїля? І кажуть Ґеттеї: Хай до нас перейде божий кивот. І божий кивот перейшов до Ґетти.
І сталося, після того, як він перейшов, і господня рука була на місті, (було) дуже велике замішання, і Він побив мужів міста від малого аж до великого, і побив їх на задніх їхніх частях, і Ґеттеї зробили собі сидіння.
І посилають божий кивот до Аскалони, і сталося, як ввійшов божий кивот до Аскалона, і закричали Аскалоніти, кажучи: Навіщо ви повернули до нас кивот Бога Ізраїля, щоб убити нас і наш нарід?
І посилають і збирають сатрапів чужинців і сказали: Пішліть кивот Бога Ізраїля, і хай буде на свому місці і хай не побє нас і наш нарід. Бо в цілому місті було дуже тяжке замішання смерті, як сюди ввійшов кивот Бога Ізраїля,
і живі і не померлі були побиті в задні часті, і крик міста піднявся до неба.
Филистимляне же взяли ковчег Божий и принесли его из Авен-Езера в Азот.
И взяли Филистимляне ковчег Божий, и внесли его в храм Дагона, и поставили его подле Дагона.
И встали Азотяне рано на другой день, и вот, Дагон лежит лицем своим к земле пред ковчегом Господним. И взяли они Дагона и опять поставили его на свое место.
И встали они поутру на следующий день, и вот, Дагон лежит ниц на земле пред ковчегом Господним; голова Дагонова и обе руки его лежали отсеченные, каждая особо, на пороге, осталось только туловище Дагона.
Посему жрецы Дагоновы и все приходящие в капище Дагона в Азот не ступают на порог Дагонов до сего дня.
И отяготела рука Господня над Азотянами, и Он поражал их и наказал их мучительными наростами, в Азоте и в окрестностях его.
И увидели это Азотяне и сказали: да не останется ковчег Бога Израилева у нас, ибо тяжка рука Его и для нас и для Дагона, бога нашего.
И послали, и собрали к себе всех владетелей Филистимских, и сказали: что нам делать с ковчегом Бога Израилева? И сказали: пусть ковчег Бога Израилева перейдет в Геф. И отправили ковчег Бога Израилева в Геф.
После того, как отправили его, была рука Господа на городе - ужас весьма великий, и поразил Господь жителей города от малого до большого, и показались на них наросты.
И отослали они ковчег Божий в Аскалон; и когда пришел ковчег Божий в Аскалон, возопили Аскалонитяне, говоря: принесли к нам ковчег Бога Израилева, чтоб умертвить нас и народ наш.
И послали, и собрали всех владетелей Филистимских, и сказали: отошлите ковчег Бога Израилева; пусть он возвратится в свое место, чтобы не умертвил он нас и народа нашего. Ибо смертельный ужас был во всем городе; весьма отяготела рука Божия на них.
И те, которые не умерли, поражены были наростами, так что вопль города восходил до небес.