9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Як же почули про те всі царі, що жили по тім боці Йордану, в горах та по долинах і вздовж берега Великого моря аж ген до Ливану: хеттити, аморії, ханааняни, перізії, хіввії і євусії,

зібралися вони разом, щоб одностайно стати проти Ісуса й Ізраїля.

Мешканці ж Гівеону, почувши про те, що вчинив Ісус із Єрихоном та з Аї,

взялись і собі на хитрощі: вони пішли й набрали харчів на дорогу, обвішали своїх ослів драними мішками та старими подертими й позшиваними бурдюками на вино.

На ногах у них були старі полатані сандалі й на собі вони мали стару одіж, а ввесь харчовий хліб у них був черствий та покришений.

Отак прийшли вони до Ісуса в табір під Гілгал та й промовили до нього й до мужів ізраїльських; “З далекої землі прийшли ми, укладіть, отже, союз із нами.”

Мужі Ізраїля відповіли хіввіям: “А може ви живете серед нас; як же нам тоді входити в союз із вами?”

Та вони сказали до Ісуса: “Слуги твої - ми”; Ісус до них і каже: “Хто ви такі, звідкіля ви?”

Ті ж йому: “З вельми далекої землі прибули твої слуги заради імени Господа, Бога твого, бо чули ми про нього й про все, що він учинив був у Єгипті,

і про все, що був учинив з двома царями аморійськими, що були по той бік Йордану, з Сихоном, царем хешбонським, та Огом, царем башанським, що в Аштароті.

Тому наші старші й усі мешканці землі нашої сказали нам: Візьміть із собою харчів на дорогу та й ідіть назустріч їм і скажіть їм: Ми - ваші слуги, тож укладіть союз з нами.

Ось наш хліб. Взяли ми його на харчі гарячим з нашої домівки, коли вирушали до вас у дорогу; а тепер він почерствів і покришився.

А оце бурдюки на вино: були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось одіж наша й взуття наше: повитирались у далекій дорозі.”

І взяли мужі трохи харчів їхніх, не спитавши в Господа поради.

Ісус уклав мир з ними й ухвалив угоду з ними, що зоставить їх живими. І поклялись їм князі громадські присягою.

Та ось по трьох днях після того, як увійшли з ними в союз, виявилось, що вони були зблизька, жили серед них.

Тоді сини Ізраїля рушили з табору в дорогу й на третій день прийшли до їхніх міст; міста ж ті були: Гівеон, Кефіра, Беерот і Кіріят-Єарім.

Але сини Ізраїля не заподіяли їм ніякого лиха, бо князі громадські клялись їм Господом, Богом Ізраїля, у присязі. Вся ж громада нарікала на князів громадських.

Тоді князі промовили до всієї громади: “Ми заприсяглись їм Господом, Богом Ізраїля, тому й не можемо їх чіпати.

А зробимо їм ось що: нехай собі живуть, щоб не вдарив на нас гнів Божий за присягу, що ми заприсягли їм.”

Промовили до них князі громадські: “Нехай собі живуть, але хай будуть дроворубами та водоносами для всієї громади, за вирішенням князів громадських.”

Тоді покликав їх Ісус і каже їм: “Чому ви нас ошукали, сказавши нам, що ви від нас далеко, коли ви живете посеред нас?

Тож будьте прокляті, і нехай між вами ніколи не забракне раба, що буде дроворубом і водоносом для дому Бога мого.”

І відповіли вони Ісусові: “Переказано було нам, слугам твоїм, що Господь, Бог твій, велів Мойсеєві, слузі своєму, віддати вам увесь край і винищити перед вами всіх мешканців його. Тому ми вельми налякались перед вами за наше життя й тому так і зробили.

Ось ми тепер у твоїх руках: чини з на-” ми, що тобі здається добрим і справедливим.”

Так і вчинив Ісус з ними і врятував їх з рук синів Ізраїля, що вони їх не повбивали.

Але з того дня зробив їх Ісус дроворубами та водоносами для всієї громади й для Господнього жертовника, на тому місці, яке Господь собі вибрав би, аж по цей день.

Переклад Огієнка

І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йордану, на горі та на поділлі, та на всім березі Великого моря навпроти Ливану: хіттеянин, і амореянин, ханаанеянин, періззеянин, хіввеянин і євусеянин,

то вони зібралися разом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.

А мешканці Ґів'ону почули, що Ісус зробив Єрихонові та Аєві,

то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпечились живністю на дорогу, і взяли повитирані мішки для ослів своїх, і бурдюки для вина повитирані, і потріскані, і пов'язані,

і взуття повитиране та полатане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, запліснілий.

І пішли вони до Ісуса, до табору в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, а ви тепер складіть з нами умову.

І сказали Ізраїлеві мужі до хіввеян: Може ви сидите поблизу нас, то як ми складемо з вами умову?

І сказали вони до Ісуса: Ми твої раби. А Ісус сказав до них: Хто ви та звідки приходите?

І вони сказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що Він зробив був в Єгипті,

і все, що Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.

І сказали до нас наші старші та всі мешканці нашого краю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.

Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого виходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став запліснілий.

А ці бурдюки вина, що понаповнювали ми нові, ось подерлися! А ось одежа наша та взуття наше повитиралося від цієї дуже далекої дороги.

І взяли люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.

І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.

І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі вони до нього, і сидять вони поміж ними.

І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.

І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.

І сказали всі начальники до всієї громади: Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.

Оце зробімо їм, позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за присягу, що ми присягнули їм.

І сказали до них начальники: Нехай вони живуть. І стали вони рубати дрова та носити воду для всієї громади, як говорили їм начальники.

І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: Чому ви обманили нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите серед нас?

А тепер ви прокляті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі дров, і носії води для дому Бога мого.

А вони відповіли Ісусові та й сказали: Бо справді виявлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей Край, і вигубити всіх мешканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.

А тепер ми оце в руці твоїй: як добре, і як справедливо в очах твоїх учинити нам, учини.

І він зробив їм так, і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.

І дав їх Ісус того дня за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.

Переклад Куліша

Як же, почули про се всї царі, що жили по тім боцї Йорданї по горах і долинах і всюди вподовж низини великого моря та й до Ливану: Гетії, Аморії, Канаанїї, Ферезії, Гевії й Евузії,

То й зібрались вони докупи, щоб єдинодушно воювати Йозея й Ізраїля.

Та осадники Габаонські, як почули, що вчинив Йозуа з Ерихоном та з Гаєм,

Піднялись на хитрощі: набрали харчі на дорогу і обвішали свої осли драними торбами та старими подертими й посшиваними бурдюками на вино,

І повбувались у старе й полатане обувє і повдягались у стару подрану одїж, а ввесь харчовий хлїб у них був черствий та покрушений.

Оттак прийшли вони до Ісуса в табір під Галеал, і промовили до нього й до громадських мужів Ізраїльських: з далекої землї прийшли ми, тож зробіте з нами мирову умову.

Громадські ж мужі Ізраїля відказали Гевіям: Може ви живете поблизу нас, то й як же нам та чинити з вами умову?

І відказали вони Йозейові: Ми хочемо твоїми підданними бути. Йозуа ж каже їм: Хто ви такі, і звідкіля прийшли?

А вони відказали йому: З вельми далекої землї прибули ми, раби твої, в імя Господа, Бога твого: бо чували про нього і про все, що він удїяв Египтїям,

І що він учинив царям Аморійським, що жили по тім боцї Йорданї, Сигонові, цареві Гезбонському, та Огові, цареві Базанському в Астаротї.

Тим же то наша старшина й усї осадники нашої землї повелїли нам: Обмислїть себе живностю на дорогу та йдїте назустріч їм, та й промовте до них: Хочемо бути підданими вашими, тож учинїте з нами умову.

Ось який хлїб у нас! Узяли ми гарячим іще його з нашої домівки на харчуваннє, як вийшли в дорогу до вас; а тепер він зачерствів і покрушився.

А се винові бурдюки: Були вони нові, як ми їх наливали, а тепер подрані. Ось і наша одїж і обувє наше: повитирались в далекій дорозї.

І взяли громадські мужі трохи харчі їх (покушати), та не поспитали в Господа ради.

І запевнив їм Йозуа безпеку і вчинив умову з ними, щоб зоставити їх живими. І поклялись їм громадські мужі присягою.

Як же уплило три днї після того, як зроблено мирову вгоду з ними, виявилось тодї, що вони були зблизька, сусїди їх;

Бо коли рушили Ізрайлитяне в дорогу, то прийшли на третий день до їх міст; а міста ті були: Габаон, Кафира, Беерот і Кириятярим.

І не заподїяли їм Ізрайлитяне нїякого зла, бо мужі громадські клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим, у присязї. І нарекала вся громада на мужів громадських.

Та всї мужі громадські промовили до всієї громади: Ми клялись їм Господом, Богом Ізрайлевим; тим то й не годиться нам приторкнутись до них;

А зробімо їм ось що: Нехай собі живуть на сьвітї, щоб не вдарив на нас гнїв Божий за клятьбу, що ми заприсягли їм.

А ще промовили до них мужі громадські: Нехай живуть собі на сьвітї, за теж будуть вони дроворубами та водоносами про всю громаду; і пристали всї на те, що сказали їм мужі громадські.

І покликав їх Ісус, і каже їм: Про що ви ошукали нас упевнивши: ми, мовляли, живемо далеко од вас, коли живете близько нас?

Оце ж ви будете раби проклятущі і нїхто з вас не вийде на волю, будете дроворубами та водоносами для дому Бога мойого!

І відказали вони Йозейові: Переказано було нам, рабам твоїм, що Господь, Бог твій, дав рабові свойму Мойсейові такий обіт, що надїлить вам усю землю, а всї осадники землї вигубить. Тим полякались ми вельми, що позганяєте нас із сьвіту, та й учинили таке дїло.

Тепер же ми оддані тобі в руки; чини з нами, що тобі здається добрим і праведним.

Так і вчинив з ними Ісус, та й оборонив їх сим робом від Ізрайлитян, що не повбивали їх.

І зробив їх Йозуа тодї дроворубами та водоносами про всю громаду й про жертівник Господень, і так воно зісталось аж по сей день на тому місцї, яке б нї вибрав Господь.

Переклад УБТ Турконяка

 

 

(9-9) І ті, що жили в Ґаваоні почули все, що вчинив Господь з Єрихоном і Ґаями.

(9-10)І зробили і вони хитро, і пішовши, заготовили їжу і приготовилися і, взявши старі мішки на свої рамена і старі міхи вина і подерті онучі,

(9-11)і середина їхньої обуви і їхні сандали старі і сходжені на їхніх ногах, і їхня одіж на них стара, і їхній заготовлений хліб сухий і спліснілий і поїджений.

(9-12)І прийшли до Ісуса до ізраїльського табору до Ґалґала і сказали до Ісуса й Ізраїля: Ми прийшли з далекої землі, і тепер завіщайте з нами завіт.

(9-13)І сказали ізраїльські сини до хоррея: Може ти між мною живеш, і як завіщаю я з тобою завіт?

(9-14)І сказали до Ісуса: Ми твої раби. І сказав до них Ісус: Звідки ви і звідки ви прийшли.

(9-15)І сказали: З дуже далекої землі прийшли твої раби в імені Господа Бога твого. Бо ми почули імя його і те, що він вчинив в Єгипті

(9-16)і те, що він вчинив аморрейським царям, які були на другому боці Йордану, Сіонові цареві Есевону і Оґові цареві Васану, який жив в Астароті і в Едраїні.

(9-17)І, почувши, до нас сказали наші старшини і всі, що живуть в нашій землі, мовлячи: Візьміть собі заготовлену їжу на дорогу і підіть їм на зустріч і скажете до них: Ми є твоїми рабами і тепер завіщайте з нами завіт.

(9-18)Ці хліби теплими взяли ми їх в день, в якому вийшли, щоб прийти до вас, тепер же висохли і стали спліснілими.

(9-19)І це мішки вина, які ми наповнили новими, і вони роздерлися. І наша одіж і наша убува постарілася від дуже довгої дороги.

(9-20)І взяли старшини їхню їжу і Господа не запитали.

(9-21)І зробив Ісус з ними мир і завіщав з ними завіт, щоб їх спасти, і поклялися їм старшини збору.

(9-22)І сталося про трьох днях після того як вони завіщали з ними завіт почули, що близько до них є, і що між ними живуть.

(9-23)І підвелися ізраїльські сини і пішли до їхніх міст. А їхні міста Ґаваон і Кефіра і Вирот і місто Ярін.

(9-24)І не воювали з ними ізраїльські сини, бо поклялися їм всі старшини Господом Богом Ізраїля. І нарікав ввесь збір на старшин.

(9-25)І сказали старшини всьому зборові: Ми поклялися їм Господом Богом Ізраїля і тепер не зможемо доторкнутися до них.

(9-26)Це зробимо, щоб їх лишити при житті, і оставимо їх, і не буде на нас гніву через клятву, якою ми їм поклялися.

(9-27)Житимуть і будуть дереворубами і носитимуть воду всьому зборові, так як їм сказали старшини.

(9-28)І закликав їх Ісус і сказав їм: Чому ви мене обманули, кажучи: Ми є дуже далеко від тебе, ви ж є тубільці з тих, що живуть між нами.

(9-29)І тепер ви прокляті, не забракне у вас раба, ані дереворуба мені і Богові моєму.

(9-30)І відповіли Ісусові, кажучи: Сповіщено нам те, що заповів Господь Бог твій Мойсеєві твому рабові, дати вам цю землю і вигубити нас і всіх, що на ній живуть з перед вашого лиця, і ми дуже налякалися за наші душі від вашого лиця і ми вчинили це діло.

(9-31)І тепер ось ми у ваших руках, як вам подобається і як вам здається, так з нами вчиніть.

(9-32)І зробили їм так, і спас їх Ісус в тому дні з рук ізраїльських синів, і не вигубили їх.

(9-33)І поставив їх Ісус в тому дні дереворубами і носити воду всьому зборові і божому жертівникові. Через це стали ці, що живуть в Ґаваоні дереворубами і носіями води для божого жертівника до сьогоднішнього дня і до місця, який Господь вибере.

Російський синодальний переклад

Услышав сие, все цари, которые за Иорданом, на горе и на равнине и по всему берегу великого моря, близ Ливана, Хеттеи, Аморреи, Хананеи, Ферезеи, Евеи и Иевусеи,

собрались вместе, дабы единодушно сразиться с Иисусом и Израилем.

Но жители Гаваона, услышав, что Иисус сделал с Иерихоном и Гаем,

употребили хитрость: пошли, запаслись хлебом на дорогу и положили ветхие мешки на ослов своих и ветхие, изорванные и заплатанные мехи вина;

и обувь на ногах их была ветхая с заплатами, и одежда на них ветхая; и весь дорожный хлеб их был сухой и заплесневелый.

Они пришли к Иисусу в стан Израильский в Галгал и сказали ему и всем Израильтянам: из весьма дальней земли пришли мы; итак заключите с нами союз.

Израильтяне же сказали Евеям: может быть, вы живете близ нас? как нам заключить с вами союз?

Они сказали Иисусу: мы рабы твои. Иисус же сказал им: кто вы и откуда пришли?

Они сказали ему: из весьма дальней земли пришли рабы твои во имя Господа Бога твоего; ибо мы слышали славу Его и все, что сделал Он в Египте,

и все, что Он сделал двум царям Аморрейским, которые по ту сторону Иордана, Сигону, царю Есевонскому, и Огу, царю Васанскому, который жил в Астарофе.

Слыша сие, старейшины наши и все жители нашей земли сказали нам: возьмите в руки ваши хлеба на дорогу и пойдите навстречу им и скажите им: "мы рабы ваши; итак заключите с нами союз ".

Этот хлеб наш из домов наших мы взяли теплый в тот день, когда пошли к вам, а теперь вот, он сделался сухой и заплесневелый;

и эти мехи с вином, которые мы налили новые, вот, изорвались; и эта одежда наша и обувь наша обветшала от весьма дальней дороги.

Израильтяне взяли их хлеба, а Господа не вопросили.

И заключил Иисус с ними мир и постановил с ними условие в том, что он сохранит им жизнь; и поклялись им начальники общества.

А чрез три дня, как заключили они с ними союз, услышали, что они соседи их и живут близ них;

ибо сыны Израилевы, отправившись в путь, пришли в города их на третий день; города же их были: Гаваон, Кефира, Беероф и Кириаф-Иарим.

сыны Израилевы не побили их, потому что начальники общества клялись им Господом Богом Израилевым. За это все общество Израилево возроптало на начальников.

Все начальники сказали всему обществу: мы клялись им Господом Богом Израилевым и потому не можем коснуться их;

а вот что сделаем с ними: оставим их в живых, чтобы не постиг нас гнев за клятву, которою мы клялись им.

И сказали им начальники: пусть они живут, но будут рубить дрова и черпать воду для всего общества. И сделало все общество так, как сказали им начальники.

Иисус призвал их и сказал: для чего вы обманули нас, сказав: "мы весьма далеко от вас", тогда как вы живете близ нас?

за это прокляты вы! без конца вы будете рабами, будете рубить дрова и черпать воду для дома Бога моего!

Они в ответ Иисусу сказали: дошло до сведения рабов твоих, что Господь Бог твой повелел Моисею, рабу Своему, дать вам всю землю и погубить всех жителей сей земли пред лицем вашим; посему мы весьма боялись, чтобы вы не лишили нас жизни, и сделали это дело;

теперь вот мы в руке твоей: как лучше и справедливее тебе покажется поступить с нами, так и поступи.

И поступил с ними так: избавил их от руки сынов Израилевых, и они не умертвили их;

и определил в тот день Иисус, чтобы они рубили дрова и черпали воду для общества и для жертвенника Господня; - посему жители Гаваона сделались дровосеками и водоносами для жертвенника Божия, - даже до сего дня, на месте, какое ни избрал бы Господь.