16

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Пішов раз Самсон у Газу й, побачивши там блудницю, зайшов до неї.

Сказали людям Гази: “Самсон прийшов сюди.” І обсіли вони його, й усю ніч робили засідку на нього в міській брамі. Сиділи всю ніч тихо, кажучи: “Почекаймо, покіль розвидниться, й тоді його вб'ємо.”

Самсон спав собі до півночі а опівночі встав, ухопив за крила міської брами та за обидва одвірки й, вирвавши їх разом із засувом, поклав собі на плечі та й виніс на верх гори, що стоїть проти Хеврону.

Потім полюбив він одну жінку в долині Сорек, на ім'я Даліла.

Прийшли до неї князі філістимлянські та й кажуть: “Зведи його та вивідай, у чому завіряється його велика сила й чим би ми могли його подужати й зв'язати, аби упокорити, - і ми дамо тобі по одинадцять сот шеклів кожний.”

І сказала Даліла до Самсона: “Скажи мені, благаю, в чому полягає твоя велика сила й чим тебе можна було б зв'язати, щоб тебе упокорити?”

Самсон відказав їй: “Якби мене зв'язали сімома сировими, невисушеними жилами, я став би, як інші люди, малосилком.”

І принесли їй князі філістимлянські сім сирових, ще не засохлих жил, і вона зв'язала його ними.

В кімнаті ж у неї сиділа засідка; і кликнула Даліла до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” І порвав він жили, як рветься нитка з клоччя, коли вогонь вчує. І в чому полягала його сила, не вдалося довідатись.

Присікалась тоді Даліла до Самсона: “Так оце ти насміявсь із мене, сказав мені неправду! Та тепер уже скажи мені, прошу тебе, чим тебе можна б було зв'язати.”

Він і каже їй: “Якби мене зв'язати новими мотузками, що ще не були в роботі, я став би, як інші люди, малосильним.”

Взяла Даліла нового мотуззя і, зв'язавши його ним, крикнула до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Засідка ж сиділа в кімнаті. Та він порвав мотуззя на руках, немов нитку.

Припадала Даліла знову до Самсона: “Досі глузуєш із мене й говориш мені неправду. Признайся ж бо таки, чим тебе можна б зв'язати?” Він відказав їй: “Якби ти зіткала сім кучерів з моєї голови в основу та прибила цвяхом на ткацькому валу, я став би малосилком, як інші люди.”

Тоді Даліла приспала його й, всукавши сім кучерів з його голови до основи, прибила цвяхом та гукнула до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Схопився він зо сну та й вирвав цвяха, разом з основою.

Насіла вона тоді на нього: “Як ти можеш казати, що мене любиш, коли серце твоє далеке від мене? Оце вже втретє ти насміявся з мене й не признавсь мені, у чому твоя велика сила!”

І говорила вона йому без перестанку, й докучала й нудила так, що вже саме життя йому набридло,

і він відкрив їй свою душу й сказав їй: “До моєї голови бритва ніколи не дотикалась, бо я від материнської утроби посвячений Богові. Якби мене остригти, зникла б моя сила, і став би я, як інші люди, малосильним.”

Тут зрозуміла Даліла, що він відкрив їй своє серце, й послала за філістимлянськими князями, щоб їм переказати: “Цим разом можете прибути, бо він відкрив мені своє серце.” Прибули князі філістимлянські й принесли з собою срібло.

Вона ж, приспавши його на колінах своїх, покликала одного чоловіка й веліла зголити сім кучерів на голові його. І став він слабшати, й сила його відійшла від нього.

І крикнула вона: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Прокинувсь він від сну та й подумав: “Дам собі раду й цим разом, як завсіди, і визволюся.” А того й не знав, що Господь відступив від нього.

Схопили його філістимляни, і, виколовши йому очі, привели його в Газу та й закували в мосяжні кайдани. І мусів він у тюрмі молоти на жорнах.

Тим часом волосся в нього на голові почало відростати, після того як його обстригли.

Зібрались князі філістимлянські принести велику жертву своєму богові Дагонові й повеселитись, бо казали: “Бог наш видав нам у руки ворога нашого Самсона.”

Побачивши його народ, став хвалити свого бога та гукати: “Бог наш видав нам у руки нашого ворога, того, що пустошив нашу землю, що побив стільки наших.”

І, розгулявшися, сказали: “Покличте нам Самсона, нехай нас забавляє!” Покликали його з тюрми, й мусів він їх розважати. І коли поставили його між стовпами,

Самсон сказав до хлопця, що тримав його за руку: “Пусти мене, щоб я міг обмацати стовпи, на яких стоїть будинок, щоб об них опертися.”

У будинку ж було повно чоловіків і жінок. Були там усі князі філістимлянські та й на покрівлі було до трьох тисяч чоловіків і жінок, що дивилися, як забавляв їх Самсон.

Озвавсь тоді Самсон до Господа й мовив: “Господи, Боже мій! Зглянься на мене, благаю, й дай мені, Боже мій, ще тільки раз таку силу, щоб я за одним разом міг помститися на філістимлянах за моїх двоє очей.”

Тоді Самсон діткнув обидва середні стовпи, на яких стояв будинок, і опершись об них правою рукою об один стовп, а лівою об другий,

промовив: “Нехай умру я з філістимлянами!” І натиснув так сильно, що будинок завалився на князів і на ввесь люд, який був у ньому. І таким робом більш було тих, що він погубив умираючи, ніж тих, що їх убив за життя свого.

Тоді браття його й вся родина його батька прийшла й взяли його та поховали між Цорою та Ештаолом, у гробниці Маноаха, його батька. Був він суддею в Ізраїлі двадцять років.

Переклад Огієнка

І пішов Самсон до Гази, і побачив там жінку блудницю, і ввійшов до неї.

А аззеянам донесли, говорячи: Самсон прийшов сюди! І оточили вони, і чатували на нього всю ніч у міській брамі. І вони тихо поводилися всю ніч, говорячи: Будемо чатувати аж до ранішнього світу, і заб'ємо його.

І лежав Самсон аж до півночі. А опівночі встав, і схопив за двері міської брами та за обидва бічні одвірки, та й вирвав їх разом із засувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхів'я гори, що навпроти Хеврону.

І сталося потому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім'я їй Деліла.

І прийшли до неї филистимські володарі, та й сказали їй: Намов його та й побач, у чому його велика сила, і чим переможемо його та зв'яжемо його, щоб упокорити його? А ми кожен дамо тобі тисячу й сто шеклів срібла.

І сказала Деліла до Самсона: Розкажи мені, у чому твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упокорити тебе?

І сказав їй Самсон: Якщо зв'яжуть мене сімома мокрими шнурами, що ще не висушені, то ослабну та й стану, як кожен із людей.

І принесли їй филистимські володарі сім мокрих шнурів, що ще не були висушені, а вона зв'язала його ними.

А засідка сиділа в неї в іншій кімнаті. І вона сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! І він розірвав ті шнури, як розривається нитка з клоччя, коли понюхає огню. І не пізнана була його сила.

І сказала Деліла до Самсона: Оце ти обманив мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'язати тебе?

А він їй сказав: Якщо справді зв'яжуть мене новими суканими шнурами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей.

І взяла Деліла нові шнури, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А засідка сиділа в іншій кімнаті. І він зірвав їх зо своїх плечей, немов нитку.

І сказала Деліла Самсонові: Досі ти обманював мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв'язати тебе? А він їй сказав: Якщо утчеш сім кучерів моєї голови з основою.

І вона прибила їх ткацьким клинком, та й сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А він обудився зо сну свого, та й вирвав ткацького клинка тканини та основу.

І сказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обманив ти мене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила.

І сталося, коли вона докучала йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпеливилася душа його на смерть.

І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: Бритва не торкалась моєї голови, бо я Божий назорей від утроби своєї матері. Якщо я буду оголений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна людина.

І побачила Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филистимських володарів, говорячи: Прийдіть і цим разом, бо він розповів мені все своє серце. І прийшли до неї филистимські володарі, і знесли срібло в своїй руці.

А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказала оголити сім кучерів його голови. І став він слабнути, і відступила від нього сила його.

І сказала вона: Филистимляни на тебе, Самсоне! І збудився він зо сну свого та й сказав: Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся. А він не знав, що Господь відступився від нього.

І взяли його филистимляни, та й вибрали очі йому. І вони звели його до Гази, і зв'язали його мідяними ланцюгами, і він молов у домі ув'язнених.

А волос голови його зачав рости по тому, як був він оголений.

А филистимські володарі зібралися, щоб принести велику жертву Даґонові, своєму богові, та повеселитися. І сказали вони: Наш бог передав у нашу руку Самсона, ворога нашого.

І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустошителя нашого краю, який наші трупи намножив.

І сталося, коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: Покличте Самсона, і нехай він посмішить нас. І покликали Самсона з дому ув'язнених, і він витівав жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпами.

І сказав Самсон юнакові, що держав його за руку: Пусти мене, і дай доторкнутися мені до тих стовпів, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпруся на них.

А той дім був повен чоловіків та жінок, і туди зібралися всі филистимські володарі, а на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що приглядалися до жартів Самсона.

І кликнув Самсон до Господа, та й сказав: Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, і нехай я пімщу филистимлянам одну пімсту за двоє очей своїх!

І обняв Самсон обидва серединні стовпи, що на них міцно стояв той дім, і обперся на них, на одного правицею своєю, а на одного лівицею своєю.

І сказав Самсон: Нехай помру я разом із филистимлянами! І він з великою силою сперся на стовпи, і впав той дім на володарів та на ввесь той народ, що в ньому... І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя.

І зійшли його брати та ввесь дім його батька, і понесли його, і винесли та й поховали його між Цор'а та між Ештаолом у гробі Маноаха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять літ.

Переклад Куліша

Прийшов відтак Самсон у Газу, і побачив там блудницю та й пригорнувсь до неї.

Як переказано ж Гадїям: Прийшов Самсон сюди! обсїли вони його та й поставили на всю ніч сторожу в міських воротях тайкома, кажучи: Покіль задниться днина, вбємо його.

Самсон же лежав до півночі а опівночі встав, ухопив обоє крила міських воріт разом з засовом, положив їх собі на плечі та й понїс аж на вершину гори, що стоїть навпроти Геброну.

Сталося ж навпослї, що полюбив він на долинї Сорек вродливу женщину на імя Далила.

І прийшли до неї князї Филистійські і промовляли до неї: Удобрухай його та вивідай, у чому його велика сила, і чим би нам підойти його, щоб звязати його та впокорити, а ми дамо тобі чоловік за чоловіком по тисячу й сто срібних секлів.

І каже Далила Самсонові: Признайся бо, в чому твоя сила, що ти дужий такий, і чим тебе можна б звязати, щоб підневолити?

І рече їй Самсон: Як би звязано мене сїмма сирими, не висушеними буйволовими жилами, був би я малосилок як і инші люде.

І принесли їй князї Филистійські сїм сьвіжих тятив, ще не засушених, і звязала вона його ними;

Як же кликнула до него: Самсоне! Филистії напали на тебе! він порвав тятиви наче нитку валовини приближену до вогню, і тайни сили його не вивідано.

Присїпалась тодї Далила до його: Так се ти насьміявсь із мене неправдою! Скажи ж менї тепер, чим тебе можна би звязати?

І відказав їй: Як би звязано мене новою верівкою, що не була ще нї в якій роботї, був би я тодї малосилок, як инші люде.

От і взяла Далила нову верівку та й звязала нею його; тодї кликнула до його: Самсоне! Филистії на тебе чигають в боковій сьвітлицї. Він же порвав те все на руках у себе, наче нитку.

Присїлась ізнов Далила до него: Ти й досї насьміхаєшся з мене, і говориш лож; признайся ж бо таки, чим би тебе можна звязати? І відказав їй: Як би ти віткала семеро кучерів з мойої голови ув основу,

Та прибила цьвяхом на ткацькому валу, тодї був би я малосилен як инші люде. Як же він заснув, узяла Далила сїм кучерів з голови в нього, ввіткала в основу та й закріпила гвоздем на ткацькому валу, і гукне тодї: Самсоне, Филистії на тебе! Схопиться ж він зо сну, та й вирвав ткацького вала вкупі з основою.

Привязалась ізнов Далила до його: Як же ти кажеш: Люблю тебе, коли серце твоє чуже до мене? Оце вже в третє насьміявсь єси з мене і не признавсь менї, у чому твоя сила, що такий ти дужий.

І як почала вона докучати йому без перестану своїми речами та мучити його, так що й життє омерзїло йому,

Тодї він виявив їй усю правду, та й каже їй: До моєї голови бритва не торкалась, бо я посьвячений Господеві від матїрнього тїла. Коли б мене та острижено, тодї б зникла від мене сила моя; я був би малосилен, як инші люде.

Як же зрозуміла Далила, що він їй виявив усе серце, послала вона кликати Филистіїв та й звелїла сказати їм: Тепер вже можете прибути, бо відкрив він менї цїле серце. Прийшли тодї Филистії та й принесли їй обіцяні гроші.

Вона ж приспала його на колїнах у себе, та й кликнула одного чоловіка; той виголив семеро кучерів на голові в його. Тодї став він слабшати, і сила його покинула його.

Як же крикнула вона: Самсоне, Филистії на тебе! прокинувсь він од свого сну, та й подумав: Отрясусь із сього, як і завсїди та й визволюсь. А того й не знав, що Господь відступив від його.

Узяли ж його Филистії та й повиколювали йому очі; повели в Газу та й закували в мідяні кайдани, і мусїв він у темницї молоти на жорнах.

Волоссє ж на голові в його тимчасом одростало, там де було виголене.

Зібралися ж якось князї Филистійські, принести свойму богові Дагонові велику жертву і повеселитись, бо казали: Бог наш подав нам нашого ворога Самсона в руки.

Видячи його, й люд хвалив бога свого та говорив: Бог наш ворога нашого, що нашу землю пустошив, того що побив стільких, подав нам на поталу.

А розвеселившись трапезуючи, сказали: Кликнїть Самсона, нехай нас розсьмішить. Тодї взято Самсона з темницї, і він мусїв їх забавляти, і поставлено його між стовпами.

Тодї попросив Самсон поводиря свого, що держав його за руку: Ось пусти мене, обмацяти стовпи, що на них стоїть будинок, обіпрусь я об них та відпічну.

У будинку ж було повно чоловіків і жінок. Були там і всї князї Филистійські, а на даху зібралось до трох тисяч чоловіків і жінок, що дивились, як забавляв їх Самсон.

І озвався тодї Самсон до Господа і рече: Господи Боже! зглянься на мене і дай менї, Боже мій, ще тільки раз таку силу, щоб я за обі очі мої помстився заразом над Филистіями!

Тут він обняв оба середні стовпи, що на їх стояв будинок, одного правицею, другого лївицею.

І промовив Самсон: Умирай, душе моя, з Филистіями! і потряс ними так потужно, що будинок ринув на князїв і на ввесь люд, що там був. І мертвих, що він погубив їх умираючи, було більш, анїж тих, що за життя свого поперебивав.

Прийшли тодї брати його й уся родина його, і взяли його та й поховали між Зореагою й Естаолом в батьківському гробовищі його батька Маноя. Двайцять лїт судив Самсон Ізраїля.

Переклад УБТ Турконяка

І звідти пішов Сампсон до Ґази. І побачив там жінку розпусницю і ввійшов до неї.

І сповіщено Ґазійцям, кажучи: Прийшов сюди Сампсон. І окружили і зробили йому засідку цілу ніч при брамі міста і притаїлися цілу ніч, кажучи: Останьмося аж до ранного світла і забємо його.

І спав Сампсон до півночі, і встав коло півночі і взяв двері міської брами і два стовпи і підняв їх з засувом і поклав на своє рамено і поніс їх на вершок гори, що є перед лицем Хеврона, і поклав їх там.

І сталося після цього і полюбив жінку при потоці Сорих, і імя її Даліла.

І пішли до неї сатрапи чужинців і сказали до неї: Обмани його і довідайся в чому є його велика сила і в чому зможемо проти нього і звяжемо його, щоб його упокорити, і ми тобі дамо кожний тисячу і сто срібла.

І сказала Даліла до Сампсона: Сповісти мені в чому твоя велика сила і чим будеш звязаний, щоб тебе упокорити.

І сказав до неї Сампсон: Якщо мене звяжуть сімома мокрими і не пошкодженими шнурами стану слабим і буду наче один з людей.

І принесли її сатрапи чужинців сім мокрих не пошкоджених шнурів і вона звязала його ними.

І сиділи у засідці на нього в кімнаті, і вона сказала до нього: Чужинці на тебе, Сампсоне. І він розірвав шнури, так як розривається нитку клоччя коли зачує огонь. І не пізналося його сили.

І сказала Даліла до Сампсона: Ось ти мене обманув і сказав мені неправду, отже, тепер сповісти мені чим тебе можна звязати.

І він сказав до неї: Якщо завязуючи звяжуть мене сімома новими шнурами, в яких не було роботи, і ослабну і буду так як один з людей.

І взяла йому Даліла нові шнури і звязала його ними і сказала до нього: Чужинці на тебе, Сампсоне. І засідка сиділа в кімнаті, і він зірвав їх зі своїх рук наче нитку.

І сказала Даліла до Сампсона: Аж до тепер обманув ти мене і сказав мені неправду. Сповісти мені чим можна тебе звязати. І він сказав до неї: Якщо сплетеш сім кучерів моєї голови з прядивом і вбєш на колі в стіну, і буду слабий, так як один з людей.

І заспала Даліла його і взяла сім кучерів його голови з прядивом і забила в колі в стіну і сказала до нього: Чужинці на тебе, Сампсоне. І він збудився зі свого сну і витягнув кілки з прядивом зі стіни і з основою, і не пізналася його сила.

І сказала до нього Даліла: Як кажеш: Полюбив я тебе, і твоє серце не є зі мною? Це втретє обманув ти мене і не сповістив ти мені в чому твоя велика сила.

І сталося, коли надокучила йому своїми словами цілу ніч, і дуже надокучила йому, і він послаб аж до смерти.

І совістив її все, що на його серці і сказав її: Не піднесеться бритва до моєї голови, бо я є божим назореєм від лона моєї матері, і якщо буду обголений відійде від мене моя сила, і ослабну і буду так, як всі люди.

І побачила Даліла, що він звістив їй все зі свого серця, і післала і покликала всіх сатрапів чужинців, кажучи: Прийдіть ще раз, бо він сповістив мені все своє серце, і прийшли до неї всі сатрапи чужинців і принесли гроші в своїх руках.

І вона заспала його між своїми колінами. І покликала фризєра і він остриг сім кучерів його голови, і почав упокорятися, і його сила відійшла від нього.

І сказала йому Даліла: Чужинці на тебе, Сампсоне. І він збудився зі свого сну і сказав: Вийду і вчиню так як і завжди, скину з себе, і він не пізнав, що Господь відступив від нього.

І схопили його чужинці і вибрали йому очі і повели його до Ґази і звязали його мідяними оковами, і він молов в домі вязниці.

І волосся його голови почало рости, після того як був острижений.

І сатрапи чужинців зібралися жертвувати велику жертву їхньому богові Даґонові і розвеселитися і сказали: Передав наш бог в наші руки Сампсона нашого ворога.

І побачив його нарід і похвалили своїх богів і сказали: Передав бог нам в нашу руку нашого ворога і того, що спустошив нашу землю, який помножив наші рани.

І сталося коли розвеселилося їхнє серце, і сказали: Покличте Сампсона з дому вязниці, і хай забавляє нас. І покликали Сампсона з вязничного дому і гралися з ним і поставили його між двома стовпами.

І сказав Сампсон до хлопчини, що провадив його: Дай спочити мені і вчини щоб доторкнувся я до стовпів, на яких дім закріплений на них, і опруся на них. Слуга ж вчинив так.

А дім був повний мужів і жінок, там і всі сатрапи чужинців, і на даху яких три тисячі мужів і жінок, що дивилися, як гралися з Сампсоном.

І закричав Сампсон до Господа і сказав: Господи, Господи, згадай мене і укріпи мене лише ще цей раз, і віддам пімсту раз за два мої ока на чужинцях.

І обняв Сампсон два середні стовпи, на яких будинок укріплений на них, і спочив на них, один в його правиці і один в його лівиці.

І сказав Сампсон: Хай помре моя душа з чужинцями. І він схилився з силою, і впав будинок на сатрапів і на ввесь нарід, що в ньому. І було мертвих, яких забив Сампсон в своїй смерті, більше ніж тих, що забив в свому житті.

І прийшли його брати і ввесь дім його батька і взяли його і пішли і поховали його між Сараа і між Естаолом в гробі Маноя його батька. І він судив Ізраїля двадцять літ.

Російський синодальний переклад

Пришел однажды Самсон в Газу и, увидев там блудницу, вошел к ней.

Жителям Газы сказали: Самсон пришел сюда. И ходили они кругом, и подстерегали его всю ночь в воротах города, и таились всю ночь, говоря: до света утреннего подождем, и убьем его.

А Самсон спал до полуночи; в полночь же встав, схватил двери городских ворот с обоими косяками, поднял их вместе с запором, положил на плечи свои и отнес их на вершину горы, которая на пути к Хеврону.

После того полюбил он одну женщину, жившую на долине Сорек; имя ей Далида.

К ней пришли владельцы Филистимские и говорят ей: уговори его, и выведай, в чем великая сила его и как нам одолеть его, чтобы связать его и усмирить его; а мы дадим тебе за то каждый тысячу сто сиклей серебра.

И сказала Далида Самсону: скажи мне, в чем великая сила твоя и чем связать тебя, чтобы усмирить тебя?

Самсон сказал ей: если свяжут меня семью сырыми тетивами, которые не засушены, то я сделаюсь бессилен и буду как и прочие люди.

И принесли ей владельцы Филистимские семь сырых тетив, которые не засохли, и она связала его ими.

(Между тем один скрытно сидел у нее в спальне.) И сказала ему: Самсон! Филистимляне идут на тебя. Он разорвал тетивы, как разрывают нитку из пакли, когда пережжет ее огонь. И не узнана сила его.

И сказала Далида Самсону: вот, ты обманул меня и говорил мне ложь; скажи же теперь мне, чем связать тебя?

Он сказал ей: если свяжут меня новыми веревками, которые не были в деле, то я сделаюсь бессилен и буду, как прочие люди.

Далида взяла новые веревки и связала его и сказала ему: Самсон! Филистимляне идут на тебя. (Между тем один скрытно сидел в спальне.) И сорвал он их с рук своих, как нитки.

И сказала Далида Самсону: все ты обманываешь меня и говоришь мне ложь; скажи мне, чем бы связать тебя? Он сказал ей: если ты воткешь семь кос головы моей в ткань и прибьешь ее гвоздем к ткальной колоде.

и прикрепила их к колоде, и сказала ему: Филистимляне идут на тебя, Самсон! Он пробудился от сна своего и выдернул ткальную колоду вместе с тканью.

И сказала ему Далида: как же ты говоришь: "люблю тебя", а сердце твое не со мною? вот, ты трижды обманул меня, и не сказал мне, в чем великая сила твоя.

И как она словами своими тяготила его всякий день и мучила его, то душе его тяжело стало до смерти.

И он открыл ей все сердце свое, и сказал ей: бритва не касалась головы моей, ибо я назорей Божий от чрева матери моей; если же остричь меня, то отступит от меня сила моя; я сделаюсь слаб и буду, как прочие люди.

Далида, видя, что он открыл ей все сердце свое, послала и звала владельцев Филистимских, сказав им: идите теперь; он открыл мне все сердце свое. И пришли к ней владельцы Филистимские и принесли серебро в руках своих.

И усыпила его Далида на коленях своих, и призвала человека, и велела ему остричь семь кос головы его. И начал он ослабевать, и отступила от него сила его.

Она сказала: Филистимляне идут на тебя, Самсон! Он пробудился от сна своего, и сказал: пойду, как и прежде, и освобожусь. А не знал, что Господь отступил от него.

Филистимляне взяли его и выкололи ему глаза, привели его в Газу и оковали его двумя медными цепями, и он молол в доме узников.

Между тем волосы на голове его начали расти, где они были острижены.

Владельцы Филистимские собрались, чтобы принести великую жертву Дагону, богу своему, и повеселиться, и сказали: бог наш предал Самсона, врага нашего, в руки наши.

Также и народ, видя его, прославлял бога своего, говоря: бог наш предал в руки наши врага нашего и опустошителя земли нашей, который побил многих из нас.

И когда развеселилось сердце их, сказали: позовите Самсона, пусть он позабавит нас. И призвали Самсона из дома узников, и он забавлял их, и поставили его между столбами.

И сказал Самсон отроку, который водил его за руку: подведи меня, чтобы ощупать мне столбы, на которых утвержден дом, и прислониться к ним.

Дом же был полон мужчин и женщин; там были все владельцы Филистимские, и на кровле было до трех тысяч мужчин и женщин, смотревших на забавляющего их Самсона.

И воззвал Самсон к Господу и сказал: Господи Боже! вспомни меня и укрепи меня только теперь, о Боже! чтобы мне в один раз отмстить Филистимлянам за два глаза мои.

И сдвинул Самсон с места два средних столба, на которых утвержден был дом, упершись в них, в один правою рукою своею, а в другой левою.

И сказал Самсон: умри, душа моя, с Филистимлянами! И уперся всею силою, и обрушился дом на владельцев и на весь народ, бывший в нем. И было умерших, которых умертвил Самсон при смерти своей, более, нежели сколько умертвил он в жизни своей.

И пришли братья его и весь дом отца его, и взяли его, и пошли и похоронили его между Цорою и Естаолом, во гробе Маноя, отца его. Он был судьею Израиля двадцать лет.