1

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!

Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.

Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,

за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.

Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.

Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.

Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; -

людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.

Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,

а багатий - пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.

Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.

Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;

кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.

А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, - породжує смерть.

Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.

Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.

Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.

Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,

бо гнів людини не чинить справедливости Божої.

Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:

ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.

Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, - не як слухач-забудько, а як виконавець діла, - той щасливий у ділі своїм.

Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.

Переклад Огієнка

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.

Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.

А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,

а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

Не обманюйтесь, брати мої любі!

Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

Бо гнів людський не чинить правди Божої.

Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,

бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.

А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

Переклад Куліша

Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсїяні: Витайте.

Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,

знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;

терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.

Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.

Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.

Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.

Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.

Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,

а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.

Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.

Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.

Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого.

Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.

Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.

Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.

Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.

Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.

Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.

Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.

Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.

Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.

Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.

Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.

Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.

Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.

Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.

Переклад УБТ Турконяка

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, - дванадцятьом поколінням, які є в розсіянні: вітаю!

Брати мої, майте повну радість, коли впадаєте в різні спокуси,

знаючи, що випробування вашої віри виробляє витривалість.

А витривалість хай має досконале діло, щоб ви були досконалі та бездоганні і щоб нічого вам не бракувало.

Коли ж кому з вас бракує премудрости, хай просить у Бога, який дає всім щедро і не докоряє, - і йому буде дано.

Хай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, колиханої і розвіюваної вітрами.

Хай та людина не думає, що одержить щось від Господа,

бо муж двоєдушний - непостійний на всіх своїх дорогах.

Хай же хвалиться упокорений брат своїм вивищенням,

а багатий - своїм приниженням, бо він мине, як цвіт трави.

Засяяло сонце зі спекою і висушило траву - і цвіт її відпав, і зникла краса її виду. Так само й багатий у дорогах своїх зів'яне.

Блаженний муж, що подолає спокусу, тому що, бувши випробуваним, дістане вінець життя, якого [Господь] обіцяв тим, хто його любить.

Ніхто із випробовуваних хай не каже, що він Богом випробуваний, бо не випробовувається Бог злом, і не випробовує нікого.

Кожен випробовувається власною пожадливістю, що зводить і ошукує.

Тоді пожадливість, зачавши, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.

Не піддавайтесь омані, улюблені брати мої.

Кожне добре дання і кожний досконалий дар є згори, бо сходить від Батька світла, у якого нема зміни чи тіні переміни.

Забажавши, він породив нас словом правди, щоб ми стали наче початком його творінь.

Знайте, улюблені брати мої: хай же буде всяка людина швидка до слухання, забарна до говоріння, повільна до гніву.

Бо гнів людський не чинить Божої справедливости.

Тому, відклавши всяку нечисть і надмір злоби, лагідно прийміть посіяне слово, що може спасти ваші душі.

Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, що ошукують самі себе.

Бо коли хто є слухачем слова, а не виконавцем, той уподібнився до людини, що розглядає риси свого обличчя в дзеркалі.

Бо побачив себе й відійшов і одразу забув, яким був.

А хто дивиться на досконалий закон свободи і пробуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; цей буде блаженний у своїх ділах.

Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лиш зводить своє серце; його чеснотливість - марна.

Чиста й непорочна чеснотливість перед Богом і Батьком - це відвідувати сиріт і вдів у їхнім горі, і зберегти себе чистим від світу.

Російський синодальний переклад

Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа, двенадцати коленам, находящимся в рассеянии, - радоваться.

С великою радостью принимайте, братия мои, когда впадаете в различные искушения,

зная, что испытание вашей веры производит терпение;

терпение же должно иметь совершенное действие, чтобы вы были совершенны во всей полноте, без всякого недостатка.

Если же у кого из вас недостает мудрости, да просит у Бога, дающего всем просто и без упреков, - и дастся ему.

Но да просит с верою, нимало не сомневаясь, потому что сомневающийся подобен морской волне, ветром поднимаемой и развеваемой.

Да не думает такой человек получить что-нибудь от Господа.

Человек с двоящимися мыслями не тверд во всех путях своих.

Да хвалится брат униженный высотою своею,

а богатый - унижением своим, потому что он прейдет, как цвет на траве.

Восходит солнце, настает зной, и зноем иссушает траву, цвет ее опадает, исчезает красота вида ее; так увядает и богатый в путях своих.

Блажен человек, который переносит искушение, потому что, быв испытан, он получит венец жизни, который обещал Господь любящим Его.

В искушении никто не говори: Бог меня искушает; потому что Бог не искушается злом и Сам не искушает никого,

но каждый искушается, увлекаясь и обольщаясь собственною похотью;

похоть же, зачав, рождает грех, а сделанный грех рождает смерть.

Не обманывайтесь, братия мои возлюбленные.

Всякое даяние доброе и всякий дар совершенный нисходит свыше, от Отца светов, у Которого нет изменения и ни тени перемены.

Восхотев, родил Он нас словом истины, чтобы нам быть некоторым начатком Его созданий.

Итак, братия мои возлюбленные, всякий человек да будет скор на слышание, медлен на слова, медлен на гнев,

ибо гнев человека не творит правды Божией.

Посему, отложив всякую нечистоту и остаток злобы, в кротости примите насаждаемое слово, могущее спасти ваши души.

Будьте же исполнители слова, а не слышатели только, обманывающие самих себя.

Ибо, кто слушает слово и не исполняет, тот подобен человеку, рассматривающему природные черты лица своего в зеркале:

он посмотрел на себя, отошел и тотчас забыл, каков он.

Но кто вникнет в закон совершенный, закон свободы, и пребудет в нем, тот, будучи не слушателем забывчивым, но исполнителем дела, блажен будет в своем действии.

Если кто из вас думает, что он благочестив, и не обуздывает своего языка, но обольщает свое сердце, у того пустое благочестие.

Чистое и непорочное благочестие пред Богом и Отцем есть то, чтобы призирать сирот и вдов в их скорбях и хранить себя неоскверненным от мира.