18

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Того часу не було царя в Ізраїлі, а Данове коліно шукало собі тоді наділу, де могло б осістись, бо йому й доти ще не випало наділу серед колін Ізраїля.

От і послали сини Дана зо свого роду п'ятьох мужів, мужів відважних, з Цори та Ештаолу, щоб обійти й розглянути край. Вони їм наказали: “Ідіть, розглядайте край!” Прибули вони в Ефраїм-гори до господи Міхая й там заночували.

А перебуваючи в господі в Міхая, впізнали вони голос молодого левіта, зайшли до нього та й спитали його: “Хто тебе сюди завів? Що ти тут робиш? За чим ти тут?”

А той відказав їм: так і так, мовляв, обійшовся зі мною Міхай: найняв мене, щоб я був священиком у нього.

Вони його й просять: “Спитай, будь ласка, у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у дорозі, що оце верстаємо.”

Каже до них священик: “Ідіть лишень з миром: дорога, що її верстаєте, Господеві вгодна.”

То й пішли собі далі п'ятеро мужів та й дійшли до Лаїшу. Там побачили, як люди живуть безпечно в місті, звичаєм сидонським, тихо та спокійно, нічого їм земного не бракує, й були вони в достатках. Від сидоніїв були вони далеко й із Сирією не мали взаємин.

Якже повернулися вони в Цору й Ештаол до своїх братів, ті їх питають: “Із чим ви приходите?”

А ті відповіли: “Вставайте, двигнемося на них, бо ми огледіли їх землю: земля справді прегарна! А ви оце сидите безчинно! Не гайтесь довше, хутенько в дорогу, щоб зайняти ту землю!

Коли прибудете туди, то знайдете людей безпечних, а землю широку та простору: її віддасть Бог вам у руки, місце, де не бракує нічого з усього того, що земля родить.”

І рушили звідти, з Цори й Ештаолу, шістсот озброєних людей з роду Дана.

Двигнулися вони й отаборились у Кіріят-Єарім, у Юдеї. Тим і прозивається те місце по цей день Табір Дана - це той, за Кіріят-Єарімом.

І звідти пройшли в Ефраїм-гори й прибули до господи Міхая.

Тоді озвались ті п'ятеро мужів, що ходили в Лаїш на розвідини землі, й сказали своїм братам: “Чи знаєте, що в цих хатах є ефод і терафи та різьблений і литий бовван? Зміркуйте ж оце, що маєте робити!”

І завернувши туди, ввійшли до молодого левіта в хату, тобто в хату до Міхая, та й привітали його.

А шістсот чоловік, із синів Дана, у військовій зброї, стояли при вході в ворота.

П'ятеро ж мужів, що ходили на розглядини землі, ввійшовши туди, забрали різьбленого боввана, ефод і терафи та й литого боввана й священика. А шістсот людей в повнім бойовім виряді стояли при вході в ворота.

І от як ті, що вдерлись у хату Міхая, забрали різьбленого боввана, ефод, терафи й литого боввана, священик спитав їх: “Що то ви робите?”

Вони ж йому відказали: “Мовчи, затули рота рукою та йди з нами: будеш нам батьком і священиком. Що бо тобі ліпше: бути священиком у домі одного чоловіка чи бути священиком у цілому коліні й в роді в Ізраїлі?”

Зрадів священик і, взявши ефода, терафи та литого боввана, пішов посеред гурту.

І повернувшись, пішли вони далі, виправивши дітей, худобу й майно поперед себе.

Були вони вже далеко від Міхаєвої хати, коли люди, що жили по сусідніх хатах, зібралися й кинулися навздогінці за синами Дана

і стали кричати до них. Ті ж, обернувшися, спитали в Міхая: “Що тобі, що ти з таким гуртом прибув?”

А той: “Ви забрали мого бога, Що я собі зробив був, і священика, й пішли геть, нічого не зоставивши мені, та ще й смієте мене питати, що мені?”

І відказали йому сини Дана: “Не так то дуже роззявляй на нас свого рота, а то роздратовані люди кинуться на вас, і згинеш, сам ти й ті, що в тебе в хаті.”

І пішли собі сини Дана далі. Міхай же, побачивши, що вони дужчі за нього, повернувся та й пішов назад додому.

Забравши таким робом те, що зробив був собі Міхай, разом із священиком, що був при ньому, двигнулися вони на Лаїш, на людей тихих та спокійних, і побили їх лезом меча, місто ж вогнем спалили.

Ніхто не допоміг їм, бо місто було далеке від Сидону, й не мали вони ні з ким ніяких взаємин. Було воно в долині, що тягнулася до Бет-Рехову. Потім відбудували вони місто й осілись у ньому,

і назвали його “Дан”, за іменем предка свого Дана, що був народився в Ізраїля; спершу ж те місто звалось Лаїш.

І поставили сини Дана в себе того різьбленого боввана, священиками ж у коліні Дана був Йонатан, син Гершома, сина Мойсея, сам він і сини його, аж по день поневолення краю.

Отак поставили вони собі боввана, що зробив був Міхай, увесь той час, як Божий Дім стояв у Шіло.

Переклад Огієнка

Того часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.

І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.

Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?

І сказав він до них: Так і так зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика.

А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо.

І сказав їм священик: Ідіть із миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете.

І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.

І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: Що ви принесли?

А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.

Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі.

І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, оперезаних зброєю.

І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом.

І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.

І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите.

І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.

А шість сотень мужа, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.

І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю.

І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: Що ви робите?

А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?

І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.

І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.

Коли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.

І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?

І він сказав: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?

І сказали до нього Данові сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.

І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.

А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.

А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.

І вони назвали ім'я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я того міста було Лаїш.

І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.

І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.

Переклад Куліша

Того часу не було царя в Ізраїлї, а поколїннє Даново шукало собі того часу наслїдньої держави, бо йому й доти не допалось повного удїлу між поколїннями Ізрайлевими.

От і послали Данїї з поколїння свого пятьох з'угадних мужів із Зореага й Естаола, щоб розгледїти землю та винишпорити, та й наказали їм: Ійдїть розглядайтесь по землї скрізь. Вони ж дойшли до гір Ефраїмових, зайшли до Михиної господи та й обночувались там.

Будучи ж в Миховій господї, впізнали вони говірку молодого Левита, зайшли до його, та й поспитали в його: Хто тебе сюди завів, що тут робиш, і що таке ти в цьому домі?

І відказав їм він: Так і так обійшовсь ізо мною Миха: найняв мене, й я його сьвященником.

Тодї просять його: Спитай у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у нашій дорозї, що верстаємо?

І каже їм жерець: Ійдїть веселі; дорога, куди йдете, приятна Господеві.

От і пійшли далїй ті пять мужів та й дойшли до Лаіса. Там побачили, як люде живуть безпечно звичаєм Сидонїїв, байдужно й тихо, та що не було в тій землї такого, що обиджав би в чому, або мав би яку власть. Від Сидонїїв вони далеко й не мають нї з ким нїякої справи до спільної оборони.

Як прийшли вони до своїх братів у Зореагу й Естаол, каже їм браття їх: І з чим же ви?

А вони відказують: Вставайте, двинемо проти них у поле! Бо землю ми огледїли: справдї прегарна земля, а ви оце задумались; не гайтесь довше, рушаймо в дорогу, та й осягнемо землю в державу!

Прийшовши туди, знайдете байдужний люд, а земля простора.

І рушили звідти з поколїння Данового з Зореаги й Естаола шість сотень узброєних людей.

В свойму походї отаборились вони в Каріят-Яримі в Юдеї. Тим і прозивається те місце по сей день табір Данів - за Каріят-Яримом.

Звідти йшли вони на Ефраїм-гори та й прийшли до господи Михиної.

Тодї озвались ті пять мужів, що ходили в Лаіс, щоб розгледїти землю, і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в сьому хуторі є ефод і терафим, та вирізуваний і виливаний ідол? Зміркуйте ж оце, що маєте дїяти.

І завернули вони туди, прийшли до господи молодого Левити в домі Михи, та й привітали його.

А шістьсот чоловіка з синів Данових, узброєних, стояли за ворітьми.

Пятьох же мужів, що виходили на розглядини, ввійшли, пробрались туди та й забрали вирізуваного ідола, ефод і терафим та виливаного божища. Сьвященник же стояв за ворітьми з шістьма сотнями чоловіка в'оруженими,

Як пробрались вони в будинок до Михи, то й забрали вирізуваного кумира й ефод і терафим і виливаного божища. І питає їх сьвященник: Що ви коїте?

Вони ж відказують: Мовчи, затули рота рукою, йди з нами, та й бувай батьком нам і сьвященником. Що бо тобі любійше, попувати в домі одного чоловіка, чи бути сьвященником в поколїнню і родї в Ізраїлї?

І призволив сьвященник, і взяв ефода й терафима, вирізуваного ідола й виливаного божка, та й пійшов укупі з людьми.

І пійшли вони далїй, виправивши дїтей, скотину й дороге майно поперед себе.

Ще ж не далеко відойшли від господи Михиної, а вже й скупились хуторяне в Михиній домівцї, та й погнались за Данїями.

І кликали вони за Данїями, а ті обернувшись питали в Михи: Що тобі треба? чого так кричиш?

Відказує сей: Ви забрали боги, що я собі постарав і жерця, та й пійшли собі. Як же се питаєте: Що тобі треба?

І відказали йому Данїї: Стережись, щоб ми не чули більше твого голосу, ато сердиті люде кинуться на вас, і згинеш сам та й погубиш твоїх.

І пійшли собі далїй Данії. Миха же, побачивши, що вони дужчі за його, вернувсь додому.

Забравши сим робом те, що постарав собі Миха, вкупі з його жерцем, напали вони на Лаіс, на людей тихих і байдужних, побили їх мечем а город пустили з димом.

Нїхто не допоміг їм, бо жили далеко від Сидону і не мали нї з ким нїякої справи. Місто се находилось на долинї, не далеко Бет-Рехова. І збудували собі (Данїї) город, та й осїлись у йому.

І прозвали місто своє Даном, по імени предка свого Дана, сина Ізрайлевого; перше ж той город звався Лаіс.

І поставили в себе Данїї вирізуваного ідола, а сьвященниками в поколїннї Дановому були Йонатан, син Герсона, сина Мойсейового, і сини його аж по день уневолення свого.

І стояв у них ідол, що зробив Миха, увесь той час, як божий дом стояв у Силомі.

Переклад УБТ Турконяка

В тих днях не було царя в Ізраїлі і в тих днях племя Дана шукало собі насліддя, щоб поселитися, бо не випало їм насліддя аж до тих днів посеред племен Ізраїля.

І післали сини Дана з своїх родин пять мужів з їхньої части, сильних синів з Сараа і Естаола, щоб обстежити землю і пройти її, і сказали до них: Підіть і обстежіть землю. І вони прийшли до гори Ефраїма аж до дому Міхи і спочили там.

Як вони були коло дому Міхи і вони пізнали голос молодого юнака Левіта і звернули туди і сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що тут чиниш, і що тобі тут є?

І він сказав до них: Так і так вчинив мені Міха і найняв мене, і я став йому за священика.

І сказали йому: Запитай же в Бога, і довідаємося чи доброю буде наша дорога, якою ми нею ідемо.

І сказав їм священик: Ідіть в мирі, перед Господом дорога ваша, якою ви нею ідете,

і пішли пять мужів і прийшли до Лаїси, і побачили нарід, що жив у ньому, що сидів упевнено за приписами Сидонян, спокійні в надії і не могли сказати слова, бо далеко є від Сидону, і не було угоди в них з Сирійцями,

і прийшли пять мужів до їхніх братів до Сарра і Естаола, і сказали їм їхні брати: Чому ви сидите?

І сказали: Встаньте і підім проти них. Бо ввійшли ми і пройшли ми землю аж до Лаїса і побачили нарід, що живе в ньому в надії за приписами Сидонян, і далеко є від Сидону, і угоди немає в них з Сирією, але встаньте і підемо проти них, бо ми знайшли землю і ось вона дуже добра. І ви мовчите? Не полініться піти, щоб іти і унаслідити землю.

Коли ввійдете, підете до впевненого народу, і земля широка, бо Бог передав її в нашу руку, місце, де немає там браку всякого слова, що на землі.

І підвелися з роду Дана з Сараа і Естаола шістьсот мужів підперезані військовою зброєю.

І пішли і отаборилися в Каріятіарімі в Юди. Через це названо те місце: Табір Дана аж до цього дня, ось за Каріятіарімом.

Пішли вони звідти і пішли аж до гори Ефраїма і пішли аж до хати Міхи.

І відповіли пять мужів, що йшли обстежити землю, і сказали до їхніх братів: Чи знаєте, що в цих домах є ефуд і терафін і коване і вилите? І тепер знайте, що вчините.

І вони звернули туди і ввійшли до дому юнака Левіта до хати Міхи і поздоровили його.

І шістьсот мужів підперезані військовою зброєю стояли при дверях брами, ті з синів Дана.

І пішли пять мужів, що ходили обстежити землю. Прийшовши туди, взяли різьблене і ефуд і терафін і вилите, і священик стояв при дверях воріт і шістьсот мужів, що підперезані військовою зброєю,

і вони ввійшли до хати Міхи і взяли і ефуд і теразін, вилите і різьблене. І сказав до них священик: Що ви робите?

І сказали до нього: Мовчи, поклади твою руку на твої уста і іди з нами, і будеш нам за батька і за священика, чи краще бути тобі священиком хати одного чоловіка чи бути тобі священиком племени і роду в Ізраїлі?

І зраділо серце священика, і він взяв ефуд і терафін і різьблене і коване і ввійшов посеред нарід.

І вони повернулися і відійшли, і поставили в лави дім і свій славний скот перед ними.

А як відійшли вони далеко від дому Міхи і ось Міха і мужі, що з домом Міхи крикнули за синами Дана.

І сини Дана повернули свої лиця і сказали до Міхи: Що тобі, що ти закричав?

І сказав Міха: Бо моє різьблене, яке я собі зробив, ви забрали і священика і відійшли. І що мені ще? І як це кажете мені: Що це кричиш?

І сказали до нього сини Дана: Хай не чується твій голос за нами, щоб часом не пішли на зустріч вам мужі розлючені душею, і додаси душу твою і душу твого дому.

І пішли сини Дана своєю дорогою, і побачив Міха, що вони сильніші від нього, і обернувся і повернувся до свого дому.

І вони взяли те, що зробив Міха, і священика, який був в нього, і пішли аж до Лаїса проти спокійного і впевненого народу і побили їх лезом меча і спалили місто

і немає нікого хто спас би його, бо далеко є від Сидонян, і угоди немає в них з людьми, і воно в долині, яка є дому Роова. І вони збудували місто і замешкали в ньому

і назвали місто іменем Дана за іменем їхнього батька, який народився Ізраїлеві. І раніше імя міста було Лаїс.

І поставили собі сини Дана різьблене Міхи, і Йонатан син Ґерсома сина Мойсея, він і його сини були священики племени Дана аж до дня переселення землі.

І настановили собі різьблене яке зробив Міха, всі дні, в яких дім божий був у Сило.

Російський синодальний переклад

В те дни не было царя у Израиля; и в те дни колено Даново искало себе удела, где бы поселиться, потому что дотоле не выпало ему полного удела между коленами Израилевыми.

И послали сыны Дановы от племени своего пять человек, мужей сильных, из Цоры и Естаола, чтоб осмотреть землю и узнать ее, и сказали им: пойдите, узнайте землю. Они пришли на гору Ефремову к дому Михи и ночевали там.

Находясь у дома Михи, узнали они голос молодого левита и зашли туда и спрашивали его: кто тебя привел сюда? что ты здесь делаешь и зачем ты здесь?

Он сказал им: то и то сделал для меня Миха, нанял меня, и я у него священником.

Они сказали ему: вопроси Бога, чтобы знать нам, успешен ли будет путь наш, в который мы идем.

Священник сказал им: идите с миром; пред Господом путь ваш, в который вы идете.

И пошли те пять мужей, и пришли в Лаис, и увидели народ, который в нем, что он живет покойно, по обычаю Сидонян, тих и беспечен, и что не было в земле той, кто обижал бы в чем, или имел бы власть: от Сидонян они жили далеко, и ни с кем не было у них никакого дела.

И возвратились к братьям своим в Цору и Естаол, и сказали им братья их: с чем вы?

Они сказали: встанем и пойдем на них; мы видели землю, она весьма хороша; а вы задумались: не медлите пойти и взять в наследие ту землю;

когда пойдете вы, придете к народу беспечному, и земля та обширна; Бог предает ее в руки ваши; это такое место, где нет ни в чем недостатка, что получается от земли.

И отправились оттуда из колена Данова, из Цоры и Естаола, шестьсот мужей, препоясавшись воинским оружием.

Они пошли и стали станом в Кириаф-Иариме, в Иудее. Посему и называют то место станом Дановым до сего дня. Он позади Кириаф-Иарима.

Оттуда отправились они на гору Ефремову и пришли к дому Михи.

И сказали те пять мужей, которые ходили осматривать землю Лаис, братьям своим: знаете ли, что в одном из домов сих есть ефод, терафим, истукан и литый кумир? итак подумайте, что сделать.

И зашли туда, и вошли в дом молодого левита, в дом Михи, и приветствовали его.

А шестьсот человек из сынов Дановых, перепоясанные воинским оружием, стояли у ворот.

Пять же человек, ходивших осматривать землю, пошли, вошли туда, взяли истукан и ефод и терафим и литый кумир. Священник стоял у ворот с теми шестьюстами человек, препоясанных воинским оружием.

Когда они вошли в дом Михи и взяли истукан, ефод, терафим и литый кумир, священник сказал им: что вы делаете?

Они сказали ему: молчи, положи руку твою на уста твои и иди с нами и будь у нас отцом и священником; лучше ли тебе быть священником в доме одного человека, нежели быть священником в колене или в племени Израилевом?

Священник обрадовался, и взял ефод, терафим и истукан, и пошел с народом.

Они обратились и пошли, и отпустили детей, скот и тяжести вперед.

Когда они удалились от дома Михи, жители домов соседних с домом Михи собрались и погнались за сынами Дана,

и кричали сынам Дана. Сыны Дановы оборотились и сказали Михе: что тебе, что ты так кричишь?

(Миха) сказал: вы взяли богов моих, которых я сделал, и священника, и ушли; чего еще более? как же вы говорите: что тебе?

Сыны Дановы сказали ему: молчи, чтобы мы не слышали голоса твоего; иначе некоторые из нас, рассердившись, нападут на вас, и ты погубишь себя и семейство твое.

И пошли сыны Дановы путем своим; Миха же, видя, что они сильнее его, пошел назад и возвратился в дом свой.

А сыны Дановы взяли то, что сделал Миха, и священника, который был у него, и пошли в Лаис, против народа спокойного и беспечного, и побили его мечом, а город сожгли огнем.

Некому было помочь, потому что он был отдален от Сидона и ни с кем не имел дела. Город сей находился в долине, что близ Беф-Рехова. И построили снова город и поселились в нем,

и нарекли имя городу: Дан, по имени отца своего Дана, сына Израилева; а прежде имя города тому было: Лаис.

И поставили у себя сыны Дановы истукан; Ионафан же, сын Гирсона, сына Манассии, сам и сыновья его были священниками в колене Дановом до дня переселения жителей той земли;

и имели у себя истукан, сделанный Михою, во все то время, когда дом Божий находился в Силоме.