Був один чоловік з гори Ефраїм, на ім'я Міхай.
Раз якось промовив він до матері своєї: “Ті тисяча сто срібних шеклів, які взято було в тебе й про які ти вирекла була прокльон при мені, це срібло в мене: я взяв їх і оце тобі назад повертаю.” І відказала йому його мати: “Нехай благословить тебе Господь, мій сину!”
Коли він повернув матері своїй тисячу сто шеклів срібла, мати його сказала: “Я хочу присвятити від себе це срібло Господеві, хочу зробити з нього для мого сина різьбленого й литого боввана.”
І коли він повернув його своїй матері, взяла вона двісті шеклів срібла та й дала золотареві, а той зробив з них різьбленого й литого боввана, щоб поставити в хаті в Міхая.
Таким чином мав Міхай у себе божницю, зробив ефод і терафи й посвятив одного свого сина, і той був йому за священика.
Того часу не було в Ізраїлі царя й кожний чинив, що йому було довподоби.
А був один юнак з Вифлеєму Юдейського, з коліна Юди; він був левіт і перебував там зайдою.
Покинув він місто Вифлеєм Юдейський, щоб перебувати, де доведеться, і, подорожуючи, зайшов на Ефраїм-гору, в господу Міхая.
І спитав його Міхай: “Звідки йдеш?” А той до нього: “Я - левіт, з Вифлеєму Юдейського; ходжу я, щоб осістись, де доведеться.”
Сказав йому Міхай: “Зостаньсь у мене та й будь мені за батька й за священика. Даватиму тобі щороку десять срібних шеклів, повну одежу й харчі.”
Пристав левіт на те, щоб жити з ним, і став юнак у нього як один з його синів.
Посвятив Міхай левіта, і юнак став у нього за священика й жив у домі Міхая.
Сказав Міхай: “Тепер я знаю, що Господь буде доброзичливий до мене, бо маю левіта за священика.”
І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.
І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!
І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.
Та він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.
А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.
Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.
І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.
І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.
І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду.
І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,
і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.
І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.
І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.
Був один чоловік на горі Ефраїм, на імя Миха.
Сей промовив до матері своєї: Одинайцять сот срібних секлів, що вкрадено в тебе, і ти при менї вирекла проклін, сї гроші в мене в схованцї: я взяв їх; тепер же верну їх. І відказала мати йому: Нехай тебе благословить господь, сину мій!
От і вернув він матері одинайцять сот. Мати ж його каже: Я хочу їх присьвятити господеві й на благо синові мойму обернути, на те, щоб із них зробити вирізуваного і виливаного ідола.
Але він вернув таки срібло матері своїй, а мати взяла двістї срібних секлів та й оддала золотареві, а той зробив з них вирізуваного і виливаного божка, і находивсь він у дому Михи.
А був у Михи (окремо) дім для божища. І зробив Миха ефод і терафим і посьвятив одного сина свого, щоб служив йому за сьвященника.
Того часу не було князя в Ізраїлї, і кожен чинив, що здавалось йому доладнїм.
Був же тодї один молодик із Бетлеєму Юдейського з поколїння Юдиного; він був Левит, і пробував там заволокою.
Сей покинув город Бетлеєм Юдейський, щоб, де доведеться, пробувати заволокою, та й зайшов у Ефраїм-гори, в господу до Михи.
Питає в його Миха: Куди ти йдеш? Відказав той: Я Левит із Бетлеєма в Юдеї, а йду, щоб осїстись, де доведеться.
І каже йому Миха: Зістаньсь у мене та й будь менї за батька й за сьвященника; я давати му тобі що року десять срібних секлів і потрібну одежу та харч.
Левит пристав на се, щоб зістатись у того чоловіка, і був у нього молодик як один із його синів.
От і посьвятив Миха Левита, і був у його молодик за сьвященника, і жив у господї в Михи.
Тодї каже Миха: Тепер знаю, що господь буде благодатен до мене, бо маю Левіта за жерця.
І був муж з гори Ефраїма, і імя його Міха.
І сказав своїй матері: Тисячу і сто срібняків, що забрані в тебе і (про які) ти закляла і сказала ти в мої уха, ось гроші у мене, я їх взяв. І сказала його матір: Благословенний син мій Господеві.
І він віддав тисячу і сто срібняків своїй матері, і сказала його матір: Освяченням посвятила я гроші Господеві з руки моєї на самоті, щоб зробити коване і вилите, і тепер поверну їх тобі і віддам тобі їх.
І він віддав срібло своїй матері, і взяла його матір двісті срібняків і дала його художникові, і він зробив з нього коване і лите, і було в домі Міхи.
І муж Міха, в нього дім Божий. І він зробив ефуд і терафін і наповнив руку одного з його синів, і був в нього за священика.
В тих днях не було царя в Ізраїлі і чоловік чинив те, що добре в його очах.
І був юнак з Вифлеєму з племени Юди з роду Юди, і він Левіт, і він жив там.
І пішов муж з міста з Вифлеєму Юди жити де лиш знайде, і прийшов до гори Ефраїма аж до дому Міхи, ідучи дорогою своєю.
І сказав йому Міха: Звідки ідеш? І сказав до нього Левіт: Я є з Вифлеему Юдейського і іду я жити де лиш знайду.
І сказав йому Міха: Сиди зі мною і будь мені за батька і за священика, і я тобі дам десять срібняків на дні (року) і пару одежі і те, що тобі на життя. І пішов Левіт
і почав мешкати при мужеві, і став йому юнак наче один з його синів.
І наповнив Міха руку Левіта, і був йому юнак за священика і був в хаті Міхи.
І сказав Міха: Тепер пізнав я, що Господь вчинив мені добро, бо став мені Левіт за священика.
Был некто на горе Ефремовой, именем Миха.
Он сказал матери своей: тысяча сто сиклей серебра, которые у тебя взяты и за которые ты при мне изрекла проклятие, это серебро у меня, я взял его. Мать его сказала: благословен сын мой у Господа!
И возвратил он матери своей тысячу сто сиклей серебра. И сказала мать его: это серебро я от себя посвятила Господу для сына моего, чтобы сделать из него истукан и литый кумир; итак отдаю оное тебе.
Но он возвратил серебро матери своей. Мать его взяла двести сиклей серебра и отдала их плавильщику. Он сделал из них истукан и литый кумир, который и находился в доме Михи.
И был у Михи дом Божий. И сделал он ефод и терафим и посвятил одного из сыновей своих, чтоб он был у него священником.
В те дни не было царя у Израиля; каждый делал то, что ему казалось справедливым.
Один юноша из Вифлеема Иудейского, из колена Иудина, левит, тогда жил там;
этот человек пошел из города Вифлеема Иудейского, чтобы пожить, где случится, и идя дорогою, пришел на гору Ефремову к дому Михи.
И сказал ему Миха: откуда ты идешь? Он сказал ему: я левит из Вифлеема Иудейского и иду пожить, где случится.
И сказал ему Миха: останься у меня и будь у меня отцом и священником; я буду давать тебе по десяти сиклей серебра на год, потребное одеяние и пропитание.
Левит пошел к нему и согласился левит остаться у этого человека, и был юноша у него, как один из сыновей его.
Миха посвятил левита, и этот юноша был у него священником и жил в доме у Михи.
И сказал Миха: теперь я знаю, что Господь будет мне благотворить, потому что левит у меня священником.