Як же почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус узяв Аї та зруйнував його дощенту, що він так учинив з Аї і царем його, як учинив був з Єрихоном і царем його, і що мешканці Гівеону замирилися з Ізраїлем і жили серед нього, -
налякавсь він вельми, бо Гівеон був велике місто, як одне з міст царських, а навіть більше, ніж Аї, і всі чоловіки його були хоробрі.
От і послав Адоніцедек, цар єрусалимський, до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфії, царя лахішського, і до Девіра, царя еглонського, сказати:
“Ходіть до мене та поможіть мені, щоб нам побити Гівеона, бо він замирився з Ісусом та з синами Ізраїля.”
От і зібрались п'ять царів аморійських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський і цар еглонський, самі вони й усе їхнє військо, і прибули та облягли Гівеон та й почали війну на нього.
Тим часом мешканці Гівеону послали до Ісуса в табір у Гілгал сказати: “Не покидай слуг твоїх. Рушай до нас хутко на підмогу та поможи нам, бо всі царі аморійські, що живуть по горах, виполчились на нас.”
І вирушив Ісус із Гілгалу, сам він і з ним увесь люд збройний, усе войовники хоробрі.
І сказав Господь Ісусові: “Не лякайсь їх, бо я віддам тобі їх у руки; ніхто з них не встоїться перед тобою.”
Ісус напав на них зненацька, бо йшов з Гілгалу всю ніч.
І Господь примусив їх утікати від Ізраїля, і завдав він їм великої поразки біля Гівеону; і гнався за ними в гори, в напрямку на Бет-Хорон, б'ючи їх аж до Азеки й Македи.
І коли вони, втікаючи від Ізраїля, були на схилі Бет-Хорону, Господь спустив на них величезне каміння з неба аж до Азеки, їм на загибель; більше було тих, що загинули від кам'яного граду, ніж тих, що їх повбивали мечем сини Ізраїля.
Тоді Ісус промовив до Господа, того власне дня, коли Господь віддав аморіїв на поталу синам Ізраїля, а сказав це перед Ізраїлем: “Сонце, спинись над Гівеоном; ти, о місяцю, в Аялон-долині.”
І зупинилося сонце, і став місяць, аж доки народ не помстивсь над ворогами. Чи ж не стоїть це написане в книзі Яшар? І сонце зупинилося серед неба й не квапилося заходити майже цілий день.
Не було більш такого дня, як той день, ні передше, ні після цього, щоб Господь слухав голос людини, бо Господь воював за Ізраїля.
І повернувсь Ісус і з ним увесь Ізраїль до табору в Гілгал.
П'ять же царів тих втекло та й, й сховались у печері Македи.
І донесли Ісусові: “Найшлися п'ять царів, схованих у печері Македи.”
Ісус велів: “Прикотіть велике каміння до входу в печеру й поставте кілька чоловік коло неї стерегти їх.
Самі ж не зупиняйтесь, доганяйте ворогів ваших, наступайте на їхні тили; не давайте їм увійти в міста їхні, бо Господь, Бог ваш, віддав їх вам у руки.”
Як же скінчив Ісус та сини Ізраїля бити їх страшенним боєм, аж до повного їх погрому, - хто зоставсь із них, ті повтікали в укріплені міста, -
ввесь народ повернувсь до з табору, до Ісуса, в Македу, мирно; ніхто не важивсь більш відкрити й рота проти синів Ізраїля.
Тоді Ісус велів: “Відчиніть щелепи печери та виведіть до мене тих п'ятьох царів з печери.”
І так учинили й вивели до нього п'ятьох царів з печери: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського й царя егдонського.
Коли приведено тих царів до Ісуса, покликав він усіх ізраїльтян і сказав старшині військового люду, що з ним ходили: “Приступіть і покладіть цим царям вашу ногу на шию.” Ті ж приступили і поклали царям ногу на шию.
І сказав до них Ісус: “Не лякайтесь і не бійтесь, будьте відважні й хоробрі, бо так чинитиме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними будете воювати.”
Потім Ісус ударами забив їх на смерть, і повісив їх на п'ятьох шибеницях, і висіли вони аж до вечора.
Як же заходило сонце, звелів Ісус поздіймати їх з шибениць і вкинути їх до печери, де вони були сховались; до входу ж у печеру прикотили велике каміння, що лежить там і досі.
Того ж самого дня завоював Ісус Македу і вистинав його, разом з його царем, вістрям меча й винищив їх геть з усім живим, що було в ньому; не попустив нікому втекти; а з царем Македи він повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.
І рушив далі Ісус, а з ним увесь Ізраїль, з Македи на Лівну й став воювати з Лівною.
Господь віддав також і це місто з його царем у руки Ізраїлеві, і він побив його вістрям меча з усім живим, що було в ньому; не дав утекти нікому з нього, а з царем його повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.
Тоді двигнувся Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Лівни на Лахіш, обліг його і став з ним воювати.
І віддав Господь Лахіш Ізраїлеві в руки; на другий день він його здобув і побив вістрям меча з усім живим, що було в ньому, так само, як учинив був з Лівною.
Тоді прийшов був Горам, цар гезерський, Лахішеві на підмогу, та Ісус так побив його й його військо, що не лишилося живої душі в нього.
Двигнувся тоді Ісус з усім Ізраїлем від Лахішу на Еглон, і облягли вони його і розпочали війну з ним.
Взяли вони його того ж самого дня й побили вістрям меча, і винищили того дня геть чисто всі душі в ньому, так само, як учинив він був з Лахішем.
З Еглону рушив Ісус з усім Ізраїлем на Хеврон та й розпочав бій з ним.
Взяли вони його й побили його вістрям меча, й царя його з усіма містами й з усім, що було живим у ньому, не пощадивши нічого, точнісінько, як був учинив він з Еглоном. Він доконав над ним повне знищення та над усім живим, що було в ньому.
Звідси повернувсь Ісус з усім Ізраїлем проти Девіру та й розпочав наступ на нього.
Він узяв його з його царем і з усіма його містами й вистинав його вістрям меча й винищив дощенту все живе в ньому, не зоставляючи нікого живим; так як розправивсь був із Хевроном, так само він розправивсь із Девіром та його царем, і як розправився з Лівною та її царем.
Отак підбив Ісус увесь край: гори, Негев, поділля, підгір'я з усіма їхніми царями; не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе, як повелів Господь, Бог Ізраїля.
Ісус розбив їх від Кадеш-Барне до Гази та всю країну від Гошену аж до Гівеону.
Розгромив Ісус усіх царів тих та забрав одним походом усі їхні землі, бо Господь, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля.
Нарешті повернувся Ісус з усім Ізраїлем до табору в Гілгал.
І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.
І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.
І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.
І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.
І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.
І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.
І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.
Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.
І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.
І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.
А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.
І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.
А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.
І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,
то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.
І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.
І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.
А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.
І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.
А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.
І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.
Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.
І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.
І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.
І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.
Як же дочувсь Адониседек, царь Ерусалимський, що Йозуа опанував Гай і кинув на його проклін та що він так учинив із Гаєм і царем його, як учинив з Ерихоном та царем його, а відтак що осадники Габатона вчинили примирря з Ізраїлем і зостались між ними живі,
Тодї налякався він вельми, бо Габатон був город великий, як звичайно місто царське, а й більше нїж Гай, і всї городяне його були хоробрі.
То ж послав Адониседек, царь Ерусалимський, до Гогама, царя Гебронського, і до Фирама, царя Ярмутського, і до Яфія, царя Лахиського, і до Дебира, царя Еглонського, і повелїв їм сказати:
Прибувайте до мене та підпоможіте мене, щоб нам побити Габаонїїв, бо вони вчинили примирря з Йозейом й Ізрайлитянами.
Тодї скупились докупи пять царів Аморійських: царь Ерусалимський, царь Гебронський, царь Ярмутський, царь Лахиський, царь Еглонський, з усїм їх військом, і прибули вони і всї потуги їх, та й облягли Габаон та й почали бити на його.
І послали осадники Габаонські посли до Йозуя в табір у Галгал і повелїли сказати йому: Не покидай рабів твоїх у лихій годинї. Прибувай до нас хутко на підмогу, та й рятуй нас: бо всї царі Аморійські, що живуть по горах, поскуплювались проти нас.
От і двинув Йозуа із Галгала з усією боєвою потугою своєю і з усїма хоробрими.
І рече тодї Господь Йозейові: Не лякайсь їх: бо я подам їх тобі на поталу; не встоїть нїхто з них перед тобою.
І Йозуа наступив на них несподївано, йшов бо з Галгала всю ніч.
І привів Господь їх у безлад перед Ізрайлитянами, і сї побили їх великим побоєм під Габаоном, і вганяли за ними по дорозї, що йде в гору до Беторона, і побивали їх в утеках аж до Азека й Македа.
Як же вони втекали перед Ізраїлем та спускались від Беторона, тодї Господь спустив на них з небес страшенний град мов каміннє аж до Азека, і повбивав їх; більш було тих, що згинуло від камяного гряду, нїж тих, що мечем повбивали Ізрайлитяне.
Тодї покликнув Йозуа до Господа, як подав Господь Аморіїв на поталу Ізраїлеві, і промовив перед Ізраїлем: Сонце, стій над Габаоном; місяцю, над Аялоном!
І зупинилось тодї сонце, і не йшов по небу місяць, докіль Божий люд помстився над своїми ворогами! Чи ж не стоїть се написане в книзї Праведного: Зупинилось сонце посеред неба і не квапилось воно сїдати мало не цїлий день!
І не було такого дня, як оний, нї перше, нї навпослї, щоб Господь слухав чийого б нї було голосу: сам бо Господь воював за Ізраїля.
І вернувсь Йозей і ввесь Ізраїль із ним до табору в Галгал.
Пять же царів тих повтїкали та й поховались у печері під Македою.
І сказано Йозейові: Пять царів седять сховавшись у печері під Македою.
І повелїв Йозей: Котїте величезні каменї до челюстей печери та поставте скілька чоловіка коло неї стерегти їх.
Самі ж не гайтесь, а вганяйте за вашими ворогами і побивайте їх заднїх людей; не давайте їм увійти в їх міста, бо Господь, Бог наш, подав їх вам у руки ваші.
Як же докінчав Йозуа та сини Ізраїлеві побивати їх страшенним боєм, так що вони мало не всї вигинули, а хто зоставсь од них, ті повтекали в утверджені міста,
Тодї ввесь люд вернувсь веселий до табору до Ісуса під Македою, і нїхто вже не важивсь бовкнути против Ізраїля.
Звелїв тодї Йозуа: Відчинїте челюстї в печері та виведїть тих пять царів з печери.
І вчинили так, і привели до нього тих пятьох царів із печери: царя Ерусалимського, царя Гебронського, царя Ярмутського, царя Лахиського і царя Еглонського.
Як же приведено тих царів до Йозея, поскликав Йозей усїх мужів громадських Ізраїля, і сказав старшинї військового люду, що ходили з ним у поход: Приступіте й постаньте ногами вашими на гамалики (шиї) сим царям. І приступили вони, та й постали ногами своїми на гамалики їм.
І рече до них Йозуа: Не лякайтесь і не бійтеся, бувайте кріпкі й мужні, бо так чинити ме Господь з усїма ворогами вашими, що з ними воювати мете.
І звелїв потім Йозуа повбивати їх і повішати на пятьох шибеницях; і висїли вони на шибеницях аж до вечора.
А як сїдало сонце, повелїв Ісус поздіймати їх із шибениць; і поздіймано їх і повкидано тодї в печеру, де вони поховались були, і поприкочувано великі каменї до челюсти печери, де вони лежать і по сей день.
А город Македу опанував Йозуа того ж дня, завоював в крівавому бою і положив на його царя прокляттє і на місто і на всїх, що були в городї, не давши оцїлїти нїкому; а з царем Македським поступив так само, як із царем Ерихонським.
Тодї двинув Йозуа від Македи з усїм Ізраїлем на Либну і воював з Либенськими осадниками.
І подав Господь се місто з його царем на поталу Ізраїлеві, і звоювали вони його в крівавому бою, та й побили всїх людей не давши утекти нїкому, а з царем його росправились вони так, як росправились із царем Ерихонським.
Тодї двинув Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Либни, на Лахис, облїг його та й почав на нього бити.
І подав Господь Лахис на поталу Ізраїлеві, і опанували вони його на другий день, і звоювали його в крівавому бою, і побили всїх людей, що там були, так само як учинили з Лахисом.
Тодї прийшов Горам, царь Газерський, на підмогу Лахисові; та Йозуа побив і його й військо його, так що не втїк із них нїхто.
Тодї двинув Йозуа з усїм Ізраїлем від Лахиса на Еглон, і облягли вони його та й почали бити на нього.
І опанували його того ж дня, та й звоювали його, і на все живуче, що було там, кинув він того дня проклін так само, як росправивсь із Лахисом.
Тодї пійшов Йозей з усїм Ізраїлем від Еглона на Геброн, та й роспочав бити на нього,
І зайняли вони його, та й звоювали мечем, і вбили царя його, і побили всїх осадників навкруги по їх займищах, так що нїхто не втїк, як се росправився він із Еглоном. І роспростер на його він і на всїх людей, що там були, проклін.
Звідсї повернувсь Йозуа з усїм Ізраїлем проти Дебира, та й почав бити на нього.
І підгорнув його під свою силу вкупі з його царем і займищами навкруги, і побив їх і кинув проклін на всїх людей, так що не втїк нїхто; як росправивсь із Геброном, так само росправивсь і з Дебиром, і з царем його, як він росправивсь з Либною й царем її.
Сим робом звоював Йозей всю землю нагірню і полуденню й поділля й підгірря, і всї їх царі; так що нїхто не втїк, і на все живе розтягнув проклін, як повелїв Господь, Бог Ізраїльський;
І звоював Ісус всїх, що жили від Кадес-Барне до Гази і всю Гозен землю до Габаону.
І опанував Йозуа всїх царів їх одним походом, бо Господь, Бог Ізрайлїв, воював за Ізраїля.
А відтак вернувсь Ісус з усїм Ізраїлем до табору в Галгал.
Як же почув Адонівезек цар Єрусалиму, що Ісус взяв Ґаї і вигубив його, так як зробив з Єрихоном і його царем, так зробили з Ґаями і його царем; і що самі здалися Ісусові і Ізраїлеві ті, що живуть в Ґаваоні,
і в собі дуже злякалися. Бо знав, що Ґаваон велике місто, як одне з великих міст і всі його мужі сильні.
І післав Адонівезек цар Єрусалиму до Елама царя Хеврону і до Фідона царя Єрімута і до Єфти царя Лахіса і до Давіра царя Одоллама, кажучи:
Ходіть прийдете до мене і поможите мені і воюватимемо проти Ґаваона, бо самі здалися Ісусові та ізраїльським синам.
І пішли пять євусейських царів, цар Єрусалиму і цар Хеврону і цар Єрімута і цар Лахіса і цар Одоллама, вони і ввесь їхній нарід, і обійшли Ґаваон і обложили його.
І післали ті, що жили в Ґаваоні до Ісуса до ізраїльського табору до Ґалґалу, кажучи: Не відпускай руки твоєї від твоїх рабів. Піди до нас скоро і визволи нас і поможи нам, бо зібралися проти нас всі царі Аморреїв, що живуть у горах.
І пішов Ісус з Ґалґал сам і ввесь військовий нарід з ним, кожний сильний в кріпості.
І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо в твої руки передав Я їх, не останеться з них ніхто перед вами.
І напав на них Ісус нагло, ішов він цілу ніч з Ґалґал.
І Господь нагнав на них страх від лиця Ізраїльських синів, і Господь розбив їх великим знищенням в Ґаваоні, і гналися за ними дорогою, що йде до Ороніна і рубали їх аж до Азику і аж до Макиди.
Коли ж втікали вони від лиця ізраїльських синів до входу до Орніна і Господь скинув на них каміння граду з неба аж до Азику, і було більше мертвих від каміння граду чим ті, що їх забили ізраїльські сини мечем у битві.
Тоді сказав Ісус до Господа, в тому дні, коли передав Бог Аморрея в руки Ізраїлеві, коли розбив їх в Ґаваоні і були знищені з перед лиця ізраїльських синів, і сказав Ісус: Хай стане сонце напроти Ґаваону і місяць напроти долини Елону.
І стало сонце і місяць в стоянні, доки Бог пімстив своїм ворогам. І сонце стало посеред неба, не пішло вперед на захід на закінчення одного дня.
І не було такого дня ані раніше, ані пізніше, щоб Бог вислухав людину, бо Господь воював з Ізраїлем.
І ці пять царі втекли і сховалися в печері що в Макиді.
І сповіщено Ісусові, кажучи: Знайдено пять царів схованих в печері, що в Макиді.
І сказав Ісус: Заваліть камінням отвір печері і поставте мужів стерегти їх,
ви ж не переставайте гнатися за вашими ворогами і захопіть їхній останок і не дайте ввійти до їхніх міст, бо Господь Бог наш передав їх в наші руки.
І сталося, як перестав Ісус і кожний ізраїльський син рубати їх дуже великим побиттям аж до кінця, ті, що спаслися і спаслися в сильних містах.
І ввесь нарід повернувся до Ісуса до Макиди здоровим, і не забурмотів ніхто з ізраїльських синів своїм язиком.
І сказав Ісус: Відкрийте печеру і виведіть цих пятьох царів з печері.
І вивели з печері пятьох царів, царя єрусалимського і царя хевронського і царя єрімутського і царя лахіського і царя одоламського.
І коли вивели їх до Ісуса, і скликав Ісус ввесь Ізраїль і військових старшин, що йшли з ним, кажучи їм: Вийдіть і покладіть ваші ноги на їхні шиї. І прийшовши, поклали свої ноги на їхні шиї.
І сказав до них Ісус: Не бійтеся їх, ані не жахайтеся; будьте мужні і сильні, бо так вчинить Господь всім вашим ворогам, з якими ви воюватимете проти них.
І забив їх Ісус і повісив їх на пятьох деревах, і були повішені на деревах до вечора.
І сталося, що при заході сонця Ісус заповів, і зняли їх з дерев і вкинули їх до печері, до якої вони туди втекли, і заклали каміннями печеру аж до сьогоднішнього дня.
І в тому дні взяли Макиду і вбили її вістрям мечів і вигубили все, що в ній дише, і не остався в ній ніхто, що спасся і втік. І зробили з царем Макиди так як зробили з царем Єрихону.
І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Макиди до Левни і облягли Левну.
І Господь передав її в руки Ізраїлю, і взяли її і царя її і вибили її вістрям мечів і все, що в ньому дише, і не осталося того, хто спасся в ньому, ані один, ні той, що втік. І зробили з його царем так, як зробили з царем Єрихону.
І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Левни до Лахіса і обійшов його і обложив його.
І передав Господь Лахіс в руки Ізраїля, і взяв його в другому дні і вибили його лезом мечів і вигубили його, так як зробили з Левною.
Тоді пішов Елам цар Ґазеру на поміч Лахісові, і побив Ісус лезом мечів його і його нарід аж доки не остався з них той, що спасся, ні той, що втік.
І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Лахіса до Одолламу і окружив його і обложив його.
І передав його Господь в руки Ізраїлю, і взяв його в тому дні і вибив його лезом мечів, і вигубили все, що в ньому дише, вчинили так як з Лахісом.
І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль до Хеврону і окружив його.
І вигубив його лезом мечів і все, що було в ньому, що дише, не було того, що спасся. Так як зробили з Одолламом, вигубили його і те, що в ньому було.
І повернувся Ісус і ввесь Ізраїль до Давіра і обкруживши його
взяли його і його царя і його села і побили його лезом мечів і вигубили його і все, що в ньому дише, і не оставили в ньому нікого що спасся, так як вчинили з Хевроном і з його царем, так вчинили з Давіром і його царем.
І побив Ісус всю гірську землю і Наґев і рівнину і Асидот і їхніх царів, не оставив з них того, що спасся, і вигубив все, що дише життям, так як заповів Господь Бог Ізраїльський.
Від Кадис Варни до Ґази, ввесь Ґосом аж до Ґаваона,
і всіх їхніх царів і їхню землю побив Ісус за одним разом, бо Господь Бог ізраїльський воював з Ізраїлем.
-
Когда Адониседек, царь Иерусалимский, услышал, что Иисус взял Гай и предал его заклятию, и что так же поступил с Гаем и царем его, как поступил с Иерихоном и царем его, и что жители Гаваона заключили мир с Израилем и остались среди их,
тогда он весьма испугался, потому что Гаваон был город большой, как один из царских городов, и больше Гая, и все жители его люди храбрые.
Посему Адониседек, царь Иерусалимский, послал к Гогаму, царю Хевронскому, и к Фираму, царю Иармуфскому, и к Яфию, царю Лахисскому, и к Девиру, царю Еглонскому, чтобы сказать:
придите ко мне и помогите мне поразить Гаваон за то, что он заключил мир с Иисусом и сынами Израилевыми.
Они собрались, и пошли пять царей Аморрейских: царь Иерусалимский, царь Хевронский, царь Иармуфский, царь Лахисский, царь Еглонский, они и все ополчение их, и расположились станом подле Гаваона, чтобы воевать против него.
Жители Гаваона послали к Иисусу в стан Израильский, в Галгал, сказать: не отними руки твоей от рабов твоих; приди к нам скорее, спаси нас и подай нам помощь; ибо собрались против нас все цари Аморрейские, живущие на горах.
Иисус пошел из Галгала сам, и с ним весь народ, способный к войне, и все мужи храбрые.
И сказал Господь Иисусу: не бойся их, ибо Я предал их в руки твои: никто из них не устоит пред лицем твоим.
И пришел на них Иисус внезапно, потому что всю ночь шел он из Галгала.
Господь привел их в смятение при виде Израильтян, и они поразили их в Гаваоне сильным поражением, и преследовали их по дороге к возвышенности Вефорона, и поражали их до Азека и до Македа.
Когда же они бежали от Израильтян по скату горы Вефоронской, Господь бросал на них с небес большие камни до самого Азека, и они умирали; больше было тех, которые умерли от камней града, нежели тех, которых умертвили сыны Израилевы мечом.
Иисус воззвал к Господу в тот день, в который предал Господь Аморрея в руки Израилю, когда побил их в Гаваоне, и они побиты были пред лицем сынов Израилевых, и сказал пред Израильтянами: стой, солнце, над Гаваоном, и луна, над долиною Аиалонскою!
И остановилось солнце, и луна стояла, доколе народ мстил врагам своим. Не это ли написано в книге Праведного: "стояло солнце среди неба и не спешило к западу почти целый день "?
И не было такого дня ни прежде ни после того, в который Господь так слушал бы гласа человеческого. Ибо Господь сражался за Израиля.
Потом возвратился Иисус и весь Израиль с ним в стан, в Галгал.
А те пять царей убежали и скрылись в пещере в Македе.
Когда донесено было Иисусу и сказано: "нашлись пять царей, они скрываются в пещере в Македе ",
Иисус сказал: "привалите большие камни к отверстию пещеры и приставьте к ней людей стеречь их;
а вы не останавливайтесь, но преследуйте врагов ваших и истребляйте заднюю часть войска их и не давайте им уйти в города их, ибо Господь Бог ваш предал их в руки ваши".
После того, как Иисус и сыны Израилевы совершенно поразили их весьма великим поражением, и оставшиеся из них убежали в города укрепленные,
весь народ возвратился в стан к Иисусу в Макед с миром, и никто на сынов Израилевых не пошевелил языком своим.
Тогда Иисус сказал: откройте отверстие пещеры и выведите ко мне из пещеры пятерых царей тех.
Так и сделали: вывели к нему из пещеры пятерых царей тех: царя Иерусалимского, царя Хевронского, царя Иармуфского, царя Лахисского и царя Еглонского.
Когда вывели царей сих к Иисусу, Иисус призвал всех Израильтян и сказал вождям воинов, ходившим с ним: подойдите, наступите ногами вашими на выи царей сих. Они подошли и наступили ногами своими на выи их.
Иисус сказал им: не бойтесь и не ужасайтесь, будьте тверды и мужественны; ибо так поступит Господь со всеми врагами вашими, с которыми будете воевать.
Потом поразил их Иисус и убил их и повесил их на пяти деревах; и висели они на деревах до вечера.
При захождении солнца приказал Иисус, и сняли их с дерев, и бросили их в пещеру, в которой они скрывались, и привалили большие камни к отверстию пещеры, которые там даже до сего дня.
В тот же день взял Иисус Макед, и поразил его мечом и царя его, и предал заклятию их и все дышащее, что находилось в нем: никого не оставил, кто бы уцелел; и поступил с царем Македским так же, как поступил с царем Иерихонским.
И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Македа к Ливне и воевал против Ливны;
и предал Господь и ее в руки Израиля, и царя ее, и истребил ее Иисус мечом и все дышащее, что находилось в ней: никого не оставил в ней, кто бы уцелел, и поступил с царем ее так же, как поступил с царем Иерихонским.
Из Ливны пошел Иисус и все Израильтяне с ним к Лахису и расположился подле него станом и воевал против него;
и предал Господь Лахис в руки Израиля, и взял он его на другой день, и поразил его мечом и все дышащее, что было в нем, так, как поступил с Ливною.
Тогда пришел на помощь Лахису Горам, царь Газерский; но Иисус поразил его и народ его мечом так, что никого у него не оставил, кто бы уцелел.
И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Лахиса к Еглону и расположились подле него станом и воевали против него;
И взяли его в тот же день и поразили его мечом, и все дышащее, что находилось в нем в тот день, предал он заклятию, как поступил с Лахисом.
И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Еглона к Хеврону и воевали против него;
и взяли его и поразили его мечом, и царя его, и все города его, и все дышащее, что находилось в нем; никого не оставил, кто уцелел бы, как поступил он и с Еглоном: предал заклятию его и все дышащее, что находилось в нем.
Потом обратился Иисус и весь Израиль с ним к Давиру и воевал против него;
и взял его и царя его и все города его, и поразили их мечом, и предали заклятию все дышащее, что находилось в нем: никого не осталось, кто уцелел бы; как поступил с Хевроном и царем его, так поступил с Давиром и царем его, и как поступил с Ливною и царем ее.
И поразил Иисус всю землю нагорную и полуденную, и низменные места и землю, лежащую у гор, и всех царей их: никого не оставил, кто уцелел бы, и все дышащее предал заклятию, как повелел Господь Бог Израилев;
поразил их Иисус от Кадес-Варни до Газы, и всю землю Гошен даже до Гаваона;
и всех царей сих и земли их Иисус взял одним разом, ибо Господь Бог Израилев сражался за Израиля.
Потом Иисус и все Израильтяне с ним возвратились в стан, в Галгал.