Анна молилася й сказала: «Серце моє у Господі радіє, мій ріг піднявся вгору в моїм Бозі; уста мої відкрилися широко на моїх супостатів, бо я радію твоїм спасінням.
Немає, як Господь, святого, нема бо іншого, крім тебе, нема скелі, як Бог наш.
Не множте слів тих гордовито, нехай зухвалість не виходить з уст ваших, бо Бог - то Господь всевідаючий, він зважує вчинки.
Луки ламаються в потужних, а слабосилі оперізуються міццю.
Ситі за хліб ідуть у найми, а зголоднілі кидають працювати. Неплідна сім раз родить, а многодітна в'яне.
Господь мертвить і оживляє, він зводить до Шеолу і наверх виводить.
Господь робить убогим і багатим, принижує, але й підносить угору.
Він піднімає нужденного з пороху вгору, підносить бідного з грязі, щоб його з князями посадити і дати у спадщину престіл слави, бо Господні - землі основи, і він на них світ поставив.
Він оберігає кроки своїх вірних, а нечестиві в темряві замовкнуть: не силою ж бо горуватиме людина!
Противники Господні будуть розбиті! Всевишній громом ударить на небі, Господь судитиме аж по край світу, дасть потугу своєму Цареві, піднесе вгору ріг Помазаника свого.»
Повернулася Анна в Раму, додому, а хлопчик зостався служити Господеві під доглядом Елі священика.
Сини ж Елі були ледащі: про Господа не дбали,
ні про священичі права щодо народу: щоразу було, коли хтось приносив жертву, і м'ясо ще варилось, а вже слуга священика з трьозубою виделкою в руці приходив,
і запускав її в казан чи в чавун, чи в котел, чи в горщок, і все, що ті виделки наверх витягали, священик брав для себе. Отак вони з усім Ізраїлем чинили, який туди, в Шіло, приходив.
Ба навіть перш, ніж пустять жир з димом, прийде священиків слуга й тому, хто жертвує, бувало, каже: «Давай священикові м'яса на печеню! Не прийме він від тебе вареного м'яса, а лиш сире.»
І коли той йому відповідав: «Перш нехай пуститься жир із димом, а тоді бери, що тобі любо», -слуга йому відповідав: «Ні, давай зараз, а не даси, то візьму силоміць!»
І гріх тих молодиків був вельми тяжкий перед Господом, бо вони ставилися зневажливо до Господньої офіри.
Самуїл же доглядав служби перед Господом, Хлопчина ще, підперезаний льняним ефодом.
Мати його робила йому маленьку верхню одежину й приносила щороку, коли приходила зо своїм чоловіком приносити щорічну жертву.
Елі при тій нагоді благословив Елкану та його жінку й промовляв: «Нехай Господь поверне тобі потомство від цієї жінки на місце того, що ти дав Господеві.» І вони поверталися додому.
І справді Господь навідався до Анни, і вона зачала й породила трьох синів та двох дочок. Тим часом хлопчик Самуїл ріс на служінні в Господа.
Хоча Елі й був вельми старий, однак же чув усе, що коїли його сини всьому Ізраїлеві, і те, що жили з жінками, які служили при вході до намету зборів.
Тому й говорив їм: «Чого ви коїте так, як ото я чую від усього народу - оті ваші погані вчинки?
Ні, мої діти, не гарна поголоска, що я чую: ви віддаляєте народ Господній!
Коли згрішить хтось проти чоловіка, то Бог заступиться за нього. А коли хтонебудь проти Господа згрішить, то хто за нього заступиться?» Та вони не слухали батьківського слова: Господь призначив смерть їм.
Хлопчина ж Самуїл ріс дедалі більше й здобував дедалі більш ласку так у Бога, як і в людей.
Одного разу прийшов до Елі чоловік Божий і сказав до нього: «Так говорить Господь: Чи ж я не об'явився родині батька твого, коли вони були в Єгипті рабами в домі фараона?
І вибрав їх з усіх колін Ізраїля собі в священики, щоб приступати до мого жертовника, палити кадило, носити ефод переді мною, й дав домові батька твого всі жертви синів Ізраїля.
Чому ж ти дивишся зависним оком на жертви та приноси, які я повелів був, і поважаєш твоїх синів більш від мене, годуючи їх жиром з найкращих частин усіх приносин Ізраїля, народу мого?
Ось чому - слово Господа, Бога Ізраїля! Хоч я й постановив був: дім твій і дім батька твого ходитимуть перед моїм обличчям повіки, але тепер - слово Господнє: не так воно буде! Бо я шаную тих, хто мене шанують, а ті, хто мене зневажають, ні за що будуть уважатись!
Настане час, коли я відітну твоє рамено й рамено дому батька твого, так що в твоїм домі не буде старого.
Ти позиратимеш, як ворог, заздро на все те добро, що Господь зробить для Ізраїля, і в твоїм домі не буде старого, не буде повіки.
Когось із твоїх я збережу при моїм жертовнику, щоб колоти твої очі й мучити твою душу; всі ж інші в твоїм домі від людського меча погибнуть.
Ознакою ж для тебе буде те, що станеться з твоїми обома синами, з Хофні й Пінхасом: одного дня помруть обидва!
І я собі настановлю священика вірного, який буде чинити за моїм серцем і за моєю волею. Я йому збудую дім сталий, і він буде ходити перед моїм помазаником завжди.
І прийде час, що хто б не зоставсь із твого дому, прийде й кинеться йому в ноги за дрібний гріш і за буханець хліба й скаже: Прийми мене, будь ласкав, на якубудь священичу роботу, щоб мати хоч кавалок хліба.»
І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!
Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!
І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.
А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,
ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!
А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!
І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.
А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.
А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.
І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.
А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!
Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.
Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!
Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.
І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.
А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.
І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.
І молилась Анна й промовила: Звеселився дух мій в Бозї; в гору знявсь ріг мій в Господї моїм; широко отворились уста мої на ворогів моїх, бо я зрадїла спасеннєм твоїм.
Нема рівно сьвятого як Господь, нема другого крім тебе; один він бо наша скеля, один тільки Бог наш.
Не причиняйте слів гордих; надто сьмілі слова нехай не виходять із уст ваших, бо Господь один: Бог тямущий, а дїла у него все готові.
Ламлеться лук у потужних, а немічні оперізуються силою;
Ситі хлїб свій заробляють, голодні сьвяткують; неплідна сїм раз роджає, плідна яловіє.
Бог і мертвить, Бог і живить; він зводить у глибінь, і в гору підносить;
Злиденним й багачам (по вподобі) робить, одного веде униз він, другого угору.
З пороху земного нуждаря підносить, з грязї бідного у гору возносить, щоб з князями посадити, у наслїддє престолом слави надїлити; бо від Господа основи землї, і він заложив на них кулю земну.
Ноги праведних він стереже, а безбожники в темряві потонуть; бо не своєю силою кріпкий чоловік.
Хто б устав на Бога згорда, загрімить над ним з неба. Судить Бог усю вселенну, міць дає цареві, і помазанцеві рога високо возносить.
І вернув Елкана в Раму в домівку свою, а хлопець оставсь служити Господу під назиром сьвященника Ілїї.
Сини ж Іліїні та були ледачі люде, що не дбали про Господа,
Анї про обовязки сьвященничі супроти народу. Що заколе бувало хто жертву, то мясиво ще вариться, а вже слуга сьвященників приходить з трозубою виделкою в руцї,
Та й запускає її в казан, горщик чи то сковороду, і що вилка вутягнуть, бере сьвященник собі! Так вони чинили з усїма Ізрайлитянами, що приходили туди в Силом.
І перш нїж бувало пустять товщ з димом, прийде сьвященників слуга та й каже тому, хто жертвує: Давай лишень мясива на печеню сьвященникові! Не треба йому від тебе вареного мясива, дай сирцем!
Як відкаже ж йому той: Перше треба пустити з димом тук, як се належиться, тодї й бери що тобі любо, так він відказує йому: Нї, зараз давай, а не даси, возьму силоміць!
Оце ж були дуже тяжкі провини перед Господом обох молодиків, бо вони відвертали від приношення жертов Господеві.
Самуїл ж доглядав служби перед Господом, хлопчик, підперезаний ільляним опліччем (ефодом).
До того ж обмисляла його мати верхньою маленькою одежиною та й приносила що року, приходючи з чоловіком, щоб зложити на жертву.
І благословляв тодї Ілїй Елкану й жінку його щоразу, й промовляв: Нехай дасть тобі Господь потомків від сієї жінки намість відданого, що віддав єси його Господеві! Тодї вертались вони у свою домівку.
І погодив Господь Аннї так, що вона вродила ще три сини й дві дочки. Молодик же Самуїл ріс при Господї.
Був Ілїй дуже вже старий чоловік. Однакже, як бувало почує, що коять сини його всьому Ізрайлеві, та що вони пригортаються до женщин, що служили при громадському наметї,
Так і каже було їм: Про що ви коїте таке, як я чую від усього люду Ізраїльського?
Нї, дїти мої, ледача йде про вас поголоска, яку я зачуваю; ви приводите до переступу народ Господень!
Як чоловік провиниться проти чоловіка, то помоляться про його Господеві, як же чоловік (сьвященник) провинить Господеві, то хто молитись ме за ним? Но вони не слухали батькового слова, бо Господь призначив уже їм смерть.
Молодий же Самуїл підростав що раз більше і здобував усе більш ласку в Господа, як і в людей.
І прийшов Божий чоловік до Ілїї та й рече йому: Тако глаголе Господь: Чи я ж не обявився домові батька твого, як вони були ще в дому Фараоновому в Египтї,
Та чи не вибрав його собі із усїх поколїнь Ізрайлевих у сьвященники, щоб приступав до жертівника мого, щоб запалював кадило і носив ефод передо мною? Чи не удїлав я домові отця твого з усїх жертов синів Ізрайлевих?
Про що ж се ви берете під ноги мої жертви й хлїбні приноси, що я заповідав для храмини моєї, і чому ти поважаєш синів твоїх над мене, що ви годуєтесь найпереднїйшими частями з усїх жертов народу мого Ізраїля?
За се ж ось як говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Я сказав був: дім твій і дім отця твого буде служити перед лицем моїм по віки; та тепер говорить Господь: не так воно буде; бо я прославлю тих, що мене будуть прославляти, а хто мене зневажає, того соромити му.
Настане час, що відсїчу руку твою і руку дому вітця твого, так що в твоїй родинї не буде старця.
Тодї будеш позирати на противника твого у всьому щастю Ізрайлевому, та в твоїй родинї не буде нїкого старезного по всї днї.
Та не відкину я всякого з тебе від жертівника мого, щоб колоти очі твої, і мучити душу твою; усе ж потомство твоє в середнїх лїтах буде гинути.
Ознакою ж тобі, що станеться з обома синами твоїми, Офнїєм і Пинеесом, буде: що вони обидва помруть одного дня.
Я ж собі поставлю надїйного сьвященника, що чинити ме волю мою по душі менї; і збудую йому незрушиму господу, і буде він по всї днї ходити перед помазанником моїм.
І буде колись так, що, хто б нї зоставсь із потомків твоїх, приходити і припадати ме перед ним, випрошуючи гроша срібного і скибочку хлїба, та казати ме: Прийми мене на яку послугу в твойму левітському урядованню, щоб мати чим прохарчуватись.
І вона сказала: Скріпилося в Господі моє серце, піднісся мій ріг в моєму Бозі. Розширилися мої уста проти ворогів, я зраділа твоїм спасінням.
Бо немає святого як Господь, і немає праведного як Бог наш. Не має святого за вийнятком Тебе.
Не хваліться і не говоріть високе. Хай не вийде високомовність з ваших уст, бо Гоподь Бог розуму і Бог, що приготовляє свої почини.
Лук сильних став слабим, і немічні підперезалися силою.
Повні хлібів були позбавлені їх, і голодні опустили землю, бо неплідна породила сімох, і багата на дітей стала слабою.
Господь убиває і оживляє, зводить до аду і виводить.
Господь робить бідним і багатим, пригнічує і виносить вгору.
Підносить бідного з землі і підносить з гною бідака, щоб посадити з сильними народу, і дає їм в насліддя престіл слави.
Дає молитву тому, що молиться і поблагословив роки праведного. Бо не в кріпості сильний чоловік,
Господь немічним вчинить свого противника, Господь святий. Хай не хвалиться мудрий своєю мудрістю, і хай не хвалиться сильний своєю силою, і хай не хвалиться багатий своїм багатством, але цим хай хвалиться той, хто хвалиться, що пізнав і знає Господа і чинить суд і справедливість посеред землі. Господь пішов на небо і загримів, Він судить кінці землі і дає силу нашим царям і піднесе ріг свого помазанника.
І вона оставила його там перед Господом і відійшла до Арматема. І дитина служила перед лицем Господа перед Ілією священиком.
І сини Ілії священика - погані сини, що не знали Господа.
І правила для священика від народу, кожного, що приносить жертву (була): і приходив слуга священика, як лиш звариться мясо, і мясна вилка в його руці,
і вкладав її до великого котла чи до мідяного чи до баняка, все, що лиш захопить вилка, забирав собі священик. Згідно з цим чинили всьому Ізраїлеві тим, що приходили принести жертву Господеві в Силомі.
І раніше ніж приносили в жертву лій приходив слуга священика і говорив мужеві, що приносив жертву: Дай мясо, щоб зварити священикові, і не беру в тебе більше з котла.
І говорив чоловік, що приносив жертву: Хай перше принесеться жертва, так як приписано, (і) жир, і (тоді) візьми собі з усього, що забажає твоя душа. І сказав: Ні, бо даси тепер, і якщо ні, візьму силою.
І перед Господом гріх молодців був дуже великий, бо відкидали господню жертву.
І хлопчина Самуїл, підперезаний лняним ефудом служив перед Господом,
і його матір зробила йому подвійну малу одіж і приносила йому з днів до днів коли вона ішла з своїм мужем приносити жертву днів.
І Ілі поблагословив Елкана і його жінку, кажучи: Хай Господь віддасть тобі насіння з цієї жінки за дар, який ти дав Господеві. І чоловік пішов до свого місця,
і Господь відвідав Анну, і зачала ще трьох синів і дві дочки. І хлопчина Самуїл став великим перед Господом.
І Ілі (був) старий дуже. І він почув, що його сини чинили ізраїльським синам,
і сказав їм: Навіщо чините за цим словом, яке я чую з уст всього господнього народу.
Ні діти, бо не добра чутка, яку я чую, не чиніть так, бо не добрі чутки ті, які я чую, що нарід не служить Господеві.
Якщо чоловік грішачи згрішить проти чоловіка, і помоляться за нього до Господа, і якщо згрішить проти Господа, хто за нього помолиться? І не послухались голосу свого батька, бо Господь бажаючи забажав знищити їх.
І хлопчина Самуїл ходив і ставав більший і (був) добрий і перед Господом і перед людьми.
І пішов Божий чоловік до Ілії і сказав: Так говорить Господь: Обявляючись обявився Я домові твого батька, як вони були рабами дому Фараона в єгипетскій землі
і Я вибрав дім твого батька з усіх ізраїльських племен, щоб Мені служили і приходили до мого престола і кадили кадилом і носили ефуд, і дав Я домові твого батька в їжу все (жертвоване) на огні синами ізраїльськими.
І навіщо глянув ти безсовісним оком на моє кадило і на мою жертву і прославив твоїх синів понад Мене, щоб благословили себе первоплодами кожної Ізраїльської жертви раніше від Мене.
Задля цього так сказав Господь Бог ізраїльський: Я сказав: Твій дім і дім твого батька перейде переді Мною до віка. І тепер говорить Господь: Не так переді Мною, бо тих, що Мене прославляють Я прославлю, і того, що Мене зневажає Я зневажу.
Ось приходять дні і вигублю твоє насіння і насіння дому твого батька,
і не буде в тебе старця в моєму домі всі дні.
І мужа не вигублю в тебе від мого жертівника, щоб його очі потемніли і підупала його душа, і кожний хто останеться з твого дому впадуть від людського меча.
І це тобі знак, який прийде на цих двох твоїх синів Офнія і Фінееса: В одному дні оба помруть.
І поставлю Собі вірного священика, який вчинить все, що в моїм серці і що в моїй душі. І збудую йому вірний дім, і ходитиме перед моїм помазанником всі дні.
І буде, що хто останеться в твому домі прийде поклонитися йому за трохи срібла, кажучи: Постав мене на одну з твоїх служб, щоб їсти хліб.
И молилась Анна и говорила: возрадовалось сердце мое в Господе; вознесся рог мой в Боге моем; широко разверзлись уста мои на врагов моих, ибо я радуюсь о спасении Твоем.
Нет столь святаго, как Господь; ибо нет другого, кроме Тебя; и нет твердыни, как Бог наш.
Не умножайте речей надменных; дерзкие слова да не исходят из уст ваших; ибо Господь есть Бог ведения, и дела у Него взвешены.
Лук сильных преломляется, а немощные препоясываются силою;
сытые работают из хлеба, а голодные отдыхают; даже бесплодная рождает семь раз, а многочадная изнемогает.
Господь умерщвляет и оживляет, низводит в преисподнюю и возводит;
Господь делает нищим и обогащает, унижает и возвышает.
Из праха подъемлет Он бедного, из брения возвышает нищего, посаждая с вельможами, и престол славы дает им в наследие; ибо у Господа основания земли, и Он утвердил на них вселенную.
Стопы святых Своих Он блюдет, а беззаконные во тьме исчезают; ибо не силою крепок человек.
Господь сотрет препирающихся с Ним; с небес возгремит на них. Господь будет судить концы земли, и даст крепость царю Своему и вознесет рог помазанника Своего.
и пошел Елкана в Раму в дом свой, а отрок остался служить Господу при Илии священнике.
Сыновья же Илия были люди негодные; они не знали Господа
и долга священников в отношении к народу. Когда кто приносил жертву, отрок священнический, во время варения мяса, приходил с вилкой в руке своей
и опускал ее в котел, или в кастрюлю, или на сковороду, или в горшок, и что вынет вилка, то брал себе священник. Так поступали они со всеми Израильтянами, приходившими туда в Силом.
Даже прежде, нежели сожигали тук, приходил отрок священнический и говорил приносившему жертву: дай мяса на жаркое священнику; он не возьмет у тебя вареного мяса, а дай сырое.
И если кто говорил ему: пусть сожгут прежде тук, как должно, и потом возьми себе, сколько пожелает душа твоя, то он говорил: нет, теперь же дай, а если нет, то силою возьму.
И грех этих молодых людей был весьма велик пред Господом, ибо они отвращали от жертвоприношений Господу.
Отрок же Самуил служил пред Господом, надевая льняной ефод.
Верхнюю одежду малую делала ему мать его и приносила ему ежегодно, когда приходила с мужем своим для принесения положенной жертвы.
И благословил Илий Елкану и жену его и сказал: да даст тебе Господь детей от жены сей вместо данного, которого ты отдал Господу! И пошли они в место свое.
И посетил Господь Анну, и зачала она и родила еще трех сыновей и двух дочерей; а отрок Самуил возрастал у Господа.
Илий же был весьма стар и слышал все, как поступают сыновья его со всеми Израильтянами, и что они спят с женщинами, собиравшимися у входа в скинию собрания.
И сказал им: для чего вы делаете такие дела? ибо я слышу худые речи о вас от всего народа.
Нет, дети мои, нехороша молва, которую я слышу: вы развращаете народ Господень;
если согрешит человек против человека, то помолятся о нем Богу; если же человек согрешит против Господа, то кто будет ходатаем о нем? Но они не слушали голоса отца своего, ибо Господь решил уже предать их смерти.
Отрок же Самуил более и более приходил в возраст и в благоволение у Господа и у людей.
И пришел человек Божий к Илию и сказал ему: так говорит Господь: не открылся ли Я дому отца твоего, когда еще были они в Египте, в доме фараона?
И не избрал ли его из всех колен Израилевых Себе во священника, чтоб он восходил к жертвеннику Моему, чтобы воскурял фимиам, чтобы носил ефод предо Мною? И не дал ли Я дому отца твоего от всех огнем сожигаемых жертв сынов Израилевых?
Для чего же вы попираете ногами жертвы Мои и хлебные приношения Мои, которые заповедал Я для жилища Моего, и для чего ты предпочитаешь Мне сыновей своих, утучняя себя начатками всех приношений народа Моего - Израиля?
Посему так говорит Господь Бог Израилев: Я сказал тогда: "дом твой и дом отца твоего будут ходить пред лицем Моим вовек ". Но теперь говорит Господь: да не будет так, ибо Я прославлю прославляющих Меня, а бесславящие Меня будут посрамлены.
Вот, наступают дни, в которые Я подсеку мышцу твою и мышцу дома отца твоего, так что не будет старца в доме твоем;
и ты будешь видеть бедствие жилища Моего, при всем том, что Господь благотворит Израилю и не будет в доме твоем старца во все дни,
Я не отрешу у тебя всех от жертвенника Моего, чтобы томить глаза твои и мучить душу твою; но все потомство дома твоего будет умирать в средних летах.
И вот тебе знамение, которое последует с двумя сыновьями твоими, Офни и Финеесом: оба они умрут в один день.
И поставлю Себе священника верного; он будет поступать по сердцу Моему и по душе Моей; и дом его сделаю твердым, и он будет ходить пред помазанником Моим во все дни;
и всякий, оставшийся из дома твоего, придет кланяться ему из-за геры серебра и куска хлеба и скажет: "причисли меня к какой-либо левитской должности, чтоб иметь пропитание ".