Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, які через справедливість Бога нашого і Спаса Ісуса Христа отримали, рівноцінну нашій, віру:
благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!
Бо його Божа сила дала нам усе до життя та побожности, завдяки спізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою!
Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке пожадливістю розповсюднилось у світі.
І тому саме докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
у пізнанні - стриманість, у стриманості терпеливість, у терпеливості побожність,
у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов.
Бо якщо це буде у вас, і буде у вас його багато, то воно не залишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх колишніх гріхів.
Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання і вибрання; бо те робивши, ніколи не спотикнетеся.
Таким бо чином широко буде вам відкритий вхід у вічне Царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.
Ось чому я повсякчас дбатиму, щоб пригадувати вам ці речі, хоч ви їх знаєте й утверджені в теперішній правді.
Вважаю за справедливе, доки я в цім тілі, розбуджувати вас цими попередженнями,
знаючи, що незабаром треба буде мені покинути тіло моє, як і Господь наш Ісус Христос мені це об'явив.
Буду, однак, намагатися, щоб ви завжди, навіть і по моїм відході, тримали в пам'яті ці речі.
Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, об'явили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі.
Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: «Це мій син любий, якого я вподобав.»
І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі.
І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.
А насамперед знаєте, що ніяке в Письмі пророцтво не припускає особистого тлумачення.
Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога.
Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.
А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.
Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.
Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:
благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.
Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),
чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотїння, що в сьвітї,
то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,
а в розумі вдержаннє, а у вдержанню терпіннє, а в терпінню побожність,
а в побожностї братню любов, а в братній любові любов (для всїх).
Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.
У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.
Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, нїколи не спотикнетесь.
Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічнє царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.
Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.
Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;
знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.
Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.
Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа нашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.
Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
І сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.
Ще ж маємо певнїще слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місцї, аж день засияє, і денниця зійде в серцях ваших;
се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.
Бо нїколи із волї чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
Симон-Петро, раб і посланець Ісуса Христа, до тих, що одержали віру, рівноцінну нашій, завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа.
Ласка вам і мир хай примножаться в пізнанні Бога і нашого Господа Ісуса.
Усе те, що потрібне для життя і побожности, подала нам його Божа сила - пізнанням того, хто покликав нас власною славою і чеснотою.
Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши світового тління у хтивости.
Тому докладіть усе дбання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті - пізнання,
в пізнанні - стриманість, у стриманості - терплячість, у терплячості - побожність,
у побожності - братерство, а в братерстві - любов.
Бо коли це у вас є та примножується, воно не залишить вас без діла та без плоду для пізнання нашого Господа Ісуса Христа.
А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх давніх гріхів.
Тому, брати, ревніше старайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи це, ніколи не спотикнетеся.
Бо так щедро дасться вам вхід до вічного Царства нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа.
Задля цього буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперешній правді.
Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос оголосив мені.
Пильнуватиму, щоб і по моєму відході ви завжди про це пам'ятали.
Бо не йдучи за хитрими байками, об'явили ми вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши самовидцями його величі.
Бо він прийняв честь і славу від Бога Батька, як до нього від величної слави прийшов такий голос: Це мій Син, мій улюблений, якого я вподобав.
І ми, будучи з ним на святій горі, чули цей голос, що зійшов з неба.
І маємо певніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього, як на світильник, що сяє в темному місці, доки почне розвиднятися і ранкова зоря засяє у ваших серцях,
насамперед знаючи, що жодне пророцтво Писання не допускає власного пояснення.
Бо пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, надхнені Святим Духом.
Симон Петр, раб и Апостол Иисуса Христа, принявшим с нами равно драгоценную веру по правде Бога нашего и Спасителя Иисуса Христа:
благодать и мир вам да умножится в познании Бога и Христа Иисуса, Господа нашего.
Как от Божественной силы Его даровано нам все потребное для жизни и благочестия, через познание Призвавшего нас славою и благостию,
которыми дарованы нам великие и драгоценные обетования, дабы вы через них соделались причастниками Божеского естества, удалившись от господствующего в мире растления похотью:
то вы, прилагая к сему все старание, покажите в вере вашей добродетель, в добродетели рассудительность,
в рассудительности воздержание, в воздержании терпение, в терпении благочестие,
в благочестии братолюбие, в братолюбии любовь.
Если это в вас есть и умножается, то вы не останетесь без успеха и плода в познании Господа нашего Иисуса Христа.
А в ком нет сего, тот слеп, закрыл глаза, забыл об очищении прежних грехов своих.
Посему, братия, более и более старайтесь делать твердым ваше звание и избрание; так поступая, никогда не преткнетесь,
ибо так откроется вам свободный вход в вечное Царство Господа нашего и Спасителя Иисуса Христа.
Для того я никогда не перестану напоминать вам о сем, хотя вы то и знаете, и утверждены в настоящей истине.
Справедливым же почитаю, доколе нахожусь в этой телесной храмине, возбуждать вас напоминанием,
зная, что скоро должен оставить храмину мою, как и Господь наш Иисус Христос открыл мне.
Буду же стараться, чтобы вы и после моего отшествия всегда приводили это на память.
Ибо мы возвестили вам силу и пришествие Господа нашего Иисуса Христа, не хитросплетенным басням последуя, но быв очевидцами Его величия.
Ибо Он принял от Бога Отца честь и славу, когда от велелепной славы принесся к Нему такой глас: Сей есть Сын Мой возлюбленный, в Котором Мое благоволение.
И этот глас, принесшийся с небес, мы слышали, будучи с Ним на святой горе.
И притом мы имеем вернейшее пророческое слово; и вы хорошо делаете, что обращаетесь к нему, как к светильнику, сияющему в темном месте, доколе не начнет рассветать день и не взойдет утренняя звезда в сердцах ваших,
зная прежде всего то, что никакого пророчества в Писании нельзя разрешить самому собою.
Ибо никогда пророчество не было произносимо по воле человеческой, но изрекали его святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым.