11

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Віра є запорукою того, чого сподіваємося, - доказ речей невидимих.

Через неї предки були добре засвідчені.

Вірою ми знаємо, що світ сотворений словом Божим, так що видиме з невидимого постало.

Вірою Авель приніс Богу кращу, ніж Каїн, жертву; вона засвідчила про нього, що він праведний, коли сам Бог дав свідоцтво на користь його дарів; нею він, хоч і мертвий, далі промовляє.

Вірою Енох був перенесений, щоб не бачити смерти; його не знайдено, бо Бог його переніс. Перед його перенесенням засвідчено було про нього, що він угодив Богові.

Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають.

Вірою Ной, повчений об'явленням небесним про те, чого не бачено ще, збудував богобоязно ковчег, щоб спасти дім свій; нею він осудив світ і став спадкоємцем праведности, яка з віри.

Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав , узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде.

Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці.

Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник.

Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю.

Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа.

У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі».

А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини.

І якби вони пам'ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.

Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.

Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака; і то єдинородного приніс у жертву сина, він, що обітниці одержав,

до якого було сказано: «Від Ісаака тобі народиться потомство»,

думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити; тому його й одержав назад, як символ.

Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.

Вірою Яків, перед смертю, благословив кожного з синів Йосифа і поклонився, спираючись на кінець палиці своєї.

Вірою Йосиф, вмираючи, згадав про вихід синів Ізраїля і розпорядився про свої кості.

Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу.

Вірою Мойсей, коли був виріс, відрікся зватися сином дочки фараона;

волів радше страждати разом з людом Божим, ніж дознавати дочасної гріховної втіхи,

бо, дивлячись на нагороду, вважав за більше багатство наругу вибраного народу від скарбів Єгипту.

Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо, як той, що Невидимого бачить.

. Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров'ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних.

. Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши єгиптяни, потопились.

Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали.

Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула.

І що ще скажу? Часу не вистане мені, коли заходжуся розповідати про Гедеона, про Варака, про Самсона, про Єфту, про Давида й Самуїла та пророків,

що вірою підбили царства, чинили справедливість, обітниць осягнули, загородили пащі левам,

силу вогню гасили, вістря меча уникали, ставали сильні, бувши недолугі, на війні проявили мужність, наскоки чужинців відбивали.

Жінки діставали назад своїх померлих, які воскресали. Інші загинули в муках, відкинувши визволення, щоб осягнути ліпше воскресіння.

Інші наруг і бичів зазнали та ще й кайданів і в'язниці;

їх каменовано, розрізувано пилою, брано на допити; вони вмирали, мечем забиті; тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, гноблені, кривджені;

вони, яких світ був невартий, блукали пустинями, горами, печерами та земними вертепами.

І всі вони, дарма що мали добре засвідчення вірою, не одержали обіцяного,

бо Бог зберіг нам щось краще, щоб вони не без нас осягли досконалість.

Переклад Огієнка

А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.

Бо нею засвідчені старші були.

Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.

Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.

Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,

бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.

Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.

Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.

Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.

Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.

І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.

Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.

Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,

що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.

Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.

Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.

Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.

Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.

Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.

Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.

Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.

Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.

Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.

Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.

Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.

І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,

що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,

силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;

жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;

а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.

Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.

І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,

бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.

Переклад Куліша

Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.

Через неї бо були сьвідчені старі.

Вірою розуміємо, що віки стали ся словом Божим, щоб з невидимого видиме постало.

Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.

Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і "не знайдено його; бо перенїс його Бог": перед перенесеннєм бо його сьвідчено, "що угодив Богу."

Без віри ж не можна угодити; вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає, тих нагороджує.

Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого нїколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого; котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.

Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.

Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.

Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.

Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.

Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.

По вірі померли ті всї, не прийнявши обітниць, а оддалеки видївши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.

Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.

І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.

Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.

Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,

про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,"

подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).

Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.

Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".

Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про костї свої заповів.

Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяцї від батьків своїх, коли видїли вони, що дитина гарна, і не злякались повелїння царського.

Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,

а лучче зволив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,

більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду.

Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.

Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.

Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.

Вірою стїни Ерихонські попадали, після семидневних обходин.

Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.

І що менї ще казати? не стане бо менї часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самсона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,

котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,

гасили силу огняну, втїкали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземцїв;

жінки приймали мертвих своїх з воскресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;

другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темницї;

каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,

(котрих не був достоєн сьвіт,) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:

І всї цї, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,

тим що Бог лучче щось про нас провидїв, щоб не без нас осягли звершеннє.

Переклад УБТ Турконяка

Віра ж є підставою для надії, доказом речей, недоступних для споглядання.

У ній були засвідчені давні.

Вірою розуміємо, що віки створені Божим словом, тож із невидимого постало видиме.

Вірою Авель приніс Богові більшу жертву, ніж Каїн, нею засвідчено, що він є праведником, бо про його дари свідчив Бог; нею він промовляє і після смерти.

Вірою Енох був перенесений, щоб не побачив смерти; і його не знайшли тому, що Бог його переніс. Бо перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.

Без віри неможливо догодити. Тим, що приходять до Бога, треба вірити, що він є, і що винагороджує тих, які його шукають.

Вірою Ной, одержавши об'явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив корабля для врятування свого дому; чим засудив увесь світ і став спадкоємцем тієї справедливости, яка походить з віри.

Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадщину, - послухався і пішов, не відаючи, куди йде.

Вірою прибув до обіцяної землі, мов до чужої, оселившись під шатрами з Ісааком і Яковом - співспадкоємцями тієї самої обітниці;

бо очікував заснування міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.

Вірою ж і сама Сарра, бувши неплідною, дістала силу прийняти насіння - і [народила] в похилому віці, бо вважала вірним того, що обіцяв.

І тому з одного - й до того ж завмерлого - народилося так багато, - наче зірок на небі, наче піску незліченного край моря.

Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх, і привітали, і визнали, що вони є чужинцями і приходьками на землі.

Бо ті, що так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.

І якби пам'ятали те, звідки відійшли, то мали б доста часу повернутися.

Нині ж кращого бажають, тобто небесного. Тому Бог не соромиться їх називати себе їхнім Богом: адже він приготував їм місто.

Авраам, бувши випробовуваний вірою, привів Ісаака, і маючи обітниці, приніс єдинородного сина,

до якого було сказано, що в Ісаакові назветься твоє насіння.

Бо він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.

Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.

Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосипових синів - і схилився на руків'я своєї палиці.

Вірою Йосип, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.

Вірою Мойсей, коли народився, то три місяці переховуваний був своїми батьками, бо побачили вони, що дитя гарне, і не злякалися наказу царя.

Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином фараонової доньки;

він краще зволив терпіти з Божим народом, ніж мати насолоду дочасного гріха.

Він уважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, - бо споглядав винагороду.

Вірою покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, бо стояв непохитно, як той, що бачить Невидимого.

Вірою справив він Пасху й пролиття крови, щоб той, що вигублював первістків, не доторкнувся до них.

Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися були й єгиптяни, але потонули.

Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні.

Вірою розпусниця Рахав не згинула з невірними, з миром прийнявши розвідників.

І що ще скажу? Бо мені не стане часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,

які вірою перемогли царства, вчинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев'ячі пащі,

згасили силу вогню, втекли від гострого меча, набули сили в недузі, були сильними у війнах, обернули до втечі полки чужинців.

Жінки одержали через воскресіння своїх мертвих; інші ж були закатовані, не одержавши спасіння, щоб мати краще воскресіння.

Ще інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в'язниць.

Були побиті камінням, були перерізані, вмерли, зарубані мечем, тинялися в овечих і в козячих шкурах - збідовані, знедолені, покривджені.

Ті, яких світ не був вартий, тинялися в пустинях, у горах, у печерах, у темних яругах.

І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці;

бо Бог передбачив, для нас щось краще, - щоб вони не без нас одержали досконалість!

Російський синодальний переклад

Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом.

В ней свидетельствованы древние.

Верою познаем, что веки устроены словом Божиим, так что из невидимого произошло видимое.

Верою Авель принес Богу жертву лучшую, нежели Каин; ею получил свидетельство, что он праведен, как засвидетельствовал Бог о дарах его; ею он и по смерти говорит еще.

Верою Енох переселен был так, что не видел смерти; и не стало его, потому что Бог переселил его. Ибо прежде переселения своего получил он свидетельство, что угодил Богу.

А без веры угодить Богу невозможно; ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что Он есть, и ищущим Его воздает.

Верою Ной, получив откровение о том, что еще не было видимо, благоговея приготовил ковчег для спасения дома своего; ею осудил он (весь) мир, и сделался наследником праведности по вере.

Верою Авраам повиновался призванию идти в страну, которую имел получить в наследие, и пошел, не зная, куда идет.

Верою обитал он на земле обетованной, как на чужой, и жил в шатрах с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обетования;

ибо он ожидал города, имеющего основание, которого художник и строитель Бог.

Верою и сама Сарра (будучи неплодна) получила силу к принятию семени, и не по времени возраста родила, ибо знала, что верен Обещавший.

И потому от одного, и притом омертвелого, родилось так много, как много звезд на небе и как бесчислен песок на берегу морском.

Все сии умерли в вере, не получив обетований, а только издали видели оные, и радовались, и говорили о себе, что они странники и пришельцы на земле;

ибо те, которые так говорят, показывают, что они ищут отечества.

И если бы они в мыслях имели то отечество, из которого вышли, то имели бы время возвратиться;

но они стремились к лучшему, то есть к небесному; посему и Бог не стыдится их, называя Себя их Богом: ибо Он приготовил им город.

Верою Авраам, будучи искушаем, принес в жертву Исаака и, имея обетование, принес единородного,

о котором было сказано: в Исааке наречется тебе семя.

Ибо он думал, что Бог силен и из мертвых воскресить, почему и получил его в предзнаменование.

Верою в будущее Исаак благословил Иакова и Исава.

Верою Иаков, умирая, благословил каждого сына Иосифова и поклонился на верх жезла своего.

Верою Иосиф, при кончине, напоминал об исходе сынов Израилевых и завещал о костях своих.

Верою Моисей по рождении три месяца скрываем был родителями своими, ибо видели они, что дитя прекрасно, и не устрашились царского повеления.

Верою Моисей, придя в возраст, отказался называться сыном дочери фараоновой,

и лучше захотел страдать с народом Божиим, нежели иметь временное греховное наслаждение,

и поношение Христово почел большим для себя богатством, нежели Египетские сокровища; ибо он взирал на воздаяние.

Верою оставил он Египет, не убоявшись гнева царского, ибо он, как бы видя Невидимого, был тверд.

Верою совершил он Пасху и пролитие крови, дабы истребитель первенцев не коснулся их.

Верою перешли они Чермное море, как по суше, - на что покусившись, Египтяне потонули.

Верою пали стены Иерихонские, по семидневном обхождении.

Верою Раав блудница, с миром приняв соглядатаев (и проводив их другим путем), не погибла с неверными.

И что еще скажу? Недостанет мне времени, чтобы повествовать о Гедеоне, о Вараке, о Самсоне и Иеффае, о Давиде, Самуиле и (других) пророках,

которые верою побеждали царства, творили правду, получали обетования, заграждали уста львов,

угашали силу огня, избегали острия меча, укреплялись от немощи, были крепки на войне, прогоняли полки чужих;

жены получали умерших своих воскресшими; иные же замучены были, не приняв освобождения, дабы получить лучшее воскресение;

другие испытали поругания и побои, а также узы и темницу,

были побиваемы камнями, перепиливаемы, подвергаемы пытке, умирали от меча, скитались в милотях и козьих кожах, терпя недостатки, скорби, озлобления;

те, которых весь мир не был достоин, скитались по пустыням и горам, по пещерам и ущельям земли.

И все сии, свидетельствованные в вере, не получили обещанного,

потому что Бог предусмотрел о нас нечто лучшее, дабы они не без нас достигли совершенства.